Ухвала суду № 139615758, 13.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.08.2026Справа № 206/6840/25 Провадження № 2-п/554/142/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08. 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Шевської О.І.

за участю секретаря судового засідання Рябченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 08 квітня 2026 року у цивільній справі № 206/6840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 08 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Відповідач ОСОБА_1 через свого представника 08 липня 2026 року звернувся до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення, посилаючись на те, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не отримував судових документів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості подати відзив та надати свої заперечення.

У заяві відповідач також зазначає про безпідставність нарахування процентів за договором позики, посилається на положення статей 1048, 1050, 625 ЦК України, свій статус учасника бойових дій та військовослужбовця, а також на положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідач просив скасувати заочне рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення судом поновлено, у зв`язку з чим питання щодо поважності причин його пропуску при вирішенні цієї заяви повторно не оцінюється.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечував.

У своїх запереченнях ТОВ «Коллект Центр» зазначило, що заочне рішення ухвалено з дотриманням вимог статті 280 ЦПК України, відповідач був повідомлений про розгляд справи за адресою, зазначеною ним же у заяві про перегляд заочного рішення, а матеріали справи містять відомості про направлення йому судової кореспонденції.

Позивач також зазначив, що відповідач не навів обставин та не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, а доводи заяви фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою, наданою судом при ухваленні заочного рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву відповідача про перегляд заочного рішення та заперечення позивача, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для скасування заочного рішення необхідним є встановлення сукупності передбачених законом обставин: поважності причин неявки відповідача та неподання ним відзиву, а також наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Саме лише посилання відповідача на неналежне повідомлення про розгляд справи не є достатньою підставою для скасування заочного рішення, якщо одночасно не встановлено, що докази, на які відповідач посилається у заяві про перегляд, можуть істотно вплинути на правильність вирішення спору.

Судом установлено, що у заочному рішенні від 08 квітня 2026 року зазначено про неявку відповідача в судові засідання та ненадання ним відзиву на позовну заяву. При цьому судом було досліджено питання повідомлення відповідача про розгляд справи.

Разом із тим, навіть з урахуванням доводів відповідача щодо неналежного отримання ним судової кореспонденції, для скасування заочного рішення відповідно до статті 288 ЦПК України необхідним є також встановлення того, що наведені у заяві відповідача докази мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд не встановив таких обставин.

Заява відповідача значною мірою містить правову оцінку умов укладеного між сторонами договору позики та незгоду з розрахунком заборгованості, зокрема щодо можливості нарахування процентів після закінчення погодженого сторонами строку позики.

Водночас відповідно до змісту наданих матеріалів відповідач не надав суду належного альтернативного розрахунку заборгованості, який би свідчив про інший розмір заборгованості, не надав доказів повного або часткового виконання зобов`язань за договором, доказів погашення заборгованості чи інших документів, які б спростовували обставини, покладені судом в основу заочного рішення.

Незгода сторони з розрахунком заборгованості сама по собі не свідчить про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так само посилання відповідача на норми цивільного законодавства та інше тлумачення положень договору не є новими доказами у розумінні статті 288 ЦПК України, а фактично становлять правову позицію відповідача щодо оцінки обставин, які були предметом судового розгляду.

Щодо доводів відповідача про його статус учасника бойових дій та військовослужбовця, суд зазначає, що надані документи підтверджують відповідний статус відповідача, однак сам по собі такий статус не свідчить про неможливість участі відповідача у розгляді конкретної цивільної справи, подання відзиву, надання доказів або реалізації права на участь у справі через представника.

Відповідачем не надано доказів того, що саме у період розгляду справи існували об`єктивні обставини, які унеможливлювали отримання ним судової кореспонденції, подання відзиву або участь у справі через представника.

Посилання відповідача на положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» саме по собі також не є підставою для скасування заочного рішення.

Питання щодо правомірності нарахування процентів, штрафних санкцій та визначення остаточного розміру заборгованості є питаннями правильності вирішення спору по суті. Водночас процедура перегляду заочного рішення не передбачає автоматичного скасування такого рішення лише у зв`язку з незгодою відповідача з правовими висновками суду.

Суд також враховує, що згідно з умовами договору № 75411731 від 13 червня 2021 року сторонами було погоджено розмір процентної ставки, а правила надання позики передбачали умови нарахування процентів за понадстрокове користування позикою. Посилання відповідача на інше тлумачення цих умов не підтверджене доказами, які б свідчили про неможливість або неправильність здійсненого позивачем розрахунку.

При цьому позивачем до заперечень зазначено, що розрахунок заборгованості містить відомості про складові заявленої до стягнення суми, підстави та періоди її нарахування, а відповідачем не подано власного контррозрахунку.

Суд бере до уваги і те, що доводи відповідача щодо правової природи процентів, застосування статей 1048, 1050, 625 ЦК України та пільг для військовослужбовців спрямовані насамперед на переоцінку правовідносин між сторонами та правильності висновків, покладених в основу заочного рішення.

Однак відповідно до статті 288 ЦПК України необхідною умовою скасування заочного рішення є не лише наявність причин неявки відповідача та неподання ним відзиву, а й наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таких доказів відповідачем суду не надано.

При цьому суд зауважує, що надання відповідачу можливості висловити свою правову позицію та незгода останнього з рішенням суду не означають автоматичного скасування заочного рішення. Інститут перегляду заочного рішення спрямований на усунення наслідків неявки відповідача за наявності визначених законом умов, а не на повторний розгляд справи виключно з мотивів незгоди з уже наданою судом оцінкою доказів.

Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 08 квітня 2026 року у справі № 206/6840/25 не встановлено.

Отже, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 43, 81, 223, 280, 287, 288, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 08 квітня 2026 року у цивільній справі № 206/6840/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 08 квітня 2026 року у цивільній справі № 206/6840/25 залишити без змін.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки та порядку, встановлених ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Суддя: Олена Шевська