Ухвала суду № 139557059, 07.09.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

07 вересня 2026 рокум. Ужгород№ 260/701/25

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №260/701/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 29.07.2024.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25 залишено без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №260/701/25; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №260/701/25, протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25.

12 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача, яким останній просить: « 1. встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25. 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду детальний звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25. 3. За наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Клопотання представником позивача обґрунтоване тим, що існує необхідність у повторному застосуванні механізму судового контролю, оскільки попередня процедура контролю не усунула питання щодо фактичного способу подальшого використання результату перерахунку, проведеного на виконання рішення суду. Необхідність повторного судового контролю обумовлена тим, що після проведення перерахунку на виконання судового рішення відповідачем у подальших розрахунках знову використовується первинний показник 10846,37 грн, тоді як самим відповідачем у звіті підтверджено, що в результаті виконання судового рішення показник було збільшено до 14016,56 грн.

Оцінюючи заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні такої з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин 1-2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Тобто, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14.05.2020 у справі №800/320/17.

Подаючи повторну заяву про встановлення судового контролю, позивач фактично не погоджується з поданим відповідачем звітом про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25, зазначаючи, що відповідач фактично підтвердив, що результатом проведеного на виконання судового рішення перерахунку стало збільшення показника середньої заробітної плати з 10846,37 грн до 14016,56 грн. Однак подальші розрахунки пенсії позивача, наведені самим відповідачем, свідчать про обставини, які зумовлюють необхідність повторного звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю.

Разом із тим, судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25.

Відповідно до п.30 ч.1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення.

В ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 судом було роз`яснено, що апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Водночас, суд зауважує, що ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 позивачем чи його представником не оскаржувалась.

Із черговою заявою про встановлення судового контролю позивач звернувся 12.08.2026, тобто після того, як ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25, у якій суд прийшов до висновку, що поданий відповідачем звіт від 03.06.2026 свідчить про фактичне виконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25, а тому він підлягає прийняттю.

Крім того, суд звертає увагу на те, що КАС України не визначає можливості встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення після того, як судом вже прийнято відповідний звіт від суб`єкта владних повноважень.

Тому повторне звернення із заявою про встановлення судового контролю після прийняття від ГУ ПФУ в Закарпатській області звіту про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25 є безпідставним, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 25 листопада 2021 у справі №855/111/20.

Відтак, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.

На підставі наведеного та керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №260/701/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Луцович

У період з 03 серпня 2026 року по 04 вересня 2026 року головуючий суддя Луцович М.М. перебував у відпустці. 07 вересня 2026 року перший робочий день.