Рішення № 139536504, 27.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19365/25

Провадження № 2/756/2881/26

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Журова Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 22.06.2025 приблизно о 23 год 03 хв. у місті Києві по вулиці Левка Лук`яненка, 9 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Toyota Sienna, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_3 , рухаючись із перевищенням безпечної швидкості, не дотримався дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем позивача, внаслідок чого транспортний засіб отримав суттєві механічні пошкодження. Відповідно до постанови Оболонського районного суду міста Києва від 06.08.2025 № 756/10258/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП. Для визначення розміру матеріальної шкоди позивач звернувся до ТОВ «Клевер Експерт, яке надало висновок про вартість матеріального збитку № 416/09/25 від 09.09.2025, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 200107,34 грн., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля становить 121634,44 грн (з ПДВ)/101362,03 грн (без ПДВ), ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП становила 796978,52 грн. ОСОБА_1 також звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування. Страховим актом №300738/1/2025 від 05.09.2025 страховик визначив суму страхового відшкодування у розмірі 61800,00 грн (без урахування франшизи 3 200,00 грн), яка була виплачена позивачу. Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 розмір матеріального збитку, з урахуванням виплаченого страхового відшкодування в розмірі 61800,00 грн та з урахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн, що становить 141507,34 грн. Внаслідок ДТП позивач зазнав моральних переживань, які були викликані фактом пошкодження транспортного засобу, а також неможливість використання пошкодженого майна, витрачання часу на звернення до страхової, відповідача, порушили його звичайний життєвий ритм, що також спричинило психологічний дискомфорт. Вказані обставини свідчать про заподіяння позивачу з вини відповідача моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 141507,34 грн., моральну шкоду у розмірі 80000,00 грн., витрати пов`язані з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 5 500, 00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19.12.2025 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

29.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом із усунутими недоліками.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05.01.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

10.02.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Буруна А.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05.03.2026 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Євроінс Україна».

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні зазначив, що позивач погодився зі сумою страхового відшкодування у сумі 61800,00 грн.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Toyota Sienna, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

22.06.2025 о 23 год. 03 хв. у місті Києві по вулиці Левка Лук`яненка, 9, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, автомобілем марки «Volkswagen», моделі «Polo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota», моделі «Sienna», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Під час дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень з матеріальними збитками.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 06.08.2025 № 756/10258/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП

Оскільки вказана вище постанова суду є чинною і має по цій справі преюдиційне значення, вказані обставини стосовно вини відповідача у вказаному ДТП, відповідно до вказаної норми ч. 6 ст.82 ЦПК України, не підлягають повторному доведенню.

Унаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Toyota Sienna, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна», на підставі полісу №224326481 обов`язкового страхування цивільно-праовової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії полісу з 26.10.2024 по 25.10.2025, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 160 000, 00 грн, франшиза - 3200,00 грн.

04.07.2025 позивач звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.

25.08.2025 позивач звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з заявою на виплату та щодо узгодження суми страхового відшкодування, відповідно до якої керуючись п. 36.2 статті 36 Закону № 1961-ІV, страховик та потерпіла особа досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування, який склав 61800,00 грн., що розрахований наступним чином: 65000,00грн. (розмір матеріального збитку) за вирахуванням 3200,00 грн. (франшиза) та погодився з правовими наслідками такої виплати. Заява підписана позивачем власноручно.

Відповідно до страхового акту № 300738/1/2025 від 05.09.2025, нараховано до виплати позивачу 61800,00 грн. страхового відшкодування, розрахунок суми страхового відшкодування наявний у матеріалах справи.

Про факт зарахування коштів на рахунок позивача подано останнім копію квитанції на суму 61800,00 грн.

Відповідно до наданого позивачем Звіту ТОВ «Клевер Експерт» № 416/09-25 від 09.09.2025 про оцінку вартості матеріального збитку власнику колісного транспортного засобу Toyota Sienna, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виготовленного на замовлення позивача, вартість матеріального збитку становить 121634,44 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 101 362,03 грн, вартість відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей (з урахуванням ПДВ) на момент проведення дослідження становить 200107,34 грн., ринкова вартість автомобіля до моменту ДТП становила 796978,52 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961-IV), чинного на час укладення полісу № 224326481, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України № 1961-IV передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону № 1961-IV є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону України № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України № 1961-IV Страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У постанові від 21.03.2018 у справі № 569/13697/15-ц (провадження № 61-5424св18) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону України № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

Також у постанові від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/17 (провадження № 61-20343св18) Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

Верховний Суд від указаних висновків про застосування норм права не відступав, та врахував їх у останній за часом постанові від 21.04.2025 у справі №127/2551/23.

Тож суд, розглядаючи указану справу враховуючи указані висновки про застосування норм права констатує, що перерахування ПрАТ СК «Євроінс Україна» на користь позивача страхового відшкодування у розмірі, погодженому між ними, свідчить про виконання страховиком свого зобов`язання з виплати страхового відшкодування та про відмову потерпілого від одержання відшкодування в більшому розмірів межах регламентної виплати.

За змістом вказаного вище узгодження позивач ОСОБА_1 , діючи добровільно, на власний розсуд погодився із розміром страхового відшкодування ПрАТ СК «Євроінс Україна» у сумі 61 800,00 грн та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії чи завдавача шкоди суперечить, як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.

Відомостей про те, що позивач підписав указане узгодження під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали справи не містять.

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він є меншим страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону України № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставістатті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону України № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 та ПрАТ СК «Євроінс Україна» узгодили між собою розмір страхового відшкодування відповідно до пункту 36.3 статті 36 Закону України № 1961-ІV, а не визначали розмір оціненої шкоди у порядку, встановленому пунктом 22.1 статті 22 Закону України № 1961-ІV, то підстав для покладення відповідальності за заподіяну шкоду на заподіювача шкоди, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, немає.

Разом з тим, судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту, згідно наданого позивачем звіту, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, становить 166756,12 грн. (200107,34 грн.- 33351,22 грн. ПДВ, оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження як факту оплати проведеного позивачем ремонту, так і того, що платник послуг, який буде проводити ремонт автомобіля позивача, є платником ПДВ) та перевищує розмір ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну, який становить 160 000,00 грн, отже з відповідача, як винної особи, на користь позивача, підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту та лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 6756,12 грн. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода у розмірі 6756,12 грн.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено суму страхової франшизи у розмірі 3200 грн.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 Закону України № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхованої суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України № 1961-IV, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

У свою чергу п. 36.6 ст. 36 зазначеного вище Закону, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Суд також установив, що розмір франшизи за полісом відповідача визначений в сумі 3200,00 грн, тобто така була встановлена при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Дана сума коштів не перебуває в межах відповідальності страхової компанії ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та має бути відшкодована винною особою в ДТП. Станом на час розгляду справи відповідач не відшкодував позивачу суму франшизи, передбачену полісом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3200,00 грн. франшизи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів на загальну суму 9 956, 12 грн.

Стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 80 000,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження N 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

В обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивач зазначив, серед іншого, про те, що моральна шкода полягає у сильному нервовому потрісінні, стану шоку, відчуття небезпеки для життя та здоров`я під час і після пригоди, тривалій емоційній напрузі, пов`язаній з організацією пошуку відповідача, у позбавленні можливості користуватися автомобілем, що спричинило погіршення звичного способу життя та побуту.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже саме по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справа «Науменко проти України»).

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивача, який в результаті пошкодження власного майна внаслідок ДТП, що призвело до душевних страждань, керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд приходить до висновку, позивач дійсно зазнав моральних страждань, які суд визначає в розмірі 5000,00 грн. та які вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача. Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди. У решті заявлених вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем долучено рахунок №1781/25 від 08.09.2025 та платіжну інструкцію від 08.09.2025, на підтвердження сплати коштів за проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 5500,00 грн. Оскільки відповідальним за заподіяння шкоди є відповідач, відтак, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати за проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 5500,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12-13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ) грошові кошти у розмірі 9 956 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 12 копійок, моральну шкоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, витрати пов`язані з проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 149 (сто сорок дев`ять) гривень 56 копійок .

У решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27.08.2026.

Відомості про сторін:

1. Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 );

2. Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

3. Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" (код ЄДРПОУ 22868348; місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102)

Суддя М. М. Ткач