Ухвала суду № 13953728, 17.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-15959/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000412360/0 від 30 березня 2010 року, № 0000412360/1 від 08 вересня 2010 року, № 0000412360/2 від 09 вересня 2010 року та № 0000412360/3 від 23 листопада 2010 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначення земельного податку на суму 1914 грн. 27 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 914 грн. 35 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги. Позивач просить скасувати постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянти вказують на те, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми податкового закону.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Проти апеляційної скарги позивача представник ДПІ у Подільському районі м. Києва заперечила.

ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод», будучи належним чином повідомлене про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, направило до суду клопотання про перенесення судового засідання у звязку із перебуванням представника у судовому засіданні по іншій справі, яка розглядається в окружному суді м. Києва.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь представника позивача в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»та ДПІ у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів перебування у власності чи користуванні позивача земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жотвня 2006 року по 30 вересня 2009 року, про що складено акт № 48/23-611/03149949 від 15 березня 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000412360/0 від 30 березня 2010 року, яким позивачу донараховано податкові зобовязання за платежам «податок на землю»на загальну суму 96346 грн. 21 коп., з яких 1914 грн. 27 коп. за основним платежем та 94431 грн. 94 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами його адміністративного узгодження ДПІ у Подільському районі м. Києва були винесені також податкові повідомлення-рішення № 0000412360/1 від 08 вересня 2010 року, № 0000412360/2 від 09 вересня 2010 року та № 0000412360/3 від 23 листопада 2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що за позивачем у кадастрі обліковуються дві земельні ділянки, які знаходяться за наступними адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 та земельна ділянка, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська. Проте, земельний податок ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»було сплачено лише за земельні ділянки, що знаходяться по вул. Набережно-Луговій, 8 в м. Києві.

У звязку з цим ДПІ у Подільському районі м. Києва було самостійно нараховано позивачу земельний податок за земельну ділянку, що знаходиться по вул. Юрківській у м. Києві.

Здійснюючи таке нарахування відповідач керувався положеннями ст. 13 Закону України «Про плату за землю», згідно якої підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Разом з тим, при нарахуванні земельного податку також слід враховувати положення ст. 5 Закону України «Про плату за землю»якою передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Позивач стверджує, що не є власником чи користувачем земельної ділянки по вул. Юрківській у м. Києві, а відповідач, на якого у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України покладено обовязок доказування правомірності свого рішення, не спростував зазначене твердження ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод».

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач не набув права власності чи права користування земельною ділянкою, що знаходиться по вул. Юрківській у м. Києві, у порядку, встановленому ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та не отримував документів, що посвідчуються права власності чи право користування.

Також судом першої інстанції було встановлено, що ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»не несе будь-які витрати, повязані з утриманням вищевказаної земельної ділянки та не здійснює фактичне користування нею.

Вказані висновки суду першої інстанції не суперечать письмовим доказам, що приєднані до матеріалів даної справи. У звязку з цим колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відомості про земельну ділянку по вул. Юрківській у м. Києві були внесені не на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Так, згідно листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) № 03-52/9387 від 25 березня 2010 року документи, що посвідчують право користування (оренди, власності) землею щодо ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»в управлінні не зареєстровані.

У витязі з Державного Земельного Кадастру по юридичних особах на 28 вересня 2010 року колонки, призначені для зазначення типу та номеру документа, що засвідчує право, а також реєстраційного номеру та дати реєстрації такого документа не заповнені.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що згідно листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) № 03-52/9389 від 16 березня 2010 року земельна ділянка по вул. Юрківській у м. Києві була зареєстрована за позивачем на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.

Разом з тим, технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування не належить до правовстановлюючих документів та не є доказом закріплення земельної ділянки за ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»на праві власності чи праві користування.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач не є субєктом плати за земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Юрківська, м. Київ, у звязку з чим визначення йому податкових зобовязань із земельного податку на суму 1914 грн. 27 коп. є неправомірним.

Як раніше зазначалося, крім податкових зобовязань у розмірі 1914 грн. 27 коп., до позивача також було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 94431 грн. 94 коп.

Судом першої інстанції було вірно обчислено, що за несвоєчасно сплату земельного податку із земельної ділянки по вул. Юрківській у м. Києві позивачу було нараховану штрафні (фінансові) у розмірі 914 грн. 35 коп.

За таких обставин судом першої інстанції було правомірно скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині визначення земельного податку на суму 1914 грн. 27 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 914 грн. 35 коп.

Іншу частині штрафних (фінансових) санкцій позивачу було нараховано за несвоєчасну сплату земельного податку за жовтень 2008 року із земельних ділянок, що знаходяться по вул. Набережно-Луговій, 8 в м. Києві.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»до податкового органу було декларацію, згідно якої податкові зобовязання із земельного податку за жовтень 2008 року були відсутні.

Натомість, у листопаді 2008 року позивачем було задекларовано та перераховано до бюджету земельний податок у подвійному розмірі.

Під час проведення перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва було встановлено заниження податкових зобовязань за жовтень 2008 року на суму 187035 грн. 18 коп. та їх завищення за листопад 2008 року на таку ж суму.

У звязку з тим, що на час проведення перевірки фактичне заниження або завищення податкового зобовязання не відбулося, проте, мало місце порушення строків сплати земельного податку за жовтень 2008 року.

Контролюючим органом на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93517 грн. 59 коп.

У відповідності до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93517 грн. 59 коп. на позивача були накладені у повній відповідності до вимог закону.

Посилання позивача на те, що ним самостійно було виявлено помилку у поданій декларації за жовтень 2008 року та самостійно її виправлено у листопаді 2008 року колегія суддів вважає необґрунтованими.

Помилка, яка було допущена ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»при подачі податкової декларації за жовтень 2008 року призвела до заниження податкових зобовязань.

Згідно абз. 1 п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Позивачем у листопаді 2008 року не було сплачено штраф у розмірі пяти відсотків від суми недоплати, у звязку з чим колегія суддів вважає, що позивачем не виконано вимоги п. 17.2 ст. 17 вказаного Закону.

Відповідно до абз. 3 п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

З огляду на те, що позивачем не було здійснено у встановленому законом порядку самостійне донарахування суми податкових зобов'язань колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивача було правомірно застосовано адміністративний штраф у розмірі, встановленому пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону.

Таким чином, доводи апеляційних скарг ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»та ДПІ у Подільському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 22 грудня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ЗАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»та ДПІ у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод»та Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 22 лютого 2011 року.