Вирок № 139608139, 08.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/433/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження №12025071170000650 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чоп Закарпатської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, одруженого, офіційно непрацюючого, який має на утриманні неповнолітніх дітей 2013 та 2018 р.н., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

на початку жовтня 2025 року, але не пізніше 04.10.2025, на території м. Чоп, Закарпатської області, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , виник корисливий, злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України.

Для виконання свого задуманого злочинного плану, пов`язаного із незаконним переправленням осіб призовного віку через державний кордон України та отриманням прибутку у вигляді грошових коштів, ОСОБА_3 , за допомогою різних мобільних додатків, знайшов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який погодився на своє незаконне переправлення через державний кордон України за грошові кошти в сумі 17 000 Євро, які мав передати ОСОБА_3 біля державного кордону України. Окрім цього, ОСОБА_6 , будучи свідомим громадянином, звернувся до правоохоронних органів для викриття злочинної діяльності ОСОБА_3 і був залучений до конфіденційного співробітництва.

Так, ОСОБА_6 , який залучений до конфіденційного співробітництва, виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_3 , 07.11.2025, о 14 год. 12 хв., потягом № 054 сполученням «Харків - Ужгород», вирушив до м. Ужгород, і вже 08.11.2025 о 15 год. 22 хв., прибув на залізничний вокзал в м. Ужгород, який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, № 9, де на нього вже очікував ОСОБА_3 на автомобілі марки «CITROEN» моделі «C1», д.н.з. якого « НОМЕР_1 », який відразу наказав ОСОБА_6 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, сідати в автомобіль. Після посадки в автомобіль, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 вирушили в сторону закладу «McDonald`s», який розташований за адресою: м. Ужгород, проспект Свободи, № 10, де ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 надати йому для фотографування свій паспорт, а також надав вказівки з приводу незаконного перетину державного кордону та озвучив вартість таких послуг, сума яких складала від 17 000 до 20 000 Євро.

Далі ОСОБА_6 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, погодився на умови ОСОБА_3 з приводу свого незаконного переправлення через державний кордон України та суми оплати послуг останнього. Після того, як ОСОБА_3 отримав відповідь від ОСОБА_6 , відразу відвіз його до готелю «Ужгород», який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Богдана Хмельницького, № 2, де по прибутті до вказаного готелю наказав ОСОБА_6 поселитись в одному із номерів та чекати на його подальші вказівки, які він буде надавати йому в процесі очікування.

Так, ОСОБА_3 , бажаючи не бути викритий правоохоронними органами з приводу своєї незаконної злочинної діяльності, у період часу із 09.11.2025 по 11.11.2025 два рази заходив до готелю «Ужгород» з метою надання вказівок ОСОБА_6 та уточнення в останнього з приводу отримання грошових коштів, сума яких була озвучена ОСОБА_3 при першій зустрічі, яка відбулась 08.11.2025.

Під час останньої зустрічі, яка мала місце 11.11.2025, близько 18:00 години, біля готелю «Ужгород», ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, виходити із готелю та сідати в автомобіль. ОСОБА_6 , виконуючи вказівки ОСОБА_3 , вийшов із готелю «Ужгород» та розмістився в салоні автомобіля, де ОСОБА_3 відразу уточнив про грошові кошти та повідомив, що незаконний перетин відбудеться 12.11.2025 близько обіду, і те, що він завчасно приїде за останнім.

Так, ОСОБА_6 , отримавши вказану інформацію від ОСОБА_3 , вийшов із автомобіля та пішов до свого номеру в готелі «Ужгород» з метою очікування подальших вказівок.

Надалі, 12.11.2025, близько 10:00 год., ОСОБА_3 знову зателефонував до ОСОБА_6 , який був залучений до конфіденційного співробітництва та повідомив, що він за ним їде, і після того вони будуть їхати в сторону м. Чоп, Ужгородського р-н., поближче до кордону. В подальшому, 12.11.2025, близько 10:00 год., ОСОБА_3 на автомобілі марки «CITROEN» моделі «C1», д.н.з. якого « НОМЕР_1 » прибув до готелю «Ужгород» та наказав ОСОБА_6 виходити. В той же день, близько 10:50 год. ОСОБА_6 вийшов і розмістився до автомобіля ОСОБА_3 і вони разом вирушили в сторону м. Чоп, Закарпатської обл., поближче до кордону. Окрім цього, ОСОБА_6 повідомив, що має забрати в обмінному пункті грошові кошти, який розташований в м. Ужгород, по вул. Минайській, № 16Г, де йому гроші відправив брат. Так, близько 11:10 год., ОСОБА_3 зупинив автомобіль по вище вказаній вулиці, і ОСОБА_6 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, зайшов в середину обмінного пункту і через деякий час вийшов із пакунком, в середині якого знаходились заздалегідь ідентифіковані імітаційні грошові кошти в загальній кількості 17 000 Євро.

Розмістившись в салоні автомобіля, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 , що гроші в нього, і після того вони разом вирушили в напрямку м. Чоп, Закарпатської обл.

По дорозі до м. Чоп, ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 розміняти грошові кошти з Євро на долари США, і для уточнення курсу валют станом на 12.11.2025, зупинився на території АЗС «Укрнафта», яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Соломоново, вул. Європейська, № 8. Перебуваючи на вказаній АЗС, ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 поставити пакунок із грошима в нішу панелі автомобіля, що останній і зробив, а сам вийшов із автомобіля з приводу уточнення курсу валют.

Однак, ОСОБА_3 не зумів домовитись про обмін валюти, оскільки 12.11.2025, о 11:58 год. був викритий правоохоронними органами та затриманий на ділянці відповідальності прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_2 прикордонного загону за 300 метрів від лінії Державного кордону України.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів.

В судовому засіданні 08.09.2026 прокурором подано угоду про визнання винуватості укладену 28.08.2026 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_3 , з другої сторони, за участі захисника адвоката ОСОБА_5

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнає свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за вищевикладених обставин у повному обсязі згідно з обвинувальним актом.

Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано: ступінь та характер сприяння обвинуваченого розслідуванні кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся та готовий надати викривальні свідчення, які підтверджуються відповідними доказами, щодо фактів і обставин вчинення ним кримінального правопорушення; характер і тяжкість обвинувачення - скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є тяжким, водночас вчинене ним вперше, матеріальні збитки при цьому не завдані; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження; враховано характеризуючі відомості щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме позитивну характеристику за місцем проживання, наявність стійких соціальних зв?язків, має на утриманні двох малолітніх дітей; обставинами, які пом?якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, готовність зробити значний фінансовий внесок у розмірі 1000 000 грн. на підтримку Збройних Сил України, а саме відповідно до ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду від 27.08.2026 забезпечено звернення застави у розмірі 817 560 грн. на потреби ЗСУ, а саме на офіційний рахунок за наступними реквізитами: Військова частина НОМЕР_3 код ЄДРПОУ: 24973411 код класифікації доходів бюджету: 25020200 кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів код програмної класифікації видатків (КПКВ): 2101150 рахунок: UA61 820172 03132 4100 33020 19028 Установа УДКСУ м. Києва МФО: 820172 та добровільно 26.08.2026 внесено 82 440 грн. на потреби ЗСУ на зазначений рахунок. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 добровільно бере на себе обов`язок протягом 30 днів з моменту підписання угоди забезпечити внесення грошових коштів як допомогу Збройним Силам України в розмірі 100 000 грн.

Зазначені позитивні дані наявними пом?якшуючими покарання обставинами, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та є достатніми для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України - нижчого від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому також враховуються, що висновки про встановлені обставини вчиненого злочину та відомості про особу обвинуваченого у своїй сукупності у значній мірі зменшують суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення і дають можливість застосувати ст. 75 КК України та призначити ОСОБА_3 , який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, покарання не пов?язане з реальним позбавленням волі із застосуванням контролю за його поведінкою під час іспитового строку, з покладенням обов?язків, передбачених ст. 76 КК України.

Сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з встановленням іспитового строку, який буде визначено судом та покладенням обов?язків, визначених ст. 76 КК України.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання, які передбачені ст.476 КПК України.

У судовому засідання прокурор попросив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання, а також вирішити питання щодо скасування арешту на майно, та долю речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні беззастережно визнав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, вказав, що укладення угоди між ним та прокурором було добровільним, наслідки укладення та затвердження угоди зрозуміє, просив призначити узгоджене сторонами покарання та затвердити угоду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що угода про визнання винуватості між прокурором та його підзахисним була укладена за його участі, є добровільною, наслідки укладення та затвердження угоди є зрозумілими, порушень при її укладенні допущено не було. Вказав, що ОСОБА_3 свою вину визнає, перерахував кошти на підтримку Збройних Сил України, відсутні обтяжуючі обставини. За наведеного просить затвердити укладену між сторонами угоду, також просив врахувати наведені вище обставини та особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і визначити мінімальний іспитовий строк.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

На виконання вимог ст.474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, передбачені п.1 ч.4 зазначеної норми, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та погоджується на призначення узгодженого покарання.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначено з урахуванням вимог закону щодо призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення з урахуванням положень Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 передбачене ч.3 ст.332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, з корисливих мотивів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування застави в розмірі 817 560 грн. на потреби ЗСУ, добровільне внесення обвинуваченим коштів в розмірі 82 440 грн. на потреби ЗСУ, готовність надати викривальних свідчень, та зобов`язання протягом 30 днів з моменту підписання угоди внести кошти в розмірі 100 000 грн. на підтримку Збройних Сил України.

Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого який є одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2013 р.н. та 2018 р.н., переніс оперативне втручання в 2001 році через перелом лівої стегнової кістки отриманий в дтп та з 2016 р. проходить обстеження у спеціалізованих клініках, що підтверджується даними копії амбулаторної картки, згідно вимоги у ДІТ ГУНП в Закарпатській області від 12.11.2025 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно.

За наведеного, суд вбачає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджену сторонами в угоді міру покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 332 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Між тим, суд приймаючи до уваги вищенаведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого та його особу, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки на переконання суду його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Щодо застосування конфіскації як додаткового покарання судом враховано висновок Верховного суду України, викладений в п.19 Постанови Пленуму № 7 від 24.10.2003 з якого вбачається, що у разі прийняття судом рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна до особи не застосовується, відтак додаткове покарання у виді конфіскації майна до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувати.

Також, суд враховує положення ст. 77 КК України, відповідно до яких у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

Додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачене санкцією статті як обов`язкове, не призначається судом, оскільки інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинено не у зв`язку із обійманням останнім певної посади чи зайняттям певною діяльністю. На правила призначення додаткових покарань вказав Верховний Суд у постанові від 16.04.2026 у справі 498/1056/24.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи наведене, арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року (справа №308/16895/25 провадження 1-кс/308/6581/25) на речі, які було виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події в період часу з 11 год. 55 хв. по 13 год. 22 хв. 12.11.2025 року за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Соломоново, вул. Європейська, 8 (територія АЗС «Укрнафта»), а саме: мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12 Pro, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з номером мобільного телефону: НОМЕР_6 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027802; імітаційні грошові кошти в загальній сумі 17000 Євро в сейф-пакеті №400373084, які упаковано до спец. пакету НПУ WAR1534348; предмет ззовні схожий на металевий телескопічний кийок без маркувань в чорному чохлі, який упаковано до спец. пакету НПУ HYQ0145803, та транспортний засіб марки «Citroen» моделі «C1», д.н.з. « НОМЕР_1 », а також арешт накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року (справа №308/16895/25 провадження 1-кс/308/6582/25) шляхом заборони розпорядження майном, а саме: житловим будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (тип об`єкта: житловий будинок, опис об`єкта: загальна площа (кв.м.) 124, житлова площа (кв.м.) 62,9, опис: 1 поверх, 4 житлові кімнати), а також складовою частиною об`єкта нерухомого майна господарська будівля, Б, розмір частки що на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - підлягає скасуванню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Щодо запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року (справа 308/16895/25, провадження 1-кс/3086578/25) обрано відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_3 з 11 год. 58 хв. 12 листопада 2025 року по 09 січня 2026 року включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України в розмірі двісті сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 817 560 грн. (вісімсот сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

14.11.2025 ОСОБА_3 звільнений з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» під заставу в розмірі 817 560,00 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2026 року клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволено. Постановлено змінити запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року (справа 308/16895/25, провадження 1-кс/308/6578/25) у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України обов`язки. Встановити строк дії запобіжного заходу на ОСОБА_3 до 08 жовтня 2026 року (включно).

У зв`язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженого в угоді покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, вирішуючи питання про запобіжний захід, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що запобіжний захід застосований ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.08.2026, у вигляді особистого зобов`язання та з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 314, 368, 370, 371, 394, 474-475, 616 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 69, 75, 332 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 28.08.2026 року у кримінальному провадженні № 12025071170000650 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2025, між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_3 , з другої сторони, за участі захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2026 року, у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін, до набрання вироку законної сили.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року (справа №308/16895/25 провадження 1-кс/308/6582/25), та ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2025 року (справа №308/16895/25 провадження 1-кс/308/6581/25).

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 12 Pro, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , з номером мобільного телефону: НОМЕР_6 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU5027802, - повернути власнику, чи уповноваженому представнику.

- імітаційні грошові кошти в загальній сумі 17000 Євро в сейф-пакеті №400373084, які упаковано до спец. пакету НПУ WAR1534348, - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом всього строку їх зберігання;

- транспортний засіб марки «Citroen» моделі «C1», д.н.з. « НОМЕР_1 », та свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_7 , які згідно протоколу передачі від 01.12.2025 року передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його оголошення учасниками процесу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1