Єдиний державний реєстр судових рішень
пр. № 1-кс/759/9249/26
ун. № 759/24985/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12026100080001908 від 28.08.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України. відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено.
В невстановлений день, в невстановленому місці, в невстановлений час, ОСОБА_4 , не маючи постійного джерела доходів, з метою покращення свого матеріального становища, вирішив вчинити злочин, пов`язаний із заволодінням грошовими коштами шляхом обману. ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи відповідно до розробленого з цією метою злочинного плану, під приводом здійснення реалізації обміну валют 20.07.2026 року отримав в користування орендне приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 , уклавши договір оренди нежитлового приміщення від 20.07.2026 року, зазначивши дані іншої особи.
В подальшому він, з метою імітації пункту обміну валют, здійснив ремонт вище вказаного приміщення, обладнавши його робочим місцем касира та зовнішніми та внутрішніми інформаційними вивісками. Одночасно з цим ОСОБА_4 розмістив в мережі інтернет оголошення з приводу обміну валют. За вказаним оголошенням до ОСОБА_4 звернулася потерпіла ОСОБА_8 з приводу обміну грошових коштів у сумі 120 000 доларів США на Євро, з якою було досягнуто домовленість про здійснення обміну грошових коштів 12.08.2026 року, в пункті обміну валют за вище вказаною адресою.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , 12.08.2026, приблизно о 14 годині 25 хвилин, знаходячись у приміщенні «обміну валют», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т. Леся Курбаса, 1А, під приводом обміну грошових коштів, а саме: доларів США на Євро, отримав від потерпілої ОСОБА_8 , яка була введена в оману та вважала що передає касиру «обміну валют» грошові кошти в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) доларів США що відповідно до курсу НБУ станом на 12.08.2026 року, становить 5 383 920 грн. (1 долар США становить 44,8660 грн.).
Після чого, ОСОБА_4 , маючи змогу розпоряджатись майном потерпілої на власний розсуд, з місця вчинення злочину зник. В результаті вчинення злочинних дій потерпілій ОСОБА_8 спричинено майнову шкоду в сумі 5 383 920 грн. 00 коп.
Відповідно до примітки ст. 185 КК України, «у статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення».
Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
10.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, або визначити розмір застави в межах визначених КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував і підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
10.09.2026 ОСОБА_4 10.09.2026. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності:
- Показами потерпілої;
- Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками;
- Показами свідків;
- Протоколами огляду;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку органу досудового розслідування, підтверджується тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. На даний час на території держави діє воєнний стан, що суттєво підвищує можливості залишення підозрюваним території держави через бойові дії.
А відтак існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 , розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим, можливості спрощеного переміщення, виїзду за кордон або взагалі перебування на тимчасово окупованих територіях, вчинятиме дії по переховуванню від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що з початком стадії притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, він, як підозрюваний у заволодінні чужим майном шляхом обману, може вчиняти дії, спрямовані знищення або пошкодження майна, щодо якого вчинялись шахрайські дії, а також на приховування речей та документів, які використовувались при діях, спрямованих на доведення протиправного умислу до кінця.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 відомі анкетні дані потерпілих та свідків, їх місця проживання і роботи, і ці особи можуть піддатися незаконному впливу (в тому числі шляхом залякування та погроз) з боку підозрюваного, що в подальшому призведе до спотворення їх показів, які вони даватимуть під час досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що у разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати іншими способами кримінальному провадженню, оскільки в ході досудового розслідування можуть виникнути нові обставини та здобуті інші відомості, які свідчать про винуватість підозрюваного, на даний час вживаються заходи щодо встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.
За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, уникати спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні та належну поведінку.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
У своєму клопотанні слідчий, враховуючи, зазначені обставини вчинення кримінального правопорушення з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 , покладених на нього процесуальних обов`язків, просив визначити розмір застави в розмірі 1617 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_4 , його майнового стану, обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, розмір спричиненої майнової шкоди в сумі 5 383 920 грн. вважає за необхідне визначити розмір застави, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 1600 (одна тисяча шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08.11.2026, взявши останнього під варту в залі судового засідання.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 324 800 (п`ять мільйонів триста двадцять чотири тисячі вісімсот) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, а саме: з дня внесення застави до 10.11.2026.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139671785, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/24985/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: