Рішення № 13952366, 17.02.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 лютого 2011 року

справа № 5020-2/226

За позовом Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(вулиця Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

до: приватного підприємства „Техноторг”

(вулиця Гоголя, 21, місто Севастополь, 99011)

про стягнення вартості за фактичне користування майном у розмірі 86510 грн,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

Позивача –Позняков С.О., довіреність б/н від 05.01.2011;

Відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства „Техноторг” про стягнення заборгованості за фактичне користування майном у розмірі 86510 грн.

Позивач згідно заяви про зміну обгрунтування позовних вимог мотивує позов тим, що договір оренди нерухомого майна №69-08 від 22.07.2008 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та приватним підприємством „Техноторг” є неукладеним, та з посиланням на статтю 1212, 1213 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача вартість фактичного користування нерухомим майном у розмірі 86510 грн. за період з 01.08.2009 по 11.04.2010.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. с.55-56).

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та приватним підприємством „Техноторг” (Орендар) 22.07.2008 був укладений договір оренди нерухомого майна №69-08 (далі –Договір) (арк.с. 8-9).

По акту приймання-передачі від 22.07.2008 Фонд комунального майна передав, а приватне підприємство „Техноторг” прийняло майно –вбудовані нежитлові приміщення, з входом та ганком, які розташовані у цокольному поверсі житлового будинку, загальною площею 244,9кв.м., за адресою: місто Севастополь, пр. Гагаріна, 20, які перебувають на балансі КП „Житлосервіс-5” (далі –Об’єкт оренди).

Судом встановлено, що договором (пункт 7.1) визначено його строк з 22.07.2008 до 03.07.2013, тобто майже п’ять років.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно положень, викладених у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9) не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим, судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 Цивільного кодексу України тощо). Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Отже, враховуючи положення зазначених вище правових норм, приписи, викладені в названій постанові Пленуму Верховного Суду України, а також те, що договір оренди нерухомого майна №69-08 від 22.07.2008 був укладений у простій письмовій формі, він не був посвідчений нотаріально та не пройшов державної реєстрації, суд дійшов висновку, що такий договір не можна вважати вчиненим, а отже, він не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Проте, майно було передане по акту приймання-передачі від 22.07.2008.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 21.10.2009 у справі №5020-9/396 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до приватного підприємства „Техноторг”, відповідач зобов’язаний усунути Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради перешкоду у користуванні майном –вбудованими не житловими приміщеннями, загальною площею 244,9 кв.м. з входом та ганком, що розміщенні в цоколі житлового будинку, розташованого у місті Севастополі по проспекту Гагаріна, 20, шляхом повернення зазначених приміщень Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Також судом стягнуто з відповідача плату за користування майном за період з березня 2009 по липень 2009 року у розмірі 41202,80 грн. (арк.. с. 12-13).

12.04.2010 приватне підприємство „Техноторг” по акту приймання-передачі повернуло, а Фонд комунального майно Севастопольської міської Ради прийняв вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 244,9 кв.м. з входом та ганком, що розміщенні в цоколі житлового будинку, розташованого у місті Севастополі по проспекту Гагаріна, 20.

Постановою від 15.04.2010 про закінчення виконавчого провадження по наказу у справі №5020-9/396 від 11.12.2009 встановлено, що згідно з актом держвиконавця від 12.04.2010 рішення суду боржником виконано у повному обсязі, виконавче провадження по примусовому виконанню закінчено (арк. с. 14).

Таким чином, відповідач до 12.04.2010 безпідставно користувався комунальним майном.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сам об’єкт нерухомого майна був повернутий 12.04.2010, однак повернути річ у вигляді майнового права користування цим майном в натурі неможливо, а тому вимоги позивача про стягнення вартості такого користування за період з 01.08.2009 по 11.04.2010 є обґрунтованими.

Суд вважає, що позивачем при визначенні вартості користування майном правомірно застосований по аналогії розрахунок розміру орендної плати цього майна за вказаний період відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що за період з 01.08.2009 по 11.04.2010 вартість користування приміщенням складає 86510 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства „Техноторг” (вулиця Гоголя, 21, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30581402, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5) вартість користування майном за період з 01.08.2009 по 11.04.2010 у розмірі 86510 грн. (вісімдесят шість тисяч п’ятсот десять грн. 00 коп.) шляхом перерахування: 83914,55 грн. –на рахунок 33213870700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637, код платежу 22080400; 2595,45 грн. –на рахунок 31516933700001 в ГУ ДКУ м. Севастополь, МФО 824509, ОКПО 23895637.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з приватного підприємства „Техноторг” (вулиця Гоголя, 21, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 30581402, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, код 25750044, відомий п/р 35427001000416 в ГУ УДК м.Севастополь, МФО 824509) витрати по сплаті державного мита у сумі 865,10 грн. (вісімсот шістдесят п’ять грн. 10 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України і

підписано 22.02.2011