Ухвала суду № 139577070, 03.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18119/26

Провадження № 1-кс/752/7505/26

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва клопотання слідчого відділення № 3 слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12026100010001319 від 09.07.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

в с т а н о в и в:

до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділення № 3 слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в якому просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) діб з визначенням розміру застави у вигляді 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень, та у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, просила застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема із застосуванням електронного браслету. Посилається на те, що клопотання слідчого не містить установлених ст. 199 КПК України підстав для подальшого позбавлення свободи підозрюваного, а додані до клопотання матеріали суперечать викладеній версії підозри та не підтверджують актуальності заявлених ризиків. Крім того зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, та як зазначено стороною обвинувачення у повідомленні про завершення досудового розслідування, зібрані докази є достатніми для складення обвинувального акта. Таким чином, доказова база у кримінальному провадженні вже сформована, проведення додаткових слідчих чи інших процесуальних дій для доведення обвинувачення не потребується. Також вважає, що сторона обвинувачення не довела, що заявлені ризики не зменшилися. Крім того, захисник посилається на необґрунтованість повідомлення про підозру та необґрунтованість зміненої підозри, а також вважає, що заявлені ризики не підтверджені конкретними й актуальними фактами, а більш м`який запобіжний захід є достатнім і нейтралізує кожен заявлений ризик.

Також, захисник просила врахувати характеризуючі дані, стан здоров`я та сімейні обставини підозрюваного, а саме: підозрюваний має зареєстроване місце проживання та тісні родинні зв`язки, має позитивні характеристики, також має істотні проблеми зі здоров`ям, про що надала письмові заперечення із додатками.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 09.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100010001319, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що в рамках даного кримінального провадження 09.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

10.07.2026 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.09.2026, з визначенням розміру застави у сумі 438528 гривень.

03.08.2026 ухвалою Київського апеляційного суду відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.09.2026, з визначенням розміру застави у сумі 266240 гривень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

20.08.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України

21.08.2026 у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам для ознайомлення.

Крім того, слідчий зазначає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що не маючи стійких соціальних зв`язків та усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності , так як кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється є особливо тяжким та у разі визнання останнього винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У зв`язку з активними бойовими діями на території України, ОСОБА_5 може перетнути лінію розмежування та переховуватися на тимчасово непідконтрольній території України.

Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих та свідків є те, що підозрюваний шляхом погроз та підкупу може схиляти потерпілих та свідків до зміни показів, що негативно вплине на хід досудового розслідування, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та попередити ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У відповідності до статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Перевіривши матеріали клопотання в сукупності із вищевказаними обставинами, слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, а також більш м`які запобіжні заходи недостатні для запобігання зазначених ризиків.

Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України, тобто необхідно визначити розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах: від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного продовження покладених на підозрюваного ОСОБА_5 передбачених у ч.5 ст. 194 КПК України, обов`язків для забезпечення процесуальних вимог слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Таким чином, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились, а також недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання зазначених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строки тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.177,178,183,184,193,194, 197,199 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, а саме по 01.11.2026 року включно, з можливістю внесення застави що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266 240 гривень (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання і перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- повідомити слідчого, прокурора, суд про місце свого постійного проживання, надавши відповідне документальне підтвердження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з моменту проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1