Ухвала суду № 13958164, 17.03.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-5052/08/1/0170

17.03.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І.

за участю:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технологічний центр"Юніс" - не зявився представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим - не зявився розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 19.02.09 у справі № 2-а-5052/08/1

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технологічного центру "Юніс" (вул. Гагаріна 32 корп.1 кв. 65, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2009 у справі № 2-а-5052/08/1 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технологічного центру "Юніс" до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнані противоправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим № 0001201503/0 від 30.05.2008 р., № 0001201503/1 від 27.06.2008 р., № 0001201503/2 від 04.08.2008 р., № 0001201503/3 від 07.10.2008 р. в частині визначення Спільному підприємству "Науково-технологічний центр "Юніс" (товариству з обмеженою відповідальністю) податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 2002,09 грн. та скасовані

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технологічний центр "Юніс" судовий збір в розмірі 1,70 грн.

Не погодившись з постановою суду Державна податкова інспекція в м. Керчі Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технологічного центру "Юніс" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними і скасування податкових повідомленьрішень Державної податкової інспекції в м.Керчі № 0001201503/0 від 30.05.2008 року, № 0001201503/1 від 27.06.2008 року, № 0001201503/2 від 04.08.2008 року, № 0001201503/3 від 07.10.2008 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 2802,92 гривень.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 642233 Спільне підприємство «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим, є субєктом господарювання, отже зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього відповідно до законодавства у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

29.05.2008 головним державним податковим інспектором відділу адміністрування платежів за землекористування, місцевих податків і зборів, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) за 9 місяців 2007 року платника Спільного підприємства «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4, п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999 року № 303; п.5.5, п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379, зареєстрованої Мінюстом України 09.08.1999 року за № 544/3837; п.3 Інструкції щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2005 року № 111, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01.04.2005 року за № 357/10637, а саме: розмір податкового зобовязання з податку або збору (обовязкового платежу) у податковій декларації (розрахунку) є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації (розрахунку) платником податку або збору (обовязкового платежу) у строчці 4 розрахунку у колонці 5 застосовано коригуючий коефіцієнт до нормативів збору 1 замість 3 та збір за розміщення відходів (люмінесцентної лампи) не обчислений у пятикратному розмірі за відсутністю лімітів на розміщення відходів. Камеральною перевіркою встановлено заниження податкового зобовязання позивачем на 2669,45 гривень.

За результатами перевірки складений акт № 769/15-3/25133498 від 29.05.2008 року.

В акті зазначено, що директор Спільного підприємства «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) з висновками акту не погодився, зазначив, що зауваження та заперечення будуть надані в строк, встановлений законодавством.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомленнярішення № 0001201503/0 від 30.05.2008 року за яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 2802,92гривень.

Згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 2181-III від 21.12.2000 вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим.

За результатами оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001201503/1 від 27.06.2008 року, 0001201503/2 від 04.08.2008 року, № 0001201503/3 від 07.10.2008 року.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища 1264-XII від 25.06.1991 року (в редакції від 22.05.2008 року) визначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Пункт 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999 року за № 303 (в редакції від 14.11.2007 року) передбачає, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою виявлено наявність 48 відпрацьованих люмінесцентних ламп, зазначені відходи утворені в липні 2007 року, про що складено акт від 13.11.2007 року.

Перевіркою встановлено факт нездійснення первинного обліку руху відходів виробництва на підприємстві, зазначено про порушення позивачем вимог статті 17 Закону України «Про відходи»№ 187/98-ВР від 05.03.1998 року, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11.2007 року та податковим розрахунком збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2007 року від 08.11.2007 року, в якому Спільному підприємству «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) збір за розміщення відходів (люмінесцентних ламп) не нарахований.

В акті перевірки зазначено, що за результатами проведення перевірки позивачеві видано припис № 86-055 від 13.11.2007 року, зазначений акт підписаний позивачем без заперечень, отже позивач визнав факт, що з липня 2007 року в порушення передбаченого порядку зберігав відпрацьовані люмінесцентні лампи.

27.05.2008 Спільне підприємство «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) надало уточнений податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2007 року, в якому нарахувало збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 265,75 гривень, у тому числі збір за розміщення відходів (люмінесцентних ламп у кількості 48 штук) у розмірі 190,68 гривень, зазначивши в колонці 3 «Нормативи збору»рядка 4.3 про застосування позивачем нормативу збору для люмінесцентних ламп у розмірі 3,5595; в колонці 4 «Коефіцієнт індексації нормативів збору»про застосування позивачем коефіцієнту індексації нормативів збору у розмірі 1,116; в колонках 5 і 6 «Коригуючі коефіцієнти до нормативів збору»вказано про застосування позивачем коригуючого коефіцієнту 1 до нормативів збору.

Проте, відповідно до розрахунку суми податкового зобовязання за актом камеральної перевірки № 769/15-3/25133498 від 29.05.2008 року Державною податковою інспекцією в м. Керчі Автономної Республіки Крим встановлено відхилення між сумою збору за забруднення навколишнього природного середовища за даними платника податків та сумою зазначеного збору за даними камеральної перевірки, яке склало 2669,45 гривень.

Так, Державною податковою інспекцією в м. Керчі Автономної Республіки Крим застосовано вищезазначений коригуючий коефіцієнт 3 до нормативів збору на підставі положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" № 303 від 01.03.1999 року.

В таблиці 2.4 додатка 2 вказаної Постанови зазначається коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, за яке в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них застосовується коефіцієнт 3.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про відходи»№ 187/98-ВР від 05.03.1998 року зберігання небезпечних відходів на території підприємств, установ, організацій - суб'єктів господарської діяльності здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Спільне підприємство «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) здійснює зберігання люмінесцентних ламп саме на території Спільного підприємства «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю), отже позивач не здійснює розміщення зазначених відходів на іншій території, на яку поширюється коефіцієнт 3 - «в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км».

Стаття 1 Закону України «Про відходи»№ 187/98-ВР від 05.03.1998 року встановлює, що розміщення відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Крім того, статтею 34 Закону України «Про відходи»№ 187/98-ВР від 05.03.1998 року визначено, що розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами. Провадження інших видів діяльності, не пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами, на території, відведеній для їх розміщення, забороняється.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2007 між приватним підприємством «АИС и К», ліцензія Міністерства охорони навколишнього природного середовища України АА № 871882, та Спільним підприємством «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) укладено договір прийомуздачі відпрацьованих люмінесцентних та інших ламп, що містять ртуть.

28.02.2008 року здійснено прийом відпрацьованих люмінесцентних ламп у кількості 60,00 штук за ціною 1,25 гривень, що зазначено в акті здачіприйому робіт (надання послуг).

Таким чином, на дату подання уточнюючого податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2007 року, а саме 27.05.2008 року Спільним підприємством «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) вже було укладено договір прийомуздачі відпрацьованих люмінесцентних ламп, а тому, відходи, які зберігалися у позивача були передані для їх розміщення в спеціально відведених місцях спеціалізованому підприємству.

Отже в період з липня по жовтень 2007 року Спільне підприємство «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) здійснювало саме збереження (тимчасове розміщення відходів) за договором прийомуздачі відпрацьованих люмінесцентних ламп позивач визначив місце захоронення та утилізації люмінесцентних ламп. Тому питання застосування коефіцієнтів залежно від місця розміщення відходів має бути вирішено відносно спеціалізованої організації.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що коефіцієнт 3, який встановлюється для розміщення відходів у навколишньому природному середовищі в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них, Державною податковою інспекцією в м. Керчі Автономної Республіки Крим застосовано до позивача неправомірно, оскільки він таке розміщення не здійснював.

Відповідно до п. «г»статті 17 Закону України «Про відходи»№ 187/98-ВР від 05.03.1998 року (в редакції Закону від 23.12.2004) суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку.

Згідно з ст.31 Закону України «Про відходи»з метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та стимулювання впровадження маловідходних технологій Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють встановлення на основі затверджених нормативів (питомих показників обсягів утворення відходів) лімітів на утворення відходів; запровадження відповідно до закону санкцій за перевищення лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Згідно зі ст.31 Закону України «Про відходи»порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року за № 303 (в редакції від 14.11.2007 року) суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.1998 року № 1218 (в редакції від 11.10.2002) визначено правила розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України за якими розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, а ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях.

У позивача не було погоджених та затверджених відповідно до вимог вказаної Постанови.

Як передбачено, п.8 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору 303 від 01.03.1999 року ( в редакції від 14.11.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), п.5.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 N 162/379 (в редакції від 18.04.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

Оскільки у Спільного підприємства «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) відсутні затверджені у встановленому порядку ліміти розміщення відходів, позивач повинен сплачувати зазначений збір в установленому порядку в п'ятикратному розмірі.

Спільне підприємство «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) не належить до осіб для яких передбачені винятки, встановлені п.8 Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.1998 року за № 1218, за яким власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, що уклали договори на розміщення відходів з підприємствами комунального господарства, та власники відходів, які одержали ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини, звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Крім того, позивач не звільняється від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів у звязку з укладенням 01.11.2007 року договору на розміщення відходів з підприємством комунального господарства.

Перевіркою дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства, проведеною Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим, встановлено факт зберігання позивачем відпрацьованих люмінесцентних ламп з липня 2007 року, що зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11.2007 року. Суд підкреслює, що позивачем зазначений акт підписано без заперечень. Отже, судом встановлено, що позивач визнає факт утворення та зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп саме з липня 2007 року.

Договір прийомуздачі відпрацьованих люмінесцентних ламп позивачем було укладено лише в листопаді 2007 року, отже на день виявлення факту збереження позивачем відпрацьованих люмінесцентних ламп - липень 2007 року позивачем ліміти на утворення та розміщення відходів не отримані.

Спільним підприємством «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариство з обмеженою відповідальністю) було подано податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2007 року, в якому позивач при розрахунку суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у колонці 8 «Сума збору, обчисленого в межах ліміту»коефіцієнт 5 не застосував, однак, у період, за який складено податковий розрахунок, договору на розміщення відходів з підприємством комунального господарства укладено не було, однак, зберігання відходів - відпрацьованих люмінесцентних ламп вже здійснювалося, таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що на період девяти місяців 2007 року винятки, встановлені п.8 Порядком розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.1998 року за № 1218 до позивача застосовуватися не можуть.

Отже, при розрахунку суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у колонці 8 «Сума збору, обчисленого в межах ліміту»Державною податковою інспекцією в м. Керчі Автономної Республіки Крим вірно застосовано коефіцієнт 5.

Таким чином, розмір донарахованого позивачеві податку в сумі 762,70 грн., штрафних санкцій в сумі 38,13грн., всього 800,83грн. відповідно до проведених судом розрахунків у судової колегії не викликає сумнівів.

Оскільки сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), яка визначена відповідачем складає 2802,92грн., а сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), визначена судом складає 800,83грн., то позивачеві неправомірно визначено суму податкового зобовязання у розмірі 2002,09 грн.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податкові повідомленнярішення Державної податкової інспекції в м.Керчі № 0001201503/0 від 30.05.2008 року, № 0001201503/1 від 27.06.2008 року, № 0001201503/2 від 04.08.2008 року, № 0001201503/3 від 07.10.2008 року є протиправними та підлягають скасуванню в частині визначення Спільному підприємству «Науково-технологічний центр «Юніс»(товариству з обмеженою відповідальністю) суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 2002,09 грн.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись статтями 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.09 у справі № 2-а-5052/08/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис ОСОБА_1 Повний текст судового рішення виготовлений 22.03.2010

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко