Рішення № 139648324, 03.09.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2741/26

Провадження № 2/545/2438/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач приєдналася до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку шляхом підписання заяви-анкети.

Так, 01.12.2025 відповідачем подано заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101764577141160 від 01.12.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 отримала споживчий кредит у розмірі 4800 грн на строк 60 місяців зі строком повернення 30.11.2030 з процентною ставкою 85% на рік. Розмір щомісячного платежу 351,33 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за відповідачем утворилась заборгованість станом на 05.06.2026 у розмірі 6279,55 грн, з яких 4800 грн заборгованість за кредитом, 1385,55 грн заборгованість за відсотками, 94 грн заборгованість за пенею, яку позивач і просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи. Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Встановлено, що між ПАТ «Акцент-Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послух шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку (зворотній а.с.17).

01.12.2025 відповідачем подано заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101764577141160 відповідно до якої ОСОБА_1 отримала споживчий кредит у розмірі 4800 грн на строк 60 місяців зі строком повернення 30.11.2030 з процентною ставкою 85% на рік. Розмір щомісячного платежу 351,33 грн. (а.с.9-10).

До позову додані копії паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які засвідчені електронним підписом відповідача.

Відповідно до копії меморіального ордеру № TR.51550999.244440.65455 від 01.12.2025 та виписки по кредиту відповідачу надані кредитні кошти у розмірі 4800 грн (а.с.13-14).

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме - заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками та пенею.

Укладений між сторонами договір складається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, Умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк», які розміщені за посиланнямhttps://a-bank.com.ua.

Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (зворотній а.с. 17).

Отримання та користування кредитом підтверджується випискою по картці (а.с.15).

Таким чином, факт укладення договору про надання банківських послуг між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору за ОСОБА_1 рахується заборгованість, яка станом на 05.06.2026 становить 6279,55 грн, з яких 4800 грн заборгованість за кредитом, 1385,55 грн заборгованість за відсотками, 94 грн заборгованість за пенею (зворотній а.с. 12).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5, 7 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно з ч.3-6, 8, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови,передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюєтьсядо договору, укладеного у письмовій формі.

Так, згідно зіст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Згідно з вимогами ст. 6, ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч.ч. 1, 2 ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ч. 1 ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Договір надання грошових коштів у позику №АВН0СТ155101764577141160 від 01.12.2025 укладено із ОСОБА_1 у спосіб подання згоди відповідачем на надання їй відповідної суми грошових коштів. Вказані дії сторін не суперечать загальним засадам цивільного законодавства щодо способу укладання договору, а, відтак, породжували відповідні договірні зобов`язання для сторін по справі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідачем порушено умови договору щодо погашення заборгованості, суми позики вчасно не сплачено, внаслідок чого виникла заборгованість.

У відповідності до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неодноразово порушувалися умови та правила користування кредитними коштами, також наявне прострочення сплати чергових платежів, які погодженні графіком, що є складовими договору з умовами якого відповідач погодилась в повному обсязі, підписавши його особистим електронним підписом, що є аналогом власноручного.

Із аналізу частини третьої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що за умови затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, законодавець надав право кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4800 грн та за процентами у розмірі 1385,55 грн є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Відтак суд відхиляє позовні вимоги банку про стягнення з позичальника пені, нарахованої кредитором за прострочення виконання договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у погоджені строки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4800 грн та за процентами у розмірі 1385,55 грн є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, судові витрати по справі відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101764577141160 від 01.12.2025 у розмірі 6185,55 грн, а також 2622,46 грн витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк