Рішення № 139514428, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/5477/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків пенсії, нарахованої за період з 01.12.2017 до 30.04.2018 та виплаченої у період з листопада 2022 по лютий 2026 з врахування строків та дат виплати відповідної заборгованості з 01.12.2017 по 01.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків пенсії нарахованої за період з 01.12.2017 по 30.04.2018 та виплаченої у період з листопада 2022 по лютий 2026 з врахування строків та дат виплати відповідної заборгованості з 01.12.2017 по 01.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він отримує пенсію та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Як вбачається з протоколу (індивідуальний перерахунок, номер ОР 914120804889) від 22.09.2021 органами ПФУ позивачу призначено, нараховано, однак не виплачено за період березень 2017 пенсію у розмірі 2 276,95 грн та за період з грудня 2017 до травня 2018 пенсію у розмірі 22 871,00 грн. Виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено з червня 2018. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року по справі №160/12361/22 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено та, серед іншого, зобов`язано відповідача виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 01.12.2017 до 30.04.2018 в розмірі 22 871,00 грн. В свою чергу, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області заборгованість за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 виплачена за період з жовтня 2022 до лютого 2026. 23.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 15.02.2026 №16212-8057/К-01/8-0400/26 повідомлено, що із загальної суми боргу за минулий період, яка обліковується в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 , проведено виплату частини пенсійних коштів в межах затверджених бюджетних призначень: у листопаді 2022 - в розмірі 530,00 грн; у грудні 2022 - 2,18 грн; у липні 2023 - 557,32 грн; у вересні 2023 - 2093,20 грн; у жовтні 2023 - розмірі 1299,47 грн та 3,53 грн; у листопаді 2023 - 4,10 грн; у грудні 2023 - 0,62 грн; у жовтні 2024 - 2361,00 грн; у листопаді 2024 - 2361,00 грн; у грудні 2024 - 2361,00 грн; у жовтні 2025 - 2361,00 грн; у листопаді 2025 - 2361,00 грн; у грудні 2025 - 2361,00 грн та 2041,00 грн. Зазначені кошти перераховано на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в банківській установі АТ Ощадбанк. Залишок пенсійних виплат станом на 01.01.2026 у сумі 2173,78 грн обліковується в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та подальша їх виплата буде проводитись після надходження відповідного фінансування. Відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що покладені судом зобов`язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні. Залишок пенсійних виплат станом у сумі 2173,78 грн виплачено відповідачем позивачу у лютому 2026. Невиплата позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати є підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог з листопада 2022 до 05.09.2025 повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву в частині вимог з 06.09.2025 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

05.05.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити позивачу пенсію за віком за період з 01.12.2017 до 30.04.2018 в розмірі 22871,00 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок). Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - Перелік). Пенсійні виплати за минулий період, які включені до Переліку станом на 1 січня відповідного року, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться одержувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до Бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Із загальної суми боргу за минулий період, яка обліковується в електронній пенсійній справі позивачу та включена до Переліку, проведено виплату частини пенсійних коштів згідно Порядку № 1165 в межах затверджених бюджетних призначень: у листопаді 2022 - 530,00 грн; у грудні 2022 - 2,18 грн; у липні 2023 - 557,32 грн; у вересні 2023 - 2093,20 грн; у жовтні 2023 - 1299,47 грн та 3,53 грн; у листопаді 2023 - 4,10 грн; у грудні 2023 - 0,62 грн; у жовтні 2024 - 2361,00 грн; у листопаді 2024 - 2361,00 грн; у грудні 2024 - 2361,00 грн; у жовтні 2025 - 2361,00 грн; у листопаді 2025 - 2361,00 грн; у грудні 2025 - 2361,00 грн та 2041,00 грн, в лютому 2026 - 2173,78 грн. Зазначені кошти перераховано на поточний рахунок позивача, відкритий в банківській установі АТ Ощадбанк. Станом на 01.03.2026 рішення суду виконано в повному обсязі. У зв`язку з тим, що покладені судом зобов`язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи ПФУ, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.12.2017 до 30.04.2018;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 01.12.2017 до 30.04.2018 в розмірі 22 871,00 грн.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 набрало законної сили 28.10.2022.

Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 15.02.2026 №16212-8057/К-01/8-0400/26 повідомлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити позивачу пенсію за віком за період з 01.12.2017 до 30.04.2018 в розмірі 22871,00 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок). Облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - Перелік). Пенсійні виплати за минулий період, які включені до Переліку станом на 1 січня відповідного року, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться одержувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до Бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Із загальної суми боргу за минулий період, яка обліковується в електронній пенсійній справі позивачу та включена до Переліку, проведено виплату частини пенсійних коштів згідно Порядку № 1165 в межах затверджених бюджетних призначень: у листопаді 2022 - 530,00 грн; у грудні 2022 - 2,18 грн; у липні 2023 - 557,32 грн; у вересні 2023 - 2093,20 грн; у жовтні 2023 - 1299,47 грн та 3,53 грн; у листопаді 2023 - 4,10 грн; у грудні 2023 - 0,62 грн; у жовтні 2024 - 2361,00 грн; у листопаді 2024 - 2361,00 грн; у грудні 2024 - 2361,00 грн; у жовтні 2025 - 2361,00 грн; у листопаді 2025 - 2361,00 грн; у грудні 2025 - 2361,00 грн та 2041,00 грн, в лютому 2026 - 2173,78 грн. Зазначені кошти перераховано на поточний рахунок позивача, відкритий в банківській установі АТ Ощадбанк. Залишок пенсійних виплат станом на 01.01.2026 у сумі 2173,78 грн обліковується в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та подальша їх виплата буде проводитись після надходження відповідного фінансування. Відповідачем зазначено, що у зв`язку з тим, що покладені судом зобов`язання виконані в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України, підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.03.2026 судове рішення у справі №160/12361/22 виконано в повному обсязі та заборгованість погашена.

Невиплата позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплатипенсії є підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV):

пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 46 Закон №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Під доходами у розумінні цього Закону, зокрема, розуміються пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону №2050-III, компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159, відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Як визначено в пункті 3 Порядку №159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в т.ч. пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічну правову позицію сформовано Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20.

Верховний Суд неодноразово досліджував питання правової природи компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та умов її здійснення - зокрема, у постановах від 31.01.2020 у справі №803/203/17, від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 12.09.2024 у справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10.10.2024 у справі №280/5397/19, від 18.12.2024 у справі №755/15005/23.

Так, у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19 Верховний Суд сформулював висновок, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні статей 1- 3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання «нарахований, але не виплачений грошовий дохід» означає, що для обчислення компенсації достатньо наявності невиплаченого доходу, який може бути або нарахований, або визначений на підставі судового рішення.

Аналогічну позицію висловлено у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, від 22.06.2018 у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 у справі №803/203/17.

У постановах від 14.05.2019 у справі №804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі № 420/7633/20 Верховний Суд виходив з того, що право на отримання компенсації виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу - а отже, компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати.

Цей підхід викладено й Верховним Судом у постанові від 24.01.2025 у справі №380/1607/24, в якій зазначено, що право на компенсацію пов`язується з настанням такого юридичного факту, як невиплата грошового доходу у встановлені строки, а не з несвоєчасним виконанням судового рішення.

З висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 02.07.2026 у справі №420/17627/24 випливає, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого доходу нараховується по день його фактичної виплати (включно).

Як було зазначено вище, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22, яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком за період з 01.12.2017 до 30.04.2018 у розмірі 22 871,00 грн.

Із загальної суми заборгованості за минулий період, яка обліковується в електронній пенсійній справі, позивачу проведено виплату частини пенсійних коштів у межах затверджених бюджетних призначень, а саме: у листопаді 2022 року 530,00 грн; у грудні 2022 року 2,18 грн; у липні 2023 року 557,32 грн; у вересні 2023 року 2 093,20 грн; у жовтні 2023 року 1 299,47 грн та 3,53 грн; у листопаді 2023 року 4,10 грн; у грудні 2023 року 0,62 грн; у жовтні 2024 року 2 361,00 грн; у листопаді 2024 року 2 361,00 грн; у грудні 2024 року 2 361,00 грн; у жовтні 2025 року 2 361,00 грн; у листопаді 2025 року 2 361,00 грн; у грудні 2025 року 2 361,00 грн та 2 041,00 грн; у лютому 2026 року 2 173,78 грн.

Таким чином, судом встановлено, що виплата заборгованості за пенсією, присудженої рішенням суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22, здійснювалася відповідачем частинами протягом тривалого періоду, а остаточна виплата проведена 25.02.2026.

Разом з тим суд зауважує, що ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог з листопада 2022 до 05.09.2025 повернуто позивачу.

Як вбачається з долученого до відзиву скріншота журналу операцій з виплати коштів, у період, який охоплює період спірних правовідносин у цій справі (з 06.09.2025) позивачу виплачено заборгованість:

- у 2025 році: 08.10.2025 2 361,00 грн; 10.11.2025 2 361,00 грн; 08.12.2025 2361,00 грн; 23.12.2025 - 2 041,00 грн;

- у 2026 році: 25.02.2026 2 173,78 грн.

Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 виплачено з жовтня 2025 до лютого 2026 заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 11 297,78 грн.

Враховуючи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22 відповідача зобов`язано виплатити позивачу пенсію за віком за період з 01.12.2017 до 30.04.2018, тобто за п`ять місяців, у загальному розмірі 22 871,00 грн, розмір пенсії за один місяць відповідно до вказаного рішення суду становить 4 574,20 грн (22 871,00 грн / 5 місяців).

Оскільки розмір пенсії за один місяць, визначений рішенням суду, становить 4 574,20 грн, виплачена відповідачем протягом останніх шести місяців сума заборгованості у розмірі 11 297,78 грн пропорційно відповідає 2,47 місяця пенсії (11 297,78 грн / 4 574,20 грн), тобто умовно пенсійним виплатам за період з 14.02.2018 до 31.04.2018.

Отже, суд приходить до висновку, що виплачені позивачу суми заборгованості:

- 08.10.2025 у розмірі 2 361,00 грн умовно становлять невиплачену своєчасно частину пенсії за лютий 2018;

- 10.11.2025 у розмірі 2 361,00 грн умовно становлять невиплачену своєчасно частину пенсії за березень 2018;

- 08.12.2025 у розмірі 2 361,00 грн умовно становлять невиплачену своєчасно частину пенсії за березень 2018;

- 23.12.2025 у розмірі 2 041,00 грн умовно становлять невиплачену своєчасно частину пенсії за квітень 2018;

- 25.02.2026 у розмірі 2 173,78 грн умовно становлять невиплачену своєчасно частину пенсії за квітень 2018.

Також, суд зазначає, що невиплачені своєчасно суми пенсії стали заборгованість з 01 числа місяця, наступного за місяцем, за який мали бути проведені пенсійні виплати.

Підсумовуючи наведене, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої пенсії за весь час затримки виплати по день її фактичної виплати:

- з 01.03.2018 до 08.10.2025 (щодо суми виплаченої частини пенсії у розмірі 2 361,00 грн за лютий 2018);

- з 01.04.2018 до 10.11.2025 (щодо суми виплаченої частини пенсії у розмірі 2 361,00 грн за березень 2018);

- з 01.04.2018 до 08.12.2025 (щодо суми виплаченої частини пенсії у розмірі 2 361,00 грн за березень 2018);

- з 01.05.2018 до 23.12.2025 (щодо суми виплаченої частини пенсії у розмірі 2 041,00 грн за квітень 2018);

- з 01.05.2018 до 25.02.2026 (щодо суми виплаченої частини пенсії у розмірі 2 173,78 грн за квітень 2018).

Враховуючи наведене, вимоги позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів підлягають задоволенню частково, а саме за період до 25.02.2026 включно. У частині вимог щодо нарахування компенсації за період з 26.02.2026 до 01.03.2026 підстави для їх задоволення відсутні, оскільки після повного виконання рішення суду та виплати всієї суми заборгованості порушення строків виплати пенсії було припинено.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1064,96 грн, які підтверджуються квитанцією №5148-9833-4305-7058 від 06.03.2026, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №160/12361/22: з 01.03.2018 до 08.10.2025 (щодо суми виплаченої пенсії у розмірі 2 361,00 грн); з 01.04.2018 до 10.11.2025 (щодо суми виплаченої пенсії у розмірі 2 361,00 грн); з 01.04.2018 до 08.12.2025 (щодо суми виплаченої пенсії у розмірі 2 361,00 грн); з 01.05.2018 до 23.12.2025 (щодо суми виплаченої пенсії у розмірі 2 041,00 грн); з 01.05.2018 до 25.02.2026 (щодо суми виплаченої пенсії у розмірі 2 173,78 грн).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар