Рішення № 139528534, 07.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11367/26

Категорія 39

2/295/5230/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Полонця С.М.,

секретаря с/з Малашиної А.О.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації іпотеки, скасування державної реєстрації обтяження та припинення обтяжень нерухомого майна, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати державну реєстрацію іпотеки щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану на підставі договору іпотеки серія та номер документа: вес 843952-843955, р. 4345 від 28 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською Оленою Борисівною, запис про іпотеку № 4312392, та припинити іпотеку. Скасувати державну реєстрацію обтяження - заборони відчуження нерухомого майна щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3186246, зареєстрованого 10.05.2006 року Першою Житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення № 67 від 01.07.2003 року приватного нотаріуса Слівінської О.Б., та припинити це обтяження. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в розмірі 2129,92 грн. При цьому, посилається на те, що між позивачем та ПАТ «Західінкомбанк» 28.12.2006 року було укладено кредитний договір, з метою забезпечення виконання зобов`язань за яким також 28.12.2006 року було укладено договір іпотеки, на підставі якого до державних реєстрів внесено запис про іпотеку квартири, іншим співвласником якої, крім позивача, є ОСОБА_2 та зареєстровано обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна. На даний час кредитний договір виконаний у повному обсязі, а заборгованість позивача перед банком відсутня, однак останнім не було вчинено дії для припинення іпотеки та зняття відповідних заборон і обтяжень з нерухомого майна. ПАТ «Західінкомбанк» ліквідовано без правонаступництва, юридичну особу припинено. Наявність в державних реєстрах записів про іпотеку, яка припинилася внаслідок припинення основного зобов`язання, та припинення юридичної особи іпотекодержателя, створює позивачу реальні та триваючі перешкоди у здійсненні права власності на квартиру.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 01.07.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розподілі судових витрат у зв`язку з поданням позову до неналежного відповідача.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи боржника або кредитора, крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до статті 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як передбачено частинами першою, другою статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 Закону України «Про іпотеку».

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку, як це передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Розглядаючи у системному зв`язку ст. 593 ЦК України та ст. 17 закону України «Про іпотеку» слід дійти висновку, що застава, іпотека, припиняється у разі припинення основного зобов`язання.

За своєю правовою природою, накладання заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) здійснюється для забезпечення виконання основного зобов`язання. Такий правовий механізм створює додаткові можливості для кредитора, який (у разі порушення боржником свого зобов`язання) зможе задовольнити належні йому вимоги за рахунок майна, на яке накладено заборону відчуження. Таким чином, заборона відчуження нерухомого майна залежить від наявності основного зобов`язання, тобто вона є похідною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 711/4556/16-ц зазначено, що за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором, припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16, та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншим співвласником вказаної квартири є ОСОБА_2 ,

28 грудня 2006 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №281206/2203-269.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 28 грудня 2006 року між сторонами вищезазначеного кредитного договору було укладено договір іпотеки серія та номер документа: вес 843952-843955, р. 4345, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською Оленою Борисівною.

На підставі зазначеного договору іпотеки до державних реєстрів внесено запис про іпотеку №4312392 від 28.12.2006 року щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, щодо вказаної квартири зареєстровано обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна: тип обтяження: заборона; реєстраційний номер обтяження: 3186246; дата та час державної реєстрації: 10.05.2006 року о 10:04:06; реєстратор: Перша Житомирська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: повідомлення № 67 від 01.07.2003 року, приватний нотаріус Слівінська О.Б.; об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки ПАТ «Західінкомбанк» № 075 від 24 березня 2014 року кредитний договір № 281206/2203-269 від 28 грудня 2006 року виконаний у повному обсязі, а заборгованість ОСОБА_1 перед банком відсутня.

Таким чином, основне зобов`язання за кредитним договором № 281206/2203- 269 від 28 грудня 2006 року припинилося внаслідок його належного виконання.

Після повного виконання основного зобов`язання ПАТ «Західінкомбанк», як кредитор та іпотекодержатель мав вчинити дії, необхідні для припинення іпотеки та зняття відповідних заборон і обтяжень з нерухомого майна.

Однак такі дії вчинені не були, у зв`язку з чим у державних реєстрах продовжують існувати записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна щодо квартири, співвласником якої є позивач.

Наявність таких записів обмежує право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження належною йому часткою у квартирі, унеможливлює вільне розпорядження об`єктом нерухомого майна, а також створює триваючі перешкоди у здійсненні права власності.

03 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації припинення ПАТ «Західінкомбанк», як юридичної особи в результаті ліквідації.

Отже, після завершення ліквідаційної процедури ПАТ «Західінкомбанк» втратив цивільну правоздатність та дієздатність юридичної особи.

Позивач та його представник вживали заходів для позасудового врегулювання питання припинення іпотеки та зняття обтяжень.

Так, на адвокатський запит представника позивача Національний банк України повідомив, що кредитна справа, кредитний договір, іпотечний договір ОСОБА_1 та виписки про рух коштів за рахунками клієнтів банку в описах архівних справ ПАТ «Західінкомбанк» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України не передавалися.

Також Національний банк України повідомив, що не є правонаступником ПАТ «Західінкомбанк», а лише здійснює зберігання документів банків, які були ліквідовані або процедура ліквідації яких триває, і може надати лише копії документів, які передані йому на зберігання, у разі їх наявності.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що 03 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення ПАТ «Західінкомбанк», як юридичної особи, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що всі наявні документи ПАТ «Західінкомбанк» були передані на зберігання до архіву Національного банку України, а у Фонді відсутні всі первинні документи ПАТ «Західінкомбанк».

Додатково Фонд повідомив, що за даними його обліку інформація щодо клієнта ОСОБА_1 відсутня.

Отже, на даний час відсутня особа, яка могла б у позасудовому порядку подати заяву про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження або надати нотаріусу відповідне повідомлення кредитора про погашення кредиту.

ПАТ «Західінкомбанк» припинено без правонаступника, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку, Національний банк України також не є правонаступником банку та не володіє кредитною справою ОСОБА_1 .

За таких умов звернення до суду з цим позовом є єдиним ефективним способом захисту порушеного права власності позивача.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку та запису про заборону відчуження створює реальні та триваючі перешкоди у здійсненні позивачем права власності на квартиру.

Оскільки кредитний договір № 281206/2203-269 від 28 грудня 2006 року виконаний у повному обсязі, що підтверджується довідкою ПАТ «Західінкомбанк» № 075 від 24 березня 2014 року, основне зобов`язання припинилося.

Крім того, основне зобов`язання припинилося ліквідацією юридичної особи кредитора без правонаступництва.

Внаслідок припинення основного зобов`язання припинилася і похідна від нього іпотека.

Водночас наявність запису про іпотеку та заборону відчуження у державних реєстрах продовжує створювати юридичні перешкоди у здійсненні позивачем права власності на квартиру.

У постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №295/7291/20 зазначено, що ліквідація банку без правонаступника не може позбавляти власника майна права на ефективний судовий захист. Верховний Суд у цій справі виходив із того, що можуть існувати випадки, коли відсутня особа, яка має відповідати за позовом, зокрема у зв`язку з припиненням юридичної особи внаслідок ліквідації. За таких обставин суд, з метою ефективного захисту права власності особи, може застосувати аналогію закону та надати захист шляхом припинення іпотеки і скасування відповідних записів про заборону відчуження та іпотеку.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №333/8899/21 та постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі №308/14160/21. У зазначених постановах Верховний Суд звернув увагу, що стаття 609 Цивільного кодексу України поширюється як на основні, так і на додаткові, акцесорні зобов`язання, а тому ліквідація юридичної особи-кредитора без правонаступника може бути підставою для висновку про припинення зобов`язання та похідного від нього права іпотеки. Також Верховний Суд вказав, що в Цивільному кодексі України існує прогалина щодо ситуації, коли відсутня особа, яка має відповідати за позовом у зв`язку з припиненням юридичної особи внаслідок ліквідації, однак така прогалина не може позбавити особу права на ефективний судовий захист.

Зазначені висновки Верховного Суду є релевантними для цієї справи, оскільки ПАТ «Західінкомбанк» є іпотекодержателем за договором іпотеки від 28 грудня 2006 року. Основне зобов`язання за кредитним договором №281206/2203-269 виконано в повному обсязі. ПАТ «Західінкомбанк» ліквідовано без правонаступництва. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку. Національний банк України також не є правонаступником банку. Позасудовий порядок зняття іпотеки та заборони відчуження є неможливим. Записи про іпотеку та заборону відчуження продовжують обмежувати право власності позивача.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів або такі, що виникли з правочину.

Наявність запису про іпотеку та запису про заборону відчуження нерухомого майна є обмеженням права позивача на вільне розпорядження належним йому майном.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права та обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню або вилученню. Водночас у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни або припинення речових прав відповідно до закону.

При цьому ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною або припиненням цим рішенням речових прав чи обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником ПАТ «Західінкомбанк» та не є стороною кредитного договору або договору іпотеки. Разом з тим саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював процедуру ліквідації ПАТ «Західінкомбанк», володіє інформацією щодо завершення ліквідаційної процедури, передачі документів до Національного банку України та відсутності первинних документів банку у Фонді.

ПАТ «Західінкомбанк», як первісний кредитор та іпотекодержатель, припинено без правонаступника, тому на сьогодні відсутня юридична особа, яка могла б виступати належним відповідачем, як сторона кредитного договору та договору іпотеки.

Однак відсутність такого суб`єкта не може позбавляти позивача права на судовий захист, оскільки в іншому випадку записи про іпотеку та заборону відчуження існували б безстроково, попри припинення забезпеченого зобов`язання та ліквідацію іпотекодержателя.

Тому участь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі обумовлена необхідністю забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також тим, що Фонд володіє інформацією про ліквідацію банку, відсутність правонаступника та відсутність первинних документів банку.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, оскільки "відсутня" особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем, а саме у разі припинення юридичної особи внаслідок ліквідації.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 182, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію іпотеки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану на підставі договору іпотеки серія та номер документа: вес 843952-843955, р. 4345 від 28 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською Оленою Борисівною, запис про іпотеку № 4312392, та припинити іпотеку.

Скасувати державну реєстрацію обтяження - заборону відчуження нерухомого майна щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження № 3186246, зареєстрованого 10.05.2006 року Першою Житомирською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення № 67 від 01.07.2003 року приватного нотаріуса Слівінської О.Б., та припинити це обтяження.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016.

Третя особа: ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: