Рішення № 139590032, 09.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Справа № 914/2006/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк»

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Красбері-Україна»

до відповідача 2 ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Кредобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красбері-Україна» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 02.07.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання овердрафту №11091 від03.01.2024. Заборгованість за кредитним договором складає 247 667,20 грн. Для забезпечення виконання зобов`язання між Банком та ОСОБА_1 03.01.2024 укладено договір поруки.

Позиція відповідачів

Відповідачі правом на подання відзиву не скористались, позовних вимог не спростували, контррозрахунку позовних вимог не надали, хоча належним чином повідомлені про розгляд справи.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

03 січня 2024 року між Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК» (надалі - Банк. Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» (надалі - Позичальник, Відповідач-1) укладено Договір про надання овердрафту №11091 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає в межах встановленого ліміту кредит у формі овердрафту, а Позичальник зобов`язується повернути овердрафт і сплатити проценти та комісії за користування ним. Максимальний ліміт овердрафту 900 000,00 грн. Процентна ставка визначена пунктом 2.3. частини А Кредитного договору. Термін остаточного повернення овердрафту-27.12.2024.

Пунктом 3.3. Кредитного договору сторони досягли домовленості про те, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом факт /360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, визначеною у п. 2.3. частини А Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повного повернення кредиту в повному обсязі.

Банк належним чином виконав усі зобов`язання по видачі кредиту.

03 січня 2024 року між Банком та ОСОБА_1 (надалі поручитель, Відповідач-2) укладено договір поруки.

За умовами укладеного договору поруки поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Пунктом 2.1.,2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 03.01.2024 між Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК» (та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» укладено Договір про надання овердрафту №11091.

Відповідно до п. 1.1. Банк, на умовах визначених Договором, зобов`язується встановити, на визначеному Договором поточному рахунку, Позичальникові Ліміт овердрафту, в межах якого, за умови відсутності коштів на Поточному рахунку, Банк зобов`язується надавати у власність Позичальника грошові кошти (надалі - Овердрафт) у національній валюті, у розмірі, на строки та на умовах, обумовлених Договором, а Позичальник зобов`язаний повернути Овердрафт (Основну заборгованість) і сплатити проценти, комісії та інші платежі, передбачені Договором.

Термін повернення овердрафту відповідно до п. 2.2 Договору до 27.12.2024 включно. Процентна ставка 24,00% (п. 2.3Договору).

Прострочена заборгованість становить 247 667,20 грн.

Позивач звертався до відповідача з досудовими вимогами про добровільне повернення коштів.

Належними доказами долученими до матеріалів справи підтверджується заборгованість в заявленому розмірі. Розрахунок проведено вірно.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором, 03.01.2024 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 11091/1.

Відповідно до пункту 1.1. договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання Фермерським господарством «Саєнко» зобов`язання в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пень, штрафів, неустойок за кредитним договором № 47/190 від 08.12.2020 року, укладеним між боржником та кредитором.

За умовами укладеного договору поруки поручитель зобов`язався відповідати перед Банком за виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором. Пунктом 2.1.,2.2. договору поруки визначено, що поручитель зобов`язаний сплатити заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Боржником зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором.

Стаття 554 ЦК України встановлює правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пункт 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що ні позичальник, ні поручитель не виконали грошові зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, що не заперечується відповідачами та підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми заборгованості такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення у справах Проніна проти України, заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та Нечипорук і Йонкало проти України, заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Зважаючи на вказані вище обставини суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних, що підлягають до задоволення повністю.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони відповідно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача з урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Оскільки чинним законодавством не передбачено можливість солідарного стягнення судового збору, останній покладається на кожного з відповідачів у рівних частинах в розмірі 1 858,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» (79032, місто Львів, вул. Шафарика, буд. 10 А кв. 24, ЄДРПОУ 38821812) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за Договором про надання овердрафту №11091 від 03.01.2024 у розмірі 247 667,20 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСБЕРІ-УКРАЇНА» (79032, місто Львів, вул. Шафарика, буд. 10 А кв. 24, ЄДРПОУ 38821812) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) 1 858,00 грн судового збору.

4. Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) 1 858,00 грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Горецька З.В.