Ухвала суду № 13954020, 15.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5934/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р.,Беспалова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» (далі позивач, ТОВ «Дніпро-Вікторія») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.10.2008 року № 0008752305 про застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6120,00 грн. за порушення ним вимог пункту 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції, оскільки порушення, які були виявлені під час проведення перевірки, були допущенні не з вини Товариства, а внаслідок неможливості виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині, що стосується оснащеності гральних автоматів запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю). Крім цього, позивач зазначає, що підприємство не мало змоги обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч нормативно-правовим актам, які зобовязують Мінпромполітики розробити вказані пристрої, вони не були розроблені, а в державному реєстрі РРО, за твердженням позивача, не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Дніпро-Вікторія»є юридичною особою, зареєстрованою Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 18 травня 1999 року (державний реєстраційний номер 1069120 0000 000172). Дана обставина підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО № 595176 (а.с. 39).

Згідно довідки ЄДРПОУ АБ № 240571 основними видами діяльності позивача за КВЕД є: діяльність ресторанів, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, діяльність кафе, діяльність барів та інша видовищно-розважальна діяльність.

15 жовтня 2008 року на підставі направлення, виданого Державною податковою інспекцією у м. Ялта (АР Крим), головним державним податковим ревізор-інспектором Русяєвим К.О. було проведено перевірку господарської одиниці позивача залу гральних автоматів, розташованого по вул. Московській, 23 в м. Ялта (АР Крим), на предмет дотримання позивачем як субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки Ялтинської філії позивача було встановлено наявність в ній 18 гральних автоматів, обладнаних купюроприймачами, однак не переведених у фіскальний режим, не обладнаних пристроями, які б забезпечували облік кількості та вартості послуг та не включених до складу програмно-технічного комплексу обладнання РРО.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у м. Ялта (АР Крим) було складено акт № 0999/26/54/23/30407788 від 15.10.2008 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Суть вказаного порушення полягає в тому, що проведення розрахункових операцій здійснювалося без застосування РРО та без видачі покупцеві відповідного розрахункового документа, що відповідно суперечить вимогам діючого законодавства.

На підставі акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято рішення № 0008752305 від 28.10.2008 року про застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6120,00 грн..

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

Рішенням ДПА у місті Києві від 28.01.2009 року № 315/10/25-214 первинну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0008752305 від 28.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6120,00 грн. без змін.

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА України було винесено рішення від 09.04.2009 року № 3226/6/25-0415, за яким скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0008752305 від 28.10.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у місті Києві від 28.01.2009 року № 315/10/25-214, прийняте за результатом розгляду первинної скарги позивача без змін.

Позивач заперечує проти застосування щодо нього штрафних (фінансових) санкцій та вказує на протиправність спірного рішення відповідача.

Позиція відповідача в свою чергу ґрунтується на тому, що розрахункові операції з продажу кредитів для гри на гральному автоматі слід проводити із застосуванням РРО, у звязку з чим такий гральний автомат має бути обладнаний спеціальним запамятовуючим пристроєм фіскальною памяттю.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок проведення перевірок з питань додержання платниками податків порядку проведення готівкових розрахунків регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі по тексту Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 1 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі статтею 12 Закону №265/95-ВР, на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає контрукторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Згідно з приписами пункту 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки в Ялтинській філії позивача знаходилося 18 гральних автоматів, обладнаних купюроприймачами, однак не переведених у фіскальний режим, не обладнаних пристроями, які б забезпечували облік кількості та вартості послуг та не включених до складу програмно-технічного комплексу обладнання РРО. Облік розрахункових операцій був відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що відповідно суперечить вимогам закону.

Так, відповідно до п. 4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно 1 ст. 15 Закону №265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частиною 1 ст. 16 Закону №265/95-ВР передбачено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів податкової служби України застосовують фінансові санкції у визначених законом розмірах.

Колегією суддів встановлено, що штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6120,00 грн. до позивача було застосовано на підставі пункту 2 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Пунктом 1 частини другої додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" передбачено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Відповідно до пункту 2 вищевказаної постанови КМУ, на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у тому числі ті, що вже задіяні у використанні. Тому невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону №265/95-ВР.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", призначену для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону №265/95-ВР, в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією. Тому наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО на момент надання послуг у сфері грального бізнесу на той час виключалася.

Із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал", суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

З цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно не можуть забезпечити дотримання вимог Закону №265/95-ВР.

Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності наказом Державної податкової адміністрації України 10 вересня 2008 року № 581 (на підставі вказаного наказу втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430), яким до Державного реєстру розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал" .

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач в своїй діяльності не повинен був використовувати ті гральні автомати, які не оснащені фіскальною функцією та не переведені у фіскальний режим роботи, а відтак застосування щодо нього штрафних фінансових санкцій в розмірі 6120,00 грн. за порушення ним вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є правомірним та не порушує норм діючого законодавства України.

Отже, заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без розгляду без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Г.Г. Федорова

Т.Р. Вівдиченко

О.О. Беспалов