Ухвала суду № 13953667, 17.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11894/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сауляка Ю.В.,

суддів Беспалова О.О., Федорової Г.Г.,

при секретаріКочума О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2010 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2010 року в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та поставити по справі нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що висновки суду першої інстанції суперечать нормам матеріального права та обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які зявилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрований як фізична особа підприємець та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва.

Працівниками відповідача в період з 22.06.2010 року по 29.06.2010 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складено відповідний Акт №63/17-405/2770408077.

В результаті проведеної перевірки податківцями виявлено порушення з боку позивача п.п. 8.1.1 п. 8.1. статті 8, п.п. «а», п. 17.2. статті 17, п.п. «а»п. 19.2. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних особі»№889-IV від 22.05.2003р. із змінами та доповненнями, яке полягало у тому, що позивач протягом періоду з 01.04.2007р. по 31.12.2009р. виплачував фізичним особам грошові кошти за посередництво та оренду техніки на загальну суму 810000,00 грн., в тому числі за 2007 рік - 70000,00 грн., 2008 рік - 240000,00 грн., 2009 рік - 500000,00 грн. без попереднього нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних особі, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 121 500,00 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 28.07.2010р. №0001961730/0, яким до позивача застосовано суму податкового зобов'язання за основним платежем 121500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 243000,00грн., усього 364 500,00грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову СПД-ФО ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку про доведення відповідачем правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.

Основним Законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про податок з доходів фізичних особі»від 22.05.2003р. №889-IV з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1.15 статті 1 даного Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено та проти чого не заперечує позивача, що протягом періоду з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року він здійснював підприємницьку діяльність у сфері посередництва та послуг оренди техніки (кран машин, екскаваторів, будівельних машин та інше). Ним були укладені договори по наданню послуг з TOB «Сіпан»(код ЄДРПОУ 32981239), TOB «Укрсоюзсервіс»(код ЄДРПОУ 00017437), TOB «Максимус Контракти»(код ЄДРПОУ 3120199). Для виконання умов договорів позивач наймав техніку і послуги фізичних осіб. Розрахунки з фізичними особами проводились у готівковій формі.

Первинні документи, які підтверджують сплату податку з доходів фізичних осіб від здійснення господарських операцій у позивача відсутні. Підтверджуючих документів на отримання послуг по транспортуванню товарів позивач не має, оскільки при здійсненні транспортування такі документи не видавались.

Згідно з п. 1.6 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних особі»загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом.

Таким чином, даним Законом вищевказані операції підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах у відповідності до п. 1.6 статті 1 та п. 7.1. статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних особі».

Відповідно до п.п. 8.1.1. п. 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних особі»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону

Згідно з п.п. 9.12.3 п. 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних особі»фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

З огляду на положення підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 та пункту 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних особі»позивач підпадає під визначення податкового агента, оскільки саме за його посередництвом надавалось майно фізичних осіб у користування за плату, саме він нараховував (виплачував) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен був утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.

Підсумовуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяЮ.В. Сауляк

СуддіО.О. Беспалов

Г.Г. Федорової

(Повний текст Ухвали складено 22.02.2011 року.)