Ухвала суду № 139615762, 08.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 08.09.2026Справа № 554/9653/26 Провадження № 1-кс/554/11009/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 24.08.2026 року,

встановив:

02.09.2026 року ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави зі скаргою, у якій просив:

1. скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_4 від 24.08.2026 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026 року як незаконну, необґрунтовану та невмотивовану;

2. зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування повторно розглянути питання щодо його визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026 року з урахуванням висновків та обставин, встановлених слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.07.2026 року у справі № 554/9653/26, провадження № 1-кс/554/9065/2026, а також усіх обставин, викладених у його заяві від 20.03.2026 року та клопотанні від 17.08.2026 року № 34804- 26/11;

3. зобов`язати уповноважену особу органу досудового розслідування під час повторного розгляду належним чином перевірити обставини, на які він посилався як на підстави заподіяння йому моральної, фізичної та/або майнової шкоди кримінальними правопорушеннями, надати їм належну правову оцінку та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване процесуальне рішення;

4. під час повторного розгляду надати належну правову оцінку листу Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, № В-6917/п-26/15-02-2-6609/26 від 30.07.2026 року, підписаному слідчим ОСОБА_5 , у якому зазначено, що ТУ ДБР у м. Полтаві не здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690, та встановити, який саме орган фактично здійснює досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

На обґрунтування скарги зазначив, що 24 серпня 2026 року слідчим Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026 року.

Вказує, що в оскаржуваній постанові не наведено належного аналізу кожної істотної обставини, викладеної ОСОБА_3 у заяві від 20.03.2026 року та клопотанні від 17.08.2026 року. Також не надано належної оцінки судовим рішенням, на які останній посилався, та їх значенню для встановлення обставин кримінального провадження. Не надано належної оцінки й листу від 30.07.2026 № В-6917/п-26/15-02-2- 6609/26, підписаному слідчим ОСОБА_5 , у якому зазначено, що ТУ ДБР у м. Полтаві не здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690.

При цьому з оскаржуваної постанови не вбачається, що після скасування постанови від 25.06.2026 року слідчим були проведені необхідні додаткові процесуальні дії, спрямовані на перевірку обставин, на які ОСОБА_3 посилався. Зокрема, не наведено відомостей про проведення процесуальних дій, спрямованих на встановлення характеру можливої моральної шкоди, її наслідків та причинного зв`язку між відповідними діями службових осіб і можливими наслідками для нього. Не наведено також мотивів, з яких слідчий вважає достатнім повторне посилання на відсутність установленої шкоди без належної перевірки обставин, викладених ОСОБА_3 у заяві та клопотанні.

ОСОБА_3 наголошує, що відповідно до статті 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Тому дійшов до висновку, що оскаржувана постанова від 24.08.2026 року цим вимогам не відповідає, оскільки вона: не містить належного аналізу всіх істотних обставин, викладених ним у заяві від 20.03.2026 року та клопотанні від 17.08.2026 року; не містить належної оцінки судовим рішенням, на які він посилався; не містить належного аналізу обставин, встановлених ухвалами Салтівського районного суду міста Харкова; не зазначає, які саме обставини щодо можливої моральної, фізичної або майнової шкоди були перевірені; не зазначає, які саме процесуальні дії були проведені для встановлення наявності або відсутності шкоди; фактично ототожнює відсутність уже встановленого характеру та розміру шкоди з відсутністю самої шкоди; не містить належного обґрунтування того, чому наведені ОСОБА_3 обставини не можуть свідчити про заподіяння йому моральної, фізичної або майнової шкоди; не містить належного обґрунтування того, чому судові рішення, на які він посилався, не мають значення для вирішення питання про його процесуальний статус; не містить належної оцінки листу Другого слідчого відділу ТУ ДБР від 30.07.2026 року № В-6917/п-26/15-02-2-6609/26, підписаному слідчим ОСОБА_5 , у якому зазначено, що ТУ ДБР у м. Полтаві не здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690; не з`ясовує, який саме орган фактично здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690; не враховує належним чином того, що попередню постанову про відмову у визнанні його потерпілим від 25.06.2026 року вже було скасовано слідчим суддею.

ОСОБА_3 вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, такою, що прийнята без повного та всебічного з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про його процесуальний статус, а тому вона підлягає скасуванню.

Скаржник в судове засідання не з`явився, прохав про розгляд скарги у його відсутність.

Слідчий до суду не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час слухання справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

У провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві перебуває кримінальне провадження № 42026000000000690 від 27.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Постановою слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 від 24.08.2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 від 17.08.2026 року про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026, відмовлено.

У якості мотивів оскаржуваної постанови зазначено, що під час повторного вирішення питання щодо наявності у ОСОБА_3 підстав для набуття статусу потерпілого досліджено зміст його заяви від 20.03.2026 року, клопотання від 17.08.2026 року № 34804-26/11, наведені у них обставини, документи та судові рішення, на які посилається заявник, а також наявні матеріали кримінального провадження № 42026000000000690. За результатами такого розгляду встановлено наступне. У заяві від 20.03.2026 року ОСОБА_3 не навів конкретних обставин, які б свідчили про заподіяння йому фізичної шкоди саме кримінальним правопорушенням, відомості про яке внесено до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42026000000000690. Зокрема, у заяві не зазначено про спричинення йому тілесних ушкоджень, погіршення стану здоров`я або інші наслідки фізичного характеру, які перебували б у причинному зв`язку з діянням, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690. Також у заяві та клопотанні від 17.08.2026 року відсутні конкретні відомості про заподіяння ОСОБА_3 майнової шкоди саме кримінальним правопорушенням, що розслідується у кримінальному провадженні № 42026000000000690. Не наведено даних про втрату чи пошкодження майна, понесення конкретних майнових витрат, позбавлення майнових прав або інші майнові наслідки, які перебували б у причинному зв`язку з діянням, що є предметом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Щодо можливої моральної шкоди, то ОСОБА_3 у своїй заяві посилається на протиправність, на його думку, дій працівників органу досудового розслідування, незгоду з прийнятими ними процесуальними рішеннями, а також на наслідки таких дій. Разом із тим із змісту заяви не вбачається конкретизації того, у чому саме полягає моральна шкода, яка, на думку заявника, завдана йому кримінальним правопорушенням, що розслідується у кримінальному провадженні № 42026000000000690. Крім того, не наведено конкретних обставин, які б свідчили про причинний зв`язок між заявленими ОСОБА_3 негативними наслідками та кримінальним правопорушенням, відомості про яке внесено до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні. Саме по собі твердження особи про те, що неправомірними діями службових осіб їй спричинено негативні переживання, моральні страждання або інші несприятливі наслідки, за відсутності конкретизації таких наслідків та їх причинного зв`язку з кримінальним правопорушенням, не є достатнім для висновку про наявність шкоди, передбаченої ч. 1 ст. 55 КПК України. При цьому при вирішенні питання про наявність підстав для визнання особи потерпілим необхідно встановлювати зв`язок саме між шкодою та кримінальним правопорушенням, відомості про яке внесено до відповідного кримінального провадження.

Таким чином, на момент повторного вирішення питання про процесуальний статус ОСОБА_3 відсутні конкретні фактичні дані, які б свідчили про наявність моральної, фізичної або майнової шкоди, завданої йому кримінальним правопорушенням, що розслідується у кримінальному провадженні № 42026000000000690. З огляду на зміст заяви ОСОБА_3 , характер викладених ним обставин, предмет досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690 та наявні матеріали кримінального провадження, наявні очевидні та достатні підстави вважати, що заяву про вчинення кримінального правопорушення подано особою, якій кримінальним правопорушенням, відомості про яке внесено до ЄРДР у зазначеному кримінальному провадженні, не завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Отже, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 20.03.2026 року, його клопотання від 17.08.2026 року № 34804-26/11, матеріалів кримінального провадження № 42026000000000690 та з урахуванням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.07.2026 року, слідчим встановлено відсутність передбачених ст. 55 КПК України підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Зазначена норма не вимагає для вирішення питання про процесуальний статус потерпілого остаточного встановлення факту, розміру та всіх обставин заподіяння шкоди, оскільки такі обставини є предметом доказування під час досудового розслідування та судового розгляду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим, слідчий мав встановити, зокрема, характер кримінального правопорушення, яке є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000690, його можливі наслідки, співвіднести їх із наведеними ОСОБА_3 обставинами та наявними матеріалами кримінального провадження і на цій підставі зробити висновок про наявність або відсутність об`єктивної можливості заподіяння йому моральної, фізичної чи майнової шкоди.

Натомість із оскаржуваної постанови не вбачається, що слідчим проведено таку перевірку. Слідчий обмежився висновком про те, що у заяві ОСОБА_3 не конкретизовано фізичну, майнову та моральну шкоду і не наведено достатніх даних про причинний зв`язок між нею та кримінальним правопорушенням.

При цьому слідчим не наведено, які саме обставини, встановлені у кримінальному провадженні, виключають можливість заподіяння ОСОБА_3 шкоди, не зазначено, які саме доводи заявника перевірялися та з яких причин вони відхилені, а також не наведено належного обґрунтування висновку про відсутність причинного зв`язку між можливим кримінальним правопорушенням та негативними наслідками для заявника.

Саме по собі посилання на недостатню конкретизацію шкоди не є достатньою підставою для висновку про її відсутність. На стадії досудового розслідування питання про характер та обсяг шкоди, а також причинний зв`язок між кримінальним правопорушенням та її заподіянням підлягають перевірці шляхом проведення відповідних процесуальних дій і дослідження доказів.

Таким чином, слідчий фактично зробив остаточний висновок про відсутність шкоди, не навівши фактичних даних, які б її виключали, та без належної перевірки обставин, на які посилався ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Оскаржувана постанова цим вимогам не відповідає, оскільки її висновки не підтверджені належними фактичними даними та не містять достатнього обґрунтування причин, з яких слідчий дійшов висновку про відсутність у ОСОБА_3 шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

За таких обставин постанова слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_4 від 24.08.2026 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим не може вважатися законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підлягає скасуванню відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України.

Керуючись ст. 303 - 307, 372 КПК України,

постановив:

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_4 від 24.08.2026 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026 року.

Зобов`язати уповноважену особу у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026 року, повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 42026000000000690 від 27.05.2026 року з урахуванням вимог ст. 55, 57 КПК України, висновків та обставин, встановлених слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду міста Полтави від 27.07.2026 року у справі № 554/9653/26, провадження № 1-кс/554/9065/2026, а також усіх обставин, викладених у його заяві від 20.03.2026 року та клопотанні від 17.08.2026 року № 34804- 26/11, надати правову оцінку листу Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, № В-6917/п-26/15-02-2-6609/26 від 30.07.2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6