Ухвала суду № 13955886, 09.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 р.Справа № 2-а-10820/09/1570 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс - 1»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс -1»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування повідомлення - рішення від 22 травня 2009 року та зобов'язання визнати суму 2667 грн., відображену у січні 2009 року та вказану у декларації на додану вартість ТОВ «Жилстройсервіс-1»за березень 2009 року такою, що має право включатися до бюджетного відшкодування у звітному періоді, -

В С Т А Н О В И Л А:

27 серпня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс-1»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування повідомлення - рішення від 22 травня 2009 року та зобов'язання визнати суму 2667 грн., відображену у січні 2009 року такою, що має право включатися до бюджетного відшкодування звітного періоду та підлягає бюджетному відшкодуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Жилстройсервіс-1»відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс-1»26 листопада 2009 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Жилстройсервис-1»у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс-1», як платник податків, знаходиться на обліку в Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси з 27.03.2006 року, що підтверджується довідкою від 11.09.2008 року № 29-02/5813.

18 лютого 2009 року ТОВ «Жилстройсервіс-1» подана до ДПІ в Київському районі м. Одеси податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2009 року, з якої вбачається, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ поточного звітного періоду, що має від'ємне значення складає 8503 грн. Також із вказаної податкової декларації вбачається, що саме сума 8503 грн. віднесена до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту (рядок 22.2.).

18 березня 2009 року позивачем подана на адресу відповідача податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2009 року, з якої вбачається, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ поточного звітного періоду, що має від'ємне значення складає 3602грн., до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду віднесено суму 3602грн. (рядок 22.2.). Із вказаної податкової декларації вбачається, що в рядок 23.2. податкової декларації перенесені значення 22.2. рядка податкової декларації попереднього звітного періоду в сумі 8503грн.

Крім того, з рядка 25 цієї податкової декларації вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума 5836грн., про що додається позивачем розрахунок суми бюджетного відшкодування. Залишок в сумі 2667грн. перенесений позивачем до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (до рядка 26), що також зазначено у додатку № 2 до податкової декларації.

14 квітня 2009 року позивачем на адресу відповідача було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2009 року за № 23321, з якої вбачається, що бюджетному відшкодуванню підлягає 6269грн., до складу якої входить сума 2667грн.

13 травня 2009 року старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Котик Н.А. була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка декларації з податку на додану вартість ТОВ «Жилстройсервіс-1»від 14.04.2009 року № 23321 за березень 2009 року на суму бюджетного відшкодування - 6269грн.

За результатами вказаної перевірки був складений та підписаний акт від 13.05.2009 року № 1442/15-02/233-34253918, згідно з яким встановлено, що відповідно до додатку 2 до податкової декларації («Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду») надано платником залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у сумі 6269 грн. сформований у періодах за січень 2009 року (у сумі 2667 грн.) та лютий 2009 року ( у сумі 3602 грн.), який заявлено у березні 2008 року як бюджетне відшкодування ПДВ (по результатам декларації за березень 2009 року), чим порушено вимоги п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, що розрахована у відповідності з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, в акті зазначено, що в порушення п.п. 5.12.2. п. 5.12. ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 31.05.1997 року до рядка 4 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2009 року платником включена сума 2667 грн., яка брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у рядку 1 («Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду») у загальній сумі 1870081 грн.

Представником позивача даний акт перевірки був отриманий 14 травня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки заступником керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси було прийняте податкове повідомлення - рішення від 22.05.2009 року № 0002691502/0, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1. п. 7.4. та п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та повідомлено позивача, що сума завищення бюджетного відшкодування складає 2667 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявних в матеріалах справи доказів та керувався положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.12.2. ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 31.05.1997 року.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та «Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 31.05.1997 року.

Згідно з п.п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

§При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

§При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:

Шбюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); Шзалишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Водночас, відповідно до п.п. 7.8.1. п.7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 5.12.2. ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 31.05.1997 року, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). При цьому, у вказаному пункті визначається, що розуміється під сумою податку, фактично сплаченою у попередніх податкових періодах, а саме така сума визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Дослідивши всі матеріали справи, судовою колегією було встановлено наступне. Так, з податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2009 року вбачається, що сума 2667 грн. віднесена до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового кредиту, тобто до рядка 26, а не до рядка 24, як то передбачено з п. 5.12.2. ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість».

За таких обставин випливає, що сума 2667грн. вже брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у рядку 1 додатку 2 («Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду») у загальній сумі 1870081грн.

Так, у відповідності до вимог п.п. 7.7.1., 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.12.2. ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України №166 від 31.05.1997року, сума 2667грн., враховуючи, що ця сума брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування за лютий 2009 року, не може вважатися сумою податку, фактично сплаченого у попередніх періодах та включатися до суми бюджетного відшкодування.

Також колегія суддів, вважає, що посилання представника ТОВ «Жилстройсервіс-1»нібито на невірне застосування відповідачем положення п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є безпідставними та помилковими, це підтверджується положеннями п. 5.12.2. ст. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України № 166 від 31.05.1997 року.

Окрім того, згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилстройсервіс-1»- залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.