Ухвала суду № 13956388, 20.01.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 р.Справа № 2-а-956/09/1470 Категорія:8.2.9Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Інгул»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання не чинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Інгул»звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2009 року № 0000991530/0.

Свої позовні вимоги ВАТ «Інгул»обґрунтувало безпідставністю спірного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року вищенаведений позов задоволено. Визнано не чинним спірне рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову суд першої інстанції виходив з безпідставності спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції.

Працівниками відповідача була проведена перевірка позивача щодо своєчасності сплати земельного податку за вересень-жовтень 2008 року, результати якої відображені в акті від 27 березня 2009 року № 1126/15-340/20915842/93 /а.с. 7-8/.

В акті здійснений висновок про порушення позивачем п. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зміст порушень полягав у про строчці сплати узгодженої суми податкового зобовязання по земельному податку (21639,8 гривень) на 21 день.

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2009 року № 0000991530/0 про нарахування позивачу штрафних санкцій на суму 2163,98 гривень (п.п. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») /а.с. 9/.

Сума земельного податку за місяць у 2008 році у позивача складала 15465,14 гривень /а.с. 10/.

Платіжним дорученням від 25.09.2008р. № 1170 позивач сплатив повну суму (15465,14 гривень) земельного податку за вересень 2008 року /а.с. 12/.

Платіжним дорученням від 28.10.2008р. № 1276 позивач сплатив повну суму (15465,14 гривень) земельного податку за жовтень 2008 року /а.с. 12/.

У позивача була податкова недоїмка, в рахунок погашення якої відповідач самовільно змінив призначення платежу вищенаведених платіжних доручень.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, органи ДПС повинні діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Діючим законодавством органам ДПС не надано права самовільно змінювати призначення податкового платежу зазначеного у платіжному документі.

Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо самостійної зміни призначення сум платежів земельного податку позивача за вересень жовтень 2008 року є правильним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на думку колегії суддів, голослівні твердження відповідача про порушення позивачем граничних термінів сплати узгодженого податкового зобовязання зі сплати земельного податку спростовуються належними та допустимими доказами (платіжні доручення) та наявністю протиправних дій щодо зміни цільового призначення податкових платежів позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Інгул»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання не чинним податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2009 року № 0000991530/0 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в порядку передбаченому діючим законодавством.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/