Рішення № 13950872, 22.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.11 р. Справа № 28/177

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, м.Київ

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”, смт. Очеретине

До відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтком-Керам”, смт.Очеретине

про стягнення 5 348 776,05 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Дюжев І.О.

Від відповідача1: не з’явився

Від відповідача2: Перекрестов С.В.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський акціонерний банк”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”, смт. Очеретине, до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтком-Керам”, смт. Очеретине, про солідарне стягнення 5 348 776,05 грн., в т.ч. 4 000 000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 812 543, 75 грн. – заборгованість за відсотками, 365 479,45 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 50 634,50 грн. – пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 103 211,98грн. – інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 16 906,37 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на кредитний договір №2-2009 від 31.03.2009р., договори про внесення змін до кредитного договору, договір поруки б/н від 01.12.2009р.

Крім того, разом з позовною заявою позивач надав заяву б/н від 21.08.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, в будь-якій валюті, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод «Альтком» в межах ціни позову, накласти арешт на грошові кошти, в будь-якій валюті, що належать Товариству з обмеженою відповідальність «АЛЬТКОМ-КЕРАМ» на користь ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк» в межах ціни позову.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 27.08.2010р. порушив провадження у справі № 28/177.

Відповідачі відзиви по суті спору не надали, поважних причин невиконання вимог суду не представили.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи продовжувався за клопотання позивача відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовляє відповідачу 2 в задоволені клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, що надійшло до суду 22.02.2011р., оскільки ст. 69 Господарського процесуального кодексу України передбачає продовження розгляду справи за клопотанням сторони не більш як на 15 днів, в свою чергу клопотання позивача про продовження розгляду справи на 15 днів ухвалою суду від 14.02.2011р. задоволено.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 31.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк (правонаступником якого є позивач, кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” (відповідач1, позичальник) був укладений кредитний договір №2-2009 (кредитний договір, договір), згідно з яким кредитодавець (позивач) надає позичальнику (відповідач 1) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід’ємну частину договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.03.2009р., на виконання умов кредитного договору №2-2009 від 31.03.2009 року кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 4 100 000,00 гривень. Строк користування траншем – з «31» березня 2009 року по «01» грудня 2009 року. Плата за користування траншем – 26,0 процентів річних.

Відповідно до п. 1 договору про внесення змін №3 від 01.12.2009р. до договору, термін остаточного повернення кредиту «17» лютого 2010 року включно.

Пунктами 2.6., 2.7. договору сторони встановили порядок нарахування та сплати процентів за користування кредитом.

Позичальник зобов’язаний повернути кредит відповідно до умов п.п.1.1.2., 2.3. цього договору зі сплатою процентів за фактичний строк користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору (п. 3.3.3 договору).

У разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за цим договором, він зобов’язується на вимогу кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим договором на суму боргу, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем (п. 4.6 договору).

За своєю правовою природою договір №2-2009 від 31.03.2009р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем 1 кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов’язань) умовами таких договорів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надав кредит у встановленому договором розмірі, про що свідчить меморіальний ордер №395814 від 31.03.2009р., що наявний в матеріалах справи.

Оскільки відповідач 1 не виконував свої зобов’язання за кредитним договором позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою №3112-8431 від 21.08.2010р. погасити заборгованість за кредитом, відсотками, пенею та інфляційними збитками.

Докази направлення вимоги відповідачу 1 наявні в матеріалах справи.

Вимога про повернення кредитної заборгованості, що викладена в вимозі, залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення, доказів погашення заборгованості відповідачем 1 до матеріалів справи не представлено.

Після порушення провадження по справі 22.09.2010р. позичальник частково погасив заборгованість за відсотками в розмірі 835,73 грн., що підтверджується банківськими виписками, в зв’язку з чим суд припиняє в цій частині позову провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету позову.

Позивачем доведено банківськими виписками, що у відповідача 1 перед позивачем наявна заборгованість: за кредитом у сумі 4 000 000,00 грн.; несплачені відсотки за користування кредитом 811708,02грн., в зв’язку з чим в цій частині позов підлягає задоволенню.

У разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем. При цьому, строк нарахування пені встановлюється з моменту виникнення факту прострочення заборгованості та закінчується в день погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі (п. 4.3. договору в редакції договору про внесення змін №3 від 01.12.2009р.).

Банк нарахував пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 365 479,45 грн. за період з 18.02.2010р. по 06.08.2010р., пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в розмірі 50 634,50 грн. за період з 07.08.2009р. по 06.08.2010р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Норми статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є імперативними та такими, що кореспондуються з нормами статей 231-232 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що умови пункту 4.3. кредитного договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися з моменту виникнення права вимоги у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов’язання, тобто позивачем правомірно нараховувалась пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд, здійснивши перерахунок пені вважає, що розрахунок здійснений правомірно та задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 103 211,98 грн. за період з 18.02.2010р. по 06.08.2010р., інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 16 906,37 грн. за період з 04.06.2009р. по 06.08.2010р.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 103 211,98 грн. за період з 18.02.2010р. по 06.08.2010р., підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 36000,00 грн. Розрахунок здійснений судом у відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 16 906,37 грн. за період з 04.06.2009р. по 06.08.2010р., суд дійшов висновку, що дані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

01.12.2009р. в забезпечення виконання кредитного договору № 2-2009 від 31.03.2009р. банк (кредитор), Товариство з обмеженою відповідальністю „Альтком-Керам” (поручитель, відповідач 2), відповідач 1 (боржник) уклали договір поруки б/н (договір поруки), згідно з яким поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання зобов’язань ТОВ „Кирпичный завод «АЛЬТКОМ» (боржник), зобов’язань у повному обсязі за: кредитним договором №2-2009 від «31» березня 2009 року, який було укладено між кредитором та боржником та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надано кредит в сумі 4100000,00 гривень на поповнення обігових коштів із сплатою процентів за ставкою 26,0% річних, терміном повернення «17» лютого 2010 року (в подальшому по тексту цього Договору – Кредитний договір) (п. 1.1. договору поруки).

Вказані зобов’язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують (п. 1.2. договору поруки).

Поручитель погоджується з тим, що при зміні боржника, зміні змісту та обсягу забезпеченного цією порукою зобов’язання за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов’язань за кредитним договором (п. 1.3. договору поруки).

Поручитель свідчить що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору, і заперечень щодо нього не має (п. 1.4. договору поруки).

Поручитель зобов’язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов’язань перед кредитором погасити протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення кредитора про невиконання боржником своїх зобов’язань заборгованість по кредитному договору, а саме:

- погасити основну суму кредиту;

- погасити суму процентів, згідно з кредитним договором;

- погасити суми штрафів, пені, комісій, збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет застави, та інші платежі, згідно з Кредитним договором (п. 2.1. договору поруки).

Кредитор зобов’язується письмово повідомити поручителя про невиконання боржником зобов’язань (п. 2.3. договору поруки).

У випадку невиконання зобов’язань по кредитному договору та даному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 3.1. договору поруки).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання ( ст. 556 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач 1 не виконував свої зобов’язання за кредитним договором позивач звертався до відповідача 2 з вимогами погасити заборгованість №ДЦ 09/1-64 від 05.02.2010р. (отримала секретар Шведова, що зазначено на вимозі, вхідний № 05/02-01 від 05.02.2010р.), № ДЦ 09/1-952 від 27.04.2010р. (прийняла секретар Шведова 28.04.2010р., що зазначено на вимозі). В судовому засіданні 22.02.2011р. представник відповідача 2 підтвердив, що Шведова є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтком-Керам”, смт. Очеретине (протокол судового засідання від 22.02.2011р.). Крім того, на адресу поручителя була направлена вимога № 31/12-8432 від 21.08.2010р. щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотками, сплати пені та інфляційних збитків, докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи.

Вимога про повернення кредитної заборгованості, що викладені в вимогах, залишені відповідачем 2 без відповіді та задоволення, доказів зворотнього суду не надано.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення: 4 000 000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 811708,02грн. – заборгованість за відсотками, 365 479,45 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 50 634,50 грн. – пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 36 000,00 грн. – інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 16 906,37 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

Крім того, разом з позовною заявою позивач надав заяву б/н від 21.08.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, в будь-якій валюті, що належать відповідачам в межах ціни позову.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Одночасно, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює мотивованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

При вивченні позову та наданих до нього документів, враховуючи суму позову, суд дійшов висновку, що загроза того, що невжиття заходів до забезпечення позову може дійсно утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду відсутня, а задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення економічної та фінансової діяльності відповідачів.

З огляду на це, судом прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача 1 в повному обсязі оскільки внаслідок його неправомірних дій виник спір.

Керуючись ст.ст. 20, 49, 66, 67, 69, 77, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк”, м.Київ, до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком”, смт. Очеретине та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтком-Керам”, смт. Очеретине, задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 835,73 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” (86020, Донецька область, смт. Очеретине, вул. Первомайська, 63, ЄДРПОУ 32119035, п/р №26002300011421 в Донецькій філії ВАТ „ВіЄйБі банк”, МФО 394545) та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтком-Керам”, смт. Очеретине (86020, Донецька область, смт. Очеретине, вул. Первомайська, 63, ЄДРПОУ 35214969, банківські реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ЄДРПОУ 19017842, відомостей про рахунки не має) 4 000 000,00 грн. – заборгованість за кредитом, 811708,02грн. – заборгованість за відсотками, 365 479,45 грн. – пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 50 634,50 грн. – пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 36 000,00 грн. – інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту, 16 906,37 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

В іншій частині позовних відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кирпичный завод „Альтком” (86020, Донецька область, смт. Очеретине, вул. Первомайська, 63, ЄДРПОУ 32119035, п/р №26002300011421 в Донецькій філії ВАТ „ВіЄйБі банк”, МФО 394545) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський акціонерний банк” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, ЄДРПОУ 19017842, відомостей про рахунки не має) судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 22.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 25.02.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2011р.