Ухвала суду № 13955865, 17.02.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2011 р.Справа № 2-а-4009/08/1570 Категорія:9.1.1Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А. Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів Косцової І.П., Скрипченко В.О.

при секретарі Скоріній Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі - ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», позивач) звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції (далі Ізмаїльська ОДПІ, відповідач) та просило скасувати рішення про застосування штрафних санкцій, як таке, що винесено безпідставно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовим рішенням ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»подало апеляційну скаргу в якій, ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»посилається на Кодекс торгівельного мореплавства України, відповідно до якого винагорода за рятування судна (т/х «Балтієць-7») не входить до фактичних витрат, повязаних з рятуванням судна, а виплата цієї винагороди буде здійснюватися на підставі судового рішення. Також апелянт зазначає, що на його думку, у формі декларації про валютні цінності зазначено, що суми із зростаючим підсумком необхідно вказувати тільки в V розділі, про що є відповідна примітка. У розділі ІV такі відмітки відсутні. Відтак, ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», вказує ті доходи, що були отримані безпосередньо у звітному кварталі, а не доходи, отримані з наростаючим підсумком, як цього вимагають податкові органи.

Апелянт в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечив. Та просив залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі направлень № 304 від 18 квітня 2007 року та № 413 від 21 травня 2007 року, виданих Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією відповідно до п.1 ст. 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.06 р. по 31.12.06 р. та валютного законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, про що складено акт від 18 червня 2007 року№01012301/01125821.

На підставі цього акту перевірки від 18 червня 2007 року № 01012301/0112581 та рішення про результати розгляду первинної скарги № 10805/10/25 від 08 серпня 2007 року та на підставі пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№ 15-93 від 19 лютого 1993 року, Указу Президента України № 734/99 від 27 червня 1999 року «Про регулювання порядку отримання кредитів, позик в іноземній валюті»Ізмаїльською ОДПІ винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282200 від 29 серпня 2007 року, згідно якого до ВАТ «УДП»застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1360 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно якого до ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»застосовано фінансові санкції у сумі 1360 грн., винесене правомірно та без порушень чинного законодавства України.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Одеським окружним адміністративним судом винесено обґрунтоване рішення, виходячи із наступного.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента від 18 червня 1994 р. № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»суб'єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

При цьому зазначеним Указом не передбачено можливості недекларування наявності валютних цінностей стосовно безнадійної дебіторської заборгованості або внаслідок списання підприємством простроченої дебіторської заборгованості на результати фінансово-господарської діяльності у зв'язку із закінченням терміну позовної давності, чи у випадку задоволення позову судовим органом про стягнення заборгованості з нерезидента на користь резидента.

Враховуючи вищевикладене, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, у тому числі й суми простроченої дебіторської заборгованості, списані після закінчення терміну позовної давності на збитки підприємства, підлягають обов'язковому декларуванню суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України до моменту зарахування коштів на валютний рахунок експортера в уповноваженому банку при здійсненні експортної операції та до моменту здійснення поставки товару в Україну при здійсненні імпортної операції.

Відповідно до листа Консульського відділу Посольства України в США, рішенням адміністрації штату Вайомінг компанія «ТАURUS »було ліквідовано 10 червня 2003 року, у зв'язку із не можливістю виконати рішення Морської арбітражної комісії при Торгівельно-промисловій палаті України щодо стягнення на користь ВАТ «УДП»заборгованості по фрахтовим платежам в сумі 147524,9 доларів США.

Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, посилання позивача на те, що заборгованість компанії «ТАURUS »була списана ВАТ «УДП»після отримання листа Консульського відділу Посольства України в США, є безпідставними, оскільки заборгованість по компанії «ТАURUS»була віднесена до складу сумнівних боргів.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів позивача, стосовно фірми INTERNATIONAL INK»оскільки, як встановлено у суді першої інстанції, 09 квітня 2004 року Кілійським районним судом Одеської області винесено рішення на користь ВАТ «УДП»про стягнення заборгованості з INTERNATIONAL INK»у сумі 12000,00 дол. США (за виконані роботи по спасінню т/х «Балтієць-7»). В подальшому ВАТ «УДП»звернулось до відділу Державної виконавчої служби Кілійського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення за рішенням суду суми заборгованості з нерезидента (в тому числі і винагороди) у розмірі 12000,00 доларів США, що підтверджує дебіторську заборгованість на загальну суму 12000,00 доларів США. Крім цього, необхідність декларування заборгованості у сумі 12000 доларів США по нерезиденту IN INTERNATIONAL INK» замість задекларованих ВАТ «УДП»7055,12 доларів США була встановлена актом перевірки від 09 грудня 2003 року № 0018/23-3. На суму заборгованості нарахована пеня у сумі 383,22 грн.

За результатами перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000014/15248 від 09 грудня 2003 року на загальну суму 41640 грн.(в тому числі 383,22грн. по INTERNATIONAL INK»), яке не було оскаржено ВАТ «УДП»та повністю сплачене.

Таким чином, ВАТ «УДП»ще у 2003 році визнало неправильність декларування валютних цінностей по INTERNATIONAL INK»у розмірі 7055,12 доларів США, а не 12000 доларів США.

Стосовно доводів позивача, щодо заповнення форми декларації про валютні цінності, колегія суддів бажає зазначити формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від .25 грудня 1995 року № 207, передбачено заповнення усіх розділів (в тому числі і IV розділу) станом на звітну дату, а не щоквартально, тобто декларацію необхідно заповнювати наростаючим підсумком з початку року.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, та вважає їх такими, що не відповідають нормам законодавства, та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської обєднаної Державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач суддяІ.О. Турецька

суддя:І.П. Косцова

суддя:В.О. Скрипченко