Рішення № 139588754, 09.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/862/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Рудницька Н.В.

за участю:

представника позивача: Бесядовська Я.В., діє в порядку самопредставництва згідно Виписки з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос"

про стягнення 351894,54 грн.

Процесуальні дії по справі.

Комунальне підприємство "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" про стягнення 351894,54 грн., з яких: 260928,28 грн. - заборгованість з орендної плати, 90966,26 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 20.07.2026р. позовну заяву залишено без руху з метою усунення виявлених недоліків.

21.07.2026р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.07.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено на 27.08.2026р.

Ухвалою від 10.08.2026р. суд призначив розгляд справи по суті на 04.09.2026р.

В судовому засіданні 04.09.2026р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 09.09.2026р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач обґрунтовує свою позицію неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 22.01.2019р. №269 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати. Позивач зазначає, що станом на 23.06.2022р. за відповідачем обліковувалась заборгованість, яка після повернення орендованого приміщення залишилась несплаченою.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 260928,28 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2020р. по 23.06.2022р. та 90966,26 грн. пені, яка нарахована з 01.04.2020р. по 23.06.2022р., посилаючись на умови договору щодо строків внесення орендної плати та відповідальності за її несвоєчасну сплату.

Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 24.07.2026р. надіслана на поштову адресу відповідача, вказану в ЄДРЮОФОПГФ, повернулась без вручення адресату з підстав відсутності адресата за вказаною адресою (а.с. 58-60).

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі судом вчинена спроба передачі телефонограми за номером телефону (093) 885-19-60, однак зв`язку з відповідачем встановити не вдалося (а.с. 57).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи вищевикладене, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На виконання рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 09.01.2019р. № 6 (а.с. 8, 9) між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 269 від 22.01.2019р. (а.с. 5, 6).

Згідно п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення офісу за адресою:

- м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 67, загальною площею 123,7 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки i становить 251148 грн. 00 коп. без ПДВ станом на 22.11.2018 р., що знаходиться на балансі КП «ВЖРЕП № 16», з орендною платою у розмірі 55 грн. 43 коп. за 1 кв.м без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 6856 грн. 70 коп. без ПДВ у мiсяць. В подальшому орендна плата за кожний наступний мiсяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній мiсяць на індекс інфляції за поточний мiсяць i вноситься орендарем згiдно наданого рахунку не пізніше 10 числа послідуючого місяця з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені вiд суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов`язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього договору.

Згідно п. 3.7. договору визначено, що на випадок закінчення дiї даного договору, або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згiдно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дiї договору оренди не звільняє орендаря вiд обов`язку сплатити заборгованість по орендній платі якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції.

Відповідно п. 6.6. договору оренди, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Даний договір діє з 22 січня 2019р. по 22 грудня 2021р. (п.8.1. договору).

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом прийому - передачі приміщення від 22.01.2019р. (додаток № 2 до договору оренди нерухомого майна від 22.01.2019р. № 269), відповідно до якого комунальне підприємство «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради в якості орендодавця спільно з КП «ВЖРЕП № 16» в якості балансоутримувача майна передали Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛІОС» майно, а саме нежитлове приміщення для розміщення офісу (а.с. 7).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 269 від 22.01.2019р. щодо сплати орендної плати КП «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради зверталось до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла за оренду приміщення за період з січня 2019р. по лютий 2020р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2020р. у справі №906/351/20 затверджено мирову угоду, відповідно до якої ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛІОС» визнало заборгованість перед КП «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради з орендної плати за договором № 269 від 22.01.2019р. у розмірі 113081,85 грн. за період з 22.01.2019р. по 29.02.2020р. (а.с. 31-34).

Зазначеною ухвалою прийнято відмову КП «Регулювання орендних відносин» Житомирської міської ради від позову в частині стягнення 18468,90 грн. пені, нарахованої за період з 11.02.2019р. по 31.03.2020р. Вказана мирова угода пред`явлена до примусового виконання органами державної виконавчої служби, у зв`язку з чим відкрито відповідне виконавче провадження.

23.06.2022р. за актом приймання-передачі орендованих нежитлових приміщень відповідач повернув орендоване приміщення орендодавцю та балансоутримувачу (а.с. 10).

В акті приймання-передачі сторони зафіксували заборгованості відповідача станом на 23.06.2022р. за договором оренди № 269 від 22.01.2019р. в розмірі 374010,13 грн. заборгованості з орендної плати та 87797,90 грн. пені.

На виконання умов договору оренди відповідачу виставлялися рахунки на оплату орендної плати за відповідні розрахункові періоди, які містили визначені до сплати суми орендної плати (а.с. 14-28).

12.01.2026р. позивач направив відповідачу вимогу №3 про сплату заборгованості за договором оренди № 269 від 22.01.2019р., разом з якою повторно направлено рахунки на оплату нарахованої орендної плати та пені (а.с. 11, 12).

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної орендної плати стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛІОС» заборгованості у розмірі 260928,28 грн. в примусовому порядку.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов`язань щодо сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 90966,26 грн. пені, яка нарахована за період з 01.04.2020 р. по 23.06.2022 р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо оренди нерухомого майна - приміщення для розміщення офісу за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 67, загальною площею 123,7 кв.м. згідно договору оренди нерухомого майна № 269 від 22.01.2019р. (а.с. 5, 6).

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном виникає з моменту передачі орендованого майна у користування орендарю та зберігається до припиненням договору (до спливу строку дії договору оренди тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами пункту 3.3 договору сторони погодили порядок визначення та внесення орендної плати.

Пунктом 3.7 договору сторони узгодили порядок оплати за користування приміщенням у випадку закінчення дії договору або його дострокового розірвання на вимогу орендодавця, згідно якого орендна сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі.

Як встановлено судом, строк дії договору оренди нерухомого майна № 269 від 22.01.2019р. визначено до 22.12.2021р. Разом з тим, фактичне повернення орендованого приміщення відбулося 23.06.2022р., що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 23.06.2022р. (а.с. 10).

Отже, відповідно до погодженої сторонами умови пункту 3.7 договору, обов`язок відповідача зі сплати орендної плати не припинився із закінченням строку дії договору 22.12.2021р., а тривав до дня фактичного повернення орендованого приміщення, тобто до 23.06.2022р.

Відповідно, орендна плата підлягала нарахуванню за весь період фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням, у тому числі, за період після закінчення строку дії договору і до дня його фактичного повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення заборгованість зі сплати орендної плати за період з березня 2020р. по червень 2022р.

За вказаний період позивачем нараховано орендну плату в загальному розмірі 260928,28 грн., з урахуванням індексації відповідно до індексу інфляції та податку на додану вартість.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок (а.с. 30), суд встановив, що нарахування орендної плати здійснювалося відповідно до погодженого сторонами порядку, визначеного пунктом 3.3 договору, а період її нарахування відповідає строку фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням з урахуванням положень пункту 3.7 договору.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості у повному обсязі матеріали справи не містять, як і доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період з березня 2020р. по червень 2022р. у розмірі 260928,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної або неповної сплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати, за весь період прострочення.

Позивач нарахував пеню в загальному розмірі 90966,26 грн. за період з 01.04.2020 р. по 23.06.2022 р., враховуючи динаміку росту заборгованості по сплаті орендної плати, в тому числі, і на платежі, які нараховані після закінчення дії договору і до повернення відповідачем приміщення.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком пені, здійсненим позивачем (а.с. 42), з огляду на припинення дії договору 22.12.2021р.

Факт припинення договору 22.12.2021р. має значення для визначення розміру заборгованості, на яку може нараховуватися договірна пеня.

Після припинення договору нові суми орендної плати, нараховані за період з 23.12.2021р. по 23.06.2022р. на підставі пункту 3.7 договору, не можуть збільшувати базу для нарахування пені, оскільки такі нарахування виникли вже після припинення строку дії договору.

Таким чином, за період з 22.12.2021р. по 23.06.2022р. пеня підлягає нарахуванню на заборгованість з орендної плати, яка виникла станом на 22.12.2021р., розмір якої становить 303857,73 грн., і без включення до бази її обрахунку платежів, які нараховані за період після припинення дії договору.

Суд здійснив власний розрахунок пені, виходячи із суми заборгованості, яка існувала станом на 22.12.2021р., із застосуванням передбаченого пунктом 3.6 договору розміру пені за відповідні періоди прострочення.

За результатами здійсненого судом розрахунку, розмір пені становить 87054,31 грн.

Отже, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у розмірі 87054,31 грн. У стягненні 3911,95 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 347982,59 грн., з яких: 260928,28 грн. - заборгованість з орендної плати, 87054,31 грн. - пеня. В частині стягнення 3911,95 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та факт звернення позивача до суду через систему Електронний суд, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 4175,80 грн. (347982,59 грн. * 1,5% / 100% * 0,8).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" (10002, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 67, код ЄДРПОУ 39894347)

на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Покровська, буд. 4, код ЄДРПОУ 41052668):

- 260928,28 грн. - заборгованість з орендної плати;

- 87054,31 грн. - пеня;

- 4175,80 грн. - судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.09.26

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

2- відповідачу (рек. з пов.) - 10001, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 67, ЄДРПОУ 39894347