Рішення № 139666072, 11.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 371/1757/24

Провадження № 2/369/2487/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу № 371/1757/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23.01.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.00617.004831920.

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 37 000 ГРН, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений у кредитному договору строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

25.07.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" набуто право вимоги за спірним кредитним договором, на підставі договору факторингу № 01.02-31/23.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № Р20.00617.004831920року від 23.01.2019 року у загальному розмірі 75 146,54 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г. від 02.01.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1313 від 25.11.2025 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 371/1757/24 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою суду від 01.12.2024 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 23.04.2026 року не з`явився. Разом з позовом подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судове засідання 23.04.2026 року не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони.

Крім того, відповідачем подано до суду ухвалу господарського суду Київської області від 17.02.2025 року про закриття провадження у справі № 911/322/20 та звільнення ОСОБА_1 від боргів, шляхом прощення/списання заборгованості.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 23.01.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.00617.004831920.

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 37 000 ГРН, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений у кредитному договору строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

25.07.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" набуто право вимоги за спірним кредитним договором, на підставі договору факторингу № 01.02-31/23.

Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Встановлено, що 07.07.2025 року ухвалою господарського суду Київської області було відкрито провадження у справі № 911/322/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

17.02.2025 року ухвалою господарського суду Київської області Лисенко Анну Вікторівну було звільнено від боргів у справі № 911/322/20, в тому числі шляхом прощення/списання заборгованості перед Акціонерним товариством «Ідея Банк» на підставі кредитного договору від 23.01.2019 року № Р20.00617.004831920.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

17.02.2025 року ухвалою Господарського суду Київської області ОСОБА_1 було звільнено від боргів у справі № 911/322/20, в тому числі шляхом прощення/списання заборгованості перед Акціонерним товариством «Ідея Банк» на підставі кредитного договору від 23.01.2019 року № Р20.00617.004831920.

Згідно з ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 5 - 8 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Ч. 1 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Згідно з ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.

Відповідно до ст. 135 Кодексу України з процедур банкрутства протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність за її заявою, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом. Протягом п`яти років після визнання фізичної особи банкрутом така особа зобов`язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом трьох років після визнання її банкрутом.

17.02.2025 року ухвалою господарського суду Київської області Лисенко Анну Вікторівну було звільнено від боргів у справі № 911/322/20, в тому числі шляхом прощення/списання заборгованості перед Акціонерним товариством «Ідея Банк» на підставі кредитного договору від 23.01.2019 року № Р20.00617.004831920.

Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, як це передбачено п. 7 частини першої ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач скористався наданим законодавцем правом на реструктуризацію своїх боргових зобов`язань та пройшов процедуру неплатоспроможності, у зв`язку з чим кредиторські вимоги позивача, які виникли на підставі кредитного договору від 23.01.2019 року № Р20.00617.004831920, вважаються погашеними.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданих позивачем у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 11.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко