Рішення № 139570320, 08.09.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3630/26

н/п 2/953/2810/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова в складі :

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Мартиненко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

установив:

24.03.2026 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 104 132 гривні, а також заподіяну моральну шкоду у розмірі 200 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08.01.2025 ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Льва Ландау зі сторони вул. Салтівське Шосе у напрямку вул. Олімпійської м. Харкова на зелений сигнал світлофора на перехресті проспекту Льва Ландау та вул. Єдності, поблизу будинку № 1 стала здійснювати маневр повороту ліворуч на вул. Єдності та переїжджаючи вказане перехрестя діючи з необережності, а саме з кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, в порушення вимог п.п. 10.1., 16.6 Правил дорожнього руху ОСОБА_2 допустила зіткнення з автомобілем «Тoyota Rav-4», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась прямо через перехрестя по проспекту Льва Ландау зі сторони вул. Олімпійської у напрямку руху вул. Салтівське Шосе у м. Харкові на зелений сигнал світлофора. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-782/2025 від 07.07.2025 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а саме закриту травму грудей у вигляді переломів 3, 4, 5, 6, 7, 8 правих ребер, яка ускладнилась розвитком правобічного гемопневмотороксу.

Зазначає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Тoyota Rav-4», р.н. НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності позивачу, отримав значні механічні пошкодження, що унеможливило подальше безпечне використання її єдиного транспортного засобу. Крім того, вироком Немишлянського районного суду м. Харкова від 2 грудня 2023 року водія ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2. ст. 286 КК України. Згідно з висновком експерта №2107 від 01.07.2025 року за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи в межах досудового розслідування, сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тoyota Rav-4», р.н. НОМЕР_2 , в результаті ДТП, складає 261 631, 83 грн. (двісті шістдесят одна тисяча шістсот тридцять одна грн. 83 коп.). Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №, страховий ліміт по полісу становить 160 000 гр., франшиза 2 500 гр. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було здійснено виплату позивачці в розмірі 150 000 гр., що є лише частковим відшкодуванням матеріальної шкоди, адже розмір матеріальної шкоди перевищує суму страхового ліміту. Таким чином, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, визначається різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (261 631,83 + 2500 (франшиза) 160 000(страховий ліміт) = 104 132 (сто чотири тисячі сто тридцять дві) гр.

Крім того, вказує, що їй даною дорожньо-транспортною пригодою заподіяна також моральна шкода, яка полягає у нервовому напруженні і хвилюванні, пережитому при ДТП, у побутових незручностях, у тому, що позивач була обмежена у пересуванні. Розмір своїх душевних страждань і страждань своєї родини позивач оцінює в 200 000 (двісті тисяч) гр., які просить стягнути з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Горобець А.А. надала до суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про день та час судового засідання повідомлялась судом належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала, правом на подання відзиву не скористалась.

Представник третьої особи ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»» в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, клопотань про відкладення судового засідання не надавала, відзив не подавала, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами та ухвалити рішення по справі.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, приходить до наступного.

ОСОБА_2 08.01.2025, приблизно о 09 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Льва Ландау зі сторони вул. Салтівське Шосе у напрямку вул. Олімпійської м. Харкова на зелений сигнал світлофора на перехресті проспекту Льва Ландау та вул. Єдності, поблизу будинку № 1 стала здійснювати маневр повороту ліворуч на вул. Єдності та переїжджаючи вказане перехрестя, діючи з необережності, а саме з кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити, в порушення вимог:

п. 10.1. Правил дорожнього руху, згідно якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п. 16.6. Правил дорожнього руху, згідно якого «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч»;

допустила зіткнення з автомобілем «Тoyota Rav-4», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась прямо через перехрестя по проспекту Льва Ландау зі сторони вул. Олімпійської у напрямку руху вул. Салтівське Шосе у м. Харкові на зелений сигнал світлофора.

Порушення вимог п.п. 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 , які згідно з висновком комплексної судової експертизи відео, звукозапису та автотехнічної експертизи№ КСЕ-19/121-25/4244 від 10.03.2025 знаходяться в причинному зв`язку з подією, виразилося в тому, що вона, керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_1 , не врахувала дорожню обстановку, рухаючись по проспекту Льва Ландау на зелене світло світлофора стала здійснювати маневр повороту ліворуч на вул. Єдності, не надала перевагу в русі автомобілю «Тoyota Rav-4», р.н. НОМЕР_2 , який рухався прямо по проспекту Льва Ландау у зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора, тим самим створивши небезпеку іншим учасникам дорожнього руху допустила зіткнення з автомобілем «Тoyota Rav-4», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , що призвело до вищевказаних наслідків, внаслідок чого позивачу ОСОБА_1 було спричинено матеріальну шкоду.

Вказані обставини встановлені вироком Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 року по справі №645/5055/25, яким відповідача ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, що встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаний вище вирок набрав законної сили 02.01.2026 року, а отже відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України встановлені в ньому факти та обставини не підлягають доказуванню.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну потерпілого, була застрахована в ПАТ «НАСК» ОРАНТА», про що зазначено в страховому полісі № НОМЕР_3 .

При цьому страхова сума на відшкодування шкоди спричинено майну складає 160 000 гривень.

На день звернення з цивільним позовом до суду, з ПАТ «НАСК» ОРАНТА» було погоджено суму та виплачено в межах ліміту страхового відшкодування кошти в розмірі 150 000 гривень.

Відповідно до висновку експерта №2107 складеного 01.07.2025 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №12025221190000053 вартість матеріального збитку, завданого позивачу, внаслідок ДТП, яка відбулась 08.01.2025 становить 261 631, 83 гривень. Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 08.01.2025 становить 633 454, 24 гривень. Ринкова вартість автомобіля позивача станом на момент ДТП, яка відбулась 08.01.2025 становить 261 631, 83 гривень.

Отже, розраховуючи фактичні завдані матеріальні збитки після виплати страхового відшкодування від ПАТ «НАСК» ОРАНТА» слід враховувати наступне: фактичний розмір завданої шкоди становить 261 631, 83 гривень; страховий ліміт становить 160 000 гривень (261 631, 83 + 2500 (франшиза) 160 000 гривень = 104 132 гривень, які позивач просить стягнути на її користь.

Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі, або відшкодувати завдані збитки у повному розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, сума матеріальної шкоди має бути відшкодована позивачу у повному обсязі, тому позов в цій частині підлягає задоволенню та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 200 000 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина ОСОБА_2 доведена вироком Немишлянського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 року у справі №645/5055/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Результатом неправомірних дій відповідача є спричинення ДТП, пошкодження транспортного засобу позивача, чим останній завдана моральна шкода, що полягає в моральних стражданнях, нервовій напрузі, неможливості користуватися автомобілем в повсякденному житті, витратах часу та зусиль на відновлення порушених прав. Позивач була змушена витрачати значний час і зусилля на організацію ремонту автомобіля; приймати участь у слідчих діях та звертатися до суду, оскільки відповідач добровільно не відшкодувала шкоду. Увесь час позивач перебувала в стані стресу та нервового напруження.

З часу вчинення відповідачем правопорушення сплинув тривалий період часу, проте остання не вжила заходів щодо відшкодування позивачеві матеріальної і моральної шкоди, що не сприяло усуненню негативних наслідків, вчиненого ОСОБА_2 правопорушення. Зазначене, не могло не відобразитись на характері та обсязі душевних страждань, яких зазнала позивач. Отже, очевидним є те, що вчиненим відповідачем правопорушенням позивачеві завдано ще й моральної шкоди.

Відповідно до абзацу 1, 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами від 25.05.2001 року) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок фізичних чи моральних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушені права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Окремо слід звернути увагу на правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у Постанові від 22 квітня 2019 року у справі №761/14285/16-ц щодо обґрунтування заподіяння моральної шкоди, де Верховний Суд дійшов висновків, що «…вже сама участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до душевних страждань, а тому посилання заявника у касаційній скарзі на те, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди є безпідставним».

Компенсація за моральну шкоду позивачеві необхідна для відновлення попереднього психологічного стану, суму якого з урахуванням розумності та справедливості вона оцінює в 200 000 гривень.

Поряд з тим, при визначенні розміру моральної шкоди, суд обов`язково має врахувати суть позовних вимог, характер правопорушення, ступінь вини відповідача, глибину душевних страждань позивача і їх значну тривалість, радикальні вимушені зміни у житті позивача, час і зусилля, які були докладені для відновлення попереднього стану транспортного засобу, фактичну байдужість відповідача до проблем позивача, які виникли в результаті пошкодження і ремонту її автомобіля, а також вимог справедливості та розумності, таким чином суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоди в розмірі 50 000 гр.

Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, з огляду на ступінь вини відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог стосовно розміру шкоди заявленого до відшкодування, як завдання моральної шкоди, шляхом зменшення відповідної суми з 200 000 гр. до 50 000 гр.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем за вимогу про стягнення матеріальної шкоди було сплачено суму судового збору у сумі 1331, 20 гривень та за вимогу про стягнення моральної шкоди було сплачену суму судового збору у сумі 1331, 20 гривень.

Враховуючи, що вимога про стягнення матеріальної шкоди задоволена в повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1331, 20 гривень, вимога про стягнення суми моральної шкоди задоволена судом частково, а саме на 25%, а тому з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 332, 80 гривень, а в загальному обсязі 1664 гривень.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 1664 гривень в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись 10, 12, 13, 18, 141, 258, 259, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 104 132 (сто чотири тисячі сто тридцять дві) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»» (ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д).

Суддя С.Л. Шаренко