Ухвала суду № 139559470, 04.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

04 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9627/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС`до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 00106390901 від 08.07.2026 на суму 146 999,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 00106370901 від 08.07.2026 на суму 146 999,00 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

11.08.2026 представником позивача було подано заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, у якій заявник просив:

- зупинити дію податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області №00106390901 від 08.07.2026 та № 00106370901 від 08.07.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 440/9627/26;

- зупинити дію податкової вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області №0015243-1306-16311 від 07.08.2026 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26;

- заборонити Головному управлінню ДПС у Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС»» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо), визначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області № 0015243-1306-16311 від 07.08.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26.

Вказана заява обґрунтована тим, що 07 серпня 2026 року до електронного кабінету платника податків ТОВ «Фірма «АДІС» в електронному вигляді надійшла податкова вимога від 07 cepпня 2026 poку № 0015243-1306-16311, згідно із якою Головне управління ДПС у Полтавській області повідомило ТОВ «Фірма «АДІС» про факт виникнення податкового боргу у розмірі 293 998,00 грн. та про розповсюдження права податкової застави з 23 липня 2026 року на будь-яке майно ТОВ «Фірма «АДІС», про обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, а також про можливу дату та час проведення публічних торгів з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Попри неузгодженість податкового зобов`язання за оспорюваними згідно із первісним позовом податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач протиправно сформував податкову вимогу, що дозволяє відповідачу здійснювати примусове стягнення коштів із позивача ще під час судового розгляду, що фактично нівелює ефективність судового захисту.

Відповідно до частин першої-третьої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

У період з 06.08.2026 по 02.09.2026 включно суддя Шевяков І.С. перебував у відпустці, внаслідок чого заява розглянута судом 04.09.2026.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Із вищенаведеного також випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Вирішуючи подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно положень статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 00106390901 від 08.07.2026, № 00106370901 від 08.07.2026.

Позовна заява подана до суду 16.07.2026.

Зазначене свідчить про те, що ТОВ "Фірма "Адіс" у 9-денний строк з дня винесення податкових повідомлень-рішень оскаржило їх до суду, відповідно, за правилами Податкового кодексу України, грошові зобов`язання за цими податковими повідомленнями-рішеннями від 08.07.2026 є неузгодженими.

Незважаючи на те, що сума податкових зобов`язань не була узгодженою у зв`язку з їх судовим оскарженням (про що відповідачу було достеменно відомо), 07.08.2026 ГУ ДПС в Полтавській області сформувало податкову вимогу № 0015243-1306-16311, згідно із якою повідомило ТОВ «Фірма «АДІС» про факт виникнення податкового боргу у розмірі 293 998, 00 грн.

Проте, надсилання податкової вимоги на неузгоджені суми податкового зобов`язання суперечить нормам Податкового кодексу України.

Так, пунктом 56.18. статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податкові повідомлення-рішення № 00106390901 від 08.07.2026, № 00106370901 від 08.07.2026 оскаржені в судовому порядку, а нараховані у них зобов`язання не набули статусу узгоджених.

За таких обставин, враховуючи вчинення ГУ ДПС в Полтавській області очевидно протиправних дій з примусового стягнення неузгодженої суми податкових зобов`язань, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В силу положень статті 150 КАС України, забезпечення адміністративного позову спрямоване на захист прав та інтересів саме позивача, за захистом яких він звернувся (має намір звернутися) до суду.

Виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову позивачем наведені достатні доводи на користь вжиття відповідних заходів забезпечення позову, визначених пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України.

Обираючи належний спосіб забезпечити позов, суд вважає, що належної мети застосування цього процесуального інституту можна досягти шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС»» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо), визначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області № 0015243-1306-16311 від 07.08.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26.

Решта заявлених представником позивача способів забезпечення позову не відповідає закону та, на думку суду, є недоцільною. Зокрема, зупинення дії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не є доцільним, оскільки визначені ними суми грошових зобов`язань є неузгодженими в силу закону. Так само суд не вбачає підстав для зупинення дії винесеної ГУ ДПС у Полтавській області податкової вимоги в цілому, адже у випадку виникнення іншого податкового боргу за правилами Податкового кодексу України, ця податкова вимога буде зберігати чинність та може бути застосованою правомірно.

З огляду на викладене, заява представника позивача в частині заборони Головному управлінню ДПС у Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС»» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо), визначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області №0015243-1306-16311 від 07.08.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26, у повній мірі захистить права та інтереси позивача від примусового стягнення неузгодженої суми податкових зобов`язань до набрання судовим рішенням законної сили, ухваленим за наслідками розгляду справи №440/9627/26.

При цьому суд робить застереження щодо того, що накладена у якості забезпечення позову заборона податковому органу вчиняти дії щодо погашення податкового боргу позивача на підставі даної податкової вимоги має бути застосована виключно в сумі спірних у цій адміністративній справі грошових зобов`язань 293 998 грн, які в силу закону є неузгодженими. Заборона вчиняти дії, спрямовані на погашення податкового боргу без визначення суми, є невідповідною меті й правовій природі інституту забезпечення позову.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з клопотанням про забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати.

Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги заяви про забезпечення позову є співрозмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Також, суд зауважує, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС»» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо), визначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області № 0015243-1306-16311 від 07.08.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб, а лише тимчасово забороняє стягнення до вирішення спору.

Водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову. У даному випадку судом встановлюється саме існування спору та обрання адекватних заходів для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву представника позивача частково та забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС»» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо) у межах суми грошових зобов`язань 293 998 грн, визначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області № 0015243-1306-16311 від 07.08.2026 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26.

Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 159, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС» про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

Забезпечити адміністративний позов шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Полтавській області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АДІС» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо) у межах суми грошових зобов`язань 293 998 грн, визначеного у податковій вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області № 0015243-1306-16311 від 07.08.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9627/26

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.С. Шевяков