Рішення № 139517716, 07.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/9808/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Дубровної В.А.,

при секретарі: Новікової Т.А.

за участю представників

позивача за первинним позовом та відповідача за зустрічним позовом- Зарудної А.І.

відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним позовом Павел О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

І. Зміст позовних вимог.

До суду з позовом (далі первинний позов) звернулось Головне управління ДПС в Одеській області (далі позивач за первинним позовом, ГУ ДПС в Одеській області) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (далі відповідач за первинним позовом, ОСОБА_1 ), яким просить стягнути суму заборгованості:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1 020 грн. 00 коп.

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 594 374 грн. 37 коп.

- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 49 228 грн. 32 коп.

- з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 626 грн. 21 коп.

- з податку на додану вартість із вироблених а Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 197 722 грн. 28 коп.

13.05.2024 до суду із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач за зустрічним позовом ГУ ДПС в Одеській області ), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17094/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17098/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 473503,10 гривень (за штрафними санкціями 118375,76 гривень);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17086/15-32-24-05 від 17.07.2023 р., яким нараховано штраф в розмірі 340,00 гривень за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17099/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким нараховано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17100/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 39458,59 гривень (за штрафними санкціями 9864,65 гривень);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17097/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на 1948,81 гривень (за штрафними санкціями 487,20 гривень);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 17096/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 161640,22 гривень (за штрафними санкціями 40410,06 гривень).

II. Позиція сторін.

На обґрунтування первинного позову ГУ ДПС в Одеській області вказує, що відповідно до 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. ФО-ПП ОСОБА_1 перебував на обліку як платник податків у Приморській державній податковій інспекції, Головному управлінні ДПС в Одеській області з 18.12.2018 року за №155318339491, за податковою адресою: АДРЕСА_1 та було прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням та 30.12.2021 року проведено державну реєстрацію припинення за №2005560060003148792. Так, станам на 02.01.2024 року, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 складає 842 971,18 грн, яка виникла внаслідок несплати узгоджених грошових зобов`язань, нарахованих податковим органом згідно податкових повідомлень-рішень ( далі ППР), зокрема, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (б/к - 11010100 ) в сумі штрафних санкцій 1 020,00 грн. згідно ППР №17094/15-32-24-05 від 17.07.2023 року, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (б/к - 11010500) в загальній сумі 594 374,37 грн. згідно ППР № 17098/15322405 від 17.07.2023 року, ППР №17086/15-32-24-05 від 17.07.2023 року, ППР №17099/15-32-24-05 від 17.07.2023 року, а також нарахованої пені в сумі 1 536,94 грн., з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (б/к - 11011001) в сумі 49 228,32 грн. згідно ППР №17100/15-32-24-05 від 17.07.2023 року, з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (б/к - 14040200) в сумі 626,21 грн. згідно ППР №17097/15-32-24-05 від 17.07.2023 року на загальну суму 2 436,01 грн та з урахуванням часткової сплати у сумі 1 809,80 грн.), з податку на додану вартість із вироблених а Україні товарів робіт, послуг) (б/к - 14060100) в сумі 197 722,28 грн., згідно ППР №17096/15322405 від 17.07.2023 року на загальну суму 202 050,28 грн., з урахуванням часткової сплати у сумі 4 328,00 грн. У зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0024226-1305-1532 від 28.11.2023 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ФО-ПП ОСОБА_1 . Враховуючи, що вказана сума податкового боргу залишається не погашеною, ГУ ДПС звернулось до суду про її стягнення в судовому порядку.

13.05.2024 року судом зареєстровано від представника відповідача за первинним позовом відзив на позов, яким просить відмовити ГУ ДПС в Одеській області у задоволенні позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового, оскільки податкові повідомлення-рішення №17094/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17098/15322405 від 17.07.2023р., №17086/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17100/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17097/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17096/15322405 від 17.07.2023 р., на підставі яких ГУ ДПС в Одеській області звернулось до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу є неправомірними. Так, ОСОБА_1 не був належним чином сповіщеним про призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв`язку із чим не мав можливості надати первинні документи, що підтверджують понесені ФОП ОСОБА_1 виробничі витрати, та взяти повноцінну участь у проведенні такої перевірки. В подальшому, ОСОБА_1 не отримував від ГУ ДПС в Одеській області Акту перевірки № 16499/15-32-24-05 від 19.06.2023р. та ППР № 17094/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17098/15322405 від 17.07.2023р., №17086/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17100/15-32-24-05 від 17.07.2023р., №17097/15-32-24-05 від 17.07.2023р., що не дало йому можливості скористатись право на надання заперечень щодо Акту перевірки та не дало можливості своєчасно скористатись правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень. Лише після отримання ухвали про відкриття провадження у справі № 420/9808/24 ОСОБА_1 дізнався про наявність й нього податкових зобов`язань, безпідставно донарахованих ГУ ДПС в Одеській області.

На обґрунтування зустрічного позову представник позивача за зустрічним позовом вказує, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 17094/15-32-24-05, № 17098/15-32-24-05, № 17086/15-32-24-05, № 17099/15-32-24-0 5, №17100/15-32-24-05, № 17097/15-32-24-05, № 17096/15-32-24-05 від 17.07.2023 р., які були прийняті на підставі Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2018р. по 30.12.2021 року № 16499/15-32-24-05 від 19.06.2023 р. є протиправними, оскільки ОСОБА_1 не був належним чином сповіщеним про призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв`язку із чим не мав можливості надати первинні документи, що підтверджують понесені ФОП ОСОБА_1 виробничі витрати, та взяти повноцінну участь у проведенні такої перевірки. Крім того, ОСОБА_1 не отримував від ГУ ДПС в Одеській області Акт перевірки № 16499/15-32-24-05 від 19.06.2023р. та оскаржувані ППР що не дало йому можливості скористатись право на надання заперечень щодо Акту перевірки та не дало можливості своєчасно скористатись правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень.

29.05.2024 року судом зареєстровано від представника ГУ ДПС в Одеській області відзив на зустрічний позов, яким просить відмовити в його задоволенні. Так, вказує, що на підставі пп. 78.1.7, п.78.1, ст.78, ст.79 ПК України та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності від 30.12.2021 р. №2005560060003148792 та згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області №2783-п від 20.04.2023 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , за податковою адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2018 року по 30.12.2021 року, під час проведення якої було встановлено ряд порушень податкового законодавства, про що складено акт перевірки від 19.06.2023 р. №16499/15-32-24-05. На підставі висновків даного акта перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення. При цьому, копія наказу від 20.04.2023 № 2783-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, письмове повідомлення від 24.04.2023 р. № 225/15-32-24-05/ НОМЕР_1 про дату початку та місце проведення документальної позапланової перевірки надіслані на податкову адресу ОСОБА_1 по пошті рекомендованим листом з повідомленням (лист рекомендований №6509601068909), яке повернуто 25.05.2023р. за закінченням терміну зберігання, чим спростовується твердження ОСОБА_1 , що він не знав про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Відповідно до приписів п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Головне управління ДПС в Одеській області отримано Довідку №Д5-38215-ю/л від 09.03.2023 року, видану Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, відповідно якої ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків для такого платника податків. Також Головним управлінням ДПС в Одеській області засобами поштового зв`язку надіслано запити, щодо надання документів з переліком необхідних документів до перевірки від 24.04.2023 №5199/КПР/15-32-24-05-06 (лист рекомендований №6509601068909 повернуто (за закінченням терміну зберігання) 25.05.2023р.) та від 05.09.2022 №5273/КПР/15-32-24-06-06 (лист рекомендований №6504415772270 повернуто (за закінченням терміну зберігання) 05.10.2022р.. Відтак, контролюючий орган діяв в рамках чинного законодавства і направив необхідні документи, що були підставою для проведення перевірки на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 . Під час перевірки ОСОБА_1 не надав документи, які пов`язані із здійсненням господарської діяльності, про що складено акт про ненадання до перевірки документів від 12.06.2023 №2339/15-32-24-05/ НОМЕР_1 . З огляду на викладене, Головним управлінням ДПС в Одеській області дотримано порядок проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 , а внаслідок ненадання ним документів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, правомірно нараховано грошові зобов`язання згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

04.06.2024 року судом зареєстровано від представника позивача за зустрічним позовом відповідь на відзив, яким вважає, що відзив на зустрічний позов, поданих ГУ ДПС в Одеській області від 28.05.2024р. не спростовує доводів і аргументів ОСОБА_1 . При цьому, ГУ ДПС за Зустрічним позовом повністю ігнорує докази, долучені ОСОБА_1 до зустрічного позову. Відзив на Зустрічний позов не містить в собі правової оцінки доказів з боку ГУ ДПС в Одеській області. Не надано коментарів, щодо обставин, які ОСОБА_1 обґрунтовує наданими доказами. Звертає увагу суду, що заява про припинення підприємницької діяльності буда подана ФОП ОСОБА_1 31.12.2021 р. Документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 відбулась лише через півтора роки, в червні 2023 року. З огляду на повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну в лютому 2022 року, в Позивача за Зустрічним позовом (як і в мільйонів інших українців) суттєво змінились обставини життя, відповідно, частина первинної документації щодо здійснення підприємницької діяльності могла бути втрачена і підлягала поновленню, що і було зроблено ОСОБА_1 одразу після отримання копії ухвали про відкриття провадження за позовною заявою ГУ ДПС в Одеській області про стягнення суми податкового боргу. Окремо зазначає, що ОСОБА_1 30.04.2024р. звернувся до ГУ ДПС в Одеській області щодо проведення повторної перевірки, з метою надання всіх даних та документів, що виникли за час здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Тобто не ухилявся і не ухиляється від участі в перевірці та бажає скористатись правом на захист своєї позиції.

В судовому засіданні 27.08.2026 року представники сторін підтримали свої позиції, викладені в заявах по суті спору.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.04.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі за первинним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.05.2024 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовчі дії.

Протокольною ухвалою суду від 25.06.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.07.2024 року з метою надання ГУ ДПС додаткових доказів.

Протокольною ухвалою суду від 09.07.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.07.2024 року з метою отримання від сторін додаткові докази.

Протокольною ухвалою суду від 24.07.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2024 року.

Протокольною ухвалою суду від 14.08.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.10.2024 року з метою надання ОСОБА_1 письмових доказів до зустрічного позову в паперовій формі.

Судове засідання, призначене на 09.10.2024 року, не відбулось у зв`язку з поданням представниками сторін клопотання про відкладення судового засідання, наступне судове засідання призначено на 29.10.2024 року, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 29.10.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.11.2024 року з метою надання ОСОБА_1 письмових доказів до зустрічного позову в паперовій формі.

Судове засідання, призначене на 19.11.2024 року, не відбулось у зв`язку з поданням представником позивача клопотання про відкладення судового засідання, наступне судове засідання призначено на 10.12.2024, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Протокольною ухвалою від 12.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.12.2024 р. з метою отримання від ГУ ДПС в Одеській області додаткових пояснень.

Судове засідання, призначене на 17.12.2024 року, не відбулось у зв`язку з поданням клопотання сторін про відкладення судового засідання без їх участі, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Ухвалою суду від 17.12.2024 року задоволено клопотання ГУ ДПС в Одеській області від 16.12.2024 року про витребування доказів, зупинено провадження у справі до отримання витребуваних судом доказів. Зобов`язано ОСОБА_1 надати суду до 10 січня 2025 року наступні документи: Книга обліку доходів та витрат за формою № 10; Книга обліку розрахункових операцій для РРО (в тому числі контрольні стрічки); Технологічна та калькуляційна карта; Акти списання.

Ухвалою суду від 06.03.2025 року поновлено провадження у даній справі, призначено судове засідання на 25 березня 2025 року о 11-00 год

Судове засідання, призначене на 25.03.2025 року, не відбулось у зв`язку з поданням представником позивача клопотання про відкладення судового засідання, наступне судове засідання призначено на 29.04.2025, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 29.04.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 08 травня 2024 р. з метою надання доказів

Судове засідання, яке було призначено на 08.05.2025 р. не відбулось через тривалість сповіщення « Повітряна тривога».

Ухвалою суду від 08.05.2025 року запропоновано ГУ ДПС в Одеській області підготувати перелік питань, які на його думку мають бути поставлені перед експертом, в разі, якщо суд дійде висновку про доцільність призначення експертизи у даній справі. Призначено судове засідання на 15 травня 2025 року о 11-00 год.

Судове засідання, призначене на 15.05.2025 року, не відбулось у зв`язку з неприбуттям сторін, наступне судове засідання, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Ухвалою суду від 15.05.2025 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павел О.Ю. від 08.05.2025 року про призначення судово-економічної експертизи. Призначено у справі № 420/9808/24 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Одеській філії ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», код ЄДРПОУ 37739518, Одеса, Італійська 28, оф.4. Зупинено провадження у справі № 420/9808/24 на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 26.04.2026 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 07 травня 2026 року о 12:00 год.

Судове засідання, яке було призначено на 07.05.2026 р. не відбулось у зв`язку з поданням клопотання про відкладення судового засідання, наступне судове засідання призначено на 21.05.2026, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.06.2026 р. з метою надання позивачу час для подання в паперовій формі додатки до його клопотань.

Протокольною ухвалою суду від 18.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.07.2026 р.

Судове засідання, призначене на 23.07.2026 року, не відбулось у зв`язку з поданням представником позивача клопотання про відкладення судового засідання, наступне судове засідання призначено на 27.08.2026 року, що підтверджується довідкою про нездійснення фіксування судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 27.08.2026 року оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та дати проголошення повного тексту рішення 07.09.2026 на 14:00.

07.09.2026 р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини повного тексту судового рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є фізичною особою - платником податків, місцем реєстрації якого АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 10.04.2024 року.

У період з 18.12.2018 р. по 30.12.2021 р. був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.07.2024 р., а саме

- 18.12.2018 р. був зареєстрований фізичною особою-підприємцем юридичним КП «Центр державної реєстрації Хлібодарівської селищної ради» 18.12.2018 р. за № 25560000000148792 та перебував на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області (Приморський ДПІ) з 18.12.2018 № 155318339491, від 30.12.2021 р. за № 2115530703669,

- 30.12.2021 р. виконавчим комітетом Кілійської міської ради внесено запис № 2005560060003148792 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , підстава власне рішення.

20.04.2023 наказом Головного управління ДПС в Одеській області за № 2783-п на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV (зі змінами), у зв`язку з надходженням від Єдиного Державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця від 30.12.2021 року № 2005560060003148792 наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 з 06 червня 2023 року тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести за період з 18.12.2018 року по 30.12.2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

24.04.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано Повідомлення № 225/15-32-24-05/ НОМЕР_1 , яким повідомляє ОСОБА_1 про те, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДПС в Одеській області №2783-п від 20.04.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області в період з 06.06.2023 року буде проводитись документальна позапланова перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2018 року по 30.12.2021 року. Додатком до цього повідомлення є копія наказу від 20.04.2023 № 2783-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

24.04.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано запит №5199/КПР/15-32-24-05-06, яким згідно пункту 85.2 статті 85 ПК України, запропоновував ОФ-ПП ОСОБА_1 необхідно надати наступні первинні документи: книга (и) обліку доходів і а витрат; книги обліку розрахункових операцій; ліцензії (дозволи тошо) на право здійснення діяльності за перевіряємий період; виписки банків по розрахунковим рахункам; трудові, цивільно-правові договори, табелі обліку робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви про застосування податкової соціальної пільги, накладні на придбання ТМЦ, товарно транспортні накладні, рахунки, рахунки фактури, товарні чеки, акти купівлі-продажу, кошториси на виконані роботи, акти виконаних робіт, акти прийому-передачі та документи, що підтверджують сплату за товари, роботи, послуги: транспортуванні, оформлення довіреностей на отримання ТМЦ (посадові та /або службові особи, що отримували (відпускали) ТМЦ); договори па оренду приміщення/оренду автомобілів та причепів, де здійснювалась діяльність або документи на право власності. договори з постачальниками та/або покупцями товару, робі т та послуг; залишки товарно-матеріальних цінностей на початок та кінець перевіряємого періоду; дебіторська та кредиторська заборгованість по постачальникам та покупцям на початок та кінець перевіряємого періоду; та інші оригінали первинних документів (завірені копії документів), пов`язаних із провадженням господарської діяльності, нарахуванням і сплатою податків та інших платежів до бюджету за адресою Головного управління ДПС в Одеській області.

Вказані документи (письмове повідомлення від 24.04.2023 р. № 225/15-32-24-05/3384505390, копія наказу від 20.04.2023 № 2783-п, запит від 24.04.2023 №5199/КПР/15-32-24-05-06) були надіслані засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням (лист рекомендований №6509601068909), однак повернулось до ГУ ДПС без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- «за закінченням терміну зберігання»- 25.05.2023 р.

У період з 06.06.2023 по 12.06.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі пп. 78.1.7, п.78.1, ст.78, ст.79 ПК України, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності від 30.12.2021р. №2005560060003148792 та згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області №2783-п від 20.04.2023 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 », з урахуванням п.п. б) п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, із змінами, (далі - ПКУ), внесеними Закону України №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , (далі ФОПП ОСОБА_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2018 року по 30.12.2021 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.06.2023 №16499/15-32-24-05. ( далі- акт перевірки)

Висновками вказаного акту перевірки встановлені порушення ФОПП ОСОБА_1 , зокрема

- пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, ст.51, n. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДНА України від 24.12.2010 №1020, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів нарахованого (сплаченого) фізичним особам підприємцям;

- п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація про майновий стан і доходи - фізичної особи - підприємця 2020 рік до податкового органу подана несвоєчасно;

- п. 177.1, п.177,2, п. І 77.4, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України занижено податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у період 18.12.2018 - 30.12.2021 на суму 473503,10 грн., за рахунок заниження у 2020р. - 218826,86 грн., 2021р. - 254676,24 грн;

- п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України, незабезпечення зберігання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та п.85.2, ст. 85 Податкового Кодексу України, надання платником податків посадовій (службовій) особі контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- п.п 1.2, п.п. 1.3, п.п, 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, п. 163.1 ст. 163, п.п. 164,2,2 п. 164.2 ст. 164, с. 176, п.п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755 - VI із змінами і доповненнями донараховано військового збору на загальну суму 39458,59 грн, у т. ч., за 2020 рік - 18235,57 грн., за 2021 рік -21223,02 грн.;

- п. 181.1 ст.181, п-187.1 ст.187 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, шо підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 161640,22 гри,, у т.ч. по періодам: за вересень 2020р. - 11589,1 грн., за жовтень 2020р. - 8835,06 гри., листопад 2020р. - 4793,23 грн., грудень 2020 р. - 178.00 грн., квітень 2021 р. - 5609,6 грн,, травень 2021 р. - 30670,4 гри., червень 2021 р. - 67581,64 грн., липень 2021 р. - 32164,86грн., серпень 2021 р. - 202,83 грн., вересень 2021 р. -15,5 гри.;

- пп. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, занижено суму акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в сумі 1948,81 грн, у зв`язку з заповненням декларації акцизного податку з порушенням згідно з «Порядком заповнення та подання декларації акцизного податку» № 14 від 23 січня 2015 року затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, а саме Розділ 1V. Порядок заповнення Декларації, пункт 7 .

20.06.2023 даний акт перевірки був надісланий контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням (лист рекомендований №051040629492), однак повернулось до ГУ ДПС без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- яке повернуто до ГУ ДПС без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- «адресат відсутній за вказаною адресою» - 23.06.2023 р.

17.07.2023 року на підставі висновків акта перевірки від 19.06.2023 р. №16499/15-32-24-05 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкові повідомлення - рішення

- № 17094/15-32-24-05, яким за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень;

№ 17098/15-32-24-05, яким за платежем « Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» нараховано суму податкового зобов`язання в розмірі 473 503,10 гривень та за штрафними санкціями в сумі 118 375,76 гривень;

№ 17086/15-32-24-05, яким за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» нараховано штраф в розмірі 340,00 гривень

№ 17099/15-32-24-05, яким за платежем « Адміністративний штраф та інші санкції» нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень;

№ 17100/15-32-24-05, яким за платежем « Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» нараховано податкове зобов`язання в сумі 39 458,59 гривень, за штрафними санкціями 9864,65 гривень.

№ 17097/15-32-24-05, яким за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ» нараховано податкове зобов`язання в сумі 1948,81 гривень, за штрафними санкціями 487,20 гривень;

№ 17096/15-32-24-05, яким за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), нараховано податкове зобов`язання в сумі 161 640,22 гривень, за штрафними санкціями 40 410,06 гривень.

17.07.2023 вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням (лист рекомендований №6510406320057), однак повернулось до ГУ ДПС без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- яке повернуто до ГУ ДПС без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- «за закінченням строку зберігання » 16.08.2023 р.

28.11.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкову вимогу № 0024226-1305-1532, якою визначено наявність у ОСОБА_1 станом на 27.11.2023 року податкового боргу у сумі 842 971,18 грн.

13.12.2023 податкова вимога була надіслана контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням (лист рекомендований №0600068473702), яке повернуто до ГУ ДПС без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- «адресат відсутній за вказаною адресою» - 19.12.2023 р.

Вважаючи, що станом на час подання позову податковий борг не сплачено ОСОБА_1 , Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до суду з позовом про його стягнення.

Разом з тим, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 31.07.2023 р. № 0/18777/2405, № 0/18770/2405, № 0/18775/2405 протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про їх скасування.

V. Норми права, які застосував суд.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 (надалі - ПК України), який передбачає, зокрема,

- контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. ( пункт 75.1 ст.75 ПК України);

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (абз. перший підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України);

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. ( абзац четвертий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу);

- документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. ( абзац шостий підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України);

- документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; (підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України);

- обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків. ( абзац перший пункту 78.2 статті 78 ПК України)

- про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. ( абзац перший пункту 78.4 статті 78 ПК України)

- перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. (пункт 78.7 статті 78 ПК України)

- порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. (пункт 78.8 статті 78 ПК України)

- документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. ( пункт 79.1 статті 79 ПК України)

- документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. ( пункт 79.2 ст.79 ПК України)

- присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова (п.79.3 ст.79 ПК України).

- результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.( п. 86.1. ст. 86 ПК України).

- у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. ( Абзац перший пункту 86.7 статті 86)

- рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення. ( абзац четвертий пункту 86.7 статті 86 ПК України)

- податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. ( пункт 86.8 статті 86 ПК України).

VI. Оцінка та висновок суду.

З аналізу наведених вище норм ПК України вбачається, що проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником законодавства у межах податкового контролю.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови або надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22.09.2020 р. у справі № 520/8836/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, окрім наведених вище висновків, зазначила, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, а також визначених ОСОБА_1 підстав зустрічного позову, першочерговим у даній справі є вирішення питання дотримання контролюючим вимог податкового законодавства щодо процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-ПП ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, то за позицією сторони ФО-ПП ОСОБА_1 протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підстав висновків акту перевірки від 19.06.2023 р. № 16499/15-32-24-05, є його необізнаність про проведення невиїзної перевірки щодо додержання ним вимог податкового законодавства за період здійснення ним підприємницької діяльності, що в свою чергу не надало йому можливості надати контролюючому органу первинні документи.

Представник ГУ ДПС в Одеській області заперечуючи щодо вказаних аргументів, стверджує, що контролюючий орган діяв в рамках чинного законодавства, направивши усі документи, що були підставою для проведення перевірки на податкову адресу ФО ПП ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 44 ПК України.

Надаючи правову оцінку вказаних доводам сторін на предмет дотримання податковим органом вимог податкового законодавства в частині повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки, суд враховує наступне.

Як зазначалось вище, за нормами п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Положеннями п.42.2 ст.42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з приписами п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення

Податковою адресою платника податків-фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (стаття 45 Податкового кодексу України).

Згідно до п. 45.1 статті 45 ПК України платник податків-фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Відповідно до п. 70.7 статті 70 Податкового кодексу України фізичні особи-платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційної номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з положеннями п. 42.3 статті 42 Податкового кодексу України, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до п. 1 розділу VI Положення № 822 фізична особа - платник податків зобов`язана подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку/Повідомлення для реєстрації у Державному реєстрі відповідно до вимог цього Положення.

Фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному цим Положенням.

Отже, податковим законодавством передбачено два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків (без використання електронного кабінету): надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Водночас, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Верховний Суд у питанні застосування положень п.79.2 ст.79 ПК України у взаємозв`язку з п.42.2 ст.42 ПК України дотримується усталеної позиції, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку. Платник податків вважається також ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.

Також, у постанові від 08.09.2021 р. у справі № 816/228/17 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дійшла таких висновків: аналізованими нормами Податкового кодексу України (зокрема, пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Отже, істотною обставиною при вирішенні питання своєчасного повідомлення платника податків про проведення відносно нього перевірки є встановлення факту направлення контролюючим органом до початку перевірки наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а також дати, з якої наказ про проведення перевірки та повідомлення вважаються врученими у відповідності до вказаних вимог податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації ОСОБА_1 є , АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 10.04.2024 року.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього (постанови Верховного Суду від 10.05.2022 р. у справі № 804/2455/18, від 11.02.2021 р. у справі № 802/549/16-а).

З матеріалів справи слідує, що 20.04.2023 р. Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ № 2783-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 ", в якому вказано на проведення з 06 червня 2023 року тривалістю 5 робочих днів перевірки за період з 18.12.2018 року по 30.12.2021 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. з 06.06.2023 року перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2018 по 30.12.2021 р. та сформовано повідомлення від 24.04.2023 р. № 225/15-32-24-05/ НОМЕР_1 про проведення 06.06.2023 за адресою: АДРЕСА_3 документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 18.12.2018 року по 30.12.2021 року.

При цьому, письмове повідомлення від 24.04.2023 р. № 225/15-32-24-05/ НОМЕР_1 , копія наказу від 20.04.2023 № 2783-п, були надіслані ГУ ДПС засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням (лист рекомендований №6509601068909) на податкову адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , однак повернулось без доказів їх вручення згідно Довідки Укрпошти «Про причини повернення/доставлення»- «за закінченням терміну зберігання» - 25.05.2023 р.

Натомість, відповідно до норм чинного законодавства, платник податків зобов`язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження. Добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 120/479/21-а, від 20.10.2020 у справі №140/30/20.

З огляду на вказане та враховуючи, що під час розгляду справи ОСОБА_1 не надано доказів повідомлення податковий орган про зміну адреси проживання/податкової адреси, суд вважає, що в даному випадку платник податків не має права покликатись на порушення з боку ГУ ДПС щодо належного його повідомлення щодо проведення спірної перевірки.

При цьому, суд враховує, що направивши 24.04.2023 р. на податкову адресу ОСОБА_1 , копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки та розпочавши 06.06.2023 року проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 , Головне управління ДПС в Одеській області дотрималось початку проведення такої первірки, визначеною п.79.2 ст.79 ПК України, а саме не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Суд відхиляє твердження ОСОБА_1 про відсутність у пошуковій системі поштового відправлення України рекомендованого листа за №6509601068909, оскільки Гу ДПС до суду надано належним чином завірений та читабельний рекомендований лист за №6509601068909, що свідчить про наявність такого.

Щодо доводу ОСОБА_1 стосовно того, перевірка в порядку підпункту 78.1.7. пункту 78.1 статті 78 ПК України була розпочата через півтора року після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, то суд вказує про таке.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 30.12.2021 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (далі - Порядок № 1588) підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою №6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою №6-ОПП.

Згідно з підпунктом 6 пункту 11.18 розділу XI Порядку №1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.

Положення Порядку № 1588 свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності. Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постановах від 23.04.2021 у справі №480/2004/19, від 04.11.2021 у справі №320/1375/19.

Отже, нормативно-правове регулювання та відповідна судова практика встановлюють два факти (події), з якими Закон пов`язує припинення обов`язків платника податків - це здійснення остаточного розрахунку та подання відповідному контролюючому органу декларації за останній базовий податковий (звітний) період.

Виникнення обох цих дій є завершенням обов`язків платника податків перед контролюючим органом, і від платника більше не очікується юридично значущих дій для припинення його обліку як фізичної особи - підприємця.

Дійсно, законодавством не визначено конкретного строку (періоду), протягом якого контролюючий орган зобов`язаний здійснити таке зняття фізичної особи - підприємця з обліку.

Разом з тим, будь-які строки (особливо невизначені) мають відповідати критерію розумності. При вирішенні питань строків суди мають враховувати обставини справи, положення законодавства, та встановити, чи була достатня чіткість у національному законодавстві, чи не порушено принцип верховенства права стосовно «якості» закону та юридичної визначеності, а також врахувати «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача, та, зваживши зазначене, вжити заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справі «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Отже, ФОП ОСОБА_1 , вчинив всі залежні від нього дії для припинення підприємницької діяльності та зняття його з обліку в контролюючому органі.

Подальші дії зобов`язального характеру передбачені лише з боку держави в особі її уповноважених органів. Таким чином, всі зазначені фактори, від яких залежить ефективне поновлення прав позивача, перебували в межах контролю держави, й від ОСОБА_1 , не залежали, а отже, не можна покладати на нього обов`язки, передбачені статтею 16 ПК України після спливу 1,5 років з дня припинення його реєстрації як фізичної особи-підприємця.

У постановах від 24.02.2020 у справі №440/4443/18, від 27.04.2022 у справі №420/13197/20 Верховний Суд виснував, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на визначені нормами Податкового кодексу України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі якщо рішення контролюючого органу вмотивоване саме не наданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

Узагальнюючи наведені вище підходи, Верховний Суд у постанові від 14.08.2024 у справі №560/12984/23 зазначав, що платник податків має право на подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, після закінчення такої перевірки. Проте реалізація такого права має здійснюватися відповідно до вимог, встановлених Податковим кодексом України, і до прийняття рішення за результатами такої перевірки. Поряд з цим платник податків не позбавлений права довести у судовому процесі, що він вжив всіх залежних від нього заходів для забезпечення повної та об`єктивної перевірки, не ухилявся від її проведення, тобто, його поведінка жодним чином не була спрямована на перешкоджання контролюючому органу у здійсненні податкового контролю.

В контексті вказаного, стосовно наданих до суду документів, то суд зауважує, що платник податків зобов`язаний надавати їх контролюючому органу під час перевірки або до прийняття рішення за результатами проведеної перевірки.

В рамках даної справи судом встановлено, а позивачем не спростовано, що факт не отримання ним наказу та повідомлення про проведення перевірки не з вини податкового органу та ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкової звітності прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності. У зв`язку з цим часткове надання (як зазначає сам позивач) документів до суду не спростовує висновків контролюючого органу про не підтвердження задекларованих показників податкової звітності та не може бути підставою для визнання протиправними дій щодо визначення податкових зобов`язань внаслідок ненадання первинних документів під час проведення перевірки при наявності підстав для її призначення та дотриманні процедури її проведення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС в Одеській області дотримано вимоги податкового законодавства щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФО-ПП ОСОБА_1 .

Що стосується правомірності винесених за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 19.06.2023р.№16499/15-32-24-05, то Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на протязі з 18.12.2018 по 30.12.2021 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування та був платником наступних податків і зборів, зокрема, податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності; податку з доходів фізичних осіб з найманих працівників; податку на додану вартість; єдиного соціального внеску з підприємницької діяльності; єдиного соціального внеску, нарахованого з заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги , компенсації) застрахованих осіб; військового збору; акцизного податку.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 177.3 статті 177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 177.4. статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

У підпунктах 177.4.1 - 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України наведено перелік витрат, які визнаються такими, що безпосередньо пов`язані з отриманням доходів.

Разом з тим, відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Згідно з пунктом 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 17098/15-32-24-05 від 17.07.2024 р., яким за платежем « Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» нараховано суму податкового зобов`язання в розмірі 473 503,10 гривень, суд вказує про таке.

Як вбачається зі змісту даного податкового повідомлення-рішення, акту перевірки від 19.06.2023р.№16499/15-32-24-05 (далі - акт перевірки) та наданого відповідачем розрахунку суми податкового зобов`язання в розмірі 473 503,10 грн., висновок ГУ ДПС про порушення ФО-ПП ОСОБА_1 п. 177.1, п.177.2 п. 177.4, п. 177.5 ст. 177 ПК України вмотивований не наданням до перевірки первинні документи, щодо походження витрат, які пов`язані з отриманням доходу та підтверджуючі документами про їх оплату за перевіряємий період на загальну на суму - 2630572,77грн., у т.ч. за 2020 рік на суму - 1215704,77 грн. та за 2021 рік на суму - 1414868,00 грн., що вплинуло на заниження податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у період 18.12.2018 - 30.12.2021 на суму 473 503,10 грн., за рахунок заниження у 2020 р. 218 826,86 грн., 2021р. 254 676,24 грн. При цьому, в акті перевірки вказано, що за даними ІС «Податковий Блок» ФОПП ОСОБА_1 здійснив наступні витрати, які було враховано при перевірці вартості документально підтверджених витрат: витрати на оплату праці (2020 р. - 80265,07 грн 2021р. - 31672,00 грн.).

Так, згідно з п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, мають право:

- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;

- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Також згідно з вимогами п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

При цьому забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. (п.п.85.1 та 85.2 ст.85 ПК України).

Крім того, під час проведення документальних перевірок, згідно з вимогами п.п.11 п.3 розд.ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 (далі - Порядок №727), передбачено, при необхідності, надання (надіслання) посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) запитів щодо надання для проведення перевірки документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо. Інформація про такі запити наводиться у загальних положеннях акту (довідки) документальної перевірки.

Такі запити підписуються посадовими особами, що проводять документальну перевірку, та вручаються платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі) під підпис. При неможливості вручити запит безпосередньо посадовим особам платника податків (керівнику платника податків або уповноваженій(им) ним особі(ам)) такі запити можуть бути підписані керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та надіслані платнику податків у порядку, встановленому ст.42 глави 1 розд. II ПК України.

Також згідно з абзацом одинадцятим п.1 розд.ІV Порядку №727 при ненаданні платником податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки у визначений у запиті строк (у разі його складання), складається відповідний акт: акт про ненадання платником податків, відмови від надання або надання не в повному обсязі документів (їх копій), пояснень, довідок та інформації, який додається до акту документальної перевірки.

Отже, під час перевірки (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної) посадові особи контролюючих органів з метою отримання від платника податків документів (їх копій), пояснень, довідок, інформації тощо звертаються до нього із письмовими запитами, які вручаються платнику податків безпосередньо, або надсилаються податнику податків в порядку, встановленому статтею 42 ПК України.

Разом з тим, 12.06.2023 службовою особою ГУ ДПС в Одеській області був складений Акт №2339/15-32-24-05/3384505390 про ненадання до перевірки документів та пояснень, в якому зазначено про ненадання ФОПП ОСОБА_1 жодних документів. При цьому, службовою особою ГУ ДПС в Одеській області не зазначено, які конкретно документи не були надані ФО-ПП ОСОБА_1 по відношенню до змісту та висновків акту перевірки.

Позивач в свою чергу вважає вказаний висновки безпідставними, надавши до суду первинні документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів у 2020-2021 роках, якими підтверджуються наступні витрати: на оренду приміщення для здійснення підприємницької діяльності у ТОВ «АРКАДІЯ-СІТІ» в розмірі 694 266,47 гривень; на закупівлю товарів у ФОП ОСОБА_2 на суму 29378,49 гривень; на закупівлю товарів у ПП «ФУДИПМОРТ» на суму 136031,39 гривень; на закупівлю товарів у ТОВ «ФОРТ-БІР-ПЛЮС» на суму 80277,00 гривень; на закупівлю продуктів і товарів в ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ» на суму 173943,35 гривень; на купівлю меблів у ФОП ОСОБА_3 на суму 156000,00 гривень. Загальна сума понесених ФОП ОСОБА_1 , але не врахованих ГУ ДПС в Одеській області витрат складає 1 269 897,1 гривень.

Таким чином, в ході розгляду справи представником ФОПП ОСОБА_1 було заявлено про часткове підтвердження первинною документацією розмір витрат, визначених ним у Податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2020-2021 роки та Розрахунку податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою за 2021 рік, а саме, задекларована сума витрат за 2020 рік складає 1295969,84 грн., при цьому, підтверджено первинною документацією в сумі 593402,71 грн., задекларована сума витрат за 2021 рік складає 1 144 6540,00 грн., при цьому, підтверджено первинною документацією в сумі 676494,39 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2024 р. було зобов`язано ОСОБА_1 надати суду, а саме, Книга обліку доходів та витрат за формою № 10; Книга обліку розрахункових операцій для РРО (в тому числі контрольні стрічки); Технологічна та калькуляційна карта; Акти списання.

На виконання даної ухвали суду, ОСОБА_1 надано письмові пояснення від 08.01.2025 р., якими повідомлено, що Книга обліку доходів та витрат та Книга обліку розрахункових операцій для РРО (в тому числі контрольні стрічки), станом на теперішній час не збереглись.

При цьому надано до суду роздруківки реєстратора розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 за квітень-вересень 2021 року, калькуляційну карту напоїв, що виготовлялись та реалізовувались ФОП ОСОБА_1 (коктейлів, лимонадів, кави, чаю), копії Актів списання продуктів за період з червня по листопад 2020 року та з квітня по вересень 2021 року.

За твердженням свідка головного державного ревізора-інспектора відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Галки Т.О. та представника ГУ ДПС в Одеській області, дослідження вказаних документів беззаперечно мало б вплив на висновки позапланової перевірки.

Крім того, 21.04.2025 р. представником Гу ДПС надано письмові пояснення, якими стверджує, що ГУ ДПС в Одеській області не може прийняти зазначені документи як належне підтвердження витрат з таких причин: по-перше, ФОП ОСОБА_1 не надав документи для перевірки під час її проведення, що суперечить вимогам ПКУ, по-друге, відсутність Книги обліку доходів і витрат (форма №10) унеможливлює перевірку правильності ведення податкового обліку та підтвердження реальності понесених витрат, по-третє, калькуляційна карта не відповідає законодавчим вимогам, оскільки не містить підписів відповідальних осіб, а отже, не може бути використана як належний первинний документ. З огляду на це, витрати, зазначені позивачем, не можуть бути підтверджені у встановленому законом порядку. Це є підставою для їх невизнання у податковому обліку відповідно до норм ПКУ та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, по-четверте, документи не дають змогу підтвердити реальність господарських операцій, а отже, витрати не можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу. Таким чином, згідно зі статтею 177 ПКУ, витрати не можуть бути визнані, що є підставою для їх виключення із податкового обліку та відповідного коригування податкових зобов`язань ФОП ОСОБА_1 .

Додатково відповідач даними поясненнями вказує, що оскільки ГУ ДПС не має можливості проводити повторну перевірку чи аналіз документів, які не були надані під час податкової перевірки, позивач самостійно може ініціювати проведення експертизи за власні кошти.

З огляду на казане, представником ФОП ОСОБА_1 було ініційовано питання про призначення судово-економічної експертизи з метою підтвердження витрат, понесених ним під час здійснення господарської діяльності, оскільки опрацювання цих первинних документів та надання оцінки з точки бухгалтерського обліку та фінансової звітності потребує спеціальних знань. Даним клопотанням просить поставити на вирішення експерта такі питання: 1) Чи відповідають визначені та задекларовані витрати Фізичною особо підприємцем ОСОБА_1 за 2020-2021 роки у розмірах 1 295 969,84 грн. (за 2020 рік) та 1 446 540,00 грн. (за 2021 рік) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України? 2) Чи підтверджуються документально висновки, викладені в Акті Головного управління ДПС в Одеській області № 16499/15-32-24-05 від 19.06.2023р. щодо заниження за 2020-2021 роки податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отримали: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності, та військового збору на загальну суму 572967,69 грн., в т.ч.;ПДФО - 473 503,10 грн. та 39 458,59 грн.?

Ухвалою суду від 08.05.2025 року запропоновано Головному управлінню ДПС в Одеській області підготувати перелік питань, які на його думку мають бути поставлені перед експертом.

На виконання ухвали суду від 08.05.2025 р. представником Головного управління ДПС в Одеській області надано клопотання, яким з метою встановлення відповідності документів, наданих Позивачем, вимогам законодавства та можливості їх використання для підтвердження податкових витрат просить поставити наступні запитання на проведення експертизи:

1. Чи відповідає первинним документам надана ОСОБА_1 калькуляційна карта до суду?

2. Чи можливо на підставі наданих документів до суду (в тому числі калькуляційна карта) підтвердити фактичну собівартість реалізованої продукції та чи дозволяє вона підтвердити витрати, заявлені в податковій звітності?

3. Чи є можливим підтвердження обліку доходів і витрат фізичної особи-підприємця без надання Книги обліку доходів і витрат форми №10?

4. Чи є можливим визначити чистий дохід фізичної особи-підприємця?

Ухвалою суду від 15.05.2025 призначено у справі № 420/9808/24 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Одеській філії ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа».

На вирішення експертизи поставити такі питання:

1) Чи відповідають визначені та задекларовані витрати Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за 2020-2021 роки у розмірах 1 295 969,84 грн. (за 2020 рік) та 1 446 540,00 грн. (за 2021 рік) наданим первинним документам та вимогам Податкового кодексу України?

2) Чи підтверджуються документально висновки, викладені в Акті Головного управління ДПС в Одеській області № 16499/15-32-24-05 від 19.06.2023р. щодо заниження за 2020-2021 роки податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від провадження господарської діяльності, та військового збору на загальну суму 572 967,69 грн., в т.ч. ПДФО - 473 503,10 грн. та ВЗ - 39 458,59 грн.?

3) Чи можливо на підставі наданих документів до суду (в тому числі калькуляційна карта) підтвердити фактичну собівартість реалізованої продукції та чи дозволяє вона підтвердити витрати, заявлені в податковій звітності?

За результатами призначеної судом економічної експертизи складено висновок експерта Одеській філії ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 20.03.2026 №3596, за яким

1. В межах наданих матеріалів (договори, первинні документи щодо придбання товарів та послуг тощо) документально підтверджуються витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2020-2021 роки в загальному розмірі 956 769,90 грн, а саме: 586 474,69 грн за 2020-й рік та 370 295,21 грн за 2021-й рік.

2. В межах наданих матеріалів документально підтверджуються висновки, викладені в Акті Головного управління ДПС в Одеській області № 16499/15-32- 24-05 від 19.06.2023 в частині заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за 2020-2021 роки податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності, та військового збору на загальну суму 348 219,32 грн., в т.ч. ПДФО в розмірі 321 433,21 грн та військового збору в розмірі 26 786,11 грн.

3. В межах наданих матеріалів калькуляції від ФОП ОСОБА_1 підтверджуються в частині використання придбаних запасів для виробництва наступної продукції: напої, алкогольні напої. Калькуляцій виробництва іншої продукції (зокрема, на виробництво страв) на дослідження не надано.

Оцінивши висновок експерта, суд ураховує, що експертиза проведена атестованим судовим експертом, якого попереджено про кримінальну відповідальність, висновок містить опис досліджених матеріалів, застосованих методів, проведених розрахунків та відповіді на поставлені судом питання.

У свою чергу ГУ ДПС не надав іншого експертного висновку, контр розрахунку чи конкретних заперечень щодо методики економічного дослідження, які б спростовували встановлену експертом неповноту розрахунків контролюючого органу.

З огляду на вказане, висновок Головного управління ДПС в Одеській в частині завищення документально підтверджених витрат за 2020 рік на суму 586 474,69 грн. та за 2021 рік на суму 370295,21 грн. є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку з чим нарахування згідно податкового повідомлення рішення № 17098/15-32-24-05 від 17.07.2024 р., податкових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 152 069,91 грн. (473 503,10 -321 433,19) є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 17100/15-32-24-05 від 17.07.2024 р., яким за платежем « Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» нараховано суму податкового зобов`язання в розмірі 39 458,59 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.16-1 підрозділ 10 "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок та військовий збір підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як зазначалось вище, висновком експерта Одеській філії ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 20.03.2026 №3596 документально підтверджуються висновки, викладені в Акті Головного управління ДПС в Одеській області № 16499/15-32- 24-05 від 19.06.2023 в частині заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за 2020-2021 роки податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 26 786,11 грн.

Враховуючи, що порядок утримання військового збору повністю ідентичний із порядком оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також суміжність вказаних порушень, тому суд дійшов, що податкове повідомлення-рішення № 17100/15-32-24-05 від 17.07.2024 р. в частині нарахованого військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 12 672,48 грн. також підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 року № 17094/15-32-24-05, яким за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень згідно п. 119.1 ст. 119 ПК України.

Як вбачається зі змісту даного податкового повідомлення-рішення, то підставою для нарахування вказаної суми штрафу є порушення п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом ДНА України від 24.12.2010 №1020, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, несвоєчасне подання податкової звітності про суми доходів нарахованого (сплаченого) фізичним особам підприємцям.

Так, перевіркою дотримання ФОПП ОСОБА_1 обов`язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено несвоєчасне подання форми 1ДФ за 2 квартал 2020 року (№9304214604 від 18.11.2020 року граничний строк подання 10.08.2020) та 3 квартал 2020 року (№9304214738 від 18.11.2020 року граничний строк подання 09.11.2020).

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. ( пункт 119.1 статті 119 ПК України).

Оскільки позивачем не заперечувалось по суті встановленого порушення, суд дійшов висновку щодо правомірності застосування штрафу в сумі 1020,00 гривень.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 року № 17086/15-32-24-05, яким за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати» нараховано штраф в розмірі 340,00 гривень згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Як вбачається зі змісту даного податкового повідомлення-рішення, то підставою для нарахування вказаної суми штрафу є порушення п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України щодо несвоєчасного подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2020 рік, а саме 11.03.2021 № 12765890, граничний строк подання 09.02.2021 р.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. (підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК України).

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. (пункт 120.1 статті 120 ПК України).

Оскільки позивачем ФО-ПП ОСОБА_1 не заперечувалось по суті встановленого порушення, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування йому штрафу в сумі 340,00 гривень.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 року № 17099/15-32-24-05, яким за платежем « Адміністративний штраф та інші санкції» нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень.

Як вбачається зі змісту даного податкового повідомлення-рішення, то підставою для нарахування вказаної суми штрафу є порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) у зв`язку з тим, що під час проведення перевірки службовою особою ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 12.06.2023 №2339/15-32-24-05/ НОМЕР_1 про ненадання до перевірки документів та пояснень.

Пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 121.1 статті 121 Податкового кодексу України не забезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом,тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Як встановлено було раніше, позивачем не виконано обов`язок та до перевірки не надано первинних та інших документів, які спростовують факти, викладені в акті перевірки.

На підставі викладеного та з урахуванням п. 52-1, п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020,00 грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 року № 17097/15-32-24-05, яким за платежем «Акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ» нараховано податкове зобов`язання в сумі 1948,81 гривень, за штрафними санкціями 487,20 гривень.

Як вбачається зі змісту даного податкового повідомлення-рішення, підставою для нарахування вказаної суми штрафу є порушення пп. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, яким передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар, а для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб`єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб`єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, - дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником акцизного податку відповідно до пп. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України.

Під час перевірки встановлено, що платником податків ФОП ОСОБА_1 при заповненні декларації №9197276206 від 19.07.2021 року була допущена помилка, а саме: не перенесена сума з Додатку 6 у графу ДІ «Податкові зобов`язання за кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ» та графу Д1.1 «Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУа». З огляду на вказане, зв`язку з порушенням Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» № 14 від 23 січня 2015 року затвердженого Наказом Міністерства фінансів України, занижено податкові зобов`язання з акцизного податку у розмірі 1948,81 грн.

Оскільки позивачем не заперечувалось по суті встановленого порушення, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування ФО-ПП ОСОБА_1 податкового зобов`язання в сумі 1948,81 гривень.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 року № 17096/15-32-24-05, яким за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), нараховано податкове зобов`язання в сумі 161 640,22 гривень.

Як вбачається зі змісту даного податкового повідомлення-рішення, то підставою для нарахування вказаної суми податкового зобов`язання є порушення п. 181.1 ст.181, п-187.1 ст.187 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 161 640,22 гри,, у т.ч. по періодам: за вересень 2020р. - 11589,1 грн., за жовтень 2020р. - 8835,06 гри., листопад 2020р. - 4793,23 грн., грудень 2020 р. - 178.00 грн., квітень 2021 р. - 5609,6 грн,, травень 2021 р. - 30670,4 гри., червень 2021 р. - 67581,64 грн., липень 2021 р. - 32164,86грн., серпень 2021 р. - 202,83 грн., вересень 2021 р. -15,5 гри.;

Оскільки позивачем не заперечувалось по суті встановленого порушення, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 161 640,22 гривень.

Щодо доводу позивача про безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій за період 2020-2021 року покликаючись на п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року, а саме з введенням воєнного стану в Україні щодо особливостей оподаткування у вказаний період.

Так, Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який опубліковано в газеті «Голос України» 26 травня 2022 року, набрав чинності 27 травня 2022 року (далі - Закон 2260), внесено зміни до пп.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, зокрема визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

В подальшому, Законом України №2836-ІХ від 13.12.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», змінено пп.69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, зокрема платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду, І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Зважаючи на ту обставину, що в ході судового розгляду справи твердження позивача та його посилання на норми податкового законодавства, які звільняють від відповідальності платників, що не мають можливості виконувати свої податкові обов`язки, суд не приймає до уваги, оскільки в ході судового розгляду спору позивач не підтвердив належними та допустимими доказами неможливості своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Також до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, які встановлюють презумпцію правомірності рішень платника податків, оскільки у справі, що розглядається, вищенаведені правові норми, якими врегульовано спірні правовідносини, є чіткими та зрозумілими і не допускають неоднозначного тлумачення та не викликають суперечність.

Стосовно інших позицій сторін, то суд оцінює їх такими, що не впливають на вищевказані висновки.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 17098/15-32-24-05 від 17.07.2024 р. в частині нарахування податкових зобов`язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 152 069,91 грн. та за штрафними санкціями в сумі 38017,48 грн. та податкового повідомлення-рішення № 17100/15-32-24-05 від 17.07.2024 р. в частині нарахованого військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 12 672,48 грн., за штрафними санкціями в сумі 3168,12 грн.

В свою чергу задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 в цій частині є підставою для відмови Головному управлінню ДПС в Одеській області в задоволенні первісного позову щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 190 087,39 грн., по військовому збору у розмірі 15840,60 грн.

Що стосується позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості 1) по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в частині нарахованих податкових зобов`язань в сумі 401 791,47 грн., нарахованих штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. та 1020,00 грн, а також пені в сумі 1536,94 грн, 2) по військовому збору в частині нарахованих податкових зобов`язань в сумі 33 482,64 грн., 3) з по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 197 722,28 грн., 4) по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України) у сумі 626,21 грн., 5) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 1020,00 грн., суд зазначає наступне.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

До функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 19-1.1.22 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України );

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. (пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України);

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України);

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3 ст. 57 ПК України);

Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи слідує, що податкові зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 403151,47 грн. нараховано ОСОБА_1 на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.07.2023 № 17098/15-32-24-05, № 17086/15-32-24-05, № 17099/15-32-24-05, по військовому збору на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 17100/15-32-24-05, по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 17096/15-32-24-05, по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України) на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 17097/15-32-24-05, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на підставі податкового повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 17094/15-32-24-05

Оскільки в ході розгляд даної справи суд дійшов висновку щодо правомірності податкових зобов`язань, визначних податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема,

№ 17094/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким нараховано штраф в розмірі 1020,00 гривень за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

№ 17098/15-32-24-05 від 17.07.2023 р., яким нараховано суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в частині сумі 321433,19 гривень, за штрафними санкціями 80358,28 гривень;

№ 17086/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким нараховано штраф в розмірі 340,00 гривень за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

№ 17099/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким нараховано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 гривень;

№ 17100/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким нараховано суму грошового зобов`язання з військового збору в частині 26786,11 гривень, за штрафними санкціями 6696,583 гривень;

№ 17097/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на 1948,81 гривень, за штрафними санкціями 487,20 гривень);

№ 17096/15-32-24-05 від 17.07.2023р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 161640,22 гривень, за штрафними санкціями 40410,06 гривень).

Відповідно визначені ними податкові зобов`язання набули статусу узгоджених.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).

Приписами п.87.11 ст.87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Підпунктом 65.10.8 пункту 65.10 ст.65 ПК України визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Відповідно до пп.97.4.2 п.97.4 ст.97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Враховуючи, що узгоджені податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1 020 грн. 00 коп., з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 403151,47 грн., з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 482,64 грн., з акцизного податку з реалізації суб?єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в частині залишку несплаченої суми 626 грн. 21 коп., з податку на додану вартість із вироблених а Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 197 722 грн. 28 коп., які набули статусу податкового боргу, не сплачені ОСОБА_1 добровільно в установленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо правомірності вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1536,94 грн., то суд враховує наступне.

Податковим боргом є також пеня, нарахована на суму узгодженого грошового зобов`язання з урахуванням штрафних санкцій (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

При цьому, відповідно до ПК України та вказаного Порядку № 422 нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

Отже, несплата узгоджених сум грошових зобов`язань у встановлений законом строк, є передумовою для нарахування пені, несплачені суми якої разом із сумами грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій, є податковим боргом платника податків. При цьому, нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

Крім того, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Зокрема, після рознесення сум автоматично проводиться розрахунок пені та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та Інтегрованої картки платника ФО-ПП ОСОБА_1 , з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (б/к - 11010500) сума пені складає 1536,94 грн., яка нарахована автоматично в інтегрованій картці платника відповідно до ст.129 ПК України з 17.07.2023 по 19.06.2023 внаслідок часткового погашення суми податкового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення № 17098/15322405 за рахунок суми переплати 401,43 грн..

За положеннями пункту 57.3 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму податкових зобов`язань, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідач ФО-ПП ОСОБА_1 , ухиляється від сплати узгоджених податкових зобов`язань та пені, приймаючи до уваги відсутність заперечень стосовно розміру та порядку нарахування пені з його боку, а також зважаючи на дотримання податковим органом передбаченого ст. 102 ПК України строку для визначення податкових зобов`язань та нарахування пені, суд погоджується з обґрунтованістю заявленої до стягнення суми пені.

Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, то суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Разом з цим, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, податкова вимога надсилалася контролюючим органом та згідно до вимог ПК України, вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або із зазначенням причин невручення.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2023 року ГУ ДПС було складено податкову вимогу за формою «Ф» № 0024226-1305-1532 щодо сплати ОСОБА_1 податкового боргу, яка була надіслана рекомендованим листом № 0600068473702 з повідомленням про вручення, проте, поштове відправлення було повернуто до податкового органу без доказів їх вручення, про що свідчать довідки Укрпошти про причини повернення адресат відсутній за адресою.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що вказана податкова вимога була предметом оскарження в адміністративному або в судовому порядку.

Враховуючи, що на дату ухвалення рішення у даній справі за даними ІКП ФОПП ОСОБА_1 податковий борг, який є предметом стягнення у даній справі, залишається не сплаченим, то наявні підстави для його стягнення в судовому порядку.

При цьому, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку що первісний позов Головного управління ДПС в Одеській області та зустрічний позов ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

VIІ. Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки ГУ ДПС в Одеській області відповідно пункту 27 частини першої статті 5 Закону України " Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат за первинним позовом.

Щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено судом, позивачем за зустрічним позовом заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 848 068,39 грн., за які сплачено судовий збір у сумі 8 429,71 грн. При цьому, сума недоплати складає 50,97 грн. ( 848068,39*1%=8480,68 грн.-8429,71 грн.)

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічних позовних вимог на суму 212 624,52 грн., що становить 25,07 % від заявлених вимог ((212624,52 грн. х 100 %) : 848068,39 грн.), тому на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС підлягає стягненню судовий збір, з урахуванням суми недоплати 50,97 грн., в сумі 2075,14 грн. ((8480,68 грн. х 25,07 % : 100 %)) 50,97 грн.

Щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40000,00 грн. суд зазначає наступне.

Витрати на професійну правничу допомогу врегульовані статтею 134 КАС України, якою передбачено, зокрема,

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

- для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (ч. 3 ст.134 КАС України).

- для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 4 ст.134 КАС України).

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 5 ст.134 КАС України).

- у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст.134 КАС України).

- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ( частина 7 статі 134 КАС України)

Розподіл судових витрат врегульований статтею 139 КАС України, якою передбачено, зокрема, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. ( частина 7 статі 139 КАС України)

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.( частина 9 статі 139 КАС України)

Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, зокрема, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. ( пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI)

З огляду на наведені вище правові норми є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

При цьому, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару адвоката у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Павел О.Ю., що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1360061 від 29.04.2024 року, виданим адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

На підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн. представником позивача надано наступні документи, зокрема

1) договір про надання правничої допомоги від 26.04.2024 р., укладеного між Адвокатом Павел О.Ю., та ОСОБА_4 , про те, що Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити Адвокату замовлення в порядку та строки обумовлені Сторонами. Гонорар Адвоката встановлюється за угодою Сторін.

2) додаткову угоду до № 1 від 08.05.2025 р. до Договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 року, за якою сторони домовились про те, що Адвокат зобов`язується здійснювати супроводження розгляду справи за позовом ГУ ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 420/9808/23. Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар в розмірі 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 коп.) гривень до 01.06.2026 р.

3) акт приймання передачі наданих послуг від 25.06.2026 р., до Договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 року, за яким у відповідності до умов Договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 року (з Додатковою угодою до нього) Адвокат надала, а Клієнт прийняв послуги з супроводження розгляду справи за позовом ГУ ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 420/9808/23 (повний перелік наданих послуг міститься у Детальному описі наданих послуг). Оплата послуг здійснена Клієнтом в повному обсязі.

4) Детальний опис робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової допомоги від 26.04.2024 року, за яким на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 року, укладеного між Адвокатом Павел Ольгою Юріївною та Самчуком Олексієм Олександровичем), та Додаткової угоди від 08 травня 2025 року до Договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 року адвокат Павел Ольга Юріївна, з метою представництва інтересів Клієнта, ОСОБА_1 у Одеському окружному адміністративному суді по справі № 420/9808/23, надала Клієнту наступні послуги: аналіз позовної заяви ГУ ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу та долучених до неї доказів - 2000,00 гривень; збір доказів, аналіз та опрацювання первинної документації ФОП Самчука О.О., відпрацювання правової позиції для підготовки відзиву на позовну заяву - 3000,00 гривень; підготовка та подання Відзиву на позовну заяву від 10.05.2024р. - 3000,00 гривень; опрацювання судової практики, підготовка та подання до суду Зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.05.2024 р. - 5000,00 гривень; аналіз відзиву ГУ ДПС на Зустрічну позовну заяву, підготовка та подання Відповіді на відзив від 03.06.2024р. - 2000,00 гривень; підготовка Додаткових пояснень у справі - 7 шт. 14 000,00 гривень; підготовка та подання клопотання про призначення судово-економічної експертизи від 08.05.2025р. - 2000,00 гривень; аналіз Висновку експерта від 20.03.2026р. № 3596, підготовка правової позиції - 2000,00 гривень; участь в судових засіданнях у справі 7000,00 грн.

5) прибутковий касовий ордер від 29.05.2026 р., за яким Адвокат Павел Ольга Юріївна прийняла від ОСОБА_1 згідно договору про надання правової допомоги від 26.04.2024 р. оплату на суму 40 000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд враховує наступне.

На переконання суду, надані документи дійсно дозволяють встановити вартість наданих послуг. Між тим, наявні у матеріалах цієї справи документи на обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу не є безумовною та належною підставою для їх відшкодування у вказаному розмірі (40 000,00 грн.) з іншої сторони у справі, оскільки відповідний розмір має відповідати критерію розумності, пропорційності та співмірності таких витрат..

У той же час, суд не оспорює права адвоката самостійно визначати гонорар, однак, у даному конкретному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру гонорару була врахована складність даної справи та інші істотні обставини.

Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).

Висновки ж щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться також у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020р. у справі №201/14495/16-ц.

З огляду на предмет спору, конкретні обставини справи та суть наданих послуг, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, заперечення відповідача щодо заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, часткове задоволення позовних вимог ( 25 % від заявлених позовних вимог), суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу адвоката підлягають зменшенню до 10 000,00 грн. і такий розмір відповідатиме критерію співмірності та вимогам розумності.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та їх стягнення з відповідача у розмірі 10 000,00 грн., що цілком відповідає вимогам розумності та співмірності.

Стосовно витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 80000,00 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що судова експертиза може проводитись як на підставі рішення суду, так і за ініціативою сторін процесу.

За приписами ч.ч. 5 - 8 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони.

Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 по справі №824/647/19-а та від 13.07.2021 у справі №640/19089/20.

Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою суду від 15.05.2026 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Павел О.Ю. від 08.05.2025 року про призначення судово-економічної експертизи, призначено у справі № 420/9808/24 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Одеській філії ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа».

На підтвердження заявленої суми витрат на проведення судово-економічної експертизи представником позивача Самчука О.О. було подано до суду банківські інструкції про оплату послуг ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" на загальну суму 80 000,00 грн.

Окрім того, суд враховує, що висновок експерта Одеській філії ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 20.03.2026 №3596 був взятий судом як доказ при вирішенні спірних правовідносин.

Відтак, з урахуванням вимог статті ст.137 КАС України, часткового задоволення позовних вимог (25 % від заявлених позовних вимог), витрати пов`язані із проведенням експертизи підлягають відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_1 в сумі 20 000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,.

вирішив:

Позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1 020 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA778999980333139340000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська міська ТГ/11010100.

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 404 688,41 грн. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Одеська міська ТГ /11010500.

- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 33 482,64 грн. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Одеська обл. /11011001.

- з акцизного податку з реалізації суб?єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 626 грн. 21 коп. на бюджетний рахунок UA308999980314080531000015744 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Одеська міська ТГ /14040200.

- з податку на додану вартість із вироблених а Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 197 722 грн. 28 коп. на бюджетний рахунок UA358999980313090029000015001 банк отримувача Казначейство України (EAIl), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Одеська обл. /14060100.

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 17098/15-32-24-05, яким за платежем « Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» нараховано суму податкового зобов`язання в розмірі 152069,91 гривень та за штрафними санкціями в сумі 38017,48 гривень;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2023 № 17100/15-32-24-05, яким за платежем « Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» нараховано податкове зобов`язання в сумі 12672,48 гривень, за штрафними санкціями 3168,12 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2075,14 (дві тисячі сімдесят п`ять грн. 14 коп.) грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з проведенням судової економічної експертизи у розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 07 вересня 2026 року.

Суддя В.А. Дубровна.