Рішення № 139514486, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/22913/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ ПРОЕКТ" про стягнення коштів,-

УСТАНОВИВ:

30.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ ПРОЕКТ" про стягнення коштів, в якій позивач просить суд:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ ПРОЕКТ» до бюджету у розмірі 584 531,71 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ ПРОЕКТ», за яким в інтегрованих картках платника податків обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 584 531,71 грн, що виник унаслідок несплати у встановлені строки сум грошових зобов`язань, самостійно нарахованих та задекларованих платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість і з податку на прибуток підприємств, а також сум штрафних (фінансових) санкцій, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях. У зв`язку з несплатою податкового боргу позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу, проте борг не погашено, що і стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); розгляд справи призначено за наявними у справі матеріалами з 31.08.2026.

Цією ж ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження (податковою адресою): 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д. Зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідач не має.

Відповідно до частини 3 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється: за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету; за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак відповідач вважається повідомленим про розгляд цієї справи належним чином, однак своїм правом на подання відзиву не скористався. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не подано, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем, не надано.

За таких обставин суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 43168509) зареєстроване як юридична особа 09.08.2019 (номер запису 12241020000091529) та з 12.08.2019 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків за основним місцем обліку. Місцезнаходженням (податковою адресою) відповідача є: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д. Відомостей про припинення відповідача або про перебування його в процедурі банкрутства матеріали справи не містять.

За даними інтегрованих карток платника податків та довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 23.07.2026 за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 584 531,71 грн, а саме:

1. Заборгованість з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 307 758,13 грн, з яких 302 276,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 5 482,13 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

2. Заборгованість з податку на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 276 773,58 грн, з яких 274 733,58 грн - за податковими зобов`язаннями та 2 040,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заборгованість за податковими зобов`язаннями виникла внаслідок несплати у встановлені строки грошових зобов`язань, самостійно нарахованих та задекларованих платником податків у податкових деклараціях, а саме:

- з податку на додану вартість: № 9147638112 від 03.08.2022 на суму 149 210,00 грн (термін сплати - 04.08.2022); № 9147947923 від 04.08.2022 на суму 20 930,00 грн (термін сплати - 05.08.2022); № 9147948530 від 04.08.2022 на суму 1 056,00 грн (термін сплати - 05.08.2022); № 9215917518 від 20.10.2022 на суму 131 080,00 грн (термін сплати - 31.10.2022);

- з податку на прибуток підприємств: № 9434110749 від 12.08.2022 на суму 274 733,58 грн (термін сплати - 12.08.2022).

Заборгованість за штрафними (фінансовими) санкціями виникла внаслідок несплати грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях: форми «Ш» № 0071200408 від 07.09.2022 на суму 3,80 грн (термін сплати - 30.11.2022); форми «ПС» № 0123450408 від 21.12.2022 на суму 1 020,00 грн (термін сплати - 09.02.2023); форми «Н» № 0140870408 від 01.04.2024 на суму 4 458,33 грн (термін сплати - 25.04.2024); форми «ПС» № 0097970408 від 09.05.2023 на суму 2 040,00 грн (термін сплати - 14.06.2023). Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято за наслідками камеральних перевірок, оформлених актами № 4463/04-36-18-09/43168509 від 18.02.2022, № 19726/04-36-04-08/43168509 від 10.11.2022, № 12130/04-36-04-08/43168509 від 11.04.2023 та № 4866/04-36-04-08/43168509 від 07.02.2024, і надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку за його податковою адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками рекомендованих поштових відправлень, розрахунковими документами відділення поштового зв`язку та рекомендованими повідомленнями про вручення.

У зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 12.04.2023 № 0001689-1306-0436 про наявність у відповідача станом на 11.04.2023 податкового боргу у сумі 578 033,38 грн, з детальним розрахунком суми податкового боргу.

Податкову вимогу надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 4902502108539 за його податковою адресою та вручено 20.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Податковий борг відповідачем не погашено, докази його сплати в матеріалах справи відсутні. Відомостей про оскарження податкових повідомлень-рішень або податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку, а так само про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань чи списання податкового боргу матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами, наявність яких у сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, є: наявність у платника податків податкового боргу; узгодженість сум грошових зобов`язань, з яких такий борг виник; формування та надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги в порядку, визначеному статтями 42, 59 Податкового кодексу України; сплив тридцяти календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги; непогашення податкового боргу станом на день звернення до суду.

Саме ці обставини входять до предмета доказування у цій справі. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 240/9272/23, у якій, з посиланням на усталену практику, зазначено, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов`язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України.

Застосовуючи наведене до обставин цієї справи, суд зазначає таке.

Грошові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 302 276,00 грн та з податку на прибуток підприємств у розмірі 274 733,58 грн самостійно обчислені та задекларовані самим платником податків у податкових деклараціях, а тому в силу пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України вважаються узгодженими з моменту подання відповідних декларацій і додаткового узгодження не потребують. Прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень у такому випадку законом не передбачено, що прямо випливає з пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України.

Грошові зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 7 522,13 грн визначені контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, які надіслані відповідачу рекомендованими листами за його податковою адресою, а відтак у силу пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України вважаються належним чином врученими. У передбачений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строк відповідач процедуру оскарження цих податкових повідомлень-рішень не розпочав, доказів протилежного матеріали справи не містять, а отже визначені ними суми також набули статусу узгоджених грошових зобов`язань.

Унаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов`язань у строки, встановлені пунктами 57.1 і 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, вони набули статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Загальна сума податкового боргу відповідача перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відтак передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України підстав для незастосування заходів, спрямованих на погашення (стягнення) податкового боргу, не встановлено.

Податкову вимогу форми «Ю» від 12.04.2023 № 0001689-1306-0436 сформовано після закінчення граничних строків сплати сум грошових зобов`язань, що відповідає пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, та надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за його податковою адресою, що відповідає вимогам пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України. Тридцятиденний строк, установлений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, сплив 20.05.2023, тоді як позовну заяву подано до суду 30.07.2026.

Сума податкового боргу, зазначена в податковій вимозі (578 033,38 грн станом на 11.04.2023), є меншою за суму, заявлену до стягнення у цій справі (584 531,71 грн станом на 23.07.2026), оскільки після формування податкової вимоги контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.05.2023 № 0097970408 на суму 2 040,00 грн та від 01.04.2024 № 0140870408 на суму 4 458,33 грн, а визначені ними грошові зобов`язання у встановлені строки також не сплачено.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України збільшення суми податкового боргу платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, не покладає на контролюючий орган обов`язку формувати та надсилати податкову вимогу повторно; погашенню в такому разі підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року у справі № 640/25601/20, у якій зазначено, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту його повного погашення за всіма видами податків і зборів; при цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків, проте у разі зміни суми податкового боргу нормами Податкового кодексу України не передбачено обов`язку контролюючого органу повторно формувати та вручати платнику податків податкову вимогу.

Матеріалами справи підтверджено, що з моменту формування податкової вимоги і до звернення позивача до суду податковий борг відповідача існував безперервно та не погашався.

Суд перевірив також дотримання позивачем строку, установленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, за яким податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

При цьому суд враховує, що перебіг строків, визначених податковим законодавством, у тому числі строків здійснення заходів з погашення податкового боргу, зупинявся: з 18 березня 2020 року на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України; з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року для всіх платників податків, а в подальшому з винятками, встановленими для платників, які не мали можливості виконувати податкові обов`язки, на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України; з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року на підставі пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.08.2023; пункт виключено Законом України № 3219-IX від 30.06.2023). Такий висновок щодо періодів зупинення перебігу зазначених строків викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 320/15639/23.

Оскільки складові податкового боргу відповідача, за винятком грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2024 № 0140870408, виникли до 01 серпня 2023 року, тобто у період, коли перебіг відповідних строків був зупинений, перебіг строку, встановленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, за цими складовими розпочався з 01 серпня 2023 року. Позовну заяву подано до суду 30.07.2026, а отже в межах установленого строку за кожною зі складових податкового боргу.

Водночас суд зазначає, що питання правомірності визначення сум грошових зобов`язань, які утворили податковий борг, не охоплюється предметом цього позову, оскільки правомірність такого нарахування може бути перевірена судом у провадженні за позовом самого платника податків.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу у сумі 584 531,71 грн, узгодженість грошових зобов`язань, з яких він виник, формування та вручення відповідачу податкової вимоги, безперервність існування податкового боргу з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, а також дотримання позивачем строків, установлених пунктом 95.2 статті 95 і пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Доказів погашення податкового боргу, а так само доказів оскарження, скасування чи відкликання податкових повідомлень-рішень або податкової вимоги матеріали справи не містять, відповідачем такі докази не надані, розмір заявленої до стягнення суми відповідачем не спростований.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ ПРОЕКТ" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 43168509) до бюджету у розмірі 584 531,71 грн (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять одна гривня 71 копійка) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез