Рішення № 139542457, 07.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2714/26

провадження № 2/650/3114/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Tовариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 157876-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року у загальному розмірі 26 188,19 грн та судових витрат зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 червня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями було укладено договір № 157876-КС-001 про надання кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором G-4732, направленим на номер телефону, зазначений ним під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.

За умовами договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у сумі 12 000,00 грн на засадах строковості, повернення та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші платежі, передбачені договором і графіком платежів. Сторони погодили фіксовану процентну ставку 0,91359497 відсотка за кожен день користування кредитом. Нарахування процентів здійснювалося на залишок заборгованості за кредитом за період фактичного користування ним відповідно до умов договору та графіка платежів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, перерахувавши відповідачу 12 000,00 грн на банківську картку, реквізити якої відповідач зазначив під час оформлення кредиту. На підтвердження надання кредитних коштів позивач послався на довідку про перерахування коштів, а також на інші електронні та письмові докази, додані до позовної заяви.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань станом на 07 квітня 2026 року утворилася заборгованість у сумі 26 188,19 грн, яка складається з 12 000,00 грн прострочених платежів за тілом кредиту, 12 388,19 грн прострочених платежів за процентами та 1 800,00 грн прострочених платежів за комісією. Заборгованість за штрафами та проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, позивачем до стягнення не заявлені.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, однак у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, доказів належного виконання зобов`язань, погашення заборгованості або заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку суду не надав. Зустрічний позов не пред`являв.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо немає клопотання будь-якої зі сторін про інше. За таких обставин суд вирішує справу на підставі письмових та електронних доказів, наявних у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов`язання відповідно до статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, а згідно зі статтею 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Частинами першою та другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони. Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору шляхом оферти та її акцепту. Відповідь особи про прийняття пропозиції може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення електронної форми або вчинення дій, які в інформаційній системі визначені як прийняття пропозиції. Статтею 12 цього Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

З наданих позивачем документів убачається, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації у системі кредитодавця, подав заявку на отримання кредиту, ознайомився з офертою, отримав одноразовий ідентифікатор G-4732 та використав його для акцепту запропонованих умов. Сукупність зазначених дій свідчить про волевиявлення відповідача на укладення договору та погодження його істотних умов. Електронна форма правочину сама по собі не впливає на його дійсність і не звільняє позичальника від виконання взятих на себе зобов`язань.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, відповідно до яких укладення кредитного договору в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора за наявності належних доказів акцепту відповідає вимогам законодавства про електронну комерцію.

Матеріалами, на які посилається позивач, підтверджується також виконання кредитодавцем свого основного обов`язку щодо надання кредиту: грошові кошти у сумі 12 000,00 грн були перераховані на банківську картку, реквізити якої зазначив сам відповідач. Відповідач не подав доказів того, що відповідна картка йому не належала, коштів він не отримував або кредитодавець не виконав договір.

Щодо вимог про стягнення процентів суд виходить з того, що право кредитодавця на одержання процентів як плати за користування кредитом випливає зі статей 1048, 1054 ЦК України та конкретизується умовами укладеного сторонами договору. Позивач зазначає, що проценти у сумі 12 388,19 грн нараховані виключно в межах строку кредитування, а після закінчення строку дії договору нові проценти за користування кредитом не нараховувалися. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Відтак правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти після спливу строку кредитування не спростовують заявлену у цій справі вимогу, оскільки зі змісту позову та розрахунку вбачається, що заявлена сума процентів сформована за період дії погодженого сторонами строку кредитування.

Оцінюючи вимогу про стягнення 1 800,00 грн комісії, суд ураховує, що Закон України «Про споживче кредитування» допускає включення до загальних витрат за споживчим кредитом комісій та інших обов`язкових платежів за додаткові й супутні послуги кредитодавця, якщо такі платежі належним чином визначені договором та враховані у загальній вартості кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на те, що нікчемною є умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до закону один раз на місяць має надаватися споживачу безоплатно. Водночас наведений висновок не означає заборони будь-якої комісії як складової загальних витрат за кредитом; вирішальними є зміст конкретної послуги, підстава нарахування та її погодження сторонами.

У цій справі позивач обґрунтовує суму 1 800,00 грн як передбачену договором комісію за надання кредиту, яка включена до графіка платежів та була відома позичальнику під час укладення договору. Матеріали позову не свідчать про те, що зазначена сума є платою саме за надання інформації про стан кредитної заборгованості або за іншу дію, яка відповідно до закону повинна здійснюватися безоплатно. Відповідач умов договору щодо комісії не оспорив та доказів їх нікчемності або неправильності розрахунку не подав. Тому підстав для відмови у стягненні цієї складової заборгованості суд не встановив.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується із заявленими умовами договору та структурою боргу. Відповідач свого контррозрахунку не надав, розмір отриманого кредиту, факт укладення договору, обсяг здійснених нарахувань та наявність непогашеної заборгованості належними доказами не спростував. Саме по собі неподання відзиву не є безумовною підставою для задоволення позову, проте за відсутності доказів на спростування наданих позивачем документів суд оцінює останні за загальними правилами доказування.

Таким чином, суд установив, що між сторонами виникло грошове зобов`язання на підставі кредитного договору, позивач належним чином виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, тоді як відповідач обов`язку з повернення кредиту та сплати погоджених платежів у встановлені договором строки не виконав. У зв`язку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 26 188,19 грн заборгованості, у тому числі 12 000,00 грн основного боргу, 12 388,19 грн процентів та 1 800,00 грн комісії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень статті 141 ЦПК України. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за договором № 157876-КС-001 про надання кредиту від 03 червня 2021 року у загальному розмірі 26 188 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 19 копійок, яка складається з: 12 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 12 388,19 грн заборгованості за процентами; 1 800,00 грн заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора