Ухвала суду № 13957047, 04.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011 р.Справа № 2-а-7879/10/1570 Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І.

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Запорожана Д.В.

при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси , Прокуратури Приморського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ №0000952350/0 від 18.09.2009 року та №0000952350/1 від 30.11.2009 року, за якими йому зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень, а також зобов'язання ДПІ надати ГУДКУ висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та зобов'язання ГУДКУ перерахувати цю суму з бюджетного рахунку на його поточний рахунок..

Суд першої інстанції позов задовольнив частково та визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення №0000952350/0 від 18.09.2009 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000952350/1 від 30.11.2009 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, за яким товариству з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси, Прокуратура Приморського району м. Одеси не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси, Прокуратура Приморського району м. Одеси посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Сіносмарт Україна" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.04.2007 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №511056. На податковому обліку в податкових органах з 13.04.2007 року. ТОВ „Сіносмарт Україна" є платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100036838.

20.08.2009 року по 03.09.2009 року відповідачем була здійснена позапланова виїзна перевірка ТОВ „Сіносмарт Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2009 року, про що 10.09.2009 року був складений Акт №11344/23-512/35049170.

На підставі Акту від 10.09.2009 року ДПІ 18.09.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В1»№0000952350/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на 1043344,00грн за встановлені перевіркою порушення пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

На підставі цього ж Акту від 10.09.2009 року ДПІ 30.11.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В3»№0000952350/1, за яким ТОВ „Сіносмарт Україна" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень.

Судом першої інстанції вивчивши матеріали справи було встановлено, що підставою для прийняття оскаржуємих податкових повідомлень - рішень є вищезазначений акт перевірки від 10.09.2009 року, в якому зазначено, що позапланова виїзна перевірка позивача проведена згідно зі ст. 11-1 п.5 ч.6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Статтею 11-1 Закону „Про державну податкову службу України" визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Однією з таких підстав, передбачених саме п.5 ч.6 ст. 11-1, є виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу держаної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте судом першої інстанції встановлено, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені п.5 ч.6 ст.11-1 зазначеного Закону, для проведення перевірки, оскільки з самого акту перевірки не вбачається, що перевірялись взаємовідносини позивача з контрагентом. Крім того, відповідачем - суб'єктом владних повноважень не надано жодного доказу в спростування доводів позивача щодо неотримання ним будь-якого письмового запиту податкового органу.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7.ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняття рішення про повергнення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону податковим органом документальна невиїзна перевірка заявлених в декларації даних проводиться протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм

податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний в п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, підпунктом 7.7.5 п.7.7.ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що податковий орган має право здійснити позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, але протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що позивач надав декларацію за травень 2009 року та заяву про повернення бюджетного відшкодування в податковий орган 22.06.2009 року, проте перевірка протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації проведена не була, а проведена лише з 20.08.2009 року по 03.09.2009 року.

Оскільки акт перевірки від 10.09.2009 року №11344/23-512/35049170, який затверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового законодавства складений з порушенням законодавства, яке регламентує порядок проведення перевірок та їх підстави, а тому є неналежним доказом та не може бути підставою для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень відносно позивача.

В самому Акті перевірки від 10.09.2009 року №11344/23-512/35049170 перевіряючи не спростовують того факту, що позивачем ТОВ „Сіносмарт Україна" сума бюджетного відшкодування розрахована правильно. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ТОВ „Сіносмарт Україна" з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; не встановлено укладення нікчемних (недійсних) правочинів.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірним розрахунок відповідачем в акті перевірки обсягу оподаткованих операцій за 12 місяців за період з березня 2008 року по лютий 2009 року та який на думку перевіряючих складає 930978 грн. При цьому, відповідач - суб'єкт владних повноважень, не спростував доводів позивача щодо неврахування ДПІ в обсязі оподаткованих операцій за цей період, оподаткованих операцій за квітень 2008 року з ввезення товарів на митну територію України, з урахуванням яких, загальна їх сума складає більшу суму, заявленої до бюджетного відшкодування.

Суд, виходячи з даних наданих позивачем податкових декларацій, які прийняті податовиком органом, що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців з моменту за явлення суми бюджетного відшкодування, а саме з червня 2008 року по травень 2009 року, складають більш дев'яти мільйонів, що більше суми, заявленої до бюджетного відшкодування.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач мав право на повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до поданої заяви від 22.06.2009 року, а тому його позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000952350/0 від 18.09.2009 року, №0000952350/1 від 30.11.2009 і року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси , Прокуратури Приморського району м. Одеси, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

ГоловуючийсуддяС.І. Жук

суддяЮ.В. Яковлев

суддяД.В. Запорожан