Постанова № 13953530, 22.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 р. Справа № 66/288-10

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Здоровко Л.М., судді Бабакова Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Рудик Ю.В. за довіреністю № 03/11 від 24.01.2011р.,

відповідача - Кравченко Т.А. за довіреністю б/н від 05.10.2010р.,

третя особа –не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Національний стандарт», м. Київ, (вх. № 4781Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2010р. по справі № 66/288-10,

за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Національний стандарт»м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія», смт. Орілька Лозівського району Харківської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

про стягнення 1 242 382,15 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ Комерційний банк «Національний стандарт», звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Славія»1 242 382,15 грн. заборгованості за кредитним договором № 05-КЛ/С від 07.11.2007р. та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2010 р. (суддя Шатерніков М.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.2010 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права; просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ Комерційний банк «Національний стандарт»та стягнути з ТОВ «Славія» на користь ВАТ Комерційний банк «Національний стандарт»заборгованість у розмірі 1 242382,15 грн. та судові витрати.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2010 р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, в зв’язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду частково не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони не базуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.

07.11.2007р. між позивачем (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 05-КЛ/С (т.1 а.с. 25-32).

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору та Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 15.04.2008р. до Кредитного договору № 05-КЛ/С, Банк зобов’язався відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 2000000,00 грн., а Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку грошові кошти в межах визначеного ліміту в порядку і на умовах, зазначених у даному кредитному договору з терміном кредитування з 07.11.2007р. по 07.10.2009р.

За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється відсоткова ставка в розмірі 23 % річних.

21.10.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень № 2 до Кредитного договору № 05-КЛ/С, відповідно до умов якого було узгоджено порядок погашення кредитних коштів наступним чином: серпень 2009р. –666666,67 грн.; вересень 2009р. –666 666,67 грн.; жовтень 2009р. –666 666,66 грн. (т.1, а.с. 35).

В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 05-КЛ/С між позивачем та відповідачем 07.11.2007р. було укладено Договори іпотеки № 05КЛП/С та № 05КЛ/С з договорами про внесення змін та доповнень до договорів іпотеки від 15.04.2008р. (т. 1, а.с. 36-48).

15.04.2008р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 05-КЛ/С між позивачем і відповідачем були укладені Договори застави майна № 06-КЛ/С та № 07К-КЛ/С (т.1, а.с. 49-53).

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на рахунок відповідача траншами кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що Постановою Правління Національного банку України від 19.08.2009р. № 490 з 21.08.2009р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ КБ «Національний стандарт»(т.1, а.с. 13-16).

01.11.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про розстрочення боргу № 1, згідно з яким ліквідатор ВАТ КБ «Національний стандарт»погодився здійснити розстрочення боргу у розмірі 2000000, 00 грн. за кредитним договором ТОВ «Славія»до 31.12.2009р. (т.1, а.с. 56, 57).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем було частково сплачено на користь позивача кредитну заборгованість та заборгованість в рахунок погашення відсотків за Кредитним договором № 05-КЛ/С від 07.11.2007р. (т.1, а.с. 82-87).

Також платіжним дорученням № 142 від 25.05.2009р.за дорученням відповідача третя особа мала перерахувати кошти з поточного рахунку, відкритого в Харківському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», в сумі 224 500,00 грн. на користь ВАТ КБ «Національний стандарт»для часткового погашення кредиту за Кредитним договором № 05-КЛ/С від 07.11.2007р. (т.1, а.с. 106).

Матеріалами справи підтверджується, що 16.03.2009р. третя особа, згідно платіжного доручення № 2 здійснила переказ коштів в сумі 224500 грн. з рахунку ТОВ ПТП «Укренергопром», відкритого у Маріупольській філії ПАТ КБ «Приватбанк», на рахунок ТОВ «Фірма САН-ДІН», у Донецькій філії ВАТ КБ «Національний стандарт», але цей рахунок ТОВ «Фірма САН-ДІН», вже був закритий. ПАТ КБ «ПриватБанк»відповідно до вимог пункту 2.33 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 було направлено претензію № 1940 від 27.03.2009р. ВАТ КБ «Національний стандарт»з вимогою повернення помилково переказаних коштів на рахунок Маріупольської філії 3-ї особи, однак ВАТ КБ «Національний стандарт»у відповіді на цю претензію 30.03.2009р. повідомив, що не зможе повернути безпідставно отримані кошти у зв’язку із тимчасовою неплатоспроможністю. Тому ПАТ КБ «ПриватБанк»був змушений переказати власні кошти на рахунок ТОВ «Фірма САН-ДІН»у ВАТ КБ «Володимирський», згідно меморіального ордеру № 4 від 24.03.2009р. (т.1, а.с. 100-103)

Ухвалою господарського суду м. Києва по справі №34/336 від 23.12.2009р. припинено провадження п.1-1 ст. 80 ГПК України за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»про стягнення з ВАТ КБ «Національний стандарт»224500 грн. помилково переведених коштів.

У вказаній ухвалі встановлено, що ВАТ КБ «Національний стандарт»виступає боржником, а ПАТ КБ «ПриватБанк»- кредитором у зобов’язанні щодо повернення ВАТ КБ «Національний стандарт»коштів у сумі 224 500,00 грн., помилково перерахованих 16.03.2009р. згідно з платіжним дорученням № 2; ПАТ КБ «ПриватБанк»виступає боржником, а ВАТ КБ «Національний стандарт»виступає кредитором у зобов’язанні щодо виконання платіжного доручення № 142 від 25.05.2009р. на таку ж суму –224 500,00 грн. У зв’язку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» надіслало ВАТ КБ «Національний стандарт»відповідну заяву №20.1.3.2/6-1753 від 25.05.2009р. про зарахування зустрічних однорідних вимог. Дана заява була отримана ВАТ КБ «Національний стандарт»26.05.2009р. та зареєстрована за № 556-ел, про що свідчить відбиток штемпеля на вказаній заяві.

Також ухвалою господарського суду м. Києва по справі №34/336 від 23.12.2009р. встановлено, що 26.05.2009р. вищевказані зобов’язання сторін щодо перерахування одна на користь другої через кореспондентські рахунки коштів у сумі 224500,00 грн. на виконання вищезазначених платіжних доручень припинилися проведеним між сторонами зарахуванням зустрічних однорідних вимог. При цьому, після проведення вказаного заліку, ВАТ КБ «Національний стандарт»згідно з п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»стає зобов’язаною особою щодо зарахування коштів у сумі 224500,00 грн. на відкритий у нього позичковий рахунок № 206360112461 ТОВ «Славія», на завершення ініційованого згідно з платіжним дорученням № 142 від 25.05.2009р. переказу коштів.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В ст. 1054 ЦК України викладено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи здійснені оплати та зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 224500,00 грн., колегія суддів, вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті тіла кредиту за Кредитним договором №05-КЛ/С від 07.11.2007р. станом на 01.09.2010р. у розмір 96518,31 грн.; нараховані позивачем у зв’язку з несвоєчасною сплатою суми кредиту станом на 01.09.2010р. відповідачу відсотки за користування кредитними коштами, у розмірі 23% річних встановленої п. 1.3.1. Кредитного договору №05-КЛ/С від 07.11.2007р. 15 787,40 грн. та нараховані відповідно до відсоткової ставки у розмірі 25% від розстроченої суми боргу, яка встановлена п. 1.1 розділу 1 Договору про розстрочення боргу №1 від 01.11.2009р. у розмірі 500 00,00 грн. відсотки за розстрочення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також обґрунтовані та підлягають задоволенню 7138,99 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі та 232167,74 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі які позивач нарахував відповідачу на підставі п. 7.1. розділу 7 Кредитного договору №05-КЛ/С від 07.11.2007р. у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості.

В інший частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито підлягає стягненню з відповідача пропорційно від задоволених вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області 30.11.2010р. по справі № 66/288-10 прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст. 49, ст. 99, ст. 101, п. 2 ст.103, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2010 року по справі № 66/288-10 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія»(64640, Харківська область, Лозівський район, смт. Орілька, мікрорайон 1, буд. 6а, код ЄДРПОУ 30062354, п/р № 26005201833001 в Лозівському від. ХГРУ «ПриватБанк»м. Лозова, МФО 351533) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Національний стандарт»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, код ЄДРПОУ 19020301, н/р № 32074415601 в Головному Управлінні Національного Банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024) 96518,31 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 15787,40 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 500000, 00 грн. відсотків за розстрочення заборгованості за кредитним договором, 232167,74 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 7138,99 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 12 774,19 грн. держмита ( в тому числі за подання апеляційної скарги ) та 161,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині рішення господарського суду Харківської області від 30.11.2010 року по справі № 66/288-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                         Л.М. Здоровко          

Суддя                                                   Л.М. Бабакова

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 21.02.2011р.