Рішення № 139628159, 10.09.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

712/6859/26

2/707/1956/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у змішаній формі, з викликом (повідомленням) сторін в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Представник в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп», через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань, посилаючись на наступне.

На підставі заповненої ОСОБА_1 заявки між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 152182 від 10.01.2026. ТОВ «ФК «Авіра Груп» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, однак відповідач порушила зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 19 490,00 грн, що складається з 5 000,00 грн основна сума боргу; 1 250,00 грн комісія за обслуговування заборгованості, 3 240,00 грн - проценти за користуванням кредиту; 10 000,00 грн - пеня за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «Авіра Груп».

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 84 ЦПК України представник позивача у позовній заяві просив витребувати у АТ КБ «ПриватБанк», письмові докази, які становлять банківську таємницю.

1.2. Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики, направлено за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Дана цивільна справа надійшла до суду 16 червня 2026 року.

1.3. Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

1.4. Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

1.5. 07 липня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнає частково лише в частині можливого фактично отриманого тіла кредиту у розмірі 5 000,00 грн, але виключно у разі підтвердження факту отримання цієї суми належними та допустимими доказами, зокрема банківською випискою. В іншій частині позовні вимоги не визнає, а саме не погоджуюся зі стягненням завищених процентів, пені, штрафів, комісій та інших додаткових платежів, які є неспівмірними із сумою фактично отриманого кредиту. Також просила врахувати складне матеріальне становище.

1.6. 10 липня 2026 року від представника позивача через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

1.7. 23 липня 2026 року на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надав виписку по рахунку.

1.8. Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 10 вересня 2026 року у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, відмовлено.

1.9. Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. ОСОБА_1 у встановленому пунктом 5 розділу 2 Правил порядку та у відповідності до пункту 2.1. розділу 2 договору оферти (публічної пропозиції) оформила заявку на отримання фінансового кредиту на вебсайті ТОВ «ФК «Авіра Груп», шляхом заповнення всіх полів заявки (форми).

На підставі заповненої заявки між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №152182 від 10.01.2026, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL 5316.

Також, відповідачем підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором KL 5316 додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту № 152182 від 10.01.2026, яким є графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту.

Відповідно до п.п. 1.1. Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту кредит.

Відповідно до п.п. 1.2. кредит надається строком на 90 днів, тобто до 09.04.2026. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором.

Відповідно до п.п. 1.3. за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 262.8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Відповідно до п.п. 1.4. за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання клієнтом свої зобов`язань за цим договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Відповідно до п.п. 1.5. кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою надання кредиту є 10.01.2026. Датою повернення кредиту є 09.04.2026.

Відповідно до п.п. 1.6. датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Згідно з п. 9. договору, ОСОБА_1 зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів.

Підтвердженням виданим Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» для ТОВ «Гоуфінгоу» про здійснення переказу грошових коштів на підставі договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-153 від 20.05.2021 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , датою проведення платежу зазначено 10.01.2026 об 14:42.

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Витребуваною від АТ КБ «ПриватБанк» випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 10.01.2026 (дата видачі кредиту) по 13.01.2026 відслідковано нарахування коштів у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно з детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по договору про надання фінансового кредиту № 152182 від 10.01.2026, у боржника станом 15.05.2026 утворилася заборгованість у сумі 19 490,00 грн, що складається з 5 000,00 грн основна сума боргу; 1 250,00 грн комісія за обслуговування заборгованості, 3 240,00 грн - проценти за користуванням кредиту; 10 000,00 грн - пеня за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання. Згідно з розрахунком заборгованості позичальник не здійснювала погашення.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3.2. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

3.3. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Згідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

3.4. Згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд дійшов висновку, що укладення між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 152182 від 10.01.2026 в електронній формі, відповідає приписам статей 6 та 627 ЦК України, статей 11 та 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Факт підписання договору та отримання карткового рахунку відповідачем не оспорюється.

Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Витребуваним від АТ КБ «ПриватБанк» повідомленням, підтверджено факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а випискою про рух коштів по рахунку за період з 10.01.2026 (дата видачі кредиту) по 13.01.2026 відслідковано нарахування коштів у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідач, підписавши кредитний договір та отримавши кредитні кошти, зобов`язалася повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором (графіку розрахунків (платежів).

Суд також враховує, що, підписавши договір, відповідач підтвердила те, що до укладення договору ознайомилася із його змістом і правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством, що забезпечує її (позичальника) вірне розуміння суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Враховуючи принцип свободи договору, визначений у статті 627 ЦК України, суд звертає увагу, що відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із ТОВ «ФК «Авіра Груп», якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість вона погодила такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.

Також, слід звернути увагу на те, що відповідач мала право відмовитися в односторонньому порядку від кредитного договору, що прямо передбачено як ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.п. 4.3.3. договору, проте таких дій протягом 14 календарних днів з дня укладення договору не вчинила.

З огляду на зазначене, суд вважає, що в діях ТОВ «ФК «Авіра Груп» відсутні порушення вимог чинного законодавства, в тому числі й ЗУ «Про споживче кредитування», оскільки перед укладенням договору Товариством не було вчинено дій стосовно введення в оману позичальника щодо істотних умов договору та надано відповідачу інформацію щодо обов`язкових для нього умов договору.

Відтак, стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 5 000,00 грн є обґрунтованим.

4.2. Щодо твердження відповідача про те, що сума нарахованих відсотків є непропорційно завеликою відносно суми боргу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Згідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Наведені умови не є нікчемними відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів».

У межах розгляду цієї справи зустрічної вимоги про визнання недійсними певних умов спірного договору або усього договору не заявлено.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем в судовому порядку не оспорювались, враховуючи вимоги законодавства, яке регулювало спірні правовідносини на час їх виникнення, у суду відсутні підстави для визнання умов спірного кредитного договору недійсними за власною ініціативою, безпідставно звільнивши відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Визначаючи розмір заборгованості за грошовим зобов`язанням, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.

Згідно з розрахунком заборгованості нарахування відсотків здійснювалося в межах кредитування з 10.01.2026 (дата видачі кредиту) по 09.04.2026, денна процентна ставка не перевищувала 0,72%, що відповідає умовам договору та відповідає розміру денної процентної ставки, яка дозволена Законом України «Про споживче кредитування». Відтак, заборгованість по відсоткам у розмірі 3 240,00 грн (з розрахунку: 5 000,00 грн х 0,72% х 90 днів) підлягає стягненню з відповідача.

4.3. Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 10 000,00 грн суд зазначає, що вказаний розмір коштів не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому виключення зі змісту Законі України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань немає правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17).

4.4. Щодо нарахованої комісії за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договорукомісія за надання кредиту 1 250,00 грн, нараховується одноразово.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

4.5. Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 , в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на суму 9 490,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5 000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 3 240,00 грн; сума заборгованості за комісією 1 250,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням від 15.05.2026 про сплату судового збору в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (48,69%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1 296,32 грн.

5.2. У відзиві на позовну заяву сторона відповідача надала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач понесла у зв`язку із розглядом справи і який включає витрати на друк документів, копії, сканування, поштове відправлення орієнтовно до 500,00 грн.

5.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву, при розгляді справи просила врахувати тяжкий матеріальний стан, проте суд зазначає, що вказана обставина не є підставою для невиконання рішення, крім того, вимоги про відповідне розстрочення виконання рішення заявлено не було, при цьому, відповідач не позбавлена права звернутися з відповідною заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» заборгованість за договором № 152182 від 10.01.2026 у загальному розмірі 9 490,00 грн (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» судовий збір у розмірі 1 296,32 грн (одна тисяча двісті дев`яносто шість гривень тридцять дві копійки).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп», код ЄДРПОУ 43174156, рахунок: п/р НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: вул. Кирилівська 1-3 А секція С, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Н. С. Волкова