Постанова № 13959794, 22.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2011 р. № 2а- 15495/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чалого І.С.,

суддів: Зінченко А.В., Шевченко О.В.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участі представників сторін:

позивача - Бочаров О.О.,

відповідача - Сагайдак О.О., Лиманський А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Спільного українсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.10 року №0001610854/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, скасувати рішення про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін від 26.10.10 року №2 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові).

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 26.10.10 року №0001610854/0 та рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін від 26.10.10 року №2, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача надали заперечення на позов та в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначили, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові з 26.08.2010р. по 06.10.2010р. проведено планову виїзну перевірку Спільного українсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті" (далі - СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті») з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., валютного законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р.

В ході перевірки були виявлені порушення п.4.1 ст.4, п.7.3.1. п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень - грудень 2009 р., за січень - червень 2010 р. в сумі 12913437,00 грн. та завищено податок, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 р. в сумі 773158,00 грн.

Результати перевірки оформлені актом №3683/23-106/25609854 від 13.10.2010р.

За результатами перевірки начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 р. №0001610854/0 , яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 773158, 00 грн.,

Також, начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесено рішення №2 від 26.10.2010 р. про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін, яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 25826874,00 грн. , з них за основним платежем 12913437,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 12913437,00 грн.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент прийняття спірних актів, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Правила застосування звичайних цін визначені п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», звичайною вважається ціна товарів, визначена сторонами договору і, якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Підпунктом 1.20.10 п.1.20 ст.1 згаданого закону передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом. Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

При цьому, в силу приписів п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

З акту перевірки вбачається, що листом №13642/10/23-112 від 30.09.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові зверталась до позивача з приводу надання пояснень та їх документальних підтверджень з наступних питань: яким чином формується ціна реалізації чаю на адресу СКУ ТОВ «Піраміда»; які статті витрат включаються до складу такої ціни; чи контролює Компанія Tea Limited»формування ціни на весь товар (чай) торгової марки Tea», який в подальшому реалізується на СКУ ТОВ «Піраміда».

Суд звертає увагу на ту обставину, що зі змісту листа не випливає висунення податковим органом до позивача вимоги саме про обґрунтування рівня договірних цін. Відтак, подальше самостійне визначення відповідачем податкових зобовязань з ПДВ за операціями з продажу товарів із застосуванням звичайних цін прямо суперечить положенням п.п.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки було проведено без попереднього направлення запиту в порядку, передбаченому цією нормою закону.

Відповідно до положень п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Суд зазначає, що податковим органом під час проведення перевірки не використано та не відображено в акті перевірки інформацію про інші укладені на момент реалізації товару договори, а інформацію про відпускні ціни СКУ ТОВ «Піраміда»СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові отримано за даними внутрішнього документу (наказу керівника) СКУ ТОВ «Піраміда», що не є первинним документом СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті», при цьому не доведено, що цей документ був чинним у період, що перевірявся, та відповідає фактичним даним.

У той же час згідно листа №1149 від 15.10.2010р. СКУ ТОВ «Піраміда»наказом №38 від 01.06.2009р. було введено в дію відпускні ціни на продукцію, які діють до теперішнього часу. Отже ціни, зазначені в наказі СКУ ТОВ «Піраміда»від 08.02.2009р. №8/1, на підставі якого СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові визначено звичайну ціну на товар та який є єдиним доказом податкового органу, зазначеним в акті перевірки, перестали діяти з моменту введення в дію нових цін з 01.06.2009р. Таким чином в періоді, що перевірявся, в СКУ ТОВ «Піраміда»діяли інші ціни, аніж ті, які були прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові як звичайні, при цьому діючі ціни не перевищували ціни реалізації товару позивачем більше, ніж на 20%. Цей факт підтверджується, зокрема, висновком ТОВ «ПрайсуотерсхаусКуперс».

Оскільки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові під час проведення перевірки не використано інформацію про укладені на момент продажу договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, очевидно, що висновки про визначення звичайної ціни взагалі не враховують такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, а також звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, що прямо суперечать п.п.1.20.2. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»№817 від 23.07.1998р. індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не вивчала статистичні дані стосовно рівня цін за договорами між неповязаними особами стосовно ідентичних товарів у співставних умовах.

У разі відсутності таких статистичних даних, відповідно п.п.1.20.51 п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові для обґрунтування звичайної ціни зобовязана була використовувати правила, встановлені національними стандартами бухгалтерського обліку, однак, як вбачається з акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові такі правила не використовувала.

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів використання при прийнятті рішень про застосування звичайних цін інформації про укладені на момент продажу договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах, статистичних даних або правил, встановлених національними стандартами бухгалтерського обліку.

Отже відповідачем порушено встановлений законом порядок визначення звичайної ціни, а також не доведено у порядку, встановленому законом, що рівень ціни договору, за якою позивач реалізує продукцію, не відповідає рівню звичайних цін, оскільки при прийнятті спірних рішень відповідач керувався не положеннями чинних законодавчих актів, а самостійно вигаданим припущенням про порядок визначення звичайної ціни, що суперечить вимогам ч.2 ст.19 Конституції України.

Згідно п.п.1.20.6. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Оскільки під час проведення перевірки у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові була відсутня отримана у встановленому законом порядку інформація про операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами) на відповідному ринку товарів (робіт, послуг), а наявна інформація не відповідає встановленому законом порядку її отримання та не є достовірною, звичайною ціною продажу товару ТМ Tea»має вважатися ціна, встановлена договором, за яким СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті»реалізує товар, враховуючи при цьому, що СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті»на запит №13642/10/23-112 від 30.09.2010р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові зверталась до позивача з приводу надання пояснень та їх документальних підтверджень листом №403 від 12.10.2010р., на який є посилання в акті перевірки, щодо формування цін та їх обґрунтування, повідомило відповідача, що ціна реалізації товару є вільною договірною із посиланням на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, взагалі не спроможними є висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, що ціни реалізації товару СКУ ТОВ «Піраміда»є звичайними на ринку, а умови продажу позивача та СКУ ТОВ «Піраміда»співставними, а також що позивач перебуває у фактичній залежності від Компанії «Аhmad Tea Limited», а тому не може вільно визначати договірні ціни.

Так СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові посилається на п.1.2. Угоди про ексклюзивні права, якою визначено Ексклюзивне право СКУ ТОВ «Піраміда»на збут товару на території України та п.4.6. цієї Угоди, яким визначено, що Компанія «Аhmad Tea Limited»формує ціни на чай та видає прайс-листи.

Однак СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не надано уваги положенням додаткової угоди №3 до Угоди про ексклюзивні права, якою викладено в новій редакції п.1.3., 2.5.2. цієї Угоди, де прямо передбачено право позивача на продаж фасованого товару в Україні за вільними цінами компаніям, що мають право на збут товару на території України, а також п.4.6. цієї Угоди, яким встановлено, що Компанія «Аhmad Tea Limited»встановлює ціни лише на нефасований товар.

Також встановлено, що Компанія «Аhmad Tea Limited»протягом усього строку дії Угоди не видавала прас-листи на фасований товар. Цей факт підтверджено листом Компанії «Аhmad Tea Limited»№429 від 27.10.2010р.

Отже позивач має право продажу фасованого товару за вільними цінами компаніям, що мають право на збут товару на території України. Згідно Угоди про ексклюзивні права у періоді, що перевірявся, право на збут товару на території України мало тільки СКУ ТОВ «Піраміда», тому позивач мав право продажу товару тільки СКУ ТОВ «Піраміда».

Треба враховувати, що згідно положень п.п.1.20.1. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Отже законом встановлено умови визначення ціни продажу товару як звичайної, яки передбачають, зокрема, що така ціна має відповідати рівню справедливих ринкових цін, тобто цін, що діють на одному ринку товарів сфери обігу товарів, яка визначається, зокрема, можливістю продавця реально і без додаткових витрат продати товар, а також визначатись на підставі інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Вбачається, що припущення відповідача про те, що позивач та СКУ ТОВ «Піраміда»продають товар ТМ «Аhmad Tea»на одному ринку у співставних умовах помилкове, оскільки позивач має право продажу товару лише СКУ ТОВ «Піраміда», а СКУ ТОВ «Піраміда»- невизначеному колу покупців, отже у підприємств різні покупці (різний сегмент ринку); підприємство та СКУ ТОВ «Піраміда»займаються різними видами економічної діяльності, а отже, в них різні ринки збуту основним видом діяльності підприємства є промислове виробництво (фасування) товару (вид діяльності 15.86.0 виробництво чаю та кави за КВЕД) та його продаж за цінами, що мають бути конкурентними з іншими виробниками товару, а основним видом діяльності СКУ ТОВ «Піраміда»є оптова торгівля (вид діяльності 51.37.0 оптова торгівля за КВЕД), тому структура собівартості товару СКУ ТОВ «Піраміда»містить істотні витрати на збут (маркетинг та просування товару) (підтверджується листом СКУ ТОВ «Піраміда»№1149/11 від 01.11.2010р.), що, зумовлює їх відмінність та неспівставність; позивач та СКУ ТОВ «Піраміда»знаходяться на різному рівні продаж виробник (перший рівень), дистрибютор (другий рівень), тому в ціну продажу товару СКУ ТОВ «Піраміда»включено націнку виробника, а, отже, ціни продажу підприємств не можуть бути співставними, оскільки підприємства не є конкурентами.

Отже, без значних додаткових витрат (на збут та просування) та фактично без зміни виду господарської діяльності (виключення із ланцюга продаж дистрибютора СКУ ТОВ «Піраміда») позивач не має реальної можливості продажу товару тим самим покупцям (тобто на тому самому ринку), що і СКУ ТОВ «Піраміда».

Таким чином, не знаходять підтвердження висновки відповідача щодо того, що умови продажу товару позивачем та СКУ ТОВ «Піраміда»є співставними, оскільки це суперечить положенням п.п.1.20.2. п.1.20. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими передбачено, що умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну.

При цьому вбачається, що звичайною ціною продажу товару СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті»має вважатися ціна договору, за яким СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті»здійснює продаж товару, в тому числі покупцю СКУ ТОВ «Піраміда».

Отже оскаржувані рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не відповідають п.п.1.20.1., 1.20.2., 1.20.51, 1.20.6., 1.20.8. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.13 Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності».

Зазначену позицію підтверджено Висновком експертно-економічного дослідження №9091 від 11.11.2010р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, в якому, зокрема, зазначено, що умови продажу товару від підприємства в адресу СКУ ТОВ «Піраміда»та від СКУ ТОВ «Піраміда»іншим контрагентам суттєво відрізняються, а ціна продажу товару СКУ ТОВ «Піраміда»не може бути визначена як звичайна ціна продажу товару підприємством-виробником, тому висновки податкового органу, викладені акті перевірки, не підтверджуються, а також висновком ТОВ «ПрайуотерсхаусКуперс», в якому зазначено, що умови продажу чаю підприємствами є неспівставними, відмінність цін продажу є економічно обґрунтованою, висновки податкового органу не ґрунтуються на законі, а у звязку із недоведеністю податковим органом зворотного, ціни продажу підприємства є звичайними.

Окремо суд бере до уваги встановлений в ході розгляду справи факт того, що рішення про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін від 26.10.2010р. №2 прийняте на підставі п.4.3. «Визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами»ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як про це зазначене в самому рішенні. Інших підстав для його прийняття в рішенні не зазначено.

Однак відповідно до листа СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 21.11.2010р. №14632/10/23-112 про надання відповіді СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові взагалі не застосовувало при проведенні перевірки непрямі методи на підставах та в порядку, передбаченому законом, що свідчить про те, що зазначене рішення прийнято безпідставно, що суперечить вимогам ч.2 ст.19 Конституції України.

Також суд бере до уваги порушення відповідачем при проведенні перевірки п.п.2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N 327, відповідно до якого за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, та п.п.2.3.4 цього Порядку, згідно якого не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, оскільки для обґрунтування звичайної ціни СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові використано наказ СКУ ТОВ «Піраміда»від 08.02.2009р. №8/1, який не є первинним документом податкового та бухгалтерського обліку платника податків відповідно до наказу Мінфіну України №88 від 24.05.1995р., яким затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та, крім того, не стосується господарської діяльності позивача.

Також, судом враховується, що згідно довідки від 16.09.2010р. №3370/42-016/25609854 про результати позапланової виїзної документальної перевірки СУБ ТОВ «Українська чайна фабрика «Ахмад Ті»з питання правильності визначення заявленого до відшкодування податку на додану вартість за період червень 2010 року у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові повністю підтверджено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2010 року у розмірі 773158, 00 грн., а, отже, висновки акту перевірки №3683/23-106/25609854 від 13.10.2010р. в частині встановлення завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період червень 2010 року, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010р. №0001610854/0, не відповідають висновкам довідки від 16.09.2010р. №3370/42-016/25609854.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та рішення про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін відповідачем до суду не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 26.10.10 року №0001610854/0 та рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін від 26.10.10 року №2 винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

Отже позов Спільного українсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті" є обґрунтований, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спільного українсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.10.10 року №0001610854/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові .

Скасувати рішення про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін від 26.10.10 року №2 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю "Українська чайна фабрика "Ахмад Ті" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 88, код ЄДРПОУ 25609854) державне мито в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 28.02.2011 року.

Головуючий І.С.Чалий

Судді А.В. Зінченко

О.В. Шевченко