Рішення № 139547105, 07.09.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/3123/26

провадження № 2/0274/2500/26

Рішення

Іменем України

07.09.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник АТ "Універсал Банк" Мєшнік К.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість в сумі 42063,32 грн.

Зазначає, що на підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 10000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Вказує, що АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

На даний час, відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.10.2024 в розмірі 42063,32 грн., а також сплачений судовий збір.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.51).

Відповідачка повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.10.2024 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку, погодившись, що вказана Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с.13-19,22-28).

В Анкеті-заяві ОСОБА_1 просила встановити кредитні ліміт до 500 000 грн. (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку). У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Відповідачка засвідчила, що генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій та визнав що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Крім цього, відповідачка погодилася з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є запевнення клієнта до договору пре надання банківських послуг Monobank" (а.с.16 - 17).

Відповідачка на підставі п. 5.11. Розділу II Умов зобов`язалася щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами.

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 03.03.2026 на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_3 , тип рахунку - карта Чорна, валюта рахунку - UAH, статус картки - активна до 07/29 (а.с. 20).

Згідно довідки АТ «Універсал Банк» від 03.03.2026 ОСОБА_1 24.10.2024 встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн (а.с.21).

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 03.03.2026 розмір заборгованості перед АТ «Універсал Банк» за договором від 24.10.2024 року становить 42063,32, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 27387,65 грн, заборгованість за пенею 5686,54 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання 8989,13 грн (а.с. 10).

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 24.10.2024 по 03.03.2026, яка є первинним документом вбачається, що відповідачка протягом тривалого часу користувалася кредитними коштами банку, періодично здійснювала погашення заборгованості поповнюючи картку, що свідчить про те, що відповідачка визнавала, що договір є укладеним (а.с.12).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторін.

Згідно ст.ст. 1054,1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так за правовою позицією Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №356/1635/16-ц не може бути визнаний неукладеним договір після повного або часткового його виконання.

На підтвердження своїх вимог позивач долучив виписку банку, яка є первинним документом (правова позиція Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18).

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд погоджується, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів», це повністю узгоджується з практикою Верховного Суду, яка з цього приводу є досить сталою.

Враховуючи, що вказаний договір про надання банківських послуг Monobank від 24.10.2024 року не визнаний у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, а тому в силу положень ст.ст. 6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642 і 1077 ЦК України правочин є правомірним, чинним та обов`язковим для виконання.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, не повернула фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу за вказаним договором є законними і підлягають задоволенню в сумі 27387,65 грн., з яких загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 27387,65 грн.

Щодо стягнення з відповідачки пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, слідує, що позивачем нараховано відповідачці пеню у розмірі 5686,54 грн та заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 8989,13 грн.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховано проценти за порушення грошового зобов`язання та пеню за невиконання відповідачкою зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану, що суперечить положенням п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для їх стягнення.

Отже, стягненню з відповідачки в рахунок погашення заборгованості за договором підлягають 27387,65 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, так розмір стягуваного судового збору пропорційно становить 2167,00 грн.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 141,258,263-265,274,275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 24.10.2024 в розмірі 27387,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у розмірі 2167,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко