Ухвала суду № 13960485, 10.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 р. Справа № 37405/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Богаченка С.І.,

при секретарі судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи - що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Трускавецький міський відділ внутрішніх справ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання наказів протиправними в частині та їх скасування, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 19.07.2010 року звернувся в суд з адміністративним позовом в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області №569 від 14 червня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Трускавецького МВ ГУМВСУ України у Львівській області» в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України у Львівській області №225 о/с від 21 липня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 21 липня 2010 року; поновити його на роботі на посаді дізнавача Трускавецького міського відділу ГУ МВС у Львівській області з 21 липня 2010 року; стягнути з ГУ МВС у Львівській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2010 року по час постановлення судового рішення.

В обґрунтування позову покликається на те, що в органах внутрішніх справ працює з 2009 року, а на посаді дізнавача Трускавецького міського відділу ГУ МВС України у Львівській області з вересня 2009 року. З 5 на 6 січня 2010 року він перебував у складі слідчо-оперативної групи Трускавецького МВ ГУМВС , але повідомлення про крадіжку майна із проникненням у приміщення гр. ОСОБА_2 не отримував і на місце скоєння злочину 5 січня 2010 року не виїжджав, дій щодо не реєстрації в ЖРЗПЗ міськвідділу й укриття даного злочину не вчиняв. Відтак накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а також саме звільнення вважає протиправними і упередженими, оскільки дисциплінарного порушення він не вчиняв, а зафіксовані в наказах фактичні обставини не відповідають дійсності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області №569 від 14 червня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області» в частині накладення на дізнавача Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області №225о/с від 21 липня 2010 року в частині звільнення дізнавача Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 21 липня 2010 року. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді дізнавача Трускавецького міського відділу ГУ МВС України у Львівській області з 21 липня 2010 року. В цій частині постанову допущено до негайного виконання.

Стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2010 року по 19 листопада 2010 року в сумі 6560,62 гривень. В частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1653,81 гривень постанову суду допущено до негайного виконання.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ МВС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволення позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судове рішення ухвалене з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що перед прийняттям рішення про видачу оскаржуваних наказів посадовими особами ГУ МВС України у Львівській області було проведено детальне та об'єктивне службове розслідування. Розслідуванням було встановлено грубе порушення позивачем вимог кримінально-процесуального законодавства України, Закону України «Про міліцію», наказів МВС України від 14.04.2004 року № 400, від 30.04.2004 року № 458 та від 28.04.2009 року № 181, яке полягало в тому, що у складі відповідального від керівництва капітана міліції ОСОБА_3, капітана міліції ОСОБА_4 та лейтенанта міліції ОСОБА_1, виїхавши 05 січня 2010 року на місце скоєння злочину - крадіжку майна із проникненням у приміщення, за повідомленням гр. ОСОБА_2 не вжили заходів щодо розкриття цього злочину, не зібрали жодних матеріалів, що призвело до його не реєстрації в ЖРЗПЗ міськвідділу й укриття.

По даному факту в.о. начальника Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області майором міліції ОСОБА_5, було внесено подання про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України і відповідно до вимог чинного законодавства було проведено атестацію позивача.

09.07.2010 року та 12.07.2010 року ОСОБА_1, було ознайомлено із текстом атестаційного листа, однак ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення із текстом атестаційного листа відмовився.

Згідно атестаційного листа від 09.07.2010 року та 12.07.2010 року за період з липня 2009 року до липня 2010 року, атестаційна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України згідно наказу ГУ МВС України у Львівській області від 14.06.2010 року № 569. Водночас, необхідно зазначити, що 26.07.2010 року ОСОБА_1, ознайомившись з атестаційним листом висловив не згоду з висновком атестаційної комісії, але мотивованого рапорту на ім'я прямого начальника, який має право прийняти по ньому остаточне рішення, не подавав.

Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області при апеляційному розгляді апеляційну скаргу підтримав з зазначених в ній підстав.

Позивач вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи прийняте рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України вважає справу слухати за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи з 29 вересня 2009 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді дізнавача Трускавецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

На вимогу прокуратури м. Трускавця від 17.02.2010 року працівниками відділу внутрішньої безпеки проведено службову перевірку дій працівників Трускавецького МВ ГУ МВС з приводу неналежної реєстрації звернення ОСОБА_2

З висновку службового розслідування щодо порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Трускавецького МВ ГУ МВСУ за ознаками злочину, передбачено ст. 364 ч. З КК України вбачається, що 14.06.2010 року ОСОБА_2 пояснив, що в ніч з 04.01.2010 року на 05.01.2010 року з приміщення туристичного агентства «Європа», що розташоване в м. Трускавці вул.. Героїв УПА, 3 невідомими особами було викрадено ноутбук «Дел-інспіріон-1300», вартістю 800 доларів США та печатку підприємства інд. 33086760. Прибувши в приміщення агентства він одразу зателефонував в Трускавецький МВ та повідомив про подію. Через деякий час на місце виклику прибули працівники міліції, які провели огляд приміщення та склали відповідні документи. 05.01.2010 року письмової заяви на предмет крадіжки особистих речей та печатки він не писав, натомість один з працівників міліції Трускавецького МВ ГУМВС ОСОБА_8 повідомив, що обов'язково зв'яжеться із ним та залишив свій контактний телефон. 06.01.2010 року він особисто звернувся в чергову частину Трускавецького МВ ГУМВС та ще раз повідомив про скоєний злочин. В приміщенні Трускавецького МВ з ним безпосередньо спілкувався працівник карного розшуку ОСОБА_9, який порадив йому написати заяву лише про крадіжку печатки підприємства, а про викрадення ноутбуку нічого не зазначати. У випадку, коли працівники міліції знайдуть викрадений комп'ютер, він зможе написати ще одну заяву. В дійсності він написав заяву лише про втрату печатки підприємства, а також надав пояснення з даного приводу (а.с. 38).

На підставі вищенаведених пояснень та пояснень свідків: ОСОБА_6 (працівниці туристичного агентства «Європа»), працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також матеріалів розслідування було прийняте рішення про винність позивача у грубому порушенні вимог кримінально-процесуального законодавства України, Закону України «Про міліцію» та ряд наказів МВС України, за які згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України запропоновано на позивача, як на дізнавача Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом № 569 від 14.06.2010 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Трускавецького МВ ГУМВСУ України у Львівській області» за грубе порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України, Закону України «Про міліцію», наказів МВС України від 14.04.2004 р. № 400, від 30.04.2004р. № 458 та від 28.4.2009р. № 181 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ (а.с. 65).

Як вбачається з мотивувальної частини цього наказу, працівники слідчо-оперативної групи Трускавецького МВ ГУМВС, у складі помічника відповідального від керівництва капітана міліції ОСОБА_3, капітана міліції ОСОБА_4 та лейтенанта міліції ОСОБА_1, виїхавши 05 січня 2010 року на місце скоєння злочину - крадіжку майна із проникненням у приміщення, за повідомленням гр. ОСОБА_2 не вжили заходів щодо розкриття цього злочину, не зібрав

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 225 о/с від 21 липня 2010 року ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 21 липня 2010 року за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) (а.с. 33).

Проте, такий висновок службового розслідування та вищевказані накази, на погляд колегії суддів, є помилковими, так як не відповідає встановленим судом першої інстанції обставинам справи.

Так , 05 січня 2010 року ОСОБА_1 заступив в наряд до складу слідчо-оперативної групи, що підтверджується планом комплексного використання сил і засобів міліції (а.с. 14 -15).

Із записів журналу оперативного чергового Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області за 05 січня 2010 року зазначено три записи (а.с. 13), серед яких немає повідомлення громадянина ОСОБА_2

В журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються є запис № 16 за заявою ОСОБА_2 про розшук печатки приватного підприємства «Трускавецьке туристичне агентство «Європа», яку він втратив за невідомих обставин. Зазначена заява надійшла 06 січня 2010 року об 11:40 (а.с. 17).

Свідки ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на яких ґрунтувався висновок службового розслідування, в судовому засіданні заперечили виїзд 05 січня 2010 року на місце скоєння злочину оперативно- слідчої групи. Зокрема, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ствердили, що позивача на місці скоєння крадіжки не бачили.

Працівникам відділу внутрішньої безпеки позивач ОСОБА_1, а також інші члени слідчо-оперативної групи ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10 ОСОБА_11 також пояснили, що 05 січня 2010 року вказівок від чергового з приводу крадіжки не отримували, в приміщення офісу туристичного агентства «Європа» не виїжджали.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дисциплінарне стягнення на працівника міліції накладається за порушення службової дисципліни, що виявилося у вчиненні дисциплінарного проступку. Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення, означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав суду переконливих доказів скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, не довів правомірності оскаржуваних наказів, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними наказів № 569 від 14.06.2010 року та № 225 о/с від 21.07.2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.

Посилання апелянта на висновки атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді не заслуговують на увагу, позаяк такий висновок атестаційної комісії ґрунтується на висновках цього ж службового розслідування, яке, на погляд колегії суддів, не встановило винність позивача у скоєнні дисциплінарного проступку. Крім того, не відповідність займаній посаді позивача не було підставою його звільнення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року у справі №2а-6619/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

С.І. Богаченко

Ухвала у повному обсязі складена 15.02.2011 року.