Ухвала суду № 13954145, 22.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3172/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги позивача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва та Заступника прокурора міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до Приватного підприємства «Спартак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»про стягнення в доход держави коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року позивач Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулися в суд з позовом до Приватного підприємства «Спартак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»про стягнення в доход держави коштів, одержаних за договором №SP-376/08 від 24.06.2008 року вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у звязку з його нікчемністю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2010 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач та Заступник прокурора міста Києва подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їхню думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити вимоги позивача.

В апеляційній скарзі апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що укладений між Приватним підприємством «Спартак»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»договір поставки № SP-376/08 від 24.06.2008 року є недійсним в силу закону, оскільки зазначений правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі, посилається на письмові пояснення ОСОБА_3, який був засновником та директором ТОВ «Фармасвіт»та зазначив, що зареєстрував дане підприємство на пропозицію незнайомих осіб, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, ні яких документів не підписував, податкову звітність не складав та до державних податкових органів не подавав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Спартак»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 04.05.2000 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 30929748.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 30.01.2007 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 34821756.

За результатами невиїзної перевірки Приватного підприємства «Спартак», щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»за період з 01.06.2008 року по 31.07.2008 року складено акт № 2436/2302/30929748 від 25.09.2008 року.

Перевіркою встановлено завищення Приватним підприємством «Спартак»податкового кредиту за липень 2008 року на суму 775216,67 грн., що в свою чергу призвело до заниження податкового зобовязання за липень 2008 року на суму 775216,67 грн..

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»(продавець) та Приватним підприємством «Спартак»(покупець) 24.06.2008 року укладено договір № SP-376/08 на поставку соняшникової олії нерафінованої у кількості 1090 тонн, відповідно до умов якого ціна за 1 тонну складає 9200,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1533,33 грн., а загальна сума продукції за договором складає 10028000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1671333,33 грн..

В подальшому 10.09.2008 року між вказаними сторонами підписана додаткова угода до договору поставки № SP-376/08 від 24.06.2008 року.

На виконання умов договору Приватне підприємство «Спартак»здійснило попередню оплату перерахувавши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт» 10000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 25.06.2008 року на суму 3000000,00 грн., платіжним дорученням № 15 від 26.06.2008 року на суму 3000000,00 грн.; платіжним дорученням № 17 від 27.06.2008 року на суму 3000000,00 грн. та платіжним дорученням № 19 від 27.06.2008 року на суму 1000000,00 грн., та відповідно податковими накладними від 25.06.2008 року № 1194 та від 26.06.2008 року № 1195 на суми по 3000000,00 грн. та від 27.06.2008 року № 1196 на суму 4000000,00 грн..

Податковим органом зроблено висновок, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармасвіт»за вищевказаними податковими накладними включило до податкових зобовязань суми податку на додану вартість у червні 2008 року, що було відображено у реєстрі виданих податкових накладних, у додатку 5 до податкової декларації з податку за червень 2008 року за № 181939 від 21.07.2008 року.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що вчинений відповідачами правочин є таким, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки між відповідачами був умисел на укладення угоди, укладеної з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і прагнули настання протиправних наслідків у вигляді несплати податків.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані статтею 208 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною першою названої статті якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За змістом наведеної норми, у разі, якщо сторонами виконаний нікчемний договір, стягнення з добросовісної сторони в дохід держави провадиться за умови повернення їй усього одержаного за таким правочином недобросовісною стороною, тобто, в даному випадку, повернення недобросовісною стороною коштів.

Посилання апелянтів на, те що 03.10.2008 року слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була порушена кримінальна справа № 80-0197 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Фармасвіт»за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, не заслуговує на увагу, оскільки в межах даної справи не досліджувалась наявність протиправного умислу, завідомо суперечного інтересам держави і суспільства.

Наявність порушень податкового законодавства, що була встановлена під час проведення перевірки, є підставою для застосування до відповідачів відповідальності, згідно з вимогами законодавства у сфері оподаткування.

Позивачем не надано суду доказів визнання недійсним у судовому порядку договору, укладеного відповідачами.

Вимога апелянтів про застосування наслідків визнання недійсним спірного правочину викладена без урахування приписів зазначеної вище норми, а також належним чином не обґрунтована, що підтверджується обставинами, які встановлені судом та викладені вище.

Згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, доводи апелянтів не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги позивача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва та Заступника прокурора містка Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28.02.2011 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.