Рішення № 139575077, 08.09.2026, Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/619/26

Номер провадження 2/719/303/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді - Луців О.В.,

за участю секретаря - Скрипник Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», за підписом представника Кукси Карини Олександрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») в суд надійшла заява ТзОВ ««Юніт Капітал», за підписом представника Кукси К.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 47826,40 грн., судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначають, що 01 листопада 2025 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №207495 на суму 25000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. На виконання умов Кредитного договору, 01.11.2025р. первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку №4149-49XX-XXXX-9260 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів. На підставі Договору факторингу №03042026 від 03.04.2026р. право грошової вимоги від ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» перейшло до ТзОВ ««Юніт Капітал». Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав та не повернув наданий йому Кредит в строки, передбачені кредитним договором, то на момент подання позовної заяви загальна сума заборгованості за Кредитним договором №207495 від 01.11.2025р. становить - 51 826,40 грн., яка складається із: 25 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21 925,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 901,00 грн. - заборгованість по комісії; 4 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звернув увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 47 826,40 грн.

З огляду на зазначене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №207495 від 01.11.2025р. в загальній сумі 47826,40 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 10.08.2026р. відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано строк учасникам справи для подачі заяв по суті справи, призначено судове засідання на 08 вересня 2026 року о 15 год. 00 хв.

В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення такого засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 85) не з`явилась, проте в позовній заяві клопотала про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с. 1-5).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте 02.09.2026р. від представника відповідача Батракова М.Ю. надійшла заява про визнання позовних вимог, у якій останній зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором по даній справі відповідач ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, а тому просить розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника, при винесенні рішення просимо врахувати положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, заперечує проти задоволення у повному обсязі вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., оскільки вони є не співмірними із складністю справи (витрати мають відповідати складності справи, обсягу та часу виконання робіт, однак, дана справа не є складною), заявлена сума не відповідає середнім ринковим цінам у даному регіоні, крім того, вважаю, що зазначені витрати не є реальними та розумними. Також, звернув увагу суду, що витрати мають бути підтверджені договором, ордером, актом виконаних робіт та платіжним документом (а.с. 92).

З урахуванням вищенаведених заяв представників сторін, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд встановив, що 01 листопада 2025 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №207495 у формі електронного документа шляхом підписання такого відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с. 9-12).

Вищезазначений договір підписано електронним підписом b3757930позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , про що зазначено у розділі VII Договору «Реквізити сторін».

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору Договір, що укладається Позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі індивідуальна частина), графіку(ів) платежів , які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua (далі сайт Кредитодавця) за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, Договір про споживчий кредит набуває чинності. Позичальник засвідчує, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі Правила) , а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору.

Згідно із п.п. 5.1., 5.2. Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цієї індивідуальної частини або інформація з посиланням на неї є пропозицію Кредитодавця про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цієї індивідуальної частини/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (акцепту) в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Кредитодавцю. Кредитодавець накладає на Договір свою електронну печатку з кваліфікованою електронною позначкою часу, що визначає дату та час укладення Договору. За зверненням Позичальника Кредитодавець може повторно надати (надіслати) укладений кредитний договір на електронну скриньку Позичальника та/або виготовити і надіслати на поштову адресу Позичальника засвідчену Кредитодавцем копію цього договору в паперовому вигляді, за письмовим зверненням Позичальника.

Відповідно до п. 2.1. Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 25000.00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9348.77 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №201158 від 18.09.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 10651.23 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 5000.00 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно із п.п. 2.3., 2.5. Договору Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00% річних. Тип процентної ставки фіксована . Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки може змінюватися шлях підписання Сторонами Додаткової угоди. Комісія за надання кредиту складає 5 000,00 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Р озмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п. 2.6. Договору Загальний строк кредитування за цим Договором складає 140 днів з 01.11.2025р. (дата надання кредиту) по 21.03.2026р.

Пунктом 2.10. Договору визначено, що якщо Позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати Позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 400,00 грн. (чотириста грн. 00 коп.) , а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 40,00 грн. (сорок грн. 00 коп.) за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань Позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної Позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо вони доведуть, що це порушення сталося внаслідок випадку або форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Згідно із п.п. 3.1., 3.2. Договору Договір про споживчий кредит, який складається з публічної та індивідуальної частини, а також графіку (ів) платежів набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі Сторонами індивідуальної частини і діє до повного виконання Позичальником зобов`язань по цьому Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 2.6 Договору. Зміни та/або доповнення до даного Договору, можуть бути внесені за домовленістю Сторін. Усі зміни та доповнення до цього Договору вчиняються у будь-які формі не забороненій законодавством (у т.ч. у формі відмінній від договору, якщо це не заборонено законодавством) та набувають чинності за умови, що згода Позичальника виражена у відповідний спосіб (за допомогою застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором). Всі додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору У випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, Кредитодавець з дотриманням вимог законодавства, має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або відступати, передавати свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб без згоди Позичальника. У випадку відступлення права вимоги за цим Договором новому кредитору або залучення колекторської(их) компанії(й) до врегулювання простроченої заборгованості, Кредитодавець зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за цим Договором новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити Позичальника про такий факт та про передачу персональних даних Позичальника, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти) використовуючи на власний розсуд один з таких способів: особисто, під час телефонних, відеопереговорів, шляхом надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника Кредитодавця, шляхом використання програмного забезпечення або технологій, надсилання поштових відправлень із позначкою "Вручити особисто" за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи Позичальника.

ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується довікою №2808/05-06 від 05.06.2026р., за підписом директора ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» О. Македонського (а.с. 34-35).

На запит суду АТ КБ «Приват Банк» надало відповідь №20.1.0.0.0/7-260820/29347-БТ від 25.05.2026р., згідно з якою повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку у період з 01.11.2025р. по 06.11.2025р. здійснено переказ коштів сумі 10651,23 грн.

При цьому, номер карти у платіжному дорученні та довідці АТ КБ «ПриватБанк» відповідає номеру карти, вказаному ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору №207495 від 01.11.2025р.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по кредитному договору №207495 від 01.11.2025р. (а.с. 50-51), складеному ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» ОСОБА_1 не здійснював заходів на погашення кредитної заборгованості.

Відтак, станом на 27.03.2026 року, в ОСОБА_1 перед ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» наявна заборгованість в розмірі 51 826,40 грн., яка складається із: 25 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21 925,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 901,00 грн. - заборгованість по комісії; 4 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

03 квітня 2026 року між ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №03042026, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило ТзОВ «Юніт Капітал», а ТзОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до боржників відповідно до реєстру заборгованості (а.с. 42-44).

Так, відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 03.04.2026р. до Договору факторингу №03042026 від 03.04.2026р. (а.с. 47), ТзОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №207495 від 01.11.2025р. в сумі 51 826,40 грн., з яких: 25 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 21 925,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 901,00 грн. - заборгованість по комісії; 4 000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Так, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму і є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Отже, якщо форма договору електронна, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Дана позиція висловлена в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Кредитного договору №207495 від 01.11.2025р.відповідач вказав своє ім`я, паспортні дані, ідентифікаційний номер, номер карткового рахунку, електронну адресу, місце проживання, а також смс з кодом, що свідчить про використання одноразового ідентифікатора при здійсненні підпису стороною кредитного договору, зокрема, здійснення підпису ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, провівши аналіз законодавства у сфері комерційної концесії, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 уклав Кредитний договір №207495від 01.11.2025р.на суму 25000,00 грн. на умовах строковості та платності, погодивши як строк кредитування та дії договору з можливістю пролонгації, так і умови застосування дисконтної та індивідуальної процентних ставок та процентної ставки в разі неповернення основної суми Кредиту.

Отримання відповідачем ОСОБА_1 01 листопада 2025 року коштів за кредитним договором №207495 від 01.11.2025р.підтверджується довідкою №2808/05-06 від 05.06.2026р., за підписом директора ТзОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» О. Македонського та листом АТ КБ «Приват Банк» №20.1.0.0.0/7-260820/29347-БТ від 25.05.2026р., з яких вбачається, що кошти перераховано на номер картки НОМЕР_3 , що відповідає номеру картки, який вказано ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримав кошти та сторонами узгоджено істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, строк дії договору, процентна ставка та порядок нарахування відсотків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У ч. 1 ст. 509 ЦК України закріплено, що зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Порушенням зобов`язання згідно з ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України "Про факторинг".

У ст.. 17, ч. 1 ст. 21, 22 Закону України «Про факторинг» закріплено, що Права та обов`язки за договором факторингу у відносинах між фактором і клієнтом виникають з моменту набрання чинності таким договором, якщо ним не встановлено інше.

Якщо інше не встановлено судом, фактор, який набув та зареєстрував відступлення права грошової вимоги відповідно до цього Закону, вважається добросовісним набувачем такого права грошової вимоги відносно іншого фактора, який не здійснив реєстрації відступлення цього самого права грошової вимоги відповідно до цього Закону.

Відступлення права грошової вимоги не змінює умови базового договору, у тому числі права та обов`язки боржника, розмір, строк (термін), порядок та умови виконання грошової вимоги, крім визначених пунктом 10 частини першої статті 20 цього Закону.

Боржник зобов`язаний сплатити фактору грошову суму для виконання грошової вимоги, за умови що відступлення права грошової вимоги зареєстровано у Реєстрі та такий боржник отримав повідомлення відповідно до статті 20 цього Закону.

Окрім того, згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що до ТзОВ « Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №207495 від 01.11.2025р.

Здійснивши перевірку розрахунку заборгованості, судом встановлено, що такий не суперечить умовам Кредитного договору та Правил, які прийняв відповідач.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищенаведені висновки суду про підставність позовних вимог, заява ОСОБА_2 про визнання позовних вимог не суперечать інтересам ОСОБА_1 , а тому приймаються судом до уваги.

Разом з тим, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відтак, позивачу слід повернути судовий збір в розмірі 1331,20 грн. з державного бюджету, а з відповідача на користь товариства стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» закріплено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

У п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем надано суду на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу копії Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026р., укладеного між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТзОВ «Юніт Капітал» (надалі Договір від 20.01.2026р.), додаткової угоди №25771563616 від 25.05.2026р. до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026р., акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26.08.2010р., довіреності від 12.02.2026р., довіреності від 06.03.2026р. (а.с. 53-59).

Згідно з п. 1.1. Договору від 20.01.2026р. Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1., 3.3. Договору від 20.01.2026р. отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток №1 до цього Договору). Після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг.

Як вбачається із акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026р. ТзОВ «Юніт Капітал» отримало від Адвокатського бюро «Тимошенко та партнери» наступні послуги у справі боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №207495 від 01.11.2025р.: складання позовної заяви 2 год. 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи 2 год. 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 1 год. 500,00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 1 год. 500,00 грн.

У справі «Бєлоусов проти України» (заява № 4494/07, рішення від 07.11.2013р.) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Частиною 3 ст.142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У рішенні «Лавентс проти Латвії» від 28.112002 ЄСПЛ також зазначає, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з відповідача таких витрат у заявленому розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним.

Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує те, що справа про стягнення кредитної заборгованості відноситься до категорії спорів, по яких вже склалась стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної роботи, - консультації, складання та подання позову, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не потребує участі представника у судових засіданнях, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної представником роботи.

З урахуванням наведеного, суд стягує з відповідача на користь позивача 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі вищенаведеного та ст.ст. 509, 526-527, 530, 549, 610-612, 626, 629, 634, 1049, 1050, 1054, п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст.2-4, 7-13, 17-19, 76-82, 89, 95, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 279, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(адреса місця знаходження: Київська область, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163), за підписом представника Кукси Карини Олександрівни (адреса місця праці: Київська область, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний № НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний № НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(адреса місця знаходження: Київська область, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Договором про споживчий кредит №207495 від 01.11.2025р. в розмірі 47826,40 грн. (сорок сім тисяч вісімсот двадцять шість гривень 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний № НОМЕР_4 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(адреса місця знаходження: Київська область, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати у розмірі 6331,20 грн. (шість тисяч триста тридцять одна гривня 20 копійок), що складаються з судового збору в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(адреса місця знаходження: Київська область, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) з державного бюджету.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: