Постанова № 13953996, 17.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14194/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Борисюк Л.П., Грибан І.О.

при секретарі Франчук О.П.

за участю представника позивача Слабоус Є.А.

представника відповідача Завгороднєва О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року у справі за позовом Повного товариства «Ломбард «Україна»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.07.2010 року № 0007902305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

В судове засідання зявився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання зявився, апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову, оскільки позивачем дотримано усіх належних вимог для забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено перевірку позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 25.06.2010 р. №0758/26/58/23/30631919 (даті - акт перевірки).

Під час проведення перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення п. 9 ст. 3 Закону України Закону України від 06.07.1995, № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(даті - Закон України №265), в результаті не забезпечення щоденного друку фіскальних звітних чеків за 23.03.2010р., 31.03.2010р. та 20.04.2010р.

На підставі висновку акта перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача на підставі п.4 ст. 17 Закону України №265, застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020 грн.

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із матеріалів справи, представник ПТ «Ломбард «Україна» посилається на наявність у матеріалах справи довідки КП «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»Шевченківської районної у м. Києві ради від 30.06.2010р. №381 про те, що 23.03.2010р., 31.03.2010р. та 20.04.2010р. за місцем знаходження позивача, в зв'язку з проведенням аварійних робіт по ремонту кабельної лінії 0,4 кВ, була відсутня електроенергія. І тільки після відновлення електропостачання, а саме: наступного дня після відключення, позивачем було роздруковано 2-звіти за 31.03.2010 р. та 20.04.2010 р., за 23.03.2010 р. позивачем не роздруковувався z-звіт, так як електропостачання протягом всього цього дня було відсутнє і РРО взагалі не вмикався.

Колегія суддів не може погодитися із такою правовою позицією позивача у справі, оскільки будь-яких доказів, що саме КП «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка»є відповідальною особою за постачання електроенергії у приміщення, яке займає ПТ «Ломбард «Україна» для здійснення господарської діяльності і саме з КП «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» були укладені відповідні договори, до суду надано не було.

Наданий позивачем до суду Договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги від 02.04.2007 р. не може бути прийнятий до уваги, оскільки предметом договору є нарахування та збір платежів за спожиті теплову енергію, холодне водопостачання, водовідведення. Однак в зазначеному договорі не йдеться взагалі про надання послуг з постачання електроенергії.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що в судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити ким саме була підписана довідка КП «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка».

Таким чином, суд ставить під сумнів належність та достовірність доказів, наданих в судове засідання, які підтверджували факт відключення електроенергії. Крім того, будь-яких інших доказів, які б підтверджували такий факт, в тому числі актів, складених позивачем в день відключення електроенергії та завірених належним чином, в судове засідання позивачем надано не було.

Акт перевірки від 25.06.2010 р. №0758/26/58/23/30631919 позивач підписав без зауважень. В акті зазначається, що відключень електроенергії не зафіксовано, документальних підтверджень не має.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, неповно і не всебічно зясовані обставини в справі, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку щодо необхідності скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2010 року у справі за позовом Повного товариства «Ломбард «Україна» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Борисюк Л.П.

Суддя Грибан І.О.