Ухвала суду № 13954784, 15.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р. Справа № 38259/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Хімшинторг» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Хімшинторг» до Івано-Франківської митниці про визнання нечинним податкових повідомлень форми «Р»,

встановила:

У березні 2008 року ТзОВ «Хімшинторг» звернулося з позовом до Івано-Франківської митниці про визнання нечинним податкових повідомлень форми «Р».

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що податкові повідомлення форми «Р» № 37 та № 38 від 18.12.2007р. на загальну суму зобов'язань по ввізному миту та податку на додану вартість в сумі 7316,22 грн. є неправомірними, оскільки вони прийняті на підставі акта перевірки №008/7/206000000/0032726656 від 10.07.2007року. Проте, на підставі вказаного акта перевірки вже приймались податкові повідомлення №23 та №24 від 17.07.2007р. на таку ж суму - 7316,22 грн. та по тих самих видах платежів. В результаті апеляційного оскарження вказані податкові повідомлення №23 та №24 від 17.07.2007р. були скасовані у зв'язку із недотриманням Івано-Франківською митницею процедури адміністративного оскарження. А прийняття нових податкових повідомлень на підставі того ж самого акту перевірки є неправомірним, оскільки в такому випадку втрачається сенс процедури адміністративного оскарження. Крім того, вказує, що в посвідченнях виданих працівникам Івано-Франківської митниці для проведення перевірки, підставою для перевірки зазначено Постанову КМУ №1730 від 23.12.2004 року та лист Департаменту аналізу ризиків та аудиту від 07.06.2007 року№1-12/785-ЕП.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанову суду оскаржило ТзОВ «Хімшинторг». Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задоволити позов повністю.

Зокрема в обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що на підставі посвідчень №17, №18 та №19 від 12.06.2007р. виданих Івано-Франківською митницею начальнику відділу організаційно - контрольної роботи Івано-Франківської митниці Муц Тетяні Михайлівні (керівник групи з питань проведення перевірки), заступнику начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці Томашеку Ігорю Львовичу, головному інспектору відділу організаційно-контрольної роботи Фіцак Галині Кирилівні, 13.06.2007р. була розпочата позапланова перевірка стану дотримання ТОВ „Хімшинторг" законодавства України з питань митної справи за період з 01.07.2004 по 31.05.2007р. В посвідченнях виданих зазначеним службовим особам митниці, підставою для перевірки зазначено Постанову КМУ №1730 від 23.12.2004р. та лист Департаменту аналізу ризиків та аудиту від 07.06.2007р. №1-12/785-ЕП. Відповідно до наказу Державної митної служби України від 30.03.2006р. №254, яким затверджено зразок посвідчення на перевірку в графі підстава, вказується підстава для проведення перевірки згідно із законодавством. Відповідно п. 4 вищевказаної Постанови у позаплановому порядку перевірки можуть проводитися у разі: прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України; виявлення фактів, що свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи; неподання підприємством в установлений строк документів обов'язкової звітності; подання підприємством скарги па порушення законодавства посадовими особами митних органів під час проведення планової чи позапланової перевірки; виникнення потреби у перевірці відомостей, що надійшли від особи, яка перебувала у правових відносинах з підприємством, якщо підприємство не надасть протягом трьох робочих днів пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит митного органу. Всупереч нормам постанови КМУ №1730 від 23.12.2004р., та наказу державної митної служби України від 30.03.2006р. №254., жодна із вищезазначених підстав в посвідченнях на перевірку не була вказана. В листі департаменту, який зазначено як підставу перевірки, зазначається, що ТОВ „Хімшинторг" отримувало транспортні послуги по перевезенню вантажу Із закордону від підприємства КАМАЗ-ТРАНС-СЕРВІС, відповідно предметом перевірки є вказані господарські операції. Проте такі господарські операції не відбувались, а дана інформація є неправдивою та спростована в ході перевірки, оскільки транспортні послуги із перевезення вантажу із закордону надавалась нам іншою юридичною особою, а саме ТОВ „Асстра Україна".

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі посвідчень №17, №18 та №19 від 12.06.2007р. виданих Івано-Франківською митницею начальнику відділу організаційно - контрольної роботи Івано-Франківської митниці Муц Тетяні Михайлівні (керівник групи з питань проведення перевірки), заступнику начальника відділу митного оформлення №1 Івано-Франківської митниці Томашеку Ігорю Львовичу, головному інспектору відділу організаційно-контрольної роботи Фіцак Галині Кирилівні, 13.06.2007р. була розпочата позапланова перевірка стану дотримання ТОВ „Хімшинторг" законодавства України з питань митної справи за період з 01.07.2004 по 31.05.2007р.

Позапланова перевірка ТзОВ "Хімшинторг" здійснювалась на підставі пункту 4 "Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 року № 1730 та листа Держмитслужби України від 07.06.2007 року №1-12/785-ЕП, яким проінформовано митницю про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, а саме: встановлено факти заниження сум витрат на транспортування при митному оформленні товарів імпортованих ТзОВ "Хімшинторг" (код ЄДРПОУ 32726656) та зобов'язано митницю провести позапланову перевірку.

Перевіркою встановлено, що 19.06.2005 року експедитором надані товариству документи на перевезення; рахунок-фактура на оплату послуг № 1-50602002 від 19.06.2005 року, акт виконаних робіт від 19.06.2005 року № 1-50602002, податкова накладна від 19.06.2005 року № 1422. Оплату за перевезення вантажу проведено ТзОВ "Хімшинторг" по платіжному дорученню від 06.07.2005 року № 127 у сумі 21950,00 грн., в т.ч.: транспортні послуги за межами України - 17691,80 грн.; транспортні послуги по території України -2023,50 грн.; експедиційні послуги - 1525,00 грн.; ПДВ - 709,70 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено, що товариством занижено митну вартість товару на суму 15242,15 грн., чим порушено вимоги статті 267 Митного Кодексу України у частині повноти визначення митної вартості в результаті заниження сум витрат на транспортування, що призвело до недоборів митних платежів.

За результатами перевірки Івано-Франківською митницею складено акт перевірки від 10.07.2007р. №008/7/206000000/0032726656. 18.12.2007р. на підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 18.12.2007р. №№ 37, 38 щодо сплати платежів та штрафних санкцій по ввізному миту та податку на додану вартість на загальну суму 7316,22 грн.

Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів І транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією із форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2 статті 2 Закону України від 21.12.2000року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до ст. 267 Митного Кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 1) витрати, понесені покупцем: а)комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б)вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; 2)належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а)сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в)матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г)інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3)роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню: а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; б) витрати на транспортування після ввезення; в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі. Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо: 1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного; 2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством; 3) вони є роботодавцем і найманим працівником; 4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; 5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; 6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою; 7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; 8) вони є членами однієї сім'ї. Відповідно до вище наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем в порушення ст.267 Митного кодексу України було занижено митну вартість імпортованих товарів, що призвело до заниження податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, колегія судів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Хімшинторг» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року у справі №2а-1806/08/0970 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.02.2011 року