Постанова № 13959555, 22.02.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6286/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Курганська Л.О.,

представника позивача - Фелько А.В.,

представників відповідача -Лисиця І.І., Даниленко А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз"до Полтавської митниціпро визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень, -

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз"/далі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці/далі по тексту - відповідач/про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень від 22.11.2010 № 41 та № 42.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що оскаржувані податкові повідомлення Полтавської митниці від 22.11.2010 № 41 та № 42 винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки під час митного оформлення та митного контролю Полтавська митниця підтвердила правильність класифікації товару /зернозберігаючого комплексу СВ 2426-15 00.000/ за кодом 8419310000 згідно УКТЗЕД та перед цим Полтавською митницею було прийнято рішення від 17.12.2009 № 80600/9/0020, яким визначено код комплектного обєкту 8419310000 згідно УКТЗЕД та надано дозвіл на оформлення комплектного обєкту за умови його переміщення та декларування у визначений строк.

У письмових запереченнях проти позову відповідач посилався на те, що податкові повідомлення від 22.11.2010 № 41 та № 42 складені на підставі акта камеральної перевірки від 28.09.2010, а камеральна перевірка проведена на підставі листа Держмитслужби України від 01.09.2010 № 16/1-5/2497 та службової записки Полтавської мит ниці від 14.09.2010 № 9998/13-вн. Перевіркою встановлено декларування складових частин зерносушарного комплексу невірним кодом УКТЗЕД, у звязку із чим своєчасно не були нараховані та сплачені до Державного бюджету України ввізне мито у сумі 464219,54 грн та податок на додану вартість у сумі 92 843,91 грн.

У судовому процесі представники сторін підтримали доводи і вимоги, викладені відповідно у позовній заяві та запереченнях проти позову.

Заявою від 23.12.2010 № 05/1-1624 у справу вступив прокурор Полтавської області. У судовому засіданні він підтримав доводи і вимоги Полтавської митниці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судовим розглядом встановлено, що згідно наказу Полтавської митниці «Про проведення камеральної перевірки ТОВ «Грейн Інновейшн Системз»від 17.09.2010 № 542 робочою групою Полтавської митниці проведено камеральну перевірку правильності декларування товару / зернозберігаючого комплексу СВ 2426-15 00.000/, який надійшов до ТОВ «Грейн Інновейшн Системз»за зовнішньоекономічним контрактом від 28.07.2009 № 2529/08 та був оформлений вантажними митними деклараціями від 22.01.2010 № 806000011/2010/350024, від 25.01.2010 № 806000011/2010/350029, від 26.01.2010 № 806000011/2010/350034, від 27.01.2010 № 806000011/2010/350037, від 01.02.2010 № 806000011/2010/350053, від 01.02.2010 № 806000011/2010/350054, від 01.02.2010 № 806000011/2010/350055, від 02.02.2010 № 806000011/2010/350056, від 04.02.2010 № 806000011/2010/350062 (а.с. 110-139, 184).

Підставою для проведення камеральної перевірки став лист Державної митної служби України від 01.09.2010 № 16/1-5/2497 та службова записка від 14.09.2010 № 9998/13-вн .

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 28.09.2010 № К/0007/10/806000000/0035025914, яким зафіксовано декларування позивачем складових частин «Зерносушарного комплексу СВ 2426-1500.000»кодом 8419310000 замість коду 7309009000 згідно з УКТЗЕД, у звязку з чим контролюючий орган зробив висновок про заниження позивачем податкових зобовязань у вигляді ввізного мита у сумі 464219,54 грн та податку на додану вартість у сумі 92843,91 грн.

Так, в акті перевірки митного органу зазначається про те, що позивачем було неправильно визначено код класифікації товару, ввезеного на територію України за ВМД від 22.01.2010 № 806000011/2010/350024, від 25.01.2010 № 806000011/2010/350029, від 26.01.2010 № 806000011/2010/350034, від 01.02.2010 № 806000011/2010/350054, від 01.02.2010 № 806000011/2010/350055, від 02.02.2010 № 806000011/2010/350056, від 02.02.10 № 806000011/2010/350062, а саме: зерносушарного комплексу СВ 2426-1500.000 /а.с. 170/. За висновком відповідача зерносушарний комплекс СВ 2426-1500.000 повинен класифікуватися у товарній позиції 7309 за кодом 7309009000 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі по тексту - УКТЗЕД).

Акт камеральної перевірки підписано позивачем із запереченнями від 22.10.2010 № 11729/14, які залишені Полтавською митницею без задоволення /а.с. 171 - 173/.

На підставі акта перевірки від 28.09.2010 № К/0007/10/806000000/0035025914 Полтавською митницею 22.11.2010 винесені податкові повідомлення форми «Р»:

- за № 41, яким ТОВ «Грейн Інновейшн Системз»визначено податкове зобовязання за платежем із ввізного мита на загальну суму 487430,52 грн, у тому числі за основним платежем 464219,54 грн та штрафною санкцією - 23210,98 грн;

- за № 42, яким ТОВ «Грейн Інновейшн Системз»визначено податкове зобовязання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 97486,11 грн, у тому числі за основним платежем 92843,91 грн та штрафною санкцією - 4642,20 грн(а.с. 175, 176).

Позивач не погодився із винесеними податковими повідомленнями від 22.11.2010 № 41 та № 42 та оскаржив їх до Полтавського окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" /ідентифікаційний код 35025914/ є юридичною особою, яка здійснює зовнішньоекономічну діяльність, у межах якої 28 липня 2009 року товариством («Покупець») було укладено контракт № 2529/08 з Компанією Grace Enterprises Ltd («Продавець») (а.с. 140-147).

Згідно умов вказаного контракту Продавець зобов'язувався поставити Покупцю, а Покупець придбати у Продавця товар, а саме зернозберігаючий комплекс з елементами перевезення та вентиляції у комплекті, у розібраному вигляді, у складі обладнання згідно додатку №1 /пункти 1.1, 1.2 контракту/.

Відповідно до статті 188 Митного кодексу України імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України/стаття 40 зазначеного Кодексу/.

За визначенням статті 1 цього Кодексу виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів /стаття 70 цього ж Кодексу/.

Статтею 72 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення /статті 1, 86 цього Кодексу/.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року N 443/2247, у графі 31 ВМД «Вантажні місця та опис товарів»під номером 1 зазначаються точні відомості про товар, у графі 33 «Код товару» - код товару, який ввозиться згідно з УКТЗЕД, а у графі 47 ВМД наводяться відомості про нарахування ввізного мита та податку на додану вартість.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженою Законом України «Про Митний тариф України»/у редакції, діючій до 01.01.2011/.

Суд зазначає, що відповідач не заперечував, що для митного оформлення зернозберігаючого комплексу СВ 2426-15 00.000 у січні та лютому 2010 року позивачем до Полтавської митниці було подано належним чином заповнені вантажні митні декларації та інші документи, необхідні для митного оформлення зазначеного товару, зокрема, у графі 33 ВМД було зазначено код класифікації товару (зернозберігаючого комплексу) згідно з УКТЗЕД -84193100 «Сушарки для сільськогосподарських продуктів», що відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф»класифікується за ставкою мита - 0%. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», діючого до 01.01.2011, операція з імпорту на територію України зерносушильного обладнання обкладалася податком на додану вартість за ставкою 20 % від митної вартості товару. Позивачем було сплачено суму податку на додану вартість від митної вартості товару, який ввозився на територію України за ВМД, що підтверджується штампами «Оплачено», проставленими відповідачем у відповідній графі ВМД.

Згідно з розділом 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за N 439/10719, при митному контролі посадові особи підрозділу митного оформлення обов'язково перевіряють правильність класифікації та кодування товарів та правильність нарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших платежів (застосування пільг в оподаткуванні, застосування векселів, правильність заповнення графи 47 ВМД).

При митному оформленні товару у січні та лютому 2010 року Полтавська митниця перевірила правильність визначення позивачем коду товару згідно з УКТ ЗЕД та відповідно суми ввізного мита та податку на додану вартість та будь-яких порушень митних правил не встановила.

Таким чином, при митному оформленні товару митниця засвідчила відповідність відомостей, зазначених позивачем у вантажних митних деклараціях, та відсутність неправомірних дій позивача, спрямованих на заниження ставки ввізного мита та суми податку на додану вартість.

Оскільки за загальним правилом юридичним фактом визнається факт, який тягне за собою правові наслідки, то суд доходить висновку, що відповідність товару, який декларується, встановленій класифікаційній категорії, є фактом, що має юридичне значення, адже від коду товару залежить ставка ввізного мита та сума податку на додану вартість, яку імпортер має сплатити при митному оформленні товару.

Таким чином, прийняття митним органом митної декларації з зазначенням у неї коду товару означає засвідчення митним органом факту, що має юридичне значення.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Суд вважає, що порушеннями законодавства України, про які йде мова у наведеній нормі, можуть бути контрабанда, порушення митних правил, кримінально-переслідувані дії субєкта зовнішньоекономічної діяльності та що митний орган має право здійснювати митний контроль після завершення митного оформлення товару тільки у разі наявності достатніх підстав вважати, що такі порушення мали місце з боку субєкта зовнішньоекономічної діяльності.

У спірних правовідносинах відповідач після завершення митного оформлення товару позивача (у січні та лютому 2010 року) здійснив митний контроль (у жовтні 2010 року) лише на підставі листа директора Департаменту митної вартості та класифікації товарів Державної митної служби України від 01.09.2010 № 16/1-5/2497 та службової записки начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Полтавської митниці від 14.09.2010 № 9998/13-вн, у яких дана правова оцінка коду товару (зернозберігаючого комплексу СВ 2426-15 00.000), а саме: зазначено, що митне оформлення комплектного об'єкта "Зернозберігаючий комплекс СВ 2426-15 00.000" можливо розглядати у товарній підкатегорії 7309009000.

За встановлених обставин та аналізу наведених норм суд доходить висновку, що у Полтавської митниці не було правових підстав для здійснення митного контролю після завершення митного оформлення товару позивача.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Також суд бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ /частина 1 статті 2 цього Кодексу/.

Оскільки відповідачем, який за ознаками статті 3 зазначеного Кодексу є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи у порядку частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових рішень, суд доходить висновку, що ці рішення порушують права і інтереси позивача.

Отже, позов у частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень від 22.11.2010 № 41 та № 42 належить задовольнити.

Позовна вимога ТОВ «Грейн Інновейшн Системз»про визнання дій Полтавської митниці протиправними задоволенню не підлягає з огляду на те, що юридично значимим для позивача наслідком дій Полтавської митниці стало прийняття митницею податкових повідомлень, а самі ж по собі дії відповідача юридично значимих наслідків для ТОВ "Грейн Інновейшн Системз" не створили.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз"до Полтавської митниціпро визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Полтавської митниці від 22.11.2010 № 41 та № 42.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Інновейшн Системз" витрати зі сплати судового збору у сумі 1 грн 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2011 року.

СуддяН.І. Слободянюк