Рішення № 139549396, 07.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/8721/25

Провадження № 2/727/451/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № Z62.00408.005772145 від 03.10.2019 у розмірі 99969,27 грн, з яких: 47036,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20746,10 грн - заборгованість за відсотками, 32187,17 грн - заборгованість за платою за обслуговування кредитної заборгованості, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.10.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - Первісний кредитор, АТ «Ідея Банк») та відповідачем укладено кредитний договір № Z62.00408.005772145, за умовами якого Первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 47036,00 грн строком до 03.04.2021 року зі сплатою 15 % річних та плати за обслуговування кредитної заборгованості. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою по особовому рахунку. Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, унаслідок чого станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у зазначеному розмірі.

25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір факторингу № 01.02-31/23, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна». 26.07.2023 року між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-38/23, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача. Оплату вартості відступлених прав вимоги підтверджено платіжними інструкціями № 9217 від 26.07.2023 року та № 128 від 26.07.2023 року .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що кредитний договір наданий позивачем у вигляді ксерокопії бланку без оригіналів підпису та печатки уповноваженої особи банку, у зв`язку з чим, на думку відповідача, договір є нікчемним з підстав недодержання письмової форми правочину (стаття 1055 ЦК України). Позивачем не надано Публічної пропозиції про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів, чинних на момент укладення договору, з підписами відповідача про ознайомлення. Виписка по особовому рахунку надана, на думку відповідача, вибірково та не в повному обсязі. Крім того, відповідач висловив сумніви щодо дійсності відступлення права вимоги за договорами факторингу, зазначивши, що додатки до договорів факторингу (реєстри боржників, акти приймання-передачі документації) є незаповненими бланками, а повний реєстр боржників з інформацією про включення вимоги до відповідача позивачем не надано. Відповідач також зазначив про недоведеність позивачем факту використання відповідачем кредитних коштів. З огляду на викладене відповідач просив суд зобов`язати позивача надати для дослідження оригінали письмових доказів та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій навів додаткові пояснення щодо обставин справи. Зокрема зазначив, що відповідач перед укладенням кредитного договору ознайомився з його умовами, підписав заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відбитку печатки банку, а також підписав паспорт споживчого кредиту. Факт видачі кредиту в розмірі 47036,00 грн підтверджується випискою по особовому рахунку. Щодо відступлення права вимоги позивач зазначив, що останнє здійснено на підставі належним чином укладених договорів факторингу, оплату за якими підтверджено платіжними документами, а сама заміна кредитора у зобов`язанні відповідно до статті 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника і жодним чином не порушує прав відповідача. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду за наслідками розгляду клопотання позивача від 23.04.2026 року у АТ «Ідея Банк» витребувано повний розрахунок заборгованості за кредитним договором та документи, що підтверджують перерахування суми кредиту.

На виконання зазначеної ухвали суду 14.05.2026 року АТ «Ідея Банк» до суду надійшов детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором та меморіальні ордери, якими підтверджується видача кредитних коштів відповідачу.

У судове засідання сторони не з`явились клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 03.10.2019 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Z62.00408.005772145, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 47036,00 грн строком до 03.04.2021 року зі сплатою 15 % річних та платою за обслуговування кредитної заборгованості згідно з графіком щомісячних платежів, наведеним у Паспорті споживчого кредиту (Додаток № 1 до договору). Договір та Паспорт споживчого кредиту підписані власноруч відповідачем, що підтверджено наявними в матеріалах справи оригіналами підпису відповідача на вказаних документах.

Доводи відповідача про нікчемність кредитного договору з підстав недодержання письмової форми правочину суд відхиляє з таких мотивів. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах і він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, наявний у матеріалах справи, містить усі істотні умови кредитування (сума кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки, порядок повернення), підписаний відповідачем особисто, що є достатнім для висновку про додержання письмової форми договору. Сама лише обставина подання договору до суду у вигляді засвідченої копії не свідчить про недодержання письмової форми правочину та не спростовує його дійсності. Відповідачем не заявлялося клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи з метою спростування достовірності його підпису на договорі, а тому доводи про можливе вчинення підпису іншою, не встановленою особою, ґрунтуються на припущеннях, що відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України не може бути покладено в основу висновку суду.

Щодо доводів відповідача про неознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами та Публічною пропозицією про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування суд зазначає, що кредитний договір № Z62.00408.005772145 та Паспорт споживчого кредиту як його невід`ємна частина містять усі істотні умови кредитування (розмір кредиту, процентна ставка, строк, графік платежів, орієнтовна загальна вартість кредиту, наслідки прострочення), підписані відповідачем особисто, а тому саме зазначені документи визначають зміст зобов`язань сторін щодо розміру кредиту, процентів та плати за обслуговування заборгованості, розрахованих позивачем. У самому кредитному договорі відповідач власноручно підтвердив факт ознайомлення з тарифами банку та Договором комплексного банківського обслуговування, і посилання відповідача на недоведеність цієї обставини не спростовує наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Матеріалами справи підтверджується фактичне виконання АТ «Ідея Банк» зобов`язання з надання кредиту, а саме: меморіальним ордером № 1085056 від 03.10.2019 року підтверджується перерахування коштів у розмірі 47036,00 грн на кредитний рахунок відповідача № 29098000725376; меморіальним ордером № 1085068 від 03.10.2019 року підтверджується перерахування з цього рахунку коштів у розмірі 40900,87 грн на поточний (картковий) рахунок відповідача № НОМЕР_1 ; меморіальним ордером № 1085059 від 03.10.2019 року підтверджується перерахування коштів у розмірі 6135,13 грн на сплату страхового платежу за договором добровільного страхування життя, укладеним відповідачем. Зазначені обставини також підтверджуються випискою по рахунку № НОМЕР_2 за період з 03.10.2019 року по 25.07.2023 року, наданою третьою особою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Із цієї ж виписки судом встановлено, що відповідач частково виконував зобов`язання за кредитним договором, здійснивши у листопаді 2019 року - січні 2020 року погашення заборгованості на загальну суму 2015,27 грн, з яких 239,47 грн - плата за обслуговування кредитної заборгованості, 1775,80 грн - прострочені проценти, після чого припинив виконання зобов`язань за договором. Зазначена обставина спростовує доводи відповідача про недоведеність факту отримання та використання ним кредитних коштів, оскільки часткове погашення заборгованості боржником є дією, що свідчить про визнання ним боргу, і не узгоджується з твердженням про невикористання кредитних коштів.

Відповідно до довідки-розрахунку АТ «Ідея Банк» станом на 25.07.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 99969,27 грн, з яких: 47036,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20746,10 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 32187,17 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (платою за обслуговування кредитної заборгованості). Наданий третьою особою на виконання ухвали суду детальний розрахунок нарахувань підтверджує зазначені суми. Відповідачем контррозрахунку заборгованості до суду не надано, а сам розмір заборгованості по суті не оспорювався - заперечення відповідача стосувались переважно дійсності договору та переходу права вимоги.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором суд встановив таке. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-31/23, за умовами якого право вимоги за кредитним договором № Z62.00408.005772145 перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна». Оплату суми фінансування за вказаним договором підтверджено платіжною інструкцією № 9217 від 26.07.2023 року. Того ж дня, 26.07.2023 року, між ТОВ «Росвен Інвест Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-38/23, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача, оплату суми фінансування за яким підтверджено платіжною інструкцією № 128 від 26.07.2023 року. Сума заборгованості відповідача, зазначена позивачем у позовній заяві (99969,27 грн), кореспондується із сумою, зазначеною в реєстрі боржників № 1 від 26.07.2023 до договору факторингу № 01.02-38/23, а також з довідкою-розрахунком Первісного кредитора.

Доводи відповідача про те, що окремі додатки до договорів факторингу (акти приймання-передачі документації, акти повернення права вимоги) є незаповненими формулярами, самі по собі не спростовують факту дійсного переходу права вимоги, оскільки сам факт відступлення права вимоги підтверджений належним чином укладеними договорами факторингу та доказами оплати ціни відступлення, а конкретний розмір заборгованості відповідача - витягом з реєстру боржників, доданим до матеріалів справи, довідкою-розрахунком Первісного кредитора та наданим третьою особою детальним розрахунком заборгованості. Договори факторингу та кредитний договір недійсними в судовому порядку не визнавались, доказів звернення відповідача з такими вимогами матеріали справи не містять, а відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 525 ЦК України встановлено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

За таких обставин, оскільки факт укладення кредитного договору, фактичного надання відповідачу кредитних коштів, невиконання відповідачем зобов`язань з їх повернення, а також факт переходу права вимоги від Первісного кредитора до позивача підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, а доводи відповідача про нікчемність договору, недоведеність факторингу та невикористання кредитних коштів спростовані наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 99969,27 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплата якого підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн позивачем надано договір про надання юридичних послуг № 02/08/2024 від 02.08.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність, акт приймання-передачі наданих послуг № 56 від 03.03.2025, витяг з реєстру № 1 до вказаного акта та платіжне доручення про сплату таких витрат.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Частиною шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідач з клопотанням про зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не звертався, заперечень щодо співмірності таких витрат складності справи не наводив. З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з обґрунтуванням недотримання критеріїв співмірності, а суд не має права вирішувати це питання з власної ініціативи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі - 10000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 610, 629, 1046, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) заборгованість за кредитним договором № Z62.00408.005772145 від 03.10.2019 у розмірі 99969 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 27 коп., з яких:

- 47036 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;

- 20746 грн 10 коп. - заборгованість за відсотками;

- 32187 грн 17 коп. - заборгованість за платою за обслуговування кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівців. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Танасійчук