Постанова № 13959458, 11.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2011 р. № 2а-10776/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О.

при секретарі судового засідання Денькович Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача Гриник Д.П.

від відповідача Кінь А.В. (довіреність від 22.11.2010 року № 27821/10-008)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

ПП "Туя"

до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Туя» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 22.10. 2010 року № 0007011630/0/24566.

Ухвалою від 23 листопада 2010 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, та просить позов задоволити з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 16 лютого 2010 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази та давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Туя»зареєстроване 05.07.1999 року Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи.

Державною податкової інспекцією у Шевченківському районі м. Львова проведено невиїзну документальну перевірку щодо підтвердження взаємовідносин із ТзОВ «Агрофермтехніка»у липні 2010 року ,за результатами якої складено акт від 11.10.2010 року №1452/445/15-2/30478031 (далі акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова отримано із ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області матеріали перевірки ТОВ «Агрофермтехніка»за липень 2010 року. За результатами перевірки ТОВ «Агрофермтехніка»ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області (довідка від 06.09.2010 року № 5951/7/15-02) встановлено, що угоди з продажу ТОВ ««Агрофермтехніка»мають ознаки нікчемності. Оскільки на ТОВ «Агрофермтехніка»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Враховуючи те,що у ТОВ «Агрофермтехніка»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності. Даною перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1. ст. 7 Закону України № 168 та встановлено завищення дозволеного податкового кредиту в сумі 3333, 33 грн. в рядку 10.1. декларації з ПДВ за липень 2010 року, в результаті чого на порушення п.7.7.1 ст. 7 Закону України № 168 підприємством занижено суму податку, яка результатами липня 2010 року підлягає сплаті в бюджет на 3333, 33 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.10.2010 року № 0007011630/0/2456, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 4332, 9 грн., в тому числі за основним платежем 3333 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції 999, 9 грн. 00 коп.

Як вбачається з копії договору, 20.07.2010 року між ТОВ «Агрофермтехніка»та ПП «Туя» укладено договір поставки товарів.

На виконання даного договору, позивачум виписано накладну від 06.07.2010 року №07061 на суму 20000 грн. ,в тому числі ПДВ 3333,33 грн. (а.с.20), наявні підписи позивача та печатка про отримання товару гідронасосу та підпис та печатка відвантажувача ТзОВ «Агрофермтехніка».

Крім того, ТзОВ «Агрофермтехніка»виставлено позивачу рахунок на оплатку вартості гідронасосу згідно договору №199 від 06.07.2010 року (а.с.20).

Даний факт поставки та оплати підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 16.07.2010 року № 1176, від 02.08.2010 року № 1189, накладною від 06.07.2010 року № 07061, рахунком № 199 від 06.07.2010 року, податковою накладною від 06.07.2010 року.

Крім того, позивачем понесені транспортні витрати на доставку гідронасосу, що підтверджується звітом про використання коштів №ЛВ-0000001 від 02.08.2010 року на суму 444,00 грн., квитанція №169305 серії ААР від 02.08.2010 року на суму 444,00 грн., виписаної Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за доставку вантажу маршрут «Мелітополь Львів»(а.с.60-63).

На момент здійснення операцій, ТзОВ «Агрофермтехніка»зареєстроване суб»єктом підприємницької діяльності, наявне свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100267265 видане 08.02.2010 року (а.с.22).

Крім того, відповідачем не надано доказів не включення контрагентом позивача - ТзОВ «Агрофермтехніка» до податкових зобовязань липня 2010 року сум по вказаному договору, такі обставини спростовуються актом перевірки та копією декларації контрагента за липень 2010 року (а.с.23-28).

Крім того, висновки податкового органу стосовно завищення позивачем показників рядка 10.1 Декларації «Операції, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»за липень 2010 року на суму 3333,33 грн. обґрунтовуються тим, що згідно довідки перевірки ТзОВ «Агрофермтехніка» встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Однак, як вбачається з акта перевірки, в ньому не перелічено по яких саме угодах між позивачем та ТзОВ «Агрофермтехніка»було встановлено відсутність поставок. Крім того, факт здійснення поставки товару гідронасосу по вказаному договорі підтверджується копіями звіту про використання коштів та квитанціями про отримання транспортних послуг (а.с.60-63)..

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не доведено встановлення ДПІ у Михайлівському районі Запорізької області за наслідками перевірки ТОВ «Агрофермтехніка»за липень 2010 року фактів порушень по операціях з позивачем.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано податкову накладну, що знаходяться в матеріалах справи, яка не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

У відповідності до вимог підп.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону, зокрема, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, необхідною умовою для включення до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, факт реального надання послуг.

Фіктивний характер діяльності контрагента позивача та порушення ним податкової дисципліни також не можу слугувати підставою для позбавлення обєднання права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість, адже з огляду на принцип персональної відповідальності платника позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обовязку щодо сплати податків іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом, а тому у разі невиконання контрагентом позивача своїх зобовязань щодо сплати необхідних сум податків до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Враховуючи наявні в матеріалах справи копії договору, рахунку, податкової накладної, накладної, платіжних доручень, звіту по використанню коштів на оплату транспортних послуг, квитанції на оплату транспортних послуг, які є достатніми доказами виконання договору поставки гідронасосу та про фактичне понесення позивачем витрат по договору поставки, а відтак, суд дійшов до висновку про дотримання позивачем вимог підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість ” та правомірно включено до податкового кредиту липня 2010 року 3333,33 грн.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби протиправно визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість підприємства в розмірі 3333,33 грн. і як наслідок неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 999,9 грн.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення рішення від 22.10. 2010 року № 0007011630/0/24566.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 94 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 22.10.2010 року №.0007011630/0/24566.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Туя»(адреса:79000, м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 22, ідентифікаційний код 30478031) 3(три) гривні 40 коп. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна