Рішення № 139632625, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1857/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу №916/1857/26,

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив агро»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс»

про стягнення 100 000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив агро» (далі ТОВ «Ексклюзив агро») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс» (далі ТОВ «Агрохолдинг діс») про стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024 в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 01.06.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

ТОВ «Агрохолдинг діс» було повідомлено про розгляд даної справи шляхом доставлення ухвали суду від 01.06.2026 до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 01.06.2026.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору. Оскільки ТОВ «Агрохолдинг діс» не надало суду відзиву на позовну заяву, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

15.10.2024 між ТОВ «Ексклюзив агро» (Покупець) та ТОВ «Агрохолдинг діс» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №20240117, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого на умовах і в порядку, передбачених цим договором, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Предметом цього договору є сільськогосподарська продукція (товар), яка зазначається в специфікаціях невід`ємних частинах договору.

Згідно з п. п. 3.3, 3.4 договору купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024 кількість та строк поставки, ціна та загальна вартість товару для кожної партії, що поставляється згідно з цим договором, вказується у специфікаціях до цього договору, які підписуються сторонами щодо кожної партії товару та є невід`ємними частинами цього договору. Право власності на товар виникає в Покупця з дати оформлення видаткової накладної Продавцем.

Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024 Продавець зобов`язується передати товар на умовах, які визначені в специфікаціях до цього договору.

Згідно з п. 9.1 договору купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024 договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим договором.

15.10.2024 між ТОВ «Ексклюзив агро» та ТОВ «Агрохолдинг діс» було підписано специфікацію №1 до договору купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024, згідно з умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (кукурудзу) у кількості 300 т за ціною 8700 грн з ПДВ за тонну.

На виконання прийнятих на себе зобов`язань ТОВ «Ексклюзив агро» було поставлено ТОВ «Агрохолдинг діс» кукурудзу кількість 161,960 т, загальна вартість якої становить 1 441 444,45 грн, що підтверджується підписаної сторонами видатковою накладною №33 від 17.10.2024, а також кількістю 161,720 т на загальну суму 1 439 308,45 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №34 від 19.10.2024.

24.10.2024 між ТОВ «Ексклюзив агро» та ТОВ «Агрохолдинг діс» було підписано специфікацію №2 до договору купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024, згідно з умовами якої позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (кукурудзу) у кількості 200 т за ціною 8700 грн з ПДВ за тонну.

24.10.2024 ТОВ «Ексклюзив агро» поставило відповідачу товар кількістю 207,980 т на загальну суму 1 809 426,25 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №35.

Обставина поставки товару за видатковими накладними №33 від 17.10.2024, №34 від 19.10.2024, №35 від 24.10.2024 підтверджується також товарно-транспортними накладними №58 від 17.10.2024, №59 від 17.10.2024, №60 від 17.10.2024, №61 від 17.10.2024, №62 від 19.10.2024, №63 від 19.10.2024, №64 від 19.10.2024, №65 від 19.10.2024, №75 від 24.10.2024, №74 від 24.10.2024, №73 від 24.10.2024, №72 від 24.10.2024, №71 від 24.10.2024. При цьому після поставки товару позивачем було складено та подано податкові накладні.

ТОВ «Агрохолдинг діс» в рахунок оплати вартості поставленого позивачем товару перерахувало грошові кошти у загальному розмірі 4 590 179,15 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №157 від 17.10.2024 на суму 1237100,39 грн, №160 від 18.10.2024 на суму 1200000,00 грн, №173 від 24.10.2024 на суму 1000000,00 грн, №179 від 25.10.2024 на суму 475000,00 грн, №181 від 28.10.2024 на суму 100000,00 грн, №205 від 30.10.2024 на суму 120000,00 грн, №9 від 15.11.2024 на суму 100 000,00 грн, №31 від 22.11.2024 на суму 100 000,00 грн, №56 від 05.12.2024 на суму 158078,76 грн, №109 від 13.12.2024 на суму 100000,00 грн.

17.09.2025 ТОВ «Ексклюзив агро» звернулося до ТОВ «Агрохолдинг діс» із претензією про погашення заборгованості за договором купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024 у розмірі 100 000,00 грн. Вказана вимога була направлена позивачем на електронну пошту відповідача. Водночас докази надання відповідачем відповіді на вимогу позивача в матеріалах справи відсутні.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Предметом заявленого ТОВ «Ексклюзив агро» до ТОВ «Агрохолдинг діс» позову є вимога про стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №20240117 від 15.10.2024.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Господарським судом було встановлено, що 15.10.2024 між ТОВ «Ексклюзив агро» та ТОВ «Агрохолдинг діс» було укладено договір купівлі-продажу №20240117, на виконання зобов`язань за яким позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 690 179,15 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Проте ТОВ «Агрохолдинг діс» в порушення прийнятих на себе зобов`язань було лише частково сплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 4 590 179,15 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених ТОВ «Ексклюзив агро» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Агрохолдинг діс» суми основного боргу у розмірі 100 000,00 грн, яка є різницею між вартістю поставленого та оплаченого товару (4 690 179,15 грн - 4 590 179,15 грн = 100 000,00 грн).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність задоволення заявлених ТОВ «Ексклюзив агро» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Агрохолдинг діс» заборгованості у розмірі 100 000,00 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн, вимога про стягнення яких була заявлена у поданому до суду позові, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 ГПК України п`ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат, а в разі його пропуску - належним чином обґрунтувати поважність причин (пункт 24 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 918/853/20).

Таким чином, у справі яка розглядається за правилами спрощеного провадження сторона може подати заяву про розподіл витрат на правову допомогу протягом п`яти з днів з дня отримання судового рішення, за умови, якщо до ухвалення судом рішення сторона повідомила про намір подати такі докази.

ТОВ «Ексклюзив агро» ні у поданій до суду позовній заяві, ні у заяві про усунення недоліків позовної заяви не повідомляло про намір подати докази понесення витрат у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, що є підставою для вирішення судом питання про розподіл витрат на правову допомогу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (зі змінами) договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правничої допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правничої допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 дійшов висновку, що суди, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Таким чином, ТОВ «Ексклюзив агро», звертаючись до суду із клопотанням про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, мало надати суду, в першу чергу, договір про надання правничої допомоги.

Проте договір про надання правничої допомоги від 20.04.2024, на який є посилання по тексту позову, суду наданий не був.

З огляду на викладене, враховуючи ненадання суду договору про надання правничої допомоги, у якому має встановлюватися розмір та/або порядок обчислення витрат на правову допомогу, а також неповідомлення позивачем про намір подати докази понесення витрат у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, господарський суд доходить висновку про недоведеність позивачем обставин понесення витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом даної справи, що має наслідком відмову у задоволенні заявленого позивачем клопотання.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс» (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, офіс 409; код ЄДРПОУ 39945333) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив агро» (66031, Одеська область, Подільський район, село Писарівка, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 39836023) заборгованість у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч грн 00 коп.), судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).

3. У задоволенні клопотання про розподіл витрат на правову допомогу товариству з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив агро» відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 10 вересня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна