Ухвала суду № 139550798, 07.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/612/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника від 10.08.2026 (вх.№7318/26 від 10.08.2026) у справі

про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2026 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів щодо боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи; призначив керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича; зобов`язав керуючого реструктуризацією провести інвентаризацію майна боржника, визначити його вартість та провести перевірку декларацій боржника; встановив керуючому реструктуризацією строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника та звіту про результати перевірки декларацій боржника до 10.08.2026; постановив оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначив дату проведення попереднього засідання - 25.08.2026.

Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-сайті 25.06.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, граничним строком для подання відповідних заяв є 27.07.2026 (25.07.2026 -субота (вихідний)).

Частиною 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

10.08.2026 через систему "Електронний суд" від ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла заява від 10.08.2026 (вх.№7318/26) з грошовими вимогами до боржника у розмірі 3 528 грн 50 коп. заборгованості, 5 324 грн 80 коп. судового збору та 7 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

12.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду від керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Черкасова С.А. надійшло повідомлення від 12.08.2026 (вх.№14977/26) про розгляд заяви ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до боржника, згідно з яким керуючий реструктуризацією боржника грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" визнав у розмірі 8 174 грн 80 коп., в тому числі: 1 500 грн 00 коп. основного боргу; 1 350 грн процентів за користування кредитом та 5 324 грн 80 коп. судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання грошових вимог та заперечив проти визнання 688 грн 50 коп. відсотків, нарахованих понад межі, встановлені Законом України "Про споживче кредитування", з урахуванням положень ч. 1 ст. 1 та ч. 5 ст. 8 цього Закону та 7 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.08.2026, суд прийняв заяву ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" від 10.08.2026 (вх.№7318/26 від 10.08.2026) з грошовими вимогами до боржника до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2026.

За результатами попереднього засідання 27.08.2026 суд постановив ухвалу, відповідно до якої серед іншого, призначив засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 12.10.2026.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

20.02.2025 між ТОВ "ФК "КІФ" (товариство) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №4503595. Договір з боку клієнта підписано Електронним підписом одноразовим ідентифікатором LL646558/ ОСОБА_1 , а з боку кредитодавця Електронним підписом директора ТОВ "ФК "КІФ".

Відповідно до п. 3.1 договору, за цим договором товариство зобов`язалося надати клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов`язався одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 3.2 договору, сума кредиту складає 1 500 гривень.

В п. 3.3 договору визначено, що строк пільгового кредитування 30 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором (далі - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору.

Тип процентної ставки - фіксована (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.4.1, пільгова процентна ставка (знижка) фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка;

Згідно з п. 3.4.2. договору, стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду.

В п. 3.6. договору визначено, що денна процентна ставка на дату укладення цього договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (1323 (загальні витрати) грн./1500 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 2415,8 % річних.

За змістом п. 3.7 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки складає 2823 грн).

Відповідно до п. 4.1. договору, видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта стандартом ІВАN UA, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

В п. 4.2 договору визначено, що клієнт зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 21.05.2025 (строк кредитування) шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

ТОВ "ФК "КІФ" свої зобов`язання за договором виконало та надало боржнику грошові кошти у розмірі 1 500 грн 00 коп., що підтверджується наданим ТОВ "ПрофітГід" підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів за платіжною інструкцією №808287 від 20.02.2025, а також визнано боржником, зазначивши ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" кредитором за кредитним договором № 4503595 від 20.02.2025 у списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 станом на 01.05.2026.

Згідно з проведеним ТОВ "ФК "КІФ" розрахунком заборгованості за період з 20.02.2025 по 20.05.2025, розмір кредиту становить 1 500 грн 00 коп., розмір нарахованих відсотків - 2038 грн 50 коп. Загальна сума заборгованості за договором фінансового кредиту №4503595 від 20.02.2025 станом на 02.07.2025 становить 3 538 грн 50 коп.

02.07.2026 між ТОВ "ФК "КІФ" (клієнт) та ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (фактор) укладено договір факторингу №02072025 (договір факторингу), відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора Прав Вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора Прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 02.07.2025 до договору факторингу, ТОВ "ФК "КІФ" відступило ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4503595 від 20.02.2025 в сумі 3 538 грн 50 коп., з яких: 1 500 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 607 грн 50 коп. - сума заборгованості по пільговій відсотковій ставці; 1 431 грн 00 коп. - заборгованість по стандартній відсотковій ставці.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:

- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п`ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";

- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".

Враховуючи, після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", за період з 25.03.2024 по 22.04.2024 денна процентна ставка за користування кредитом не повинна перевищувати 2,5%; з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5%, а з 21.08.2024 - 1%.

За встановлених судом обставин справи, між ТОВ "ФК "КІФ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №4503595 від 20.02.2025, на виконання умов якого товариство шляхом перерахування на кредитну карту надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 1 500 грн 00 коп., які боржник не повернув.

Як вбачається із змісту цього договору, в пунктах 3.4.1 та 3.4.2 договору сторони визначили пільгову процентну ставку в розмірі 1,35% та стандартну процентну ставку - 1,59%. Однак розмір цих процентних ставок суперечить вимогам Закону України "Про споживче кредитування", яким встановлено максимальний розмір денної процентної ставки -1%.

Водночас в п. 3.6. договору сторони погодили денну процентну ставку на дату укладення цього договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки - 0.98% за 1 (один) день.

Також в п.4.2 договору сторони визначили дату повернення кредиту та сплати процентів - 21.05.2025.

За перерахунком суду, розмір відсотків за користування кредитом становить 1 323 грн 00 коп. (1 500 грн 00 коп. х 0.98% х 90 днів) і такий розмір відсотків відповідає розміру, зазначеному у Додатку №1 до договору №4503595 від 20.02.2025.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Судом встановлено, що на підставі договору факторингу №02072025 від 02.07.2025 ТОВ "ФК "КІФ" відступило ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №4503595 від 20.02.2025 в сумі 3 538 грн 50 коп., з яких: 1500 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом (основна сума боргу); 607 грн 50 коп. - сума заборгованості по пільговій відсотковій ставці; 1 431 грн 00 коп. - заборгованість по стандартній відсотковій ставці.

Суд має встановити обсяг дійсних переданих правонаступнику прав вимоги до боржника. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (аналогічний висновок зазначено у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 02.03.2021 у справі №910/12257/13).

З урахуванням викладеного, дійсна вимога, яку ТОВ "ФК "КІФ" могло передати ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" становить 2 823 грн 00 коп., з них: 1 500 грн 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту та 1 323 грн 00 коп. - відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Судом встановлено, що строк виконання грошових зобов`язань за кредитним договором №4503595 від 20.02.2025 настав до відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, належить визнати грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 2 823 грн 00 коп. Решту вимог відхилити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

За подання заяви з грошовими вимогами до боржника ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" сплатило судовий збір у розмірі 5 324 грн 80 коп. згідно із відповідною ставкою судового збору, встановленою Законом України "Про судовий збір".

Вказані витрати кредитора по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Системний аналіз статті 123 ГПК України, статті 64 (статті 133) КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі, а відносяться згідно із ч.2 ст. 133 КУзПБ до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано договір про надання правничої допомоги №15042026 від 15.04.2026 та акт прийому-передачі наданих послуг від 05.08.2026.

Як вбачається з договору про надання правничої допомоги №15042026 від 15.04.2026, укладеного між ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "КВАДРО ПРАВО" (Адвокатське об`єднання), Адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно Реєстру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати, необхідні для виконання договору. (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість щодо надання правничої допомоги за цим договором, а саме за підготовку, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації становить 7 000 грн 00 коп.

Загальна сума за договором складається з сум вказаних в актах виконаних робіт, що є додатками до цього договору та є невід`ємною його частиною.

05.08.2026 сторони підписали акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого згідно договору про надання правничої допомоги №15042026 від 15.04.2026 Адвокатським об`єднанням надано клієнту у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 послуги вартістю 7000 грн 00 коп.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Украни).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 цієї ж статті, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналізуючи зазначені норми у сукупності, Велика Палата Верховного Cуду у додатковій постанові від 20.05.2026 у справі №911/969/24 виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Як зазначено вище, вартість наданих ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" адвокатським об`єднанням послуг щодо підготовки, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації (п.2.1 договору) склала 7000 грн 00 коп.

З огляду на подані кредитором докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг, враховуючи, що заява ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" з грошовими вимогами до боржника є однотипною, не містить великого обсягу документів, опрацювання яких потребувало значного часу, відсутність представника в судовому засіданні, те, що розмір визнаних судом вимог кредитора становить 2 823 грн 00 коп., а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, враховуючи, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерієм розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру витрат кредитора на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000 грн 00 коп., які підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене вище, до реєстру вимог кредиторів боржника підлягають включенню визнані цією ухвалою грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" у розмірі: 5324 грн 80 коп. судового збору та 2 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу - до задоволення вимог кредиторів; 2 823 грн 00 коп. - 2 черга задоволення (без права вирішального голосу).

З огляду на те, що заява ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" надійшла до суду з пропуском строку, визначеного статтею 45 КУзПБ, вищевказаний кредитор у зборах кредиторів боржника може брати участь із правом дорадчого голосу.

В ч. 2 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний, зокрема, скласти та у випадках, передбачених цим Кодексом, вести реєстр вимог кредиторів; брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження до господарського суду та здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який, залежно від власної волі та обставин справи, може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

У цій справі правомірними очікуваннями кредитора - ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" є задоволення його грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку. ОСОБА_1 , у свою чергу, як добросовісний боржник, очікує на закриття провадження у справі про його неплатоспроможність після виконання плану реструктуризації боргів із застосуванням судом наслідків, визначених ч. 4 ст. 129 та ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУзПБ, керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів.

Таким чином, задля досягнення мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі №909/612/26, керуючому реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Черкасову Станіславу Андрійовичу необхідно розробити план реструктуризації боргів боржника з урахуванням визнаних господарським судом цією ухвалою грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" та надати суду схвалений зборами кредиторів боржника та погоджений боржником відповідний план реструктуризації боргів.

Керуючись ст. cт. 2, 45, 122, 127, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника від 10.08.2026 (вх.№7318/26 від 10.08.2026) задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн 00 коп., які підлягають задоволенню у другу чергу.

Решту грошових вимог відхилити.

Витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (код ЄДРПОУ 41240530) по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 5 324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн (дві тисячі) 00 коп. підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів.

Керуючому реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражному керуючому Черкасову Станіславу Андрійовичу:

- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення вимоги;

- надати суду схвалений зборами кредиторів боржника та погоджений боржником план реструктуризації боргів з урахуванням визнаних цією ухвалою грошових вимог ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 07.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 08.09.2026.

Суддя О.В. Рочняк