Ухвала суду № 13957001, 01.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 р.Справа № 2-а-534/10/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «Медикотека»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Медикотека»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012082360 від 24.11.2009 року ,-

В С Т А Н О В И Л А :

МПП «Медикотека»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування рішення відповідача №0012082360 від 24.11.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31 839 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року року відмовлено у задоволенні адміністративного позову МПП «Медикотека».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції МПП «Медикотека»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, про що є докази в матеріалах справи: МПП «Медикотека»сповіщена належним чином, представники прибули до суду та підтримали апеляційну скаргу; ДПІ у Приморському районі м.Одеси сповіщена належним чином, представник прибув до суду та заперечував проти скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Працівниками ДПА на підставі направлення та за планом проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків на товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій була проведена перевірка господарської одиниці (аптечний кіоск), розташованої за адресою: Французький бульвар, 49/51, м. Одеса. За результатами перевірки складено акт перевірки від 13.11.2009 року (а.с.57-60), яким встановлено наступні факти: порушення порядку проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій, а саме без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі зазначеного акту, було прийнято рішення № 0012082360 від 24.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 31 839 грн. (а.с.8), що складається з наступного: за порушення проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17 *5 = 85 грн.; за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме 6350,8*5 = 31 754 грн. Отже, загальна сума штрафних санкцій складає 31 839 грн. Зазначене рішення про застосування штрафних санкцій було оскаржено позивачем до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області № 0012082360 від 24.11.2009 року скарга була залишена без задоволення, а рішення без змін (а.с.13-14).

В судовому засіданні представники апелянта визнали порушення допущене при проведенні розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17 *5 = 85 грн., та погодились із відповідною сумою штрафних санкцій.

Колегія суддів з огляду на апеляційні доводи щодо спірності правомірного проведення перевірки, вважає за необхідне зазначити вичерпний перелік норм діючого законодавства, якими спростовуються доводи апеляції щодо згаданого.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі-Закон № 509-ХІІ) органи державної податкової служби в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 31.03.2005 року № 265/95-ВР (далі-Закон № 265/95-ВР) контролюючі органи у порядку, передбаченому законодавством України, мають право здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій та які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до положенням ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»закріплює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»позаплановими вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».

Положенням ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто, контролюючі органи мають право проводити планові перевірки осіб, які є платниками податків на загальних підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операції, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Факт щомісячного планування відповідачем своєї роботи щодо здіснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій, тобто включення таких перевірок до плану, не дає підстав вважати ці перевірки плановими в розумінні статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу».

Зважаючи на вищевикладене та за наявності направлення № 7494/23-7017 від 12.11.2009 року на проведення перевірки, колегія суддів дійшла висновку, що працівниками ДПА перевірка позивача проведена у відповідності до законодавства.

Слід також наголосити на матеріалах справи, з яких вбачається, що направлення на перевірку 13.11.2009 року було надано для ознайомлення провізору ОСОБА_2, про що свідчить її підпис (а.с.66).

Таким чином колегія суддів керуючись ст. 2 КАС України не приймає до уваги відповідні доводи апелянта щодо правомірності проведення перевірки. Окрім того, додатково слід зазначити, що у випадку допущення позивачем працівників ДПА до проведення перевірки, питання щодо правомірності її проведення вже не оскаржується, враховуючи виявлені порушення за наслідками яких спричинено шкоду Державному бюджету.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо)при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Перевіркою встановлено факт проведення розрахункової операції при реалізації товару на загальну суму 35,5 грн. без додержання режиму попереднього програмування найменування, ціни товару та обліку його кількості.

Як вбачається із судового рішення суду першої інстанції, представник позивача не заперечував щодо наявності даного факту.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зважаючи на викладене, встановлена актом обставина вважається доведеною.

З акту перевірки також вбачається, що під час перевірки не була забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в розмірі 6 350грн., про що свідчить складений та підписаний у присутності працівників ДПА провізором ОСОБА_2 опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків. Згідно зазначеного опису сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 7 257, 63 грн., сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО 906, 83 грн., тобто невідповідність складає 6 350, 80 грн. (а.с.54).

Відповідно до встановленого в судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що призначені для зарахування на банківський рахунок позивача кошти, були підготовлені провізором завчасно о 14 годині 05 хвилин до приходу відповідальної за інкасацію особи. Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 , наданих в суді першої інстанції вбачається, що грошові кошти в сумі 6 500 грн. було проведено операцією «Службова видача»через РРО о 14 годині 05 хвилин, скріплено нею та залишено в касовому апараті разом з інкасаційним чеком з метою зарахування в день проведення перевірки на рахунок позивача через банк, з яким укладено договір. Оскільки відповідальна особа за інкасацію торгівельної виручки затрималась та не встигла провести виїмку грошових коштів до приходу посадових осіб ДПА, кошти в сумі 6 500 грн. залишились в касі. Позивач зазначив, що строк здачі виручки-щодня до 15 год. 00 хв.

Але колегія суддів критично відноситься до викладеного з огляду на наступне.

В договорі банківського рахунку №190 від 06.04.2000 року не зазначено час зарахування виручки на рахунок позивача, що суперечить поясненням позивача, який вказує, що договором передбачено строк здачі, а саме щодня до 15 години 00 хвилин.

У відповідності до п. 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року встановлено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, а саме: для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас). Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Згідно п. 5.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року встановлено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Оглядаючи матеріали справи колегією суддів встановлено, що виручка у сумі 14500 грн. була здана до банку 13.11.2009 року, що підтверджується квитанцією від 13.11.2009 року (а.с.61). Однак зазначена квитанція не має номеру, не містить відомостей щодо часу здачі виручки до банку.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків.

Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. В даному випадку грошові кошти в сумі 7 257, 63 грн. зберігались на місці проведення розрахунків.

Колегія суддів наголошує на тому, що опис наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 13.11.2009 року підписаний посадовою особою позивача без зауважень та заперечень. Тобто провізором не зазначено, що розбіжність виникла у зв'язку із проведенням інкасації.

З приводу апеляційних доводів щодо описки в мотивувальній частині оскаржуваної постанови суду першої інстанції, в якій замість відповідача при викладені встановлених обставин по справі судом зазначено позивача то колегія суддів наголошує на тому, що такі формальні порушення у вигляді описки не спростовують обставин встановлених по справі щодо порушень податкового законодавства позивачем, діями якого спричинено збитків Державному бюджету.

Щодо посилань апелянта на те, що відповідна грошова сума якої не вистачало у касі на момент проведення перевірки з причин підготування її для здачі у банк колегією суддів до уваги не приймається, оскільки законодавством такого терміну або обставини не передбачено, та зазначене не звільняє позивача від сплати штрафних санкцій.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином наявність зазначених порушень підтверджується достатніми та належними доказами: актом перевірки № 5478/15/32/23/13917021 від 13 листопада 2009 року, описом наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 13 листопада 2009 року, який підписаний посадовою особою позивача без будь-яких зауважень та заперечень.

Положенням ч.1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено належними доказами ти обставини, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог.

Враховуючи те, що висновки суду обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Медикотека»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Медикотека»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012082360 від 24.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/