Рішення № 139632217, 30.06.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1361/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства «В П К»до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської областіпро стягнення 639380,86 грн. за участю представників:

позивача:Єлманова В.А. адвокат, ордер від 05.05.2026 серія АХ № 1116908відповідача:Губенко І.В. адвокат, ордер від 24.09.2025 серія АІ № 2009543 суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Малого приватного підприємства «В П К» (далі позивач) до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі відповідач) про стягнення 639380,86 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 20.10.2020 № 1/20/10/2020 щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленої теплової енергії за період з листопада 2025 року по березень 2026 року у встановлений договором строк, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2026 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справ та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання. Встановлено сторонам у справі процесуальні строки для подачі заяв по суті спору. Запропоновано відповідачу надати суду у строк, встановлений для подання відзиву, докази належного виконання своїх зобов`язань за договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 20.10.2020 № 1/20/10/2020 щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленої теплової енергії за період з листопада 2025 року по березень 2026 року у встановлений договором строк.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі в порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.

Через систему «Електронний суд» відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 08.06.2026 (вх. № суду 10069/26 від 08.06.2026), в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав які зводяться до помилкового застосування позивачем середньозваженого тарифу для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив від 22.06.2026 (вх. № суду 11039/26 від 23.06.2026), в якій позивач наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Присутні в судовому засіданні 30.06.2026 представники сторін подали суду спільне клопотання від 30.06.2026, в якому надали згоду на закриття підготовчого провадження та початок судового розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2026, яка відображена в протоколі судового засідання, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 20.10.2020 № 1/20/10/2020 (далі договір), відповідно до умов якого позивач виконавець зобов`язався надавати відповідачу споживачеві послугу з постачання теплової енергії на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3 договору «інформація про споживача»: 3.1) адреса: 03027, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Нова, 3; 3.2) опалювана площа будівлі 2641,9 кв. м. (7925,7 куб. м.); 3.3) теплове навантаження - 265 Гкал/год; 4) У будівлі відсутній індивідуальний тепловий пункт; 5) Будівля обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії.

Згідно з п. 6.1 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.

За приписами п. 6.2 договору ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.

Відповідно п. 6.3 договору станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1639,71 грн. 1 Гкал без урахування ПДВ, та 1967,65 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 6.4 договору у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідних органів та надає споживачу калькуляцію витрат на виробництво 1 Гкал відповідно до затвердженої уповноваженим органом структури витрат. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до п. 6.6 договору виконавець формує та не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді, зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків споживача. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Умовами п. 6.7 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Підпунктом 7.3.3 п. 7.3 договору споживач зобов`язався оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 9.1 договору).

Згідно з п 9.2 договору якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Пунктом 9.3 договору визначено, що припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.

Між сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 2 до договору, за змістом якої сторони, враховуючи положення ч.ч. 4, 13 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» та п. 6.4 договору, погодили внести зміни до п. 6.3 договору та виклали в наступній редакції: «п. 6.3 тариф на послугу становить 1694,42 грн. за 1 Гкал без ПДВ та 2033,30 грн. за 1 Гкал з ПДВ.

Позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 25.09.2025 вих. № 250925-8, що тариф на теплову енергію, вироблену на установках з використанням альтернативних джерел енергії в 4-му кварталі 2025 року по Київській області складе 3343,18 грн. за 1 Гкал без ПДВ. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 02.10.2025 № 0306700197893 та накладною «Укрпошта» від 02.10.2025 № 0306700197893.

Рішенням ВК Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області VIIІ скликання від 13.03.2026 № 44 встановлено економічно-обґрунтований тариф на теплову енергію, що виробляється МПП «В П К» на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, які фінансуються з державного чи місцевого бюджету на 2026 рік у розмірі 5791,64 грн./1Гкал (без ПДВ); 6949,98 грн./1 Гкал (з ПДВ).

Позивач відповідно до повідомлення від 16.03.2026 вих. № 160326-1 довів до відома відповідача про встановлений вказаним вище рішенням від 13.03.2026 № 44 для МПП «В П К» тариф на теплову енергію у розмірі 5791,64 грн. за 1Гкал без ПДВ та 6949,98 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Вказане повідомлення отримано 17.03.2023 за вх. № 23 наручно відповідачем, про що свідчить його штамп на вказаному повідомлені.

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2025 року по березень 2026 року надав відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 1054858,47 грн., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції: за листопад 2025 року від 30.11.2025 № 33062-25-11 на суму 131771,69 грн., за грудень 2025 року від 31.12.2025 № 33062-25-12 на суму 172940,30 грн., за січень 2026 року від 31.01.2026 № 33062-26-01 на суму 209547,76 грн., за лютий 2026 року від 28.02.2026 № 33062-26-02 на суму 292943,53 грн., за березень 2026 року від 12.03.2026 № 33062-26-03-1 на суму 76199,18 грн., за березень 2026 року від 31.03.2026 № 33062-26-03-2 на суму 171456,01 грн.

Вказані акти не підписані з боку відповідача, містять відмітки про їх отримання, що не заперечено відповідачем у справі у відзиві на позовну заяву.

Факт отримання наданої позивачем послуги з постачання теплової енергії у спірний період не заперечено відповідачем.

Відповідачем частково оплачено надану позивачем послугу з постачання теплової енергії у загальній сумі 415477,61 грн., що підтверджується випискою за особовим рахунком Малого приватного підприємства «В П К» в АТ «Юнекс банк» за період з 01.07.2025 по 27.04.2026.

Як зазначив позивач, відповідач зобов`язання за договором в частині оплати послуги з постачання теплової енергії виконав частково, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 639380,86 грн. за загальний період надання послуги з листопада 2025 року по березень 2026 року.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Предметом регулювання названого Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг, зокрема, з постачання теплової енергії.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За приписами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії (теплопостачання) господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами у справі договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором щодо здійснення розрахунку за надану послугу з теплопостачання згідно перелічених вище актів надання послуг, у зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 639380,86 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 639380,86 грн. заборгованості за надану послугу з теплопостачання.

Заперечення відповідача проти позовних вимог щодо помилкового застосування позивачем середньозваженого тарифу для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету не приймається до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється судом з огляду на недоведення суду належними та допустимими доказами застосування до відповідача невстанленого відповідно до законодавства та умов укладеного між сторонами у справі договору тарифу на теплову енергію.

Відповідач, здійснюючи часткові оплати за отриману послуги з постачання теплової енергії у спірному періоді, посилався на перелічені вище акти приймання-передавання товарної продукції, при цьому заперечень щодо них та вказаного в них тарифу позивачу не надавав.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 639380,86 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 639380,86 грн. заборгованості є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі замовник) та адвокатом Єлмановою В.А. (далі виконавець) було укладено договір про надання адвокатських послуг (професійної правничої допомоги) від 27.04.2026 (далі договір про надання адвокатських послуг), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надавати адвокатські послуги (виконувати роботи) та представляти інтереси замовника щодо захисту інтересів в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, громадянами, а також у загальних, господарських, третейських, адміністративних та інших судах України, щодо представництва та захисту його інтересів зі стягнення заборгованості за договором № 1/20/10/2020 про надання послуги з постачання теплової енергії від 20.10.2020 з КП «Керуюча компанія «Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, що сформована за період опалювального сезону 2025/2026 (п. 1.1 договору про надання адвокатських послуг).

Відповідно до п. 4.1 договору про надання адвокатських послуг за послуги за п. 1.1 та п. 1.2 договору замовник сплачує виконавцю плату гонорар за супровід претензійної роботи та досудової роботи, який складає 40000,00 грн., що охоплює складання претензійних документів, аналіз договірної, первинної документації, складання проекту позову до суду, з правом оплати судового збору, формування судового збору, його подання із поштовою розсилкою учасникам та суду.

Адвокат виставив рахунок № 20 від 27.04.2026 на суму 40000,00 грн. на оплату надання професійної правничої допомоги та адвокатських послуг за договором від 27.04.2026 (претензійна, досудова робота з гонорарною оплатою) щодо стягнення заборгованості з КП КК Новосілки за договором про поставку теплової енергії від 20.10.2020 за період опалювального сезону 2025/2026.

Вказаний рахунок було оплачено позивачем згідно з платіжною інструкцією від 29.04.2026 № 4120 на суму 40000,00 грн.

На виконання умов договору адвокат надав позивачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції на суму 40000,00 грн., що, зокрема, підтверджується складеною та підписаною позовною заявою адвокатом.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12 січня 2023 року у cправі № 911/272/21, від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, від 20 грудня 2022 року у cправі № 910/6310/21).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Виходячи з критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, беручи до уваги те, що результат вирішення спору не впливав на репутацію сторін, справа не викликала публічний інтерес, виконані адвокатом роботи не пов`язані зі значною складністю справи, виконані роботи не потребують витрачення значного часу адвокатом, не мають великого обсягу наданих послуг, не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування матиме надмірний характер для відповідача, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, а тому, з урахуванням зазначеного заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. є необґрунтованими та нерозумними.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав покладення заявлених заявником до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. на відповідача.

Решта витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом справи у розмірі 20000,00 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу в розмірі 20000,00 грн. покладається судом на відповідача.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Малого приватного підприємства «В П К» до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення 639380,86 грн. основного боргу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (вул. Озерна, 20, с. Новосілки, Чабанівська ТГ, Фастівський р-н, Київська обл., 03027, ідентифікаційний код 25655972) на користь Малого приватного підприємства «В П К» (вул. Здановської Юлії, 33/43, м. Київ, 03022,, ідентифікаційний код 30576937) 639380 (шістсот тридцять дев`ять тисяч триста вісімдесят) грн. 86 коп. основного боргу, 9590 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору, 20000 (двадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 10.09.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк