Рішення № 139547505, 16.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1922/26

Провадження № 2/361/911/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.26

16 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі Михальовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до Броварського міськрайонного суду Київської області з даним позовом до відповідача.

В обгрунтування позову зазначено, що 17.01.2020 р. року між АТ «МегаБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4-011-861-2-20-Г, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти, а останній зобов`язався повернути дані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

АТ «МегаБанк» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши кредитні кошти.

Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 127084,12 грн., з яких: 37026,37 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16929,75 грн. заборгованість за відсотками; 73128,00 грн. заборгованість по сплаті комісії.

03.09.2024 року між АТ «МегаБанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено Договір відступлення права вимоги №GL1N426240. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «МегаБанк», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 р.

27.12.2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено Договір відступлення права вимоги №1/12. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «МегаБанк», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 р.

Посилаючись на викладене позивач просив стягнути суму заборгованості в розмірі 127084,12 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі та проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Надав суду відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем не надано доказів надання йому кредитних коштів. Також, зазначав, що оскільки станом на 27.03.2026 р. перебуває в лавах ЗСУ. Вказане підтверджується наявністю посвідчення військовослужбовця серії НОМЕР_1 та довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.03.2026 р. №395.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.01.2020 року між АТ «МегаБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4-011-861-2-20-Г, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти, а останній зобов`язався повернути дані кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором. АТ «МегаБанк» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши кредитні кошти.

03.09.2024 року між АТ «МегаБанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено Договір відступлення права вимоги №GL1N426240. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «МегаБанк», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 р.

27.12.2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено Договір відступлення права вимоги №1/12. Відповідно до умов даного Договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «МегаБанк», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 р.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 року виникла заборгованість у розмірі 127084,12 грн., з яких: 37026,37 грн. заборгованість за тілом кредиту; 16929,75 грн. заборгованість за відсотками, 73128,00 грн. заборгованість по сплаті комісії.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, що підтверджується посвідчення військовослужбовця серії НОМЕР_1 та довідкою військової частини НОМЕР_2 від 27.03.2026 р. №395.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відсутні підстави для нарахування будь-яких відсотків за користування кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитора, належним чином не виконав, про що свідчить наявність заборгованості, а також те, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, і на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від сплати відсотків за користування кредитними коштами, суд вважає можливим задовольнити частково позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 року у розмірі 37026,37 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до котрої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1300 грн. та витрати на витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,13,19,141,259,263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (49001, м. Дніпро, провул. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за кредитним договором №4-011-861-2-20-Г від 17.01.2020 року у розмірі 37026 (тридцять сім тисяч двадцять шість) грн. 37 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (49001, м. Дніпро, провул. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) судовий збір у розмірі 1300 грн. та витрати на витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.