Ухвала суду № 13958308, 19.10.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9603/09/7/0170

19.10.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Щепанської О.А. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Веселівське"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Судак АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Маргарітов М.В. ) від 29.09.09 у справі №2а-9603/09/7/0170

за позовом Державного підприємства "Веселівське" (вул. Леніна 9,Веселе,Судак, місто, Автономна Республіка Крим,98033)

доДержавної податкової інспекції у м.Судак АР Крим (вул. Яблунева, б.10,Дачне,Судак, місто, Автономна Республіка Крим,98023)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009 року позовні вимоги Державного підприємства "Веселівське" до Державної податкової інспекції у м.Судак АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Судак №316/1430/10/23-1 від 29.06.06р. у частині донарахування Державному підприємству “Веселівське” податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 243574 грн. та 121787 грн. штрафних санкції, а разом 365361 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Веселівське”(98033, АР Крим, м. Судак, с. Веселе, вул. Леніна, 9) 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” та Закону України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої”.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином. Про причини неприбуття суд не сповістили.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року позивача по справі - Державне підприємство "Веселівське" було замінено на його правонаступника - Державне підприємство "Морське".

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Судова колегія, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Судак була проведена виїзна планова перевірка Державного підприємства “Веселівське” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.05р. по 31.12.05р.

За результатами перевірки складений акт №122/23-1/00412808 від 20.06.06р. (а.с.8-35), відповідно до висновків якого, перевіркою встановлені порушення п.11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, що виразилося у неправомірному використанні пільги з податку на додану вартість з реалізації виноматеріалів власного виробництва підприємствам вторинного виробництва у розмірі 243574,00 грн.

Також перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок включення у податковий кредит у квітні 2005 року двічі ПДВ у сумі 5247,35 грн. по податковим накладним, виписаним постачальниками.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.06.06р. №316/1430/10/23-1 (а.с.7), яким позивачу нарахована сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 248821,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 124410,50 грн., а разом 373231,50грн.

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 1 січня 2009 року зупинена дія пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Дію пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»розповсюджувалося на період до 1 січня 2005 року згідно із Законом України від 28 листопада 2003 року № 1352-ІУ, до 1 січня 2006 року згідно із Законом України від 23 грудня 2004 року № 2287-ІУ, до 1 січня 2007 року згідно із Законом України від 18 жовтня 2005 року № 2987-ІУ.

Судова колегія вважає, що за змістом положень пункту 11.29 статті 11 Закону випливає, що спеціальний режим оподаткування розповсюджується на сільськогосподарських товаровиробників в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми валового доходу підприємства щодо здійснення ними операцій:

-з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва;

-з поставки продукції (крім підакцизних товарів), виготовленої на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою.

Державне підприємство “Веселівське” є сільськогосподарським товаровиробником - заводом первинного виноробства. Відповідно до матеріалів справи, позивач по коду КВЄД 01.13.0 має право здійснювати виробництво виноградних вин та має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) (а.с.10-11).

Суть спору становить у тому, що податкова інспекція вважає, що позивач не має право на застосування спеціального режиму оподаткування щодо операцій з поставки виноматеріалів, тому що ці виноматеріали, на думку податкової інспекції, є підакцизною продукцією.

Судова колегія вважає, що у даному випадку не має значення є виноматеріали, що були поставлені позивачем підакцизною продукцією чи ні, тому що згідно до положень пункту 11.29 статті 11 Закону застереження «крім підакцизних товарів»стосується лише продукції, яка виготовлена на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Згідно до положень пункту 11.29 статті 11 Закону спеціальний режим оподаткування застосовується щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва. Виноматеріали, які поставлялися позивачем, є товаром його власного виробництва і цей факт є безперечним, тому позивач правомірно застосовував спеціальний режим оподаткування, передбачений вказаною нормою Закону щодо операцій з поставки цих виноматеріалів.

При таких обставинах справи судова колегія не дає оцінку обставинам, що стосуються питання є виноматеріали, що були поставлені позивачем підакцизною продукцією чи ні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в акті №122/23-1/00412808 від 20.06.06р. зробив неправильні висновки стосовно порушення позивачем встановленого законом порядку використання позивачем пільги з податку на додану вартість по реалізації виноматеріалів власного виробництва підприємствам вторинного виробництва у розмірі 243574 грн., що призвело до необґрунтованого визначення позивачу суми податкового зобовязання з ПДВ та нарахування штрафних санкції.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та суперечать нормам діючого законодавства України.

Таким чином, судом першої інстанції правильно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Судак АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.09.2009 року у справі № 2а-9603/09/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2010 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.А.Щепанська В.А.Омельченко