Ухвала суду № 13958217, 05.10.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4037/10/8/0170

05.10.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" - Александрова Кристина Олександрівна, довіреність № 23 від 12.01.10р.

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - Гайдамака Олена Олегівна, довіреність № 38/10-0 від 09.09.10р.

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 07.07.10 по справі №2а-4037/10/8/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" (вул. Севастопольська, 35,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 07.07.2010 року по справі №2а-4037/10/8/0170 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим№0000444001 від 12.03.2010 року про застосування до Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»штрафних (фінансових) санкцій на суму 20 305,00 гривень. З Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»стягнуто 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АРК від 07.07.2010 року, прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом помилково витлумачено норму п.1 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р., що перевіркою встановлено факт проведення позивачем розрахунків поза межами каси підприємства, та, при наявності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій допущено проведення розрахунків без роздрукування відповідного розрахункового документу, що призвело до порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України №265/95-ВР - не відповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів. Заявник апеляційної скарги зазначив, що штрафні санкції застосовані до позивача правильно, підстави для визнання противоправним та скасування рішення №0000444001 від 12.03.2010 року відсутні.

У судовому засіданні представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалене на підставі зясування усіх обставин справи, що мають суттєве значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволені апеляційної скарги та залишити постанову Окружного адміністративного суду АРК від 07.07.2010 без змін. В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача наполягав на тому, що Закон України «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не ставить застосування РРО при реалізації продукції власного виробництва в залежність від субєкту здійснення оплати за придбану продукцію і не ставить в обовязок покупцю продукції особисто в касі отримувати квитанції про оплату товару. При цьому, представник позивача посилався на позицію Вищого адміністративного суду України, що була висловлена по справі № К-3902/10 (ухвала від 22 червня 2010року).

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.02.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим було проведено перевірку господарської одиниці ВАТ «Криммолоко», що розташована у м. Ялта, смт. Масандра, вул. Південноберіжне шосе,1, щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої встановлено проведення розрахункових операцій без роздрукування розрахункового документу (касового чеку), невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеної у денному звіті РРО. Так, в акті перевірки зазначено, що при продажу товару на суму 102,30 грн. розрахункову операцію було проведено без застосування РРО та сума готівкових коштів на місце проведення розрахунків складає 4061,00 грн., в той час як за даними денного звіту РРО зазначена сума 0 грн. Факт здійснення розрахунку за проданий товар у сумі 102,30 грн. підтверджується видатковою накладною за № ЯКМ-003360 від 24 лютого 2010 року. Зі змісту вказаної накладної вбачається, що було реалізовано товар молоко 2,6% ємністю 1л.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 01654/38/01/30/40-1/00450693 (надалі акт перевірки) від 24.02.2010р., у якому податковим органом зроблено висновок про порушення ВАТ «Криммолоко»положень підпунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У відповідності до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями).

Судова колегія не погоджується з висновками податкової інспекції про наявність порушення позивачем положень підпунктів 1, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у звязку з наступним:

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Між тим, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що на позивача розповсюджуються вимоги пункту 1 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо незастосування РРО та РК, оскільки позивачем здійснюється торгівля продукцією власного виробництва і позивач не є підприємством торгівлі та громадського харчування.

Аналіз даної норми Закону не ставить застосування РРО при реалізації продукції власного виробництва в залежність від субєкту здійснення оплати за придбану продукцію, і не ставить в обовязок покупцю продукції особисто в приміщенні каси отримувати квитанцію про оплату товару.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач здійснював торгівлю за готівкові кошти продукцією власного виробництва з прийманням грошових коштів через касу підприємства, кошти за реалізацію продукції в повному обсязі оприбутковуються в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Тобто, в діях позивача відсутні ознаки визначеного відповідачем в ході перевірки порушення, що виключає застосування відповідальності.

Таким чином, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20305,00 грн. прийнято податковим органом необґрунтовано та безпідставно.

В силу статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення по справі відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2010 року по справі №2а-4037/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 жовтня 2010 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді З.І.Курапова С.Ю. Яковенко