Рішення № 139515086, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/18418/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 74 011,65 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 , який має не заявлений до суду податковий борг у загальній сумі 74011,65 грн., з яких: 68530,90 грн. пені, нарахованої по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та 5480,75 грн. пені, нарахованої з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Позивач зауважує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 по справі №160/15907/21 стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг та у задоволенні його зустрічного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 по справі №160/15907/21 без змін. З урахуванням вимог ст.ст.56, 57 Податкового кодексу України у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки податкові зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу податкового боргу. На виконання вимог статті 59 ПК України було сформовано податкову вимогу №146451-13-05 від 08.08.2020, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку. Податковий борг з податку на доходи та з військового збору в порядку примусового виконання стягнуто з відповідача та у відповідності до статті 129 ПК України відповідачу нараховано пеню. Однак, пеня відповідачем не сплачена і не списана, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Судом здійснено запит щодо зареєстрованого місце проживання відповідача.

22.07.2025 та 28.07.2025 на адресу суду надійшла відповідь на запит, в якій Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради повідомив запитувану судом інформацію.

Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/18418/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ): докази узгодження пені; докази погашення податкового боргу (за наявності).

07.08.2025 відповідачем подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 08.08.2025 в приміщенні суду відповідачем отримано копію ухвали суду від 30.07.2025.

13.08.2025 від представника відповідача - адвоката Крісак М.В. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

14.08.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач за зустрічним позовом просить:

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області стосовно нарахування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) пені по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ккдб 11010500) в розмірі 68530,90 грн. та зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області скасувати нараховану в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) пеню по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ккдб 11010500) в розмірі 68530,90 грн.;

-визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Дніпропетровській області стосовно нарахування ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) пені з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ккдб 110111001) в розмірі 5480,75 грн. та зобов`язати Головне управління ДПС в Дніпропетровській області скасувати нараховану в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) пеню з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ккдб 110111001) в розмірі 5480,75 грн.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначено, що 09.04.2020 податковим органом за результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення: № 0012113305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105449,98 грн.; № 0012103305 про застосування штрафної санкції у сумі 170 грн. за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; № 0012123305 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 8787,50 грн. В вересні 2021 року ГУ ДПС України у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору в загальному розмірі 114407,48 грн., який виник на підставі наведених податкових повідомлень-рішень. В свою чергу, ОСОБА_1 в рамках розгляду справи №160/15907/21 про стягнення податкового боргу звернувся із зустрічним позовом до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0012113305 від 09.04.2020, №0012103305 від 09.04.2020, №0012123305 від 09.04.2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2022 в справі №160/15907/21 в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 було відмовлено, а позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу було задоволено. Сума боргу в розмірі 114407,48 грн. погашалась позивачем за зустрічним позовом в рамках виконавчого провадження частинами та податковий борг сплачено в повному обсязі. В той же час, відповідно до ІКП та розрахунків податкового боргу ОСОБА_1 контролюючим органом було нараховано пеню на підставі ст. 129 ПК України в загальному розмірі 74011,65 грн. Разом з цим, нарахування пені є цілком неправомірним, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області не враховано положення абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України та підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України. Згідно з розрахунками пеня нарахована в період дії карантину, крім того поза межами 1095 днів з дати початку нарахування пені. За таких обставин, в інтегрованій картці неправомірно обліковується податковий борг по пені, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15.08.2025 відповідачем за первісним позовом подано відзив, в якому заперечує проти позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з підстав, аналогічних за змістом, наведених у зустрічному позові.

Ухвалою суду від 01.09.2025 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісною позовною заявою у справі №160/18418/25, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою суду від 01.09.2025 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

19.09.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити в зустрічному позові з наступних підстав. Пеня є одним із різновидів штрафної санкції (фінансова санкція, штрафу), а отже до неї застосовується позиція превалювання дії «військового мораторію» над «ковідним» в частині можливості застосування санкції за порушення податкового законодавства. По податку на доходи фізичних осіб датою виникнення податкового боргу є для суми податкового боргу в розмірі 42059,79 грн. 22.09.2022; для інших частин розрахунків, періоди після затвердження п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. За таких, пеня виникла в періоди, коли законодавством не було передбачено жодних правових обмежень для її нарахування з огляду на превалювання положень п.69 над п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Щодо зауважень позивача на порушення строків давності на стягнення податкового боргу, відповідачем вказано, що відповідно до наданих до суду розрахунків за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, першою датою виникнення боргу є 22.09.2022, а отже податковий боргу повинен бути стягнутий до 22.09.2025, тому строк не пропущений. За таких обставин, відповідач вважає, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просить у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Підготовче засідання 23.09.2025 не відбулось, у зв`язку із оголошенням в м. Дніпрі та Дніпропетровській області повітряної тривоги.

У підготовчому засіданні 02.10.2025 оголошено перерву для надання додаткових доказів.

15.10.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про долучення витребуваних доказів.

16.10.2025 від представника позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення (зміну) підстав зустрічних позовних вимог. В обґрунтування заяви представником зазначено наступне. Як вбачається з розрахунку пені, обчисленої на виявлені суми заниження податкових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню №0012123305 від 09.04.2020 на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 7030,00 грн., за період з 01.08.2017 по 17.05.2020 було нараховано пеню в розмірі 2724,37 грн. Також, як вбачається з розрахунку пені, обчисленої на виявлені суми заниження податкових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню №0012113305 від 09.04.2020 на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 84359,98 грн. за період з 01.08.2017 по 06.09.2022 року було нараховано пеню в розмірі 42059,79 грн. У відповідності до норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України в редакції станом на теперішній час нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Ця редакція норми пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України набрала чинності з 01.01.2021 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020. Відповідно, нарахування ГУ ДПС у Дніпропетровській області пені на суми занижених податкових зобов`язань ОСОБА_1 по військовому збору за період з 01.08.2017 по 17.05.2020 в розмірі 2724,37 грн. та по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.08.2017 по 01.01.2021 в розмірі 42059,79 грн. є протиправним. При цьому, Законом № 466-IX від 16.01.2020, окрім іншого, включено до ст. 129 ПК України пункт 129.9, згідно з п.п.129.9.1 якого пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. Отже, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків. За викладених обставин, просить врахувати вказану позицію сторони позивача за зустрічним позовом та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 16.10.2025 оголошено перерву для надання часу представнику відповідача за зустрічним позовом ознайомитись із заявою позивача від 16.10.2025 та надати свої пояснення.

30.10.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшли заперечення проти заяви позивача про збільшення (зміну) підстав зустрічних позовних вимог, у якому відповідач зазначає, що позивачем невірно розтлумачено положення ПК України. Нарахування пені на суму заниження податкових зобов`язань, виявлену за результатами проведеної перевірки, здійснювалось у момент виникнення у контролюючого органу права на нарахування пені відповідно до норм ПК України. З наданих до суду розрахунків пені, нарахованої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань, вбачається, що за даними таблиці під найменуванням «кількість календарних днів заниження податкового зобов`язання» жоден із показників не перевищує строку у 1095 днів, передбаченого підпунктом 129.9.1 пунктом 129.9 статті 129 ПК України. Твердження позивача про те, що пп. 129.1.2 ст. 129 ПК України набрав чинності лише з 01.01.2021 року і тому не може застосовуватися до періодів, що виникли раніше (01.08.2017 17.05.2020), є хибними. Нарахування пені за періоди 2017 2020 років відбувалося правомірно і це нарахування є не застосуванням «нового закону в зворотному часі», а застосуванням наслідків порушення, які були визначені законом на момент прострочення сплати.

У підготовче засідання 30.10.2025 з`явились представники сторін.

Судом розглянуто заяву представника позивача за зустрічною позовною заявою від 16.10.2025 та, ураховуючи, що предмет зустрічного позову не змінено, уточнення позивача стосуються лише підстав зустрічного позову, про що під час підготовчого засідання підтверджено представником позивача, крім того заява про уточнення підстав позову подана до закінчення підготовчого засідання з доказами надіслання такої заяви відповідачу, усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання заяву від 16.10.2025 задоволено, прийнято до розгляду заяву про збільшення підстав зустрічного позову.

Також, у підготовчому засіданні 30.10.2025 судом поставлено на розгляд питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження. Проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті сторони не заперечували.

Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судове засідання 20.11.2025 не відбулось у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Дніпрі та Дніпропетровській області.

В судове засідання 04.12.2025 заявились представники сторін. Представником позивача за первісною позовною заявою надано пояснення щодо суті заявленого позову та в подальшому, у зв`язку з технічними проблемами ВКЗ, що унеможливило фіксування судового засідання, судом оголошено перерву. Наступне засідання призначено на 19.12.2025.

18.12.2025 адвокатом Крісак М.В. подано клопотання щодо подальшого розгляду справи за відсутності представника ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів, в якому наполягала на задоволенні зустрічної позовної заяви та відмові у первісному позові.

В судове засідання 19.12.2025 з`явились представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідач за первісним позовом та позивач та зустрічним позовом, його представник в судове засідання не прибули. Судом розглянуто клопотання адвоката Крісак М.В. від 18.12.2025 та ухвалено судове засідання проводити за наявної явки.

В судовому засіданні продовжено з`ясування обставин справи, відповідачем за зустрічним позовом надано свої пояснення. В подальшому, судом поставлено питання щодо розгляду справи в письмовому провадженні. Представники податкового органу не заперечували, вирішення цього питання залишили на розсуд суду.

Керуючись приписами пункту 10 частини першої статті 4 та частиною 9 статті 205 КАС України, усною ухвалою із занесенням про протоколу судового засідання суд постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України не здійснюється.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення первісної позовної заяви та про відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків (рнокпп НОМЕР_1 ).

У періоді з 10.02.2020 по 11.02.2020 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 14.02.2020 № 7426/04-36-33-05/ НОМЕР_1 .

За висновками акту встановлено порушення ОСОБА_1 : пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України в частині неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік; пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп.174.2.2 п.174.2, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 167.1 ст. 167 ПК України, у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 84359,98 грн.; пп.1.2, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у вигляді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік в розмірі 7030,0 грн.

09.04.2020 на підставі акту перевірки від 14.02.2020 №7426/04-36-33-05/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0012123305 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 8787,50 грн., з яких: 7030 грн. - за основним платежем та 1757,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0012113305 про збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за наслідками річного декларування» на 105449,98 грн., з яких: 84359,98 грн. за основним платежем та 21090,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

-податкове повідомлення-рішення № 0012103305 про нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій на суму 170,00 грн. за неподання декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік.

Копії податкових повідомлень-рішень надіслані контролюючим органом ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, однак конверт з вмістом вказаного поштового відправлення повернуто ГУ ДПС у Дніпропетровській області з відміткою пошти від 08.05.2020 про невручення.

На виконання вимог статті 59 ПК України Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано ОСОБА_1 податкову вимогу від 08.09.2020 №146451-13-05.

08.09.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 114407,48грн. (адміністративна справа №160/15907/21).

В рамках адміністративної справи №160/15907/21 ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з позовними вимогами про оскарження податкових повідомлень-рішень від 09.04.2020 №0012113305, від 09.04.2020 №0012103305, від 09.04.2020 №0012123305.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №160/15907/21, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень відмовлено, позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКППП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ) податковий борг: з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105619,98 грн.; з військового збору в розмірі 8787,50 грн.

09.06.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/15907/21 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105619,98 грн.; з військового збору в розмірі 8787,50 грн.

Згідно із відомостями з ІКП платника в межах виконавчого провадження з примусового стягнення у періоді часу з 30.03.2023 по 06.03.2025 відбулося погашення боргу: 30.03.2023 664,55 грн., 11.04.2023 2766,04 грн., 20.06.2023 1818,19 грн., 14.09.2023 1818,19 грн., 12.10.2023 1818,19 грн., 28.11.2023 10686,83 грн., 04.03.2025 66957,02 грн., 06.03.2025 8787,50 грн., та самостійно сплачено коштів на погашення податкового боргу: 21.02.2024 1818,19 грн., 28.03.2024 1818,19 грн., 15.05.2024 1818,19 грн., 14.06.2024 1818,19 грн., 27.07.2024 1818,19 грн., 29.08.2024 3636,37 грн., 22.11.2024 2727,28 грн., 05.12.2024 3636,37 грн.

Відповідно, в ІКП платника наявні нарахування пені по податку на доходи фізичних осіб: 14.09.2023 103,47 грн., 12.10.2023 - 137,07 грн., 28.11.2023 1090,93 грн., 21.02.2024 263,60 грн., 28.03.2024 295,37 грн., 15.05.2024 335,67 грн., 14.06.2024 359,77 грн., 27.07.2024 393,10 грн., 29.08.2024 837,38 грн., 22.11.2024 726,85 грн., 05.12.2024 989,28 грн., 04.03.2025 14290,26 грн., 04.03.2025 53,16 грн., 04.03.2025 - 6595,20 грн., та пені по військовому збору: 06.03.2025 2205,10 грн., 551,28 грн.

Згідно з довідкою ГУ ДПС у Дніпропетровській області станом на 27.03.2025 за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) рахується податковий борг у загальній сумі 74011,65 грн., з яких: основний платіж 0,00 грн., штрафні санкції 0,00 грн., 68530,90 грн. пені по платежу «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; 5480,90 грн. пені «з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Відповідно до наданих контролюючим органом розрахунків суми пені, що заявлена до стягнення, пеня нараховувалась в автоматичному порядку в ІКП платника податків наступним чином:

по податковому повідомленню-рішенню від 09.04.2020 №0012113305 (на суму встановленого перевіркою заниження податкових зобов`язань по податку на доходи в розмірі 84359,98 грн.) в сумі 42059,79 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 01.08.2017 по 06.09.2022, але за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 06.09.2022); в сумі 103,47 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 14.09.2023, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 137,07 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 12.10.2023, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 1090,93 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 28.11.2023, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 263,60 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 21.02.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 295,37 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 28.03.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 335,57 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 15.05.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 359,77 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 14.06.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 393,10 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 27.07.2024, але за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 837,38 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 29.08.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 726,85 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 22.11.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 989,28 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 05.12.2024, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 14290,25 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 04.03.2025, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 6595,20 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 04.03.2025, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023);

по податковому повідомленню-рішенню від 09.04.2020 №0012123305 (на суму встановленого перевіркою заниження податкових зобов`язань по військовому збору в розмірі 7030,00 грн.) в сумі 2743,37грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 01.08.2017 по 17.05.2020; в сумі 2205,10 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 04.09.2020 по день фактичного погашення 06.03.2025, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023); в сумі 551,28 грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 04.09.2020 по день фактичного погашення 06.03.2025, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023);

по податковому повідомленню-рішенню від 09.04.2020 №0012103305 в 53,16грн. за ст.129 Податкового кодексу України, починаючи з 23.09.2022 по день фактичного погашення 04.03.2025, за мінусом періоду поширення коронавірусної хвороби COVID-19 (з 01.03.2020 по 30.06.2023).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

За приписами підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За змістом пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України).

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України (у редакції, чинній на час винесення податкових повідомлень-рішень 09.04.2020), контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

За змістом пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України (в такій же редакції), у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, зокрема в судовому порядку, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом, а також пеня та штрафні санкції за їх наявності.

У спірному випадку, прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами податкової перевірки податкові повідомлення-рішення від 09.04.2020 №0012113305, від 09.04.2020 №0012103305, від 09.04.2020 №0012123305 оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку шляхом подання зустрічної позовної заяви у справі про стягнення податкового боргу.

В ході судового розгляду справи установлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №160/15907/21, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень відмовлено, позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг: з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 105619,98 грн. та з військового збору в розмірі 8787,50 грн.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 09.04.2020 №0012113305, від 09.04.2020 №0012103305, від 09.04.2020 №0012123305 є узгодженими з 23.08.2022, тому у ОСОБА_1 виник обов`язок сплатити узгоджену суму грошового зобов`язання (основного платежу та штрафних санкцій) за вказаними рішеннями контролюючого органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Однак, з матеріалів справи не вбачається виконання ОСОБА_1 вимог податкового закону щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями протягом 10 календарних днів після їх узгодження в суді.

Суд зазначає, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

За правилами, визначеними у підпункті 14.1.162. пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).

Порядок нарахування пені встановлено статтею 129 Податкового кодексу України, зміна правового врегулювання даного питання відбувалась наступним чином.

Так, підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції чинній до 01 січня 2017 року) було передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається, зокрема при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (в такій же редакції), пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, підпункт 129.1.1 пункту 129.1 викладений в такій редакції:

« 129.1. Нарахування пені розпочинається:

129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)».

Таким чином, строки нарахування пені на законодавчому рівні були збільшенні, позаяк почали охоплювати період, який передував даті винесення податкового повідомлення-рішення, а саме період від граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, заниження якого встановлено за результатами перевірки контролюючим органом.

Зі змісту інтегрованих карток платника податків та розрахунків пені вбачається, що датою початку нарахування пені на виявлені суми заниження податкових зобов`язань по військовому збору, визначеного у податковому повідомленню-рішенню від 09.04.2020 №0012123305, та на виявлені суми заниження податкових зобов`язань з податку на доходи, визначеного у податковому повідомленню-рішенню від 09.04.2020 №0012113305, є 01.08.2017, тобто обрахованої від дати граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, заниження якого встановлено за результатами перевірки контролюючим органом.

Відповідно, податковим органом для нарахування платнику податків пені правомірно застосовано статтю 129 Податкового кодексу України у редакції змін за Законом №1797-VIII від 21.12.2016.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» №466-IX від 16.01.2020 та включення до статті 129 Податкового кодексу України пункту 129.9, який прямо визначав, що нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків, контролюючий орган зобов`язаний був нараховану пеню анулювати.

Надаючи правову оцінку таким доводам, суд зазначає, що податковий борг у позивача виник у вересні 2022 року, після закінчення десятиденного строку за днем узгодження в судовому порядку грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 09.04.2020 №0012113305, від 09.04.2020 №0012103305, від 09.04.2020 №0012123305, і ця дата не змінює дати виникнення права (обов`язку) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені, включаючи період судового оскарження.

Так, дійсно, з 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Відповідно до цього Закону до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9.

Відповідно до положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

Тобто, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

При цьому як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Тобто, положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини, які виникли з 01.01.2021.

Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків.

Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 ПК України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування).

Відтак, на переконання суду, право на нарахування пені у контролюючого органу виникає з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку.

Тобто, початок нарахування пені збігається у часі з правом (обов`язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.

Враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України розповсюджується на правовідносини, які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021, та нарахування саме такої пені контролюючим органом буде вважати проведеним поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 27.06.2024 по справі № 160/538/23, від 21.05.2024 у справі № 160/15166/22.

У спірному випадку, початок нарахування пені відбувся з 01.08.2017, тобто від граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, заниження якого встановлено за результатами перевірки контролюючим органом. Реалізовує це право (обов`язок) контролюючий орган лише після закінчення судового оскарження, коли сума стає узгодженою.

Застосування процедури оскарження податкових повідомлень-рішень не змінює дати виникнення права (обов`язку) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені, включаючи період судового оскарження.

У разі адміністративного або судового оскарження податкових повідомлень-рішень, дата початку нарахування пені, а відповідно і дата виникнення права контролюючого органу здійснити таке нарахування пені, не змінюється, може змінитися лише розмір пені, в залежності від суми податкового повідомлення-рішення, яка стане узгодженою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що якщо положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України розповсюджується на правовідносини, які виникли з 01.01.2021, тому відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021, та нарахування лише такої пені контролюючим органом буде вважатися проведеним поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права. З огляду на те, що право по нарахуванню пені у цій справі виникло у контролюючого органу у 2017 році, відповідно цей пункт не підлягає застосуванню.

Суд також вважає безпідставними зауваження сторони позивача про порушення податковим органом строків давності на стягнення податкового боргу.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2024 у справі №160/15166/22 зазначив, що відмовляючи у визнанні грошових вимог щодо пені, суди керувалися приписами пункту 102.4 статті 102 ПК України, в якому передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Іншими словами, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. У справі №160/15166/22 пеня, яка увійшла до предмету стягнення, була нарахована на несплачені грошові зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень, які набули статусу податкового боргу ще у 2016 році, і про стягнення якого контролюючий орган не звернувся в межах 1095-денного строку з дня його виникнення.

На противагу цьому, податковий борг у ОСОБА_1 виник у вересні 2022 року у зв`язку з несплатою у встановлені законодавством строки узгодженого грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 09.04.2020 №0012113305, від 09.04.2020 №0012103305, від 09.04.2020 №0012123305, погашення якого відбувалось в межах виконавчого провадження з примусового стягнення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 у справі №160/15907/21, з нарахуванням пені включно до 06.03.2025, а отже у контролюючого органу були правові підстави для нарахування пені та здійснення її стягнення, позаяк з моменту виникнення податкового боргу строк у 1095 днів не минув.

За правилами підпункту 129.3.1. пункту 129.3. статті 129 Податкового кодексу України (у відповідній редакції) нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Судова практика з питання застосування цієї норми у зазначеній редакції є сформованою і усталеною і визначає правомірним нарахування пені до дня погашення суми податкової заборгованості і на суму такої заборгованості, оскільки платник податків весь період, коли він не сплачував донараховані йому суми податків та/або штрафних санкцій, користувався тими коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.

Суд зазначає, що обов`язок сплати пені пов`язується з обов`язком погашення податкового боргу.

За встановленими у справі обставинами пеня нарахована на суму заниження грошових зобов`язань, донарахованих за податковими повідомленнями-рішеннями, правомірність нарахування яких підтверджена в судовому порядку, і за весь час заниження (у тому числі за період судового оскарження), які в свою чергу не були сплачені вчасно після узгодження, а стягнуті в примусовому порядку до повного погашення (пропорційно до суми погашення), окрім періоду з 01.03.2020 по 30.06.2023, що вбачається з наданих розрахунків пені, позаяк пунктом 52-1 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Таким чином, беручи до уваги висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №160/15166/22, від 27.06.2024 у справі № 160/538/23, та встановлені обставини у даній справі, суд приходить до висновку, що дії Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 пені є правомірними, тому відсутні підстави для її анулювання та покладення на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області обов`язку скасувати нараховану в інтегрованих картках платника пеню по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 68530,90 грн. та з військового збору у розмірі 5480,75 грн.

Отже, суд вважає, що дії відповідача за зустрічним позовом, як суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідали критеріям, які наведені у частині другій статті 2 КАС України, а відтак приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог зустрічної позовної заяви та про наявність підстав для задоволення первісного позову.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області обґрунтована та підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічної позовної заяви, а також ураховуючи той факт, що витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, підстави для розподілу таких витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до бюджету в сумі 74011,65 грн. (сімдесят чотири тисячі одинадцять гривень 65 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова