Рішення № 139514480, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/21057/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

17.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 для проведення перерахунку її пенсії з 01.02.2025;

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також із урахуванням середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідною або прирівняною посадою, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025;

- визнати протиправною відмову Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 для проведення перерахунку її пенсії з 01.02.2026;

- зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також із урахуванням середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідною або прирівняною посадою, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Останнім місцем служби позивача була Мічурінська виправна колонія № 57, розташована на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим довідки про розмір її грошового забезпечення оформлює відповідач, який уже видавав позивачу такі довідки станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. 08.06.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про підготовку та направлення до органу Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та 01.01.2026, у видачі яких відповідач відмовив. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки ані Закон № 2262-XII, ані Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, ані постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 не ставлять обов`язок уповноваженого органу підготувати довідку в залежність від наявності судового рішення, а посадовий оклад та оклад за спеціальним званням мають визначатися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

22.07.2026 до суду надійшла заява про усунення недоліків, а саме про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 24.08.2026.

Ухвалою суду від 23.07.2026 виправлено описку, допущену в описовій частині ухвали про відкриття провадження.

31.07.2026 до суду надійшли пояснення третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у яких третя особа просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пенсійний орган зазначає, що встановлення розміру грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень Кабінету Міністрів України; що постанова Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 прийнята в межах повноважень і жодних змін грошового забезпечення, визначеного постановою № 704, ані з травня 2023 року, ані в подальшому не відбулося; що підлягає врахуванню правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24; а також посилається на статті 23 і 116 Бюджетного кодексу України щодо неможливості взяття бюджетних зобов`язань без відповідних асигнувань.

07.08.2026 до суду надійшли відповідь на відзив та відповідь на пояснення третьої особи, у яких позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Разом із відповіддю на відзив позивач подала два докази копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.07.2026 № 0500-0203-8/778072 та копію інформації щодо середніх розмірів окремих видів грошового забезпечення, фактично виплачених за січень 2024 року, і просила визнати причини їх подання на цій стадії поважними. Лист органу Пенсійного фонду України складено 22.07.2026, тобто після подання позовної заяви (17.07.2026), а інформацію за січень 2024 року подано у зв`язку з доводами, які до отримання відзиву позивачу не були відомі. За таких обставин суд визнає причини подання цих доказів поважними в розумінні частини 8 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України та приймає їх до розгляду.

11.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. Просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно з положеннями статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII). Пенсію призначено з 30.12.2006, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.07.2026 № 0500-0203-8/778072.

На день звільнення зі служби позивач займала посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Мічурінської виправної колонії, мала спеціальне звання «прапорщик внутрішньої служби», 6 тарифний розряд з тарифним коефіцієнтом посадового окладу 1,65, тарифний коефіцієнт за спеціальним званням - 0,54, надбавку за вислугу років - 35 відсотків. Ці відомості визначені самим відповідачем у довідках про розмір грошового забезпечення та листі від 10.06.2026 № 6569/3.2-2026 і між сторонами не оспорюються.

Листом від 10.06.2026 № 6569/3.2-2026 відповідач надав Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 10.06.2026 № 3/546 станом на 01.01.2020, № 3/547 станом на 01.01.2021, № 3/548 станом на 01.01.2022 та № 3/548 станом на 01.01.2023. У цьому ж листі відповідач зазначив, що посадовий оклад та оклад за спеціальним званням у цих довідках розраховані відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного року (2102 грн, 2270 грн, 2481 грн та 2684 грн). Водночас у видачі довідок станом на 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 відповідач відмовив, пославшись на відсутність змін у структурі грошового забезпечення.

08.06.2026 позивач надіслала відповідачу заяву про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та 01.01.2026, що підтверджується описом вкладення та накладною АТ «Укрпошта» № 5140030505969 від 08.06.2026. Заяву зареєстровано відповідачем 16.06.2026 за № В-727.

Листом від 25.06.2026 № 3.2/851-2026/В-727 відповідач відмовив у наданні довідок, зазначивши, що з огляду на відсутність змін у структурі грошового забезпечення з 01.01.2025 та з 01.01.2026 підстав для надання довідок про його розмір з метою перерахунку пенсії немає. Саме ця відмова є предметом спору.

У відповіді на адвокатський запит представника позивача, зареєстрований 02.07.2026 за вхідним № 9564, відповідач (лист від 08.07.2026 № 7840/3.2-2026) зазначив, що довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2025 та 01.01.2026 надаються тільки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У цьому ж листі відповідач указав, що у таких довідках посадовий оклад та оклад за спеціальним званням буде розраховано відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на 1 січня 2025 року - 3028 грн, на 1 січня 2026 року - 3328 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною 18 статті 43 Закону № 2262-XII установлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Механізм такого перерахунку визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). За пунктом 3 Порядку № 45 уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за формою згідно з додатками 2 і 3 та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, а щодо осіб, звільнених зі служби в органах, підрозділах, закладах та установах виконання покарань і Державній кримінально-виконавчій службі України, - Мін`юстом.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цих приписів прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), пунктом 4 якої у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції: розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Питання застосування пункту 4 Постанови № 704 в редакції Постанови № 481 було предметом розгляду Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 520/5814/24 (постанова від 17.02.2026). Верховний Суд виснував, що з огляду на визначені частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним.

Цей висновок повторно застосований Верховним Судом у постанові від 25.03.2026 у справі № 160/14434/25, ухваленій у спорі за участю цього ж відповідача. У пунктах 48-51 зазначеної постанови Верховний Суд указав, що правові акти, які не відповідають Конституції та законам України, не підлягають застосуванню незалежно від того, чи оскаржувалися вони в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, а пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у первинній редакції - із використанням для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривень, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

Щодо доводів третьої особи, суд зазначає таке.

Головний довід Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області побудований на постанові Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24, якою скасовано судові рішення про визнання протиправним і нечинним пункту 2 Постанови № 481. Третя особа виводить із цього, що розрахунковою величиною залишається стала сума 1762 грн, а змін грошового забезпечення не відбулося.

Суд цей довід відхиляє. У справі № 320/29450/24 предметом розгляду була правомірність дій Кабінету Міністрів України при прийнятті нормативно-правового акта та вимога зобов`язати Уряд скасувати пункт 2 Постанови № 481, тобто спір щодо самого акта. У цій справі спір інший - про відмову суб`єкта владних повноважень видати довідку конкретній особі, і суд вирішує не долю норми, а питання її застосування до спірних правовідносин. Частина 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує суд застосувати акт вищої юридичної сили незалежно від того, чи є підзаконна норма чинною.

Більше того, у самій постанові від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 Верховний Суд прямо розмежував ці правовідносини. Навівши справу № 440/6017/21, у якій спір виник у зв`язку з протиправними діями органу щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та з урахуванням положень Постанови № 704, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, посилаючись на такі постанови, помилково ототожнили різні правовідносини. Отже, постанова від 16.07.2026 не лише не підтверджує подібності правовідносин, на яку посилається третя особа, а й містить прямий висновок Верховного Суду про їх відмінність.

Постанова від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 ухвалена колегією суддів і відступлення від висновку судової палати, викладеного у справі № 520/5814/24, не містить, а тому цей висновок залишається чинним і враховується судом за частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Довід третьої особи про неможливість взяття бюджетних зобов`язань без відповідних асигнувань (статті 23 і 116 Бюджетного кодексу України) суд також відхиляє, оскільки у цій справі не заявлено вимог про стягнення коштів із державного бюджету або про виплату пенсії у конкретному розмірі. Підготовка та направлення довідки має організаційно-розпорядчий характер і сама по собі бюджетним зобов`язанням не є.

Щодо мотивів оскаржуваної відмови, суд зазначає таке.

У листі від 25.06.2026 № 3.2/851-2026/В-727 відповідач послався на відсутність змін у структурі грошового забезпечення з 01.01.2025 та з 01.01.2026. Проте частина 18 статті 43 Закону № 2262-XII пов`язує право на невідкладний перерахунок пенсії не зі зміною структури (переліку складових) грошового забезпечення, а зі зміною розміру хоча б одного з його видів або із запровадженням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій. Незмінність переліку складових грошового забезпечення сама по собі не свідчить про незмінність їх розмірів.

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб збільшився з 3028 грн до 3328 грн. Оскільки саме ця величина за пунктом 4 Постанови № 704 покладена в основу обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, відбулася зміна розміру видів грошового забезпечення, яка за частиною 18 статті 43 Закону № 2262-XII є підставою для перерахунку пенсії. Це визнав і сам відповідач, зазначивши у листі від 08.07.2026 № 7840/3.2-2026, що у довідці станом на 01.01.2026 підлягає застосуванню прожитковий мінімум 3328 грн.

Щодо довідки станом на 01.01.2025 суд ураховує, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2025 (3028 грн) дорівнює розміру, встановленому на 01.01.2024. Проте ця обставина не свідчить про відсутність підстав для оформлення довідки з таких причин.

По-перше, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 відповідачем не оформлювалася та до органу Пенсійного фонду України не направлялася, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.07.2026 № 0500-0203-8/778072. Згідно з цим листом єдиними довідками, отриманими пенсійним органом від відповідача, є довідки від 10.06.2026 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023. Отже, порівняння показників 2024 і 2025 років не відображає розміру грошового забезпечення, з якого фактично обчислена пенсія позивача.

По-друге, змінився розмір окремого виду грошового забезпечення. За посадою «молодший інспектор: 2 категорії, усіх найменувань; контролер» середній розмір надбавки за особливості проходження служби, фактично виплаченої за січень 2024 року, становив 44,9 відсотка, а за січень 2025 року - 46,2 відсотка; середній розмір премії за січень 2025 року - 155,2 відсотка, за січень 2026 року - 170,0 відсотка. Ці відомості доведені до відома міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань листом Міністерства юстиції України від 26.05.2026 № 76733/16.3.2/32-26 і перебували в розпорядженні відповідача.

По-третє, оцінка того, чи потягне подана довідка перерахунок пенсії, її дату та розмір, належить до компетенції органу Пенсійного фонду України, а не до компетенції відповідача. Як зазначив Верховний Суд у пункті 31 постанови від 25.03.2026 у справі № 160/14434/25, перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. Відмовляючи у складенні довідки з мотивів відсутності підстав для подальшого перерахунку пенсії, відповідач фактично підміняє оцінку, яку відповідно до законодавства здійснює інший орган.

Щодо мотиву, наведеного відповідачем у листі від 08.07.2026 № 7840/3.2-2026, - про надання довідок тільки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, - суд зазначає, що ані Закон № 2262-XII, ані Порядок № 45, ані Постанова № 704 не передбачають наявності судового рішення як умови виконання уповноваженим органом обов`язку щодо підготовки та направлення довідки про розмір грошового забезпечення. Судове рішення у таких правовідносинах є способом захисту порушеного права у разі невиконання органом покладених на нього обов`язків, а не передумовою для оформлення довідки. Крім того, ця умова спростовується власною поведінкою відповідача: довідки від 10.06.2026 № 3/546 - № 3/548 станом на 01.01.2020 - 01.01.2023 складено та направлено до пенсійного органу на підставі заяви адвоката від 04.06.2026 № 8044, без жодного судового рішення.

Щодо складу відомостей, які мають бути зазначені в довідці, суд ураховує висновок Верховного Суду у зразковій справі № 380/19324/23 (рішення від 05.03.2024, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024), у пункті 73 якого зазначено, що такі щомісячні виплати, як надбавка за особливості проходження служби та премія, мають бути зазначені у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Цей висновок є обов`язковим для врахування судом за статтею 291 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, відмова відповідача, оформлена листом від 25.06.2026 № 3.2/851-2026/В-727, у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2025 та станом на 01.01.2026 є протиправною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача підготувати та надати такі довідки.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не доведено правомірності відмови у підготовці та направленні спірних довідок.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 21.07.2026 № 28M7-F5Q5-F2QE. Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 для проведення перерахунку її пенсії з 01.02.2025.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також із урахуванням середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідною або прирівняною посадою, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025.

Визнати протиправною відмову Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 для проведення перерахунку її пенсії з 01.02.2026.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також із урахуванням середніх розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії за відповідною або прирівняною посадою, для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2026.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49001, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 40867332) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез