Рішення № 139577072, 04.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12818/26

Провадження № 2/752/11427/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 вересня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

у травні 2026 року ТОВ «Теплопостачсервіс» звернулося до суду з вказаним позовом у якому, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість: з постачання теплової енергії за період з квітня 2020 року по травень 2026 року в розмірі 4 201,00 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 1 591,02 грн, 3 % річних, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 448,72 грн, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води та надає зазначені послуги, в тому числі й в будинку, що знаходиться на АДРЕСА_1 , в якому ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Позивач нараховує плату за послуги згідно із затвердженими уповноваженими органами тарифами.

Між позивачем і відповідачем укладено договір № 60/5/139 від 09.03.2021 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в якому сторони погодили всі істотні умови.

Відповідач регулярно отримує комунальні послуги, які надає позивач, не відмовляється від цих послуг та фактично споживає їх, однак систематично не виконує належним чином своїх зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість: з постачання теплової енергії за період з квітня 2020 року по травень 2026 року в розмірі 4 201,00 грн.

Відповідач свого обов`язку по сплаті коштів за отримані житлово-комунальні послуги не виконує, в зв`язку із чим, позивач просить позов задовольнити та стягнути суму заборгованості з урахуванням встановлених ст. 625 ЦК України сум внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 20.05.2026 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

22.06.2026 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на вказану позовну заяву, в якому ОСОБА_2 просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивачем не доведено розмір заборгованості та не надано первинні документи, які могли б підтвердити обґрунтованість заявлених сум; з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, яким чином сформована сума нарахування за кожен конкретний місяць, який тариф застосовувався, яка площа квартири враховувалась, чи враховувались показання приладів обліку, і якщо так - то яких саме, та чи проводилось коригування нарахувань (перерахунок) обґрунтовано та на підставі яких даних; відсутні докази виникнення між сторонами договірних відносин і їх умов; розрахунок заборгованості не відповідає вимогам п. 18 та п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (в редакції, чинній на відповідні періоди).

01.07.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на вказану позовну заяву з якої вбачається, що ОСОБА_1 , як співвласник багатоквартирного будинку, приєдналась до умов індивідуального договору № 60/5/139 від 09.03.2021 року про надання послуг з постачання теплової енергії та всі нарахування вартості теплової енергії за особовим рахунком відповідача здійснено відповідно до умов індивідуального договору та норм чинного законодавства.

06.07.2026 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив на вказану позовну заяву, в якій ОСОБА_2 зазначає, що формальне виключення періоду з предмета позову не усуває тотожності вимог по суті; надані позивачем документи не спростовують доводів відзиву на позов про недоведеність розміру заборгованості; посилання позивача на приєднання відповідача до Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не підтверджено належними доказами.

Ухвалою суду від 04.09.2026 року закрито провадження в указаній справі в частині вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за квітень 2020 року в розмірі 378,99 грн, інфляційних втрат у розмірі 0,79 грн і 3 % річних у сумі 1,01 грн, нарахованих на вказаний розмір заборгованості за послугу з постачання теплової енергії.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Теплопостачсервіс», як юридична особа, здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.2024 року.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 25.05.2007 року.

09.03.2021 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 60/5/139 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п. 1 договору).

Відповідно до п. 11 вказаного договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку по житловому приміщенню (квартирі), що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , нараховано заборгованість з постачання теплової енергії за період з травня 2020 року по травень 2026 року в розмірі 3 822,01 грн.

Крім того, позивачем надано розрахунок обсягів наданих послуг з постачання теплової енергії співвласникам будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за опалювальний період квітень 2020 року - травень 2026 року, в якому зазначено, що загальний обсяг спожитої теплової енергії в звітному періоді, а саме за період з травня 2020 року по травень 2026 року становить 5 589,48 Гкал (5 633,74 Гкал - 44,26 Гкал (спожита теплова енергія в квітні 2020 року)).

Згідно із свідоцтвами теплолічильник Multical 66E заводський номер 4892037/2005 від 12.07.2016 року (чинне до липня 2020 року), від 30.07.2020 року (чинне до 30.07.2024 року) та від 20.08.2024 року (чинне до серпня 2028 року) пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (загальнобудинкового лічильника/комерційного засобу обліку теплової енергії).

Відповідно до акта звірки показників індивідуального лічильника центрального опалення із заводським номером 68513109 за період з 30.04.2021 року по 31.03.2026 року різниця на приладі обліку за адресою: АДРЕСА_4 , становить 21 225 кВт*г та 18,25053 Гкал.

Поряд із цим, як вбачається з довідки про нарахування та сплату комунальних послуг, наданих ТОВ «Теплопостачсервіс» за адресою: АДРЕСА_4 , в якій наявні коригування та відомості про оплату, заборгованість ОСОБА_1 за період з квітня 2021 року по травень 2025 року станом на 15.06.2026 року становить 12 946,15 грн.

Як вбачається, ТОВ «Теплопостачсервіс» отримало ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: серії АЕ № 575890 від 27.03.2015 року на постачання теплової енергії (строк дії з 09.04.2015 року по 08.04.2020 року), серії АЕ № 642516 від 10.04.2015 року на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами (строк дії з 09.04.2015 року по 08.04.2020 року) та серії АЕ № 575891 від 27.03.2015 року на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел) (строк дії з 09.04.2015 року по 08.04.2020 року).

Також з`ясовано, що між позивачем і ТОВ «Інжиніринг-Центр» укладено договори оренди обладнання № 2 від 16.11.2018 року та № 3 від 01.02.2019 року, відповідно до умов яких ТОВ «Теплопостачсервіс» прийнято в строкове платне користування рухоме майно, а саме: підземний газопровід середнього тиску 247 м, надземний газопровід середнього тиску 31 м, вузол обліку газу комерційний в комплекті, внутрішньобудинковий газопровід 145 м, а також котел Vitomax 200 M64A_026 20 МВт 10 бар, що підтверджується актами прийому-передачі до вказаних договорів від 16.11.2018 року та 01.02.2019 року, відповідно.

ТОВ «Теплопостачсервіс» підготовлено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 року.

Як вбачається з відомостей про місця споживання господарської діяльності з постачання теплової енергії ТОВ «Теплопостачсервіс», будинок за адресою: АДРЕСА_1 , вказано в переліку споживачів (№ 31), у якій також вказані фактичні обсяги постачання за попередній календарний рік (Гкал) 2023 рік - 807,91 та планові обсяги постачання на календарний рік (Гкал) - 918,31.

Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до споживачів житлово-комунальних послуг відносяться індивідуальний та колективний споживачі.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені ст. ст. 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (п. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону), а обов`язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором (п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 8 згаданого Закону).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідності до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним те, що відповідач має сплачувати на користь позивача кошти за отримані послуги із централізованого опалення, які фактично надані позивачем.

Договір № 60/5/139 від 09.03.2021 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води підписаний ОСОБА_1 , як споживачем, та відомостей про його оспорення в установленому законом порядку стороною відповідача не надано, а ст. 204 ЦК визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також суду надано підтвердження того, що позивач дійсно надавав та продовжує надавати комунальні послуги - постачання теплової енергії, в будинку АДРЕСА_1 , а також про обсяги споживання вказаних комунальних послуг.

Доданий позивачем розрахунок заборгованості містить вихідні дані, в тому числі показники загальнобудинкового лічильника (вузла комерційного обліку) в розрізі кожного окремого календарного місяця.

При цьому, свого контррозрахунку заборгованості та доказів оплати заборгованості за спірний період стороною відповідача не надано, тим самим, обставини наявності заборгованості та її розміру не спростовані.

Таким чином, надані позивачем докази свідчать про реальний факт і обсяг споживання цих послуг відповідачем та надання їх ТОВ «Теплопостачсервіс» на суму, заявлену в позовній заяві за період з травня 2020 року по травень 2026 року в розмірі 3 822,01 грн.

Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася) та фактично споживала їх. Жодного разу не зверталася до позивача із запереченнями щодо боргу, однак своєчасно не сплачувала за вказані спожиті послуги в результаті чого утворилась заборгованість.

Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останньої з приводу відмови від отримання таких послуг.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також, беручи до уваги те, що позивачем доводи та обґрунтування позову щодо надання житлово-комунальних послуг і здійснення фактичних дій, спрямованих на постачання теплової енергії в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходиться квартира відповідача в ході розгляду справи підтверджені належними та допустимими доказами, які стороною відповідача жодним чином не спростовані, так само як і не спростовані обставини того, що ОСОБА_1 була споживачем наданих саме ТОВ «Теплопостачсервіс» конкретних житлово-комунальних послуг та фактично користувалася цими послугами, в тому числі й на підставі до договору № 60/5/139 від 09.03.2021 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

За вказаних обставин з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 1 590,23 грн, і 3 % річних, нараховані на суму заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 447,71 грн за період із травня 2021 року по травень 2026 року, розмір яких перевірено судом і підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунками заборгованості.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження під час розгляду справи, доводи позову відповідачем не спростовані, а відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3 124,99 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 5 859,95 грн (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 95 копійок) та сплачений судовий збір у розмірі 3 124,99 грн (три тисячі сто двадцять чотири гривні 99 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: вул. Самійла Кішки, буд. 7-А, прим. 65, 66, м. Київ, 03189;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко